Ринок праці у 2009 році
Доповідь підготовлено за даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, обстежень підприємств, установ та організацій, адміністративною інформацією державної служби зайнятості.
Основні тенденції, що були притаманні ринку праці
порівняно з 2008 роком:
- щодо економічної активності населення працездатного віку:
§ зменшення рівня економічної активності з 72,3% до 71,6%;
§ зменшення рівня зайнятості з 67,3% до 64,7%;
§ збільшення рівня безробіття (за методологією МОП) з 6,9% до 9,6%;
§ збільшення рівня зареєстрованого безробіття з 2,9% до 3,4%;
§ зростання серед безробітних (за методологією МОП) частки вивільнених з економічних причин з 28,1% до 45,5%;
§ збільшення кількості економічно неактивних осіб, зневірених у пошуку роботи на 30,9%;
- скорочення кількості вільних робочих місць на 27,7%;
- зниження рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості з 43,3% до 32,8%;
- зниження рівня прийому робочої сили з 28,3% до 22,5% середньооблікової кількості штатних працівників;
- збільшення кількості працівників, які з ініціативи адміністрації:
· працювали неповний робочий день (тиждень) з 10,6% до 19,4%;
· знаходились в адміністративних відпустках з 1,6% до 2,6%;
– зростання середньомісячної допомоги по безробіттю на 14,8%;
– зростання середньомісячної номінальної заробітної плати на 5,5%;
- зменшення індексу реальної заробітної плати зі 106,3% до 90,8%;
– збільшення суми заборгованості з виплати заробітної плати на 23,9%.
Динаміка основних показників ринку праці
|
|
Одиниця виміру |
2008р. |
2009р. |
2009р. до 2008р., у % |
|
Економічно активне населення |
тис. осіб |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
22397,4 |
22150,3 |
98,9 |
|
|
працездатного віку |
20675,7 |
20321,6 |
98,3 |
|
|
Рівень економічної активності населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
63,3 |
63,3 |
х |
|
|
працездатного віку |
72,3 |
71,6 |
х |
|
|
Зайняте населення |
тис. осіб |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
20972,3 |
20191,5 |
96,3 |
|
|
працездатного віку |
19251,7 |
18365,0 |
95,4 |
|
|
Рівень зайнятості населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
59,3 |
57,7 |
х |
|
|
працездатного віку |
67,3 |
64,7 |
х |
|
|
Кількість населення віком 15-70 років, зайнятого у неформальному секторі економіки |
тис. осіб |
4563,8 |
4469,9 |
97,9 |
|
у % до загальної кількості зайнятого населення відповідної вікової групи |
21,8 |
22,1 |
х |
|
|
Безробітне населення (за методологією МОП) |
|
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
тис. осіб |
1425,1 |
1958,8 |
137,5 |
|
працездатного віку |
1424,0 |
1956,6 |
137,4 |
|
|
зареєстроване у державній службі зайнятості, працездатного віку |
596,0 |
693,1 |
116,3 |
|
|
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) |
у % до економічно активного населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
6,4 |
8,8 |
х |
|
|
працездатного віку |
6,9 |
9,6 |
х |
|
|
Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку |
у % до економічно активного населення працездатного віку |
2,9 |
3,4 |
х |
|
у % до населення працездатного віку |
2,1 |
2,5 |
х |
|
|
Рівень економічної неактивності населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
36,7 |
36,7 |
х |
|
|
працездатного віку |
27,7 |
28,4 |
х |
|
|
Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж року |
тис. осіб |
2500,7 |
2143,3 |
85,7 |
|
з них |
|
|
|
|
|
працевлаштовано |
1084,0 |
702,7 |
64,8 |
|
|
Рівень працевлаштування |
у % до тих, які перебували на обліку |
43,3 |
32,8 |
х |
|
Взяли участь у громадських роботах |
тис. осіб |
428,5 |
240,9 |
56,2 |
|
Проходили професійне навчання |
тис. осіб |
245,2 |
157,1 |
64,1 |
|
Потреба в робочій силі |
на кінець періоду, тис. осіб |
91,1 |
65,8 |
72,3 |
|
Навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць, вакантних посад |
на кінець періоду, осіб |
96 |
82 |
85,4 |
|
Середній розмір допомоги по безробіттю |
у грудні, гривень |
571,07 |
655,56 |
114,8 |
|
у % до законодавчо встановленого рівня мінімальної зарплати |
94,4 |
88,1 |
х |
|
|
Кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю |
на кінець періоду, тис. осіб |
652,1 |
408,6 |
62,7 |
|
у % до тих, які перебували на обліку на кінець періоду |
77,2 |
76,9 |
х |
|
|
Кількість працівників, які знаходились у відпустках з ініціативи адміністрації |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
1,6 |
2,6 |
х |
|
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації працювали неповний робочий день (тиждень) |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
10,6 |
19,4 |
х |
|
Рівень прийому робочої сили |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
28,3 |
22,5 |
х |
|
Рівень вибуття працівників |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
32,8 |
28,7 |
х |
|
Середньомісячна заробітна плата: |
гривень |
1806 |
1906 |
105,5 |
|
- реальна |
у % до відповідного періоду попереднього року |
106,3 |
90,8 |
х |
|
Сума заборгованості із виплати заробітної плати |
на кінець періоду, млн. грн. |
1188,7 |
1473,3 |
х |
|
у % до 1 січня |
177,8 |
123,9 |
х |
|
|
Кількість працівників, яким вчасно не виплачено заробітну плату |
на кінець періоду, тис. осіб |
371,7 |
325,0 |
87,4 |
Економічна криза, яка розпочалася наприкінці 2008 року, призвела до загострення ситуації на ринку праці у 2009 році. Однією з найбільш серйозних проблем є скорочення обсягів зайнятості та зростання безробіття населення. За даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності середньомісячна кількість економічно активного населення віком 15–70 років у 2009р., порівняно з 2008р., зменшилась на 1,1% і становила 22,2 млн. осіб, з яких 20,2 млн.осіб або 91,2% були зайняті економічною діяльністю, а решта 2,0 млн.осіб – відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні.
Кількість економічно активного населення працездатного віку за цей період зменшилась на 1,7% та становила відповідно 20,3 млн. осіб або 91,7% від зазначеної категорії населення віком 15–70 років.
Втім рівень економічної активності населення віком 15–70 років у цілому по Україні не змінився та становив 63,3%, що зумовлено скороченням чисельності населення зазначеного віку. Серед населення працездатного віку цей показник знизився з 72,3% до 71,6% через скорочення рівня економічної активності жителів міських поселень. Водночас серед населення сільської місцевості спостерігалося зростання цього показника, про що свідчать дані діаграми 1.
Діаграма 1
Рівень економічної активності населення віком 15–70 років у 2008–2009рр.
у % до населення відповідної демографічної групи
Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком 30 - 49 років, найнижчий – для молоді віком 15–24 років та осіб віком 60 – 70 років (таблиця 1).
(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)
|
|
Усього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
2008р. |
||||||||
|
Все населення |
63,3 |
43,0 |
82,2 |
86,1 |
85,0 |
63,5 |
21,8 |
72,3 |
|
жінки |
57,5 |
37,7 |
72,7 |
81,2 |
83,9 |
55,4 |
19,5 |
68,7 |
|
чоловіки |
69,8 |
48,1 |
91,4 |
91,1 |
86,2 |
73,7 |
25,3 |
75,8 |
|
міські поселення |
62,4 |
40,9 |
83,8 |
86,9 |
85,7 |
61,6 |
13,7 |
72,3 |
|
сільська місцевість |
65,6 |
48,0 |
77,8 |
84,2 |
83,3 |
68,4 |
37,3 |
72,5 |
|
2009р. |
||||||||
|
Все населення |
63,3 |
41,9 |
80,6 |
84,8 |
83,7 |
63,2 |
23,8 |
71,6 |
|
жінки |
58,1 |
36,5 |
72,3 |
79,9 |
83,2 |
56,5 |
21,8 |
68,4 |
|
чоловіки |
69,2 |
47,1 |
88,6 |
89,9 |
84,4 |
71,5 |
27,0 |
74,7 |
|
міські поселення |
61,8 |
39,1 |
81,8 |
85,2 |
83,6 |
60,4 |
15,6 |
71,0 |
|
сільська місцевість |
67,1 |
48,5 |
77,2 |
83,9 |
84,1 |
69,9 |
40,1 |
73,1 |
Кількість зайнятого населення віком 15–70 років у 2009р., порівняно з 2008р., зменшилась на 780,8 тис. осіб, або на 3,7% та становила 20,2 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 18,4 млн., або 91,0%. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років відповідно знизився за означений період в цілому по Україні з 59,3% до 57,7%, а у населення працездатного віку з 67,3% до 64,7% (діаграма 2).
Діаграма 2
Рівень зайнятості населення
у % до населення відповідної демографічної групи
Найвищий рівень зайнятості населення спостерігався у осіб віком 30 – 49 років, а найнижчий – у молоді у віці 15 - 24 років та осіб віком 60 – 70 років (таблиця 2).
(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)
|
|
Усього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
2008р. |
||||||||
|
Все населення |
59,3 |
37,3 |
76,4 |
81,5 |
79,8 |
61,0 |
21,8 |
67,3 |
|
жінки |
54,0 |
32,5 |
67,5 |
77,2 |
78,7 |
53,4 |
19,5 |
63,9 |
|
чоловіки |
65,2 |
41,8 |
85,1 |
85,9 |
81,1 |
70,4 |
25,3 |
70,6 |
|
міські поселення |
58,2 |
34,8 |
77,7 |
82,4 |
80,4 |
59,2 |
13,7 |
67,2 |
|
сільська місцевість |
61,8 |
43,1 |
72,7 |
79,3 |
78,6 |
65,5 |
37,3 |
67,8 |
|
2009р. |
||||||||
|
Все населення |
57,7 |
34,5 |
72,2 |
77,8 |
77,0 |
59,5 |
23,8 |
64,7 |
|
жінки |
53,9 |
31,0 |
65,2 |
74,2 |
77,5 |
54,1 |
21,8 |
62,7 |
|
чоловіки |
62,1 |
37,8 |
78,9 |
81,6 |
76,5 |
66,3 |
26,9 |
66,6 |
|
міські поселення |
55,8 |
31,2 |
72,7 |
77,9 |
76,6 |
56,8 |
15,6 |
63,7 |
|
сільська місцевість |
62,2 |
42,1 |
70,8 |
77,8 |
78,0 |
66,2 |
40,1 |
67,1 |
Зниження рівнів зайнятості населення спостерігалось у всіх регіонах країни. Найбільше зменшення зазначеного показника зафіксовано у Сумській (на 3,9 в.п.), Донецькій (на 3,4 в.п.), Закарпатській (на 3,0 в.п.) областях. Найвищий рівень зайнятості у 2009р. був у м.Києві (63,1%) та м.Севастополі (61,1%), а найнижчий – у Івано-Франківській (51,9%) та Тернопільській (52,9%) областях (таблиця 3).
|
|
2008р. |
2009р. |
||||||
|
усього, у віці 15–70 років |
з них працездатного віку |
усього, у віці 15–70 років |
з них працездатного віку |
|||||
|
|
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
|
Україна |
20972,3 |
59,3 |
19251,7 |
67,3 |
20191,5 |
57,7 |
18365,0 |
64,7 |
|
Автономна Республіка Крим |
918,7 |
60,2 |
844,7 |
68,4 |
905,7 |
60,0 |
828,4 |
67,7 |
|
Вінницька |
725,6 |
58,7 |
656,1 |
67,0 |
693,5 |
56,9 |
614,4 |
63,1 |
|
Волинська |
438,6 |
58,8 |
401,8 |
63,9 |
428,0 |
57,4 |
391,8 |
62,3 |
|
Дніпропетровська |
1580,0 |
59,9 |
1459,8 |
69,1 |
1537,1 |
59,3 |
1437,8 |
68,8 |
|
Донецька |
2138,8 |
60,7 |
1998,0 |
71,2 |
1981,3 |
57,3 |
1832,0 |
66,1 |
|
Житомирська |
568,2 |
58,9 |
514,6 |
66,4 |
555,2 |
58,3 |
489,6 |
63,6 |
|
Закарпатська |
552,2 |
59,9 |
515,4 |
66,2 |
524,7 |
56,9 |
488,4 |
62,8 |
|
Запорізька |
850,4 |
59,5 |
774,5 |
67,9 |
824,2 |
58,6 |
749,9 |
66,5 |
|
Івано-Франківська |
541,9 |
53,4 |
498,5 |
58,8 |
526,3 |
51,9 |
483,8 |
57,0 |
|
Київська |
796,1 |
60,1 |
733,0 |
68,9 |
755,0 |
57,7 |
689,0 |
65,2 |
|
Кіровоградська |
459,1 |
58,5 |
418,6 |
68,0 |
432,7 |
56,2 |
388,3 |
63,9 |
|
Луганська |
1068,8 |
58,0 |
993,4 |
67,4 |
1026,2 |
56,7 |
936,0 |
64,4 |
|
Львівська |
1092,5 |
57,5 |
997,5 |
63,2 |
1085,0 |
57,2 |
990,0 |
62,8 |
|
Миколаївська |
548,5 |
58,9 |
508,7 |
67,8 |
535,2 |
58,2 |
485,0 |
65,3 |
|
Одеська |
1067,2 |
57,9 |
970,0 |
65,0 |
1040,2 |
56,9 |
950,8 |
64,0 |
|
Полтавська |
691,6 |
59,6 |
644,1 |
70,2 |
647,1 |
56,7 |
588,2 |
64,7 |
|
Рівненська |
478,1 |
57,4 |
444,7 |
63,3 |
461,5 |
55,5 |
424,1 |
60,4 |
|
Сумська |
543,7 |
59,4 |
515,3 |
70,4 |
500,1 |
55,5 |
439,6 |
60,8 |
|
Тернопільська |
424,9 |
53,1 |
386,2 |
58,5 |
422,1 |
52,9 |
379,8 |
57,6 |
|
Харківська |
1312,9 |
59,8 |
1209,3 |
68,4 |
1265,6 |
58,5 |
1154,9 |
66,0 |
|
Херсонська |
507,5 |
59,5 |
460,1 |
66,8 |
486,9 |
57,9 |
445,9 |
65,5 |
|
Хмельницька |
594,4 |
59,4 |
526,7 |
65,7 |
579,0 |
58,5 |
514,9 |
64,6 |
|
Черкаська |
583,1 |
58,6 |
527,4 |
67,6 |
561,7 |
57,3 |
511,0 |
66,0 |
|
Чернівецька |
381,0 |
57,2 |
329,8 |
59,6 |
376,3 |
56,5 |
317,6 |
57,3 |
|
Чернігівська |
501,4 |
59,8 |
441,8 |
67,1 |
479,8 |
58,3 |
418,2 |
64,2 |
|
м. Київ |
1420,2 |
64,9 |
1313,7 |
72,7 |
1381,0 |
63,1 |
1252,9 |
69,4 |
|
м. Севастополь |
186,9 |
62,8 |
168,0 |
70,8 |
180,1 |
61,1 |
162,7 |
69,9 |
Серед зайнятого населення віком 15-70 років, кожен п'ятий працівник був зайнятий у сільському господарстві або промисловості, шостий – в торгівлі.
Зменшення кількості зайнятих у 2009р. порівняно з 2008р. найбільше відбулося у виробничих видах діяльності: у промисловості (на 29,4%), будівництві (на 16,4%), сільському господарстві (на 16,3%). Водночас збільшення обсягів зайнятості було зафіксоване у діяльності транспорту та зв’язку, охороні здоров’я, операціях з нерухомим майном, діяльності домашніх господарств та інших видах економічної діяльності.
У структурі зайнятих зменшилась питома вага найманих працівників, водночас збільшилась частка працюючих у секторі самостійної зайнятості (таблиця 4).
|
|
2008р. |
2009р. |
||||
|
усього |
міські поселення |
сільська місцевість |
усього |
міські поселення |
сільська місцевість |
|
|
Усього, тис.осіб |
20972,3 |
14416,8 |
6555,5 |
20191,5 |
13684,8 |
6506,7 |
|
у тому числі у % до підсумку |
|
|
|
|
|
|
|
працюючі за наймом |
82,0 |
92,8 |
58,4 |
81,5 |
91,8 |
59,9 |
|
самозайняті (включаючи роботодавців та безкоштовно працюючих членів сім’ї) |
18,0 |
7,2 |
41,6 |
18,5 |
8,2 |
40,1 |
Кількість зайнятих у неформальному секторі економіки у 2009р. порівняно з попереднім роком також зменшилася і складала 4,5 млн. осіб, або 22,1% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років.
Неформальний сектор економіки, як і в попередні роки, залишається переважаючим місцем прикладання праці майже для кожної другої особи з числа зайнятих сільських жителів. Проте у міських поселеннях зайнятість у цьому секторі не набула суттєвого розповсюдження завдяки більш сприятливій кон'юнктурі на ринку праці.
Сільськогосподарське виробництво є основним видом діяльності неформального сектору економіки (66,0% зайнятих у цьому секторі, або 73,0% усіх зайнятих у зазначеному виді діяльності). Іншими розповсюдженими видами економічної діяльності населення у цьому секторі економіки були торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів та будівництво (таблиця 5).
Таблиця 5. Зайнятість у неформальному секторі економіки за видами економічної діяльності
|
|
2008р. |
2009р. |
|
Усього, тис. осіб |
4563,8 |
4469,9 |
|
у % до загальної кількості зайнятого населення |
21,8 |
22,1 |
|
у тому числі за видами економічної діяльності: |
|
|
|
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство; рибальство, рибництво |
65,7 |
66,0 |
|
Будівництво |
12,1 |
11,9 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів |
12,8 |
12,8 |
|
Діяльність транспорту та зв'язку |
1,5 |
1,8 |
|
Інші види економічної діяльності |
7,9 |
7,5 |
Таблиця 6. Зайнятість населення у неформальному секторі економіки за статтю, місцем проживання та віковими групами у 2009 році
|
|
Усього |
У тому числі за віковими групами (років), у % до загальної кількості зайнятого населення відповідної вікової групи |
Працездатного віку, тис. осіб |
|||||||
|
тис. осіб |
у % до |
|||||||||
|
загальної кількості зайнятих |
2008р. |
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
Все населення |
4469,9 |
22,1 |
97,9 |
29,2 |
18,2 |
17,7 |
17,0 |
21,5 |
60,8 |
3531,8 |
|
жінки |
2105,9 |
21,1 |
97,5 |
25,8 |
15,6 |
15,3 |
15,1 |
23,3 |
64,9 |
1450,9 |
|
чоловіки |
2364,0 |
23,1 |
98,3 |
31,8 |
20,3 |
20,1 |
19,3 |
19,7 |
55,5 |
2080,9 |
|
міські поселення |
1450,2 |
10,6 |
101,9 |
14,3 |
11,1 |
10,1 |
9,3 |
8,9 |
19,3 |
1301,2 |
|
сільська місцевість |
3019,7 |
46,4 |
96,2 |
54,4 |
38,9 |
36,0 |
34,3 |
48,7 |
92,9 |
2230,6 |
У неформальному секторі економіки в основному працюють особи працездатного віку, їх частка у 2009р. складала 79,0%. Найвищий рівень участі населення у неформальному секторі економіки спостерігався серед молоді віком 15-24 роки та пенсіонерів у віці 60-70 років.
Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15–70 років у 2009р., порівняно з 2008р., збільшилася на 533,7 тис. осіб, або на 37,5% та становила 2,0 млн. осіб. Серед безробітних майже три чверті складали мешканці міських поселень (1,5 млн. осіб), решту – сільські жителі (502,0 тис. осіб). Загальне зростання кількості безробітного населення віком 15–70 років відбулося в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 532,6 тис. осіб, або на 37,4%).
Рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) в цілому по Україні зріс на 2,4 в.п. та становив 8,8% економічно активного населення зазначеного віку. Наразі він був майже на рівні відповідного показника по країнах Євросоюзу (діаграма 3).
Діаграма 3
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у країнах Євросоюзу (27 країн) та в Україні у 2009 році
у % до економічно активного населення у віці 15 років і старше, для України – у віці 15-70 років
Примітка: Дані сезонно не скориговані, їх джерело - інтернет-сторінка Євростату:
http://epp. eurostat.ec.europa.eu/ (станом на 31.03.2010р.)
Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за методологією МОП) зріс на 2,7 в.п. та становив 9,6%. Більш суттєве збільшення цього показника спостерігалося серед чоловіків, на відміну від жінок, та серед жителів міських поселень, порівняно з мешканцями сільської місцевості (діаграма 4).
Діаграма 4
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у 2008 – 2009рр.
у % до економічно активного населення відповідної вікової групи
Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) спостерігався серед молоді віком 15-24 роки, а найнижчий – серед осіб віком 50-59 років (таблиця 7).
(% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)
|
|
Усього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
2008р. |
||||||||
|
Все населення |
6,4 |
13,3 |
7,0 |
5,3 |
6,1 |
4,0 |
0,0 |
6,9 |
|
жінки |
6,1 |
13,6 |
7,1 |
4,9 |
6,2 |
3,5 |
0,0 |
6,9 |
|
чоловіки |
6,6 |
13,1 |
7,0 |
5,7 |
5,9 |
4,6 |
0,0 |
6,9 |
|
міські поселення |
6,7 |
14,9 |
7,2 |
5,1 |
6,2 |
3,9 |
0,1 |
7,0 |
|
сільська місцевість |
5,7 |
10,3 |
6,6 |
5,8 |
5,7 |
4,2 |
- |
6,5 |
|
2009р. |
||||||||
|
Все населення |
8,8 |
17,8 |
10,4 |
8,2 |
8,0 |
5,8 |
0,1 |
9,6 |
|
жінки |
7,3 |
15,1 |
9,8 |
7,1 |
6,8 |
4,3 |
0,1 |
8,3 |
|
чоловіки |
10,3 |
19,8 |
10,9 |
9,3 |
9,3 |
7,3 |
0,1 |
10,8 |
|
міські поселення |
9,6 |
20,3 |
11,1 |
8,6 |
8,4 |
6,1 |
0,3 |
10,2 |
|
сільська місцевість |
7,2 |
13,2 |
8,3 |
7,2 |
7,2 |
5,3 |
- |
8,2 |
Слід відмітити, що рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) в 2,8 раза перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок – у 2,1 раза, чоловіків – у 3,7 раза, міських поселеннях – у 3,5 раза, сільській місцевості – у 1,7 раза більше), (діаграма 5).
Діаграма 5
Безробіття серед економічно активного населення працездатного віку
за статтю та місцем проживання у 2008–2009рр.
у % до економічно активного населення працездатного віку
Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15–70 років збільшився у всіх регіонах України. Найбільше зростання цього показника відбулося у Вінницькій (на 4,2%), Рівненській (на 3,9 в.п.), Донецькій, Сумській та Полтавській (на 3,7 в.п. у кожній) областях.
Слід зазначити, що максимальне значення цього показника спостерігалось у Рівненській області (12,7%), а мінімальне – у м.Києві (6,5%), (таблиця 8).
Таблиця 8. Безробітне населення (за методологією МОП) за регіонами
|
|
2008р. |
2009р. |
||||||
|
усього, у віці 15–70 років |
з них, працездатного віку |
усього, у віці 15–70 років |
з них, працездатного віку |
|||||
|
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
|
|
Україна |
1425,1 |
6,4 |
1424,0 |
6,9 |
1958,8 |
8,8 |
1956,6 |
9,6 |
|
Автономна Республіка Крим |
45,7 |
4,7 |
45,7 |
5,1 |
66,5 |
6,8 |
66,5 |
7,4 |
|
Вінницька |
49,7 |
6,4 |
49,3 |
7,0 |
82,6 |
10,6 |
82,6 |
11,9 |
|
Волинська |
39,6 |
8,3 |
39,6 |
9,0 |
44,5 |
9,4 |
44,5 |
10,2 |
|
Дніпропетровська |
84,1 |
5,1 |
83,9 |
5,4 |
129,4 |
7,8 |
128,2 |
8,2 |
|
Донецька |
128,5 |
5,7 |
128,5 |
6,0 |
205,6 |
9,4 |
205,6 |
10,1 |
|
Житомирська |
53,9 |
8,7 |
53,9 |
9,5 |
66,6 |
10,7 |
66,6 |
12,0 |
|
Закарпатська |
37,8 |
6,4 |
37,8 |
6,8 |
57,9 |
9,9 |
57,7 |
10,6 |
|
Запорізька |
53,9 |
6,0 |
53,9 |
6,5 |
73,0 |
8,1 |
73,0 |
8,9 |
|
Івано-Франківська |
46,5 |
7,9 |
46,5 |
8,5 |
51,8 |
9,0 |
51,8 |
9,7 |
|
Київська |
49,2 |
5,8 |
49,2 |
6,3 |
66,2 |
8,1 |
66,2 |
8,8 |
|
Кіровоградська |
40,1 |
8,0 |
40,1 |
8,7 |
47,6 |
9,9 |
47,6 |
10,9 |
|
Луганська |
75,2 |
6,6 |
75,2 |
7,0 |
85,4 |
7,7 |
85,4 |
8,4 |
|
Львівська |
89,7 |
7,6 |
89,7 |
8,3 |
100,5 |
8,5 |
100,5 |
9,2 |
|
Миколаївська |
49,7 |
8,3 |
49,7 |
8,9 |
54,8 |
9,3 |
54,8 |
10,2 |
|
Одеська |
50,6 |
4,5 |
50,2 |
4,9 |
75,3 |
6,8 |
75,3 |
7,3 |
|
Полтавська |
47,7 |
6,5 |
47,7 |
6,9 |
73,9 |
10,2 |
73,9 |
11,2 |
|
Рівненська |
46,2 |
8,8 |
46,2 |
9,4 |
66,9 |
12,7 |
66,9 |
13,6 |
|
Сумська |
43,7 |
7,4 |
43,7 |
7,8 |
62,2 |
11,1 |
62,2 |
12,4 |
|
Тернопільська |
41,1 |
8,8 |
41,1 |
9,6 |
53,8 |
11,3 |
53,8 |
12,4 |
|
Харківська |
73,6 |
5,3 |
73,6 |
5,7 |
105,5 |
7,7 |
105,5 |
8,4 |
|
Херсонська |
46,1 |
8,3 |
46,1 |
9,1 |
51,1 |
9,5 |
51,1 |
10,3 |
|
Хмельницька |
51,6 |
8,0 |
51,6 |
8,9 |
61,1 |
9,5 |
61,1 |
10,6 |
|
Черкаська |
51,9 |
8,2 |
51,9 |
9,0 |
68,1 |
10,8 |
68,0 |
11,7 |
|
Чернівецька |
34,9 |
8,4 |
34,9 |
9,6 |
38,9 |
9,4 |
38,9 |
10,9 |
|
Чернігівська |
41,5 |
7,6 |
41,5 |
8,6 |
60,2 |
11,1 |
60,2 |
12,6 |
|
м. Київ |
45,5 |
3,1 |
45,4 |
3,3 |
96,5 |
6,5 |
95,8 |
7,1 |
|
м. Севастополь |
7,1 |
3,7 |
7,1 |
4,1 |
12,9 |
6,7 |
12,9 |
7,3 |
Впродовж 2009р. відбулися структурні зміни серед безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП) за причинами незайнятості. Так, питома вага вивільнених з економічних причин збільшилась на 17,4 в.п та становила 45,5% від загальної кількості безробітних. При цьому, частка звільнених за власним бажанням зменшилась на 11,6 в.п., непрацевлаштованих після закінчення навчальних закладів на 4,2 в.п., звільнених у зв'язку з закінченням строку контракту на 1,9 в.п. (діаграма 6).
Діаграма 6
Причини незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП) у 2008-2009рр.
у % до загальної кількості безробітних
Показник середньої тривалості безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) впродовж 2009р. не змінився та залишився на рівні 6 місяців. Питома вага осіб, термін пошуку роботи яких складав до 3 місяців та 12 місяців і більше, у 2009р. порівняно з 2008р., зменшилась відповідно на 6,0 та 6,6 в.п. Проте, спостерігалось зростання частки безробітних, які шукали роботу від 3 до 12 місяців (на 12,6 в.п.) (таблиця 9).
Таблиця 9. Безробітне населення (за методологією МОП) за тривалістю пошуку роботи
|
|
2008р. |
2009р. |
|
Безробітне населення у віці 15–70 років (за методологією МОП), тис. осіб |
1425,1 |
1958,8 |
|
у тому числі шукали роботу, намагались організувати власну справу, тис. |
1347,9 |
1896,6 |
|
з них за тривалістю пошуку роботи, відсотків |
|
|
|
до 3 місяців |
45,4 |
39,4 |
|
від 3 до 6 місяців |
19,9 |
26,9 |
|
від 6 до 9 місяців |
9,0 |
13,4 |
|
від 9 до 12 місяців |
5,1 |
6,3 |
|
12 місяців і більше |
20,6 |
14,0 |
|
Середня тривалість пошуку роботи, місяців |
6 |
6 |
Кількість економічно неактивного населення віком 15-70 років у 2009р. складала 12,8 млн. або майже третину всього населення цього віку. Із зазначеної кількості кожен другий був пенсіонером, кожен четвертий - учнем або студентом, кожен шостий - зайнятий в домогосподарстві.
До вищезазначеної категорії осіб також включаються незайняті особи, які припинили активні пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за 2008р. ця категорія осіб працездатного віку зросла на 30,9% та становила 187,4 тис. осіб. Також збільшилася кількість економічно неактивних осіб працездатного віку, які не знали де і як шукати роботу, яким чином організувати власну справу, переконаних у відсутності підходящої роботи. Кількість таких громадян у 2009р. складала 146,4 тис. осіб, або 1,8% економічно неактивного населення працездатного віку (у 2008р. відповідно – 107,5 тис. осіб, або 1,4%). Остання категорія громадян, як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи, за умови сприятливої кон'юктури могли б запропонувати свою робочу силу на ринку праці, а отже, є потенціалом поповнення лав безробітних. З урахуванням таких громадян рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) становив би 11,1%, проти 9,6% (у 2008р. – 8,0% та 6,9% відповідно) (діаграма 7).
Діаграма 7
Пропозиція робочої сили працездатного віку у 2009 році
у % до економічно активного населення працездатного віку
За адміністративними даними державної служби зайнятості впродовж 2009р. на її обліку перебувало 2,1 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 14,3% менше, ніж у 2008р. Серед таких осіб кожен другий (51,1%) раніше займав місце робітника, кожен четвертий (28,5%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії. Середньомісячна кількість зареєстрованих безробітних, порівняно з 2008р., збільшилася на 16,3% та становила у 2009р. 693,1 тис. осіб, що складає понад третину (35,4%) кількості безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП. Динаміку зареєстрованого безробіття ілюструють нижче наведені дані (діаграма 8).
Діаграма 8
Кількість зареєстрованих безробітних у 2008-2009рр.
на кінець місяця
Рівень зареєстрованого безробіття в середньому за 2009р. склав 3,4% від економічно активного населення працездатного віку. Зазначений показник був вищим серед жінок (4,0%), порівняно з чоловіками (2,9%) та у населення сільської місцевості (4,7%), порівняно з міськими жителями (2,9%). Слід зазначити, що на кінець 2009р. рівень зареєстрованого безробіття становив 2,6% економічно активного населення працездатного віку.
Серед країн СНД Україна за цим показником посідала четверте-п'яте місце разом з Киргизстаном (діаграма 9).
Діаграма 9
Рівень зареєстрованого безробіття серед країн СНД у 2009 році
у % до економічно активного населення, на кінець звітного періоду
Примітка. Дані по Україні розраховано у % до економічно активного населення працездатного віку.
По Таджикистану дані наведено на кінець листопада.
Джерело інформації: Експрес-доповідь Міждержавного Статкомітету СНД "Социально-экономическое положение стран Содружества Независимых Государств в 2009 году", січень 2010р.
Для зареєстрованого безробіття притаманна суттєва регіональна диференціація. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття, розрахований у відсотках до економічно активного населення працездатного віку, у 2009р. спостерігався у Полтавській і Черкаській областях, а найнижчий – у м.Києві та м.Севастополі (таблиця 10).
|
|
2008р. |
2009р. |
||||||
|
Середньомісячна кількість безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб |
у % до: |
Середньомісячна кількість безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб |
у % до: |
|||||
|
економічно активного населення працездатного віку |
населення працездатного віку |
безробітних працездатного віку (за методологією МОП) |
економічно активного населення працездатного віку |
населення працездатного віку |
безробітних працездатного віку (за методологією МОП) |
|||
|
Україна |
596,0 |
2,9 |
2,1 |
41,9 |
693,1 |
3,4 |
2,5 |
35,4 |
|
Автономна Республіка Крим |
18,4 |
2,1 |
1,5 |
40,3 |
19,8 |
2,2 |
1,6 |
29,8 |
|
Вінницька |
29,2 |
4,1 |
3,0 |
59,2 |
31,9 |
4,6 |
3,3 |
38,6 |
|
Волинська |
17,9 |
4,1 |
2,9 |
45,2 |
18,6 |
4,3 |
3,0 |
41,8 |
|
Дніпропетровська |
31,8 |
2,1 |
1,5 |
37,9 |
47,2 |
3,0 |
2,3 |
36,8 |
|
Донецька |
36,1 |
1,7 |
1,3 |
28,1 |
56,0 |
2,7 |
2,0 |
27,2 |
|
Житомирська |
24,2 |
4,3 |
3,2 |
44,9 |
28,5 |
5,1 |
3,8 |
42,8 |
|
Закарпатська |
18,1 |
3,3 |
2,4 |
47,9 |
18,2 |
3,3 |
2,4 |
31,5 |
|
Запорізька |
22,9 |
2,8 |
2,0 |
42,5 |
32,3 |
3,9 |
2,9 |
44,2 |
|
Івано-Франківська |
24,8 |
4,6 |
3,0 |
53,3 |
24,2 |
4,5 |
2,9 |
46,7 |
|
Київська |
18,9 |
2,4 |
1,8 |
38,4 |
23,7 |
3,1 |
2,3 |
35,8 |
|
Кіровоградська |
17,5 |
3,8 |
2,9 |
43,6 |
20,5 |
4,7 |
3,4 |
43,1 |
|
Луганська |
24,1 |
2,3 |
1,7 |
32,0 |
26,8 |
2,6 |
1,9 |
31,4 |
|
Львівська |
32,8 |
3,0 |
2,1 |
36,6 |
36,4 |
3,3 |
2,4 |
36,2 |
|
Миколаївська |
18,5 |
3,3 |
2,5 |
37,2 |
20,8 |
3,9 |
2,8 |
38,0 |
|
Одеська |
22,0 |
2,2 |
1,5 |
43,8 |
22,0 |
2,1 |
1,5 |
29,2 |
|
Полтавська |
29,0 |
4,2 |
3,2 |
60,8 |
35,5 |
5,4 |
4,0 |
48,0 |
|
Рівненська |
25,1 |
5,1 |
3,7 |
54,3 |
24,7 |
5,0 |
3,6 |
36,9 |
|
Сумська |
20,9 |
3,7 |
2,9 |
47,8 |
25,2 |
5,0 |
3,5 |
40,5 |
|
Тернопільська |
25,3 |
5,9 |
3,9 |
61,6 |
21,0 |
4,8 |
3,3 |
39,0 |
|
Харківська |
33,1 |
2,6 |
1,9 |
45,0 |
39,3 |
3,1 |
2,3 |
37,3 |
|
Херсонська |
15,9 |
3,1 |
2,4 |
34,5 |
13,9 |
2,8 |
2,1 |
27,2 |
|
Хмельницька |
21,9 |
3,8 |
2,8 |
42,4 |
25,0 |
4,3 |
3,2 |
40,9 |
|
Черкаська |
25,9 |
4,5 |
3,4 |
49,9 |
31,5 |
5,4 |
4,1 |
46,3 |
|
Чернівецька |
14,9 |
4,1 |
2,8 |
42,7 |
13,4 |
3,8 |
2,5 |
34,4 |
|
Чернігівська |
20,5 |
4,2 |
3,2 |
49,4 |
24,2 |
5,1 |
3,8 |
40,2 |
|
м.Київ |
5,0 |
0,4 |
0,3 |
11,0 |
10,4 |
0,8 |
0,6 |
10,9 |
|
м.Севастополь |
1,3 |
0,7 |
0,5 |
18,3 |
2,1 |
1,2 |
0,9 |
16,3 |
Слід зазначити, що показник середньої тривалості зареєстрованого безробіття зріс з 4 місяців у 2008р. до 5 місяців у 2009р.
Як і серед безробітних, визначених за методологією МОП, упродовж 2009р. спостерігалось скорочення частки безробітних, які перебували на обліку державної службі зайнятості до 3 місяців (на 15,7 в.п.). Проте, зросла питома вага зареєстрованих безробітних, які шукали роботу від 3 до 12 місяців (на 13,0 в.п.) та 12 місяців і більше (на 2,7 в.п.) (таблиця 11).
Таблиця 11. Тривалість зареєстрованого безробіття
(на кінець року)
|
|
2008р. |
2009р. |
||
|
тис. осіб |
у % до підсумку |
тис. осіб |
у % до підсумку |
|
|
Мали статус безробітного, всього |
844,9 |
100,0 |
531,6 |
100,0 |
|
у т.ч. за тривалістю безробіття |
|
|
|
|
|
до 3 місяців |
504,2 |
59,7 |
234,1 |
44,0 |
|
від 3 до 6 місяців |
125,2 |
14,8 |
104,8 |
19,7 |
|
від 6 до 9 місяців |
76,1 |
9,0 |
69,5 |
13,1 |
|
від 9 до 12 місяців |
76,7 |
9,1 |
69,4 |
13,1 |
|
12 місяців і більше |
62,7 |
7,4 |
53,8 |
10,1 |
|
Середня тривалість безробіття, місяців |
4 |
х |
5 |
х |
Незважаючи на скорочення пропозиції робочої сили, попит на робочу силу є низьким, що зумовило напругу на ринку праці. Кількість вільних робочих місць та вакантних посад на підприємствах, в установах, організаціях на кінець 2009р. становила 65,8 тис., що на 27,7% менше, ніж на кінець 2008р.
Зниження потреби в працівниках на заміщення вільних робочих місць на кінець грудня 2009р. у порівнянні з 2008р., спостерігалося в усіх видах економічної діяльності, крім фінансової діяльності. Найбільше зниження цього показника відбулося в таких видах економічної діяльності, як добувна промисловість (на 67,8%), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (на 60,8%), освіта (на 54,6%).
У загальній кількості вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами, організаціями на кінець 2009р., кожне п’яте було на підприємствах переробної промисловості, шосте – у державному управлінні, кожне дев’яте – на підприємствах торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку та операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям (таблиця 12).
Таблиця 12. Попит на робочу силу за видами економічної діяльності у 2009 році
(тис.осіб; на кінець року)
|
|
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) |
У тому числі на |
|||
|
усього, осіб |
у % до 2008р. |
місця робітників |
посади службовців |
місця, які не потребують професійної підготовки |
|
Усього |
65,8 |
72,3 |
27,7 |
28,1 |
10,0 |
|
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство |
2,2 |
55,1 |
1,0 |
0,5 |
0,7 |
|
Промисловість |
14,7 |
62,2 |
8,8 |
2,2 |
3,7 |
|
добувна промисловість |
0,8 |
32,2 |
0,7 |
0,1 |
0,0 |
|
переробна промисловість |
12,1 |
73,0 |
7,1 |
1,9 |
3,1 |
|
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води |
1,8 |
39,2 |
1,0 |
0,2 |
0,6 |
Будівництво |
3,2 |
53,2 |
2,2 |
0,6 |
0,4 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
7,7 |
86,7 |
4,4 |
2,4 |
0,9 |
|
Діяльність готелів та ресторанів |
0,6 |
53,8 |
0,4 |
0,1 |
0,1 |
|
Діяльність транспорту та зв’язку |
4,9 |
61,8 |
2,7 |
1,6 |
0,6 |
|
Фінансова діяльність |
3,6 |
107,9 |
0,1 |
3,3 |
0,2 |
|
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям |
7,6 |
89,8 |
3,0 |
2,6 |
2,0 |
|
Державне управління |
11,2 |
84,3 |
2,9 |
8,1 |
0,2 |
|
Освіта |
1,5 |
45,4 |
0,3 |
0,9 |
0,3 |
|
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги |
6,2 |
73,8 |
0,9 |
5,1 |
0,2 |
|
Інші види економічної діяльності |
2,4 |
85,5 |
1,0 |
0,7 |
0,7 |
За регіонами найбільше зниження потреби в працівниках на кінець 2009р., порівняно з 2008р., відбулося у Донецькій (на 67,8%) та Рівненській (на 64,0%) областях (таблиця 13).
Таблиця 13. Попит та пропозиція робочої сили за регіонами
(на кінець року)
|
|
Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, тис. осіб |
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, (вакантних посад), тис. осіб |
Навантаження на 10 вільних робочих місць (вакантних посад), осіб |
|||
|
2008р. |
2009р. |
2008р. |
2009р. |
2008р. |
2009р. |
|
|
Україна |
876,2 |
542,8 |
91,1 |
65,8 |
96 |
82 |
|
Автономна Республіка Крим |
26,9 |
17,3 |
3,4 |
2,6 |
80 |
67 |
|
Вінницька |
43,2 |
26,8 |
1,1 |
0,6 |
387 |
477 |
|
Волинська |
25,7 |
12,9 |
2,0 |
1,0 |
126 |
128 |
|
Дніпропетровська |
54,4 |
35,7 |
10,0 |
6,5 |
54 |
55 |
|
Донецька |
57,9 |
41,6 |
10,1 |
3,3 |
57 |
128 |
|
Житомирська |
33,9 |
22,8 |
2,4 |
1,5 |
142 |
148 |
|
Закарпатська |
23,4 |
13,1 |
1,1 |
0,7 |
211 |
187 |
|
Запорізька |
37,5 |
27,4 |
1,9 |
1,1 |
196 |
251 |
|
Івано-Франківська |
31,6 |
17,3 |
0,6 |
0,2 |
482 |
810 |
|
Київська |
28,6 |
17,3 |
3,7 |
2,1 |
77 |
84 |
|
Кіровоградська |
26,2 |
18,2 |
1,1 |
0,6 |
246 |
310 |
|
Луганська |
35,9 |
18,4 |
2,2 |
1,3 |
163 |
139 |
|
Львівська |
43,4 |
26,3 |
2,1 |
1,2 |
203 |
218 |
|
Миколаївська |
26,5 |
18,0 |
1,7 |
1,0 |
157 |
174 |
|
Одеська |
30,6 |
17,8 |
3,0 |
2,2 |
103 |
82 |
|
Полтавська |
44,2 |
31,2 |
2,8 |
2,9 |
157 |
108 |
|
Рівненська |
33,0 |
19,0 |
2,1 |
0,7 |
159 |
254 |
|
Сумська |
30,9 |
20,0 |
1,3 |
0,7 |
245 |
278 |
|
Тернопільська |
34,6 |
15,3 |
1,3 |
1,0 |
270 |
145 |
|
Харківська |
48,2 |
32,5 |
4,4 |
2,6 |
109 |
123 |
|
Херсонська |
21,5 |
10,7 |
3,0 |
1,6 |
71 |
66 |
|
Хмельницька |
35,0 |
20,2 |
0,7 |
0,3 |
483 |
609 |
|
Черкаська |
39,7 |
26,5 |
0,5 |
0,3 |
767 |
909 |
|
Чернівецька |
18,6 |
10,5 |
0,8 |
0,4 |
246 |
247 |
|
Чернігівська |
31,9 |
17,6 |
2,2 |
1,1 |
147 |
167 |
|
м.Київ |
10,8 |
6,7 |
24,1 |
27,1 |
4 |
2 |
|
м.Севастополь |
2,1 |
1,7 |
1,5 |
1,2 |
14 |
15 |
Порівняно з даними на кінець 2008р. спостерігалося значне скорочення потреби у службовцях, пов’язаних з інформацією (на 60,3%), у робітниках, що обслуговують машини, та складальниках машин (на 55,4%), у робітниках металургійних і машинобудівних професій (на 51,4%), у технічних фахівцях у галузі прикладних наук та техніки (на 48,1%), у кваліфікованих робітниках з видобутку корисних копалин і на будівництві (на 45,8%).
Найбільшою залишається потреба підприємств у кваліфікованих робітниках з інструментом (17,3% від загальної кількості вільних робочих місць на кінець грудня 2009р.), працівниках найпростіших професій (15,3%) і робітниках з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (11,6%) (таблиця 14).
Таблиця 14. Попит та пропозиція робочої сили за професійними групами
(на кінець року)
|
|
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад), тис. осіб |
Навантаження на 10 вільних робочих місць, (вакантних посад), осіб |
||
|
2008р. |
2009р. |
2008р. |
2009р. |
|
|
Усього |
91,1 |
65,8 |
96 |
82 |
|
у т.ч. за професійними групами: |
|
|
|
|
|
Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі) |
7,0 |
6,5 |
96 |
80 |
|
Професіонали |
10,9 |
10,0 |
50 |
45 |
|
з них |
|
|
|
|
|
Професіонали в галузі фізичних, математичних та технічних наук |
2,4 |
1,9 |
61 |
72 |
|
Професіонали в галузі наук про життя та медичних наук |
4,3 |
3,7 |
12 |
8 |
|
Фахівці |
12,1 |
9,1 |
59 |
56 |
|
з них |
|
|
|
|
|
Технічні фахівці в галузі прикладних наук та техніки |
2,6 |
1,4 |
60 |
89 |
|
Фахівці в галузі біології, агрономії та медицини |
2,7 |
2,6 |
23 |
15 |
|
Технічні службовці |
3,8 |
2,4 |
122 |
129 |
|
з них |
|
|
|
|
|
Службовці, пов'язані з інформацією |
1,6 |
0,6 |
203 |
244 |
|
Службовці, що обслуговують клієнтів |
2,2 |
1,8 |
66 |
89 |
|
Працівники сфери торгівлі та послуг |
8,4 |
8,0 |
126 |
83 |
|
з них |
|
|
|
|
|
Працівники, що надають персональні та захисні послуги |
6,2 |
5,3 |
104 |
74 |
|
Продавці та демонстратори |
2,2 |
2,6 |
188 |
100 |
|
Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства |
0,8 |
0,7 |
534 |
284 |
|
Кваліфіковані робітники з інструментом |
20,1 |
11,4 |
58 |
68 |
|
з них |
|
|
|
|
|
Робітники з видобутку корисних копалин і на будівництві |
6,7 |
3,6 |
45 |
54 |
|
Робітники металургійних та машинобудівних професій |
11,6 |
5,7 |
51 |
71 |
|
Робітники в галузі точної механіки, ручних ремесел та друкування |
0,2 |
0,2 |
211 |
130 |
|
Інші кваліфіковані робітники з інструментом |
1,6 |
2,0 |
139 |
81 |
|
Робітники з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин |
14,4 |
7,7 |
123 |
139 |
|
з них |
|
|
|
|
|
Робітники, що обслуговують промислове устаткування |
2,2 |
1,9 |
153 |
119 |
|
Робітники, що обслуговують машини, та складальники машин |
5,5 |
2,4 |
84 |
94 |
|
Водії та робітники з обслуговування пересувної техніки та установок |
6,7 |
3,4 |
144 |
184 |
|
Найпростіші професії (включаючи осіб без професії) |
13,6 |
10,0 |
143 |
93 |
|
з них |
|
|
|
|
|
Найпростіші професії торгівлі та сфери послуг |
8,3 |
5,9 |
64 |
48 |
|
Найпростіші професії в сільському господарстві та подібних галузях |
0,3 |
0,2 |
1515 |
1022 |
|
Найпростіші професії у видобувних галузях, будівництві, промисловості та на транспорті |
5,0 |
3,9 |
165 |
98 |
Наявність структурної диспропорції між попитом на робочу силу та її пропозицією за професіями є фактором, що обмежує можливості працевлаштування безробітних та задоволення потреб роботодавців у працівниках.
Загалом по країні навантаження незайнятого населення на кінець 2009р. становило 82 особи на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) проти 96 осіб у 2008р.
Водночас за регіонами навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) найбільше зросло в Івано-Франківській (з 482 до 810 осіб), Черкаській (з 767 до 909 осіб) та Хмельницькій (з 483 до 609 осіб) областях (таблиця 13).
Зокрема найвищий рівень навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) характерний для працівників найпростіших професій у сільському господарстві та подібних галузях; кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства; службовців, пов'язаних з інформацією.
За показником навантаження на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) Україна посідала четверте місце серед країн СНД (таблиця 15).
Таблиця 15. Навантаження незайнятого населення на 10 вільних
робочих місць (вакантних посад)
(осіб; на кінець року)
|
|
2008р. |
2009р. |
|
Україна |
96 |
82 |
|
Азербайджан |
43 |
39 |
|
Білорусь |
11 |
18 |
|
Вірменія |
1153 |
1169 |
|
Казахстан |
33 |
68 |
|
Киргизстан |
190 |
187 |
|
Молдова |
33 |
289 |
|
Росія |
19 |
32 |
|
Таджикистан |
43 |
54 |
Примітка: По Таджикистану дані наведено на кінець листопада.
Джерело інформації: Експрес-доповідь Міждержавного Статкомітету СНД "Социально-экономическое положение стран Содружества Независимых Государств в 2009 году ", січень 2010р.
За сприяння державної служби зайнятості у 2009р. було працевлаштовано 702,7 тис. осіб, або 32,8% незайнятого населення, що перебувало на обліку цієї установи (у 2008р. – 1084,0 тис. та 43,3% відповідно).
Серед незайнятих трудовою діяльністю громадян, працевлаштованих у зазначеному періоді через державну службу зайнятості, майже половину (46,6%) з них становили жінки та молодь у віці до 35 років (47,1%).
У минулому році кожний п’ятий незайнятий був працевлаштований на підприємства сільського господарства, мисливства та лісового господарства, переробної промисловості, а також торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Разом з тим порівняно з 2008р. спостерігалось зниження обсягів працевлаштування незайнятого населення (на 35,2%, або на 381,4 тис. осіб), зокрема на підприємствах торгівлі та ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – на 103,0 тис. осіб, переробної промисловості – на 95,9 тис. осіб, у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві – на 50,7 тис. осіб.
Серед працевлаштованих громадян більше половини займали місця робітників, 21,0% – посади службовців, 22,7% – місця, які не потребують спеціальної професійної підготовки.
В усіх регіонах країни у 2009р., порівняно з 2008р., спостерігалося зниження рівня працевлаштування населення (таблиця 16).
Таблиця 16. Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за регіонами у 2009 році
|
Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку впродовж 2009р. – всього, тис. осіб |
Кількість працевлаштованих у 2009р. |
Рівень працевлаштування, % |
|||
| тис. осіб |
у % до 2008р. |
2008р. | 2009р. | ||
|
Україна |
2143,3 |
702,7 |
64,8 |
43,3 |
32,8 |
|
Автономна Республіка Крим |
77,3 |
27,8 |
70,6 |
45,3 |
36,0 |
|
Вінницька |
91,4 |
30,6 |
65,9 |
42,0 |
33,5 |
|
Волинська |
65,4 |
23,7 |
67,5 |
45,2 |
36,3 |
|
Дніпропетровська |
142,4 |
36,9 |
50,0 |
45,4 |
25,9 |
|
Донецька |
168,0 |
46,7 |
62,8 |
42,1 |
27,8 |
|
Житомирська |
79,9 |
24,6 |
63,9 |
41,4 |
30,8 |
|
Закарпатська |
54,0 |
19,2 |
63,3 |
45,3 |
35,5 |
|
Запорізька |
91,6 |
23,7 |
55,0 |
41,2 |
25,9 |
|
Івано-Франківська |
73,7 |
24,7 |
51,5 |
46,9 |
33,5 |
|
Київська |
67,2 |
18,9 |
58,9 |
44,1 |
28,1 |
|
Кіровоградська |
63,8 |
23,5 |
71,5 |
43,9 |
36,7 |
|
Луганська |
92,0 |
34,5 |
75,4 |
43,0 |
37,6 |
|
Львівська |
105,4 |
35,1 |
67,8 |
41,9 |
33,2 |
|
Миколаївська |
67,0 |
25,6 |
80,9 |
42,6 |
38,2 |
|
Одеська |
70,3 |
21,3 |
55,0 |
44,1 |
30,3 |
|
Полтавська |
104,2 |
33,9 |
75,0 |
39,6 |
32,5 |
|
Рівненська |
77,1 |
25,2 |
71,0 |
38,9 |
32,8 |
|
Сумська |
70,9 |
19,6 |
52,7 |
43,0 |
27,6 |
|
Тернопільська |
70,0 |
23,0 |
61,4 |
39,9 |
32,9 |
|
Харківська |
122,0 |
41,7 |
70,1 |
43,7 |
34,2 |
|
Херсонська |
49,0 |
16,0 |
48,3 |
47,0 |
32,7 |
|
Хмельницька |
82,9 |
32,5 |
84,5 |
42,6 |
39,2 |
|
Черкаська |
89,3 |
28,5 |
62,3 |
42,7 |
31,9 |
|
Чернівецька |
35,6 |
8,9 |
46,1 |
38,3 |
25,0 |
|
Чернігівська |
64,5 |
18,0 |
56,3 |
39,9 |
28,0 |
|
м.Київ |
59,9 |
35,4 |
100,1 |
67,1 |
59,2 |
|
м.Севастополь |
8,5 |
3,2 |
93,1 |
46,1 |
37,3 |
Одним із напрямів соціального захисту незайнятого населення є організація оплачуваних громадських робіт, які забезпечують тимчасову зайнятість. На таких роботах у 2009р. працювали 240,9 тис., що на 43,8% менше, ніж у 2008р. В основному, це були особи, які мали статус безробітних (99,8%). Середня тривалість громадських робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, у 2009р. становила 14,4 дня проти 11,1 дня у 2008р. Загалом на організацію та проведення таких робіт у 2009р. було витрачено 150,9 млн.грн., що на 12,8% менше, ніж у 2008р.
З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою зайнятості здійснюється їх професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації). В навчальних закладах усіх типів упродовж 2009р. проходили професійне навчання 157,1 тис. безробітних, що на третину менше, ніж у 2008р. Із загальної кількості безробітних, які завершили навчання у зазначеному періоді (135,3 тис. осіб.), 76,7% – навчалися з метою підвищення своєї кваліфікації, 16,3% – пройшли перепідготовку на іншу професію, а решта з них (7,0%) – вперше отримали професійну освіту.
Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям у 2009р. становили 3,9 млрд.грн. Середній розмір допомоги у грудні 2009р. становив 655,56 грн., що дорівнює 88,1% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (744 грн.). При цьому у кожного четвертого зареєстрованого безробітного вона була в межах 360 грн., у кожного другого – від 360 до 744 грн.
4. Використання робочої сили
За даними обстеження підприємств, установ та організацій (далі – підприємства) середньооблікова кількість штатних працівників у 2009р. порівняно з 2008р. зменшилась на 6,5% (на 736,2 тис. осіб) і становила 10,7 млн. осіб.
Використання робочої сили у 2009р. відбувалося під впливом кризових явищ в економіці та супроводжувалося зниженням рівня її мобільності та поширенням вимушеної неповної зайнятості.
Кількість вибулих із причин плинності кадрів і прийнятих на вакантні робочі місця порівняно з попереднім роком скоротилася майже на чверть, а кількість звільнених працівників з причин скорочення штатів зросла майже у двічі, про що свідчать нижче наведені дані (таблиця 17).
Таблиця 17. Динаміка руху робочої сили
|
|
Кількість штатних працівників |
|||
|
2009р. |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
|||
|
тис. осіб |
у % до 2008р. |
|||
|
2008р. |
2009р. |
|||
|
Прийнято |
2400,0 |
74,5 |
28,3 |
22,5 |
|
Вибуло |
3055,8 |
81,8 |
32,8 |
28,7 |
|
у тому числі |
|
|
|
|
|
у зв’язку зі скороченням штатів |
169,5 |
191,3 |
0,8 |
1,6 |
|
з причин плинності кадрів |
2544,9 |
77,5 |
28,8 |
23,9 |
Слід зазначити, що серед вибулих переважна більшість працівників (83,3%), як і у 2008р., залишили робочі місця за власним бажанням.
Утім, якщо коефіцієнт вибуття (28,7%) перевищував коефіцієнт прийому (22,5%) в цілому по економіці на 6,2 в.п., то більш суттєву різницю між цими показниками зафіксовано у будівництві (на 23,3 в.п.), водному транспорті (на 21,4 в.п.), фінансових установах (на 15,3 в.п.), на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів та предметів особистого вжитку (на 12,4 в.п.) і готелях та ресторанах (на 11,2 в.п.), а серед промислових видів діяльності – у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (на 22,0 в.п.), виробництві транспортних засобів та устатковання (на 15,9 в.п.), виробництві машин та устатковання та в металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (на 13,8 в.п. та 13,7 в.п. відповідно).
Обсяги скорочення кількості працівників могли б бути ще більшими, якби адміністрація підприємств не поширила практику застосування форм вимушеної неповної зайнятості. Зокрема, кількість працівників, які працювали у режимі скороченого робочого дня (тижня), збільшилася в 1,7 раза порівняно з 2008р., а кількість працівників, які знаходилися в адміністративних відпустках, – у 1,5 раза відповідно (таблиця 18).
Таблиця 18. Обсяги вимушеної неповної зайнятості
|
|
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації |
|||||||
|
працювали неповний робочий день (тиждень) |
перебували у відпустках |
|||||||
|
тис. осіб |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
тис. осіб |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
|||||
|
2008р. |
2009р. |
2008р. |
2009р. |
2008р. |
2009р. |
2008р. |
2009р. |
|
|
Усього |
1205,8 |
2063,3 |
10,6 |
19,4 |
179,5 |
275,9 |
1,6 |
2,6 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Промисловість |
657,9 |
989,3 |
20,6 |
34,7 |
100,9 |
136,9 |
3,2 |
4,8 |
|
Будівництво |
124,2 |
189,1 |
25,0 |
49,1 |
28,1 |
48,0 |
5,7 |
12,5 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
99,7 |
198,9 |
10,5 |
23,3 |
11,2 |
18,2 |
1,2 |
2,1 |
|
Діяльність транспорту та зв’язку |
153,4 |
324,5 |
15,7 |
34,7 |
13,8 |
11,9 |
1,4 |
1,3 |
Кожен працівник, який перебував у вимушеній відпустці, не працював з цієї причини протягом 2009р. в середньому 272 годин, а через скорочення тривалості робочого дня (тижня) – 330 год., в промисловості – 282 та 329 год. відповідно. Загалом питома вага втрат із названих причин у фонді робочого часу, що відповідає режиму роботи підприємств, становила 3,7% проти 0,9% у 2008р.
Загалом показники використання фонду робочого часу у 2009р. порівняно з попереднім роком були значно нижчі, про що свідчать дані наведені нижче (таблиця 19).
Таблиця 19. Використання робочого часу штатних працівників
|
|
2008р. |
2009р. |
|
Фонд робочого часу на одного штатного працівника, год. |
|
|
|
табельний |
2011 |
2004 |
|
оплачений |
1855 |
1773 |
|
з нього |
|
|
|
відпрацьований |
1687 |
1599 |
|
у % до оплаченого |
90,9 |
90,2 |
|
Коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу, % |
83,9 |
79,8 |
Виходячи з обсягів виконаних робіт (послуг) і випуску продукції, у 2009р. завантаження працівників, відповідно до встановленої тривалості робочого часу на підприємствах, в цілому по економіці становило 94,7% штатної кількості (10,1 млн. осіб). Найбільший надлишок робочої сили спостерігався у виробничих видах діяльності, де рівень їх повної зайнятості становив: у будівництві – 79,9% (0,3 млн. осіб), промисловості – 89,4% (2,5 млн. осіб), діяльності транспорту та зв’язку – 91,3 (0,9 млн. осіб).
5. Заробітна плата найманих працівників
У 2009р. зберігалася тенденція зростання оплати праці, проте темпи її підвищення були нижчими, ніж у 2008р., що обумовлено скороченням обсягів виробництва та відповідно оплаченого та відпрацьованого робочого часу.
Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника у 2009р. становила 1906 грн. і порівняно з попереднім роком зросла на 5,5% (у 2008р. – 1806грн. та 6,3% відповідно)
Динаміку номінальної заробітної плати по місяцях за останні два роки ілюструють дані діаграми 10.
Діаграма 10
Динаміка номінальної заробітної плати у 2008-2009рр.
Зростання заробітної плати у 2009р. порівняно з 2008р. було зафіксовано в усіх видах економічної діяльності. Темпи приросту коливалися у межах від 2,3% у лісовому господарстві та пов’язаних з ним послугах до 25,8% на водному транспорті. Виняток становили установи державного управління та будівництва, де було зафіксовано зменшення розмірів заробітної плати відповідно на 2,6 та 17,5% (таблиця 20).
Таблиця 20. Середньомісячна номінальна заробітна плата за видами економічної діяльності у 2009р.
|
|
У середньому на одного штатного працівника |
|||
|
грн. |
у % до |
Довідково: 2008р. |
||
|
середнього рівня |
попереднього року |
|||
|
Усього |
1906 |
100,0 |
105,5 |
1806 |
|
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги |
1206 |
63,3 |
112,0 |
1076 |
|
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги |
1341 |
70,4 |
102,3 |
1311 |
|
Рибальство, рибництво |
1028 |
54,0 |
112,6 |
913 |
|
Промисловість |
2117 |
111,1 |
105,0 |
2017 |
|
Будівництво |
1511 |
79,3 |
82,5 |
1832 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
1565 |
82,1 |
103,4 |
1514 |
|
Діяльність готелів та ресторанів |
1267 |
66,5 |
103,7 |
1221 |
|
Діяльність транспорту та зв'язку |
2409 |
126,4 |
109,1 |
2207 |
|
діяльність наземного транспорту |
2126 |
111,5 |
104,4 |
2036 |
|
діяльність водного транспорту |
2421 |
127,0 |
125,8 |
1924 |
|
діяльність авіаційного транспорту |
5106 |
267,9 |
125,7 |
4061 |
|
додаткові транспортні послуги та допоміжні операції |
2637 |
138,4 |
107,4 |
2457 |
|
діяльність пошти та зв’язку |
2240 |
117,5 |
114,9 |
1950 |
|
Фінансова діяльність |
4038 |
211,9 |
107,8 |
3747 |
|
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям |
2231 |
117,0 |
107,0 |
2085 |
|
з них дослідження і розробки |
2556 |
134,1 |
109,4 |
2336 |
|
Державне управління |
2513 |
131,9 |
97,4 |
2581 |
|
Освіта |
1611 |
84,5 |
111,3 |
1448 |
|
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги |
1307 |
68,6 |
111,0 |
1177 |
|
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту |
1783 |
93,5 |
118,0 |
1511 |
|
з них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг |
1870 |
98,1 |
120,6 |
1551 |
Найбільш оплачуваними в країні у 2009р. залишалися працівники авіаційного транспорту та фінансових установ, а серед промислових видів діяльності – підприємств із добування паливно-енергетичних корисних копалин та з виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення: розмір оплати праці у цих видах діяльності перевищив середній по економіці у 1,6–2,7 раза.
Разом із тим рівень оплати праці у закладах охорони здоров’я залишається майже на третину нижчим за середній показник по економіці, в освіті – на 15% менше.
Також значно нижчою залишається заробітна плата працівників сільського господарства, мисливства та пов’язаних з ними послуг, рибальства та рибництва, підприємств з виробництва текстилю, одягу, хутра та виробів з хутра, виробництва шкіри та виробів зі шкіри. Співвідношення рівня оплати праці в зазначених видах діяльності з середнім по економіці не перевищило 64%.
Диференціація розмірів заробітної плати за видами економічної діяльності є головним чинником міжрегіональних відмінностей.
Найвищу заробітну плату у 2009р. отримали працівники підприємств м.Києва та Київської області, а також регіонів, де сконцентровані підприємства гірничо-металургійного комплексу: Донецької та Дніпропетровської областей. Найнижчі показники були у Тернопільській та Волинській областях.
Одним із основних важелів впливу держави на підвищення рівня оплати праці є встановлення розміру мінімальної заробітної плати. Упродовж 2009р. мінімальний рівень оплати праці у законодавчому порядку підвищився з 605 грн. до 744 грн., що на кінець року дорівнювало рівню прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Проте порівняно з відповідними стандартами Євросоюзу мінімальна заробітна плата в Україні була значно нижчою і становила 59 євро в середньому за рік. Динаміку кількості низькооплачуваних працівників ілюструють дані наведені нижче (діаграма 11).
Діаграма 11
Кількість найманих працівників, які отримували заробітну плату у межах
державних соціальних стандартів, що діяли у грудні відповідного року
Найбільша частка працівників з нарахуваннями у межах мінімальної заробітної плати у грудні 2009р. спостерігалася у рибному та сільському господарстві (кожний четвертий зайнятий на підприємствах цих видів діяльності), а також у діяльності готелів та ресторанів (кожен п’ятий). Водночас серед працівників, які повністю відпрацювали місячну норму робочого часу (7,0 млн. працюючих), цей показник становив відповідно 0,3 млн. осіб, або 4,2%.
Підвищення соціальних стандартів у 2009р. більшою мірою вплинуло на низькооплачувану категорію працівників, у яких нарахування не перевищували 1000 грн., частка яких скоротилася з 32,1% у грудні 2008р. до 25% у грудні 2009р. Водночас, частка працівників у яких розмір заробітної плати був у межах від 1000 грн. до 3500 грн. збільшилась відповідно з 56,7% до 61,7%, а понад 3500 грн. – з 11,2% до 13,3%.
Нарахований фонд оплати праці штатних працівників у 2009р. зменшився на 1,3%, що пов’язано зі скороченням кількості штатних працівників та фонду робочого часу, і становив 243,6 млрд.грн. У структурі фонду оплати праці суттєвих змін не зафіксовано: 61,5% становив фонд основної заробітної плати (оплата за тарифними ставками та посадовими окладами), третину (33,7%) – фонд додаткової заробітної плати. Основними складовими останнього були доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів та премії за виробничі результати (63,6% від фонду додаткової заробітної плати). Питома вага інших заохочувальних та компенсаційних виплат (матеріальна допомога, соціальні пільги тощо) залишилась незначною і становила 4,8% фонду оплати праці.
6. Реальна заробітна плата
Одним із важливих індикаторів стану рівня життя населення є показник реальної заробітної плати. У 2009р. індекс реальної заробітної плати порівняно з 2008р. становив 90,8%.
Динаміку реальної заробітної плати у 2005–2009рр. характеризують дані, наведені у таблиці 21.
Таблиця 21. Індекси реальної заробітної плати
|
|
Грудень до грудня попереднього року |
До попереднього року |
2009р. до відповідного року |
|
2005р. |
131,5 |
120,3 |
128,5 |
|
2006р. |
111,7 |
118,3 |
108,6 |
|
2007р. |
110,3 |
112,5 |
96,5 |
|
2008р. |
97,0 |
106,3 |
90,8 |
|
2009р. |
99,1 |
90,8 |
х |
Зменшення реальної заробітної плати у 2009р. було зафіксовано в усіх регіонах. Темпи зниження показника коливалися від 87,4% у Запорізькій області до 95,8% у Миколаївській, що обумовлено регіональною диференціацією зростання номінальної заробітної плати та споживчих цін.
7. Стан виплати заробітної плати
Упродовж 2009р. заборгованість із виплати заробітної плати продовжувала зростати, але повільнішими, ніж у попередньому році, темпами. Сума боргу на 1 січня 2010р. досягла 1,5 млрд.грн., що на 23,9% більше показника на початок 2009р. Для порівняння: темп приросту показника у 2008р. становив 77,8%.
Обсяг невиплаченої заробітної плати на початок п.р. дорівнював 6,2% фонду оплати праці, нарахованого за грудень 2009р. На 1 січня 2009р. рівень такого співвідношення становив 5,3%, про що свідчать дані діаграми 12.
Діаграма 12
Динаміка суми заборгованості з виплати заробітної плати
(на 1 січня відповідного року)
Основна частка боргу із заробітної плати на початок п.р не виплачена підприємствами промисловості (54,7% від загальної суми боргу) та будівництва (16,3%), при цьому понад третини суми заборгованості утворено у Донецькій (18,1%), Луганській (9,0%) областях та м.Києві (9,5%).
Загальна сума невиплаченої заробітної плати протягом 2009р. збільшилася майже в усіх регіонах країни, найсуттєвіше – у м.Києві (на 43,0 млн.грн.), Луганській (на 39,9 млн.грн.) та Львівській (на 23,3 млн.грн.) областях. Виняток становили Вінницька та Одеська області, де сума боргу зменшилася відповідно на 0,3 та 1,8 млн.грн.
Зростання загальної суми заборгованості було зумовлено головним чином погіршенням розрахунків по заробітній платі з найманими працівниками економічно активних підприємств, що характеризують дані, наведені у таблиці 22.
Таблиця 22. Динаміка заборгованості з виплати заробітної плати за типами підприємств у 2009р.
(на 1 січня, млн.грн.)
|
|
2008р. |
2009р. |
2010р. |
||
|
усього |
у % до |
||||
|
2009р. |
підсумку |
||||
|
Усього |
668,7 |
1188,7 |
1473,3 |
123,9 |
100,0 |
|
у тому числі |
|
|
|
|
|
|
економічно активні підприємства |
245,8 |
760,6 |
956,0 |
125,7 |
64,9 |
|
підприємства-банкрути |
343,3 |
366,0 |
453,6 |
123,9 |
30,8 |
|
економічно неактивні |
79,6 |
62,1 |
63,7 |
102,7 |
4,3 |
Протягом 2009р. заборгованість працівникам економічно активних підприємств збільшилася на 195,4 млн.грн. і на 1 січня п.р. становила 956,0 млн.грн.
Зростання суми невиплаченої заробітної плати у 2009р. спостерігалось у більшості видів економічної діяльності. Найбільший приріст заборгованості зафіксовано на економічно активних підприємствах промисловості (55,4 млн.грн.), транспорту та зв’язку (48,0 млн.грн.), будівництва (33,0 млн.грн.) та у сфері операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям (27,9 млн.грн.).
У регіональному розрізі збільшення суми боргу економічно активних підприємств спостерігалось у 22 регіонах, де темпи зростання становили від 7,2% у Херсонській області до 77,3% в Івано-Франківській. У решті областей заборгованість зменшилась на 1,8 – 9,2%.
Упродовж 2009р. заборгованість із виплати заробітної плати з бюджетів усіх рівнів збільшилась у 2,3 раза і на 1 січня п.р. становила 16,8 млн.грн., або 1,8% обсягу боргу економічно активних підприємств. Більшу частину (99,3%) зазначеної суми складали борги за рахунок коштів державного бюджету.
Заборгованість працівникам із виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у 2009р. зросла на 27,4% і на 1 січня 2010р. становила 26,9 млн.грн. За цей же період обсяг заборгованості потерпілим на виробництві за рахунок власних коштів підприємств зменшився на 7,3% і на початок п.р. становив 7,9 млн.грн.
На 1 січня 2010р. вчасно не отримали заробітну плату 325 тис. осіб, що становить 3,2% від загальної кількості штатних працівників, охоплених спостереженням. Рік тому ці показники становили відповідно 372 тис. осіб та 3,4%. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 2476 грн., що майже на третину перевищує середньомісячну заробітну плату за 2009р.
Серед регіонів найбільша питома вага працівників, яким не виплачено заробітну плату, зафіксована у Житомирській (13,8% від загальної кількості штатних працівників регіону), Луганській (5,5%), Харківській (4,4%), Львівській (4,1%) та Донецькій (4,0%) областях.
Тривалість і розмір заборгованості з виплати заробітної плати працівникам окремих видів економічної діяльності наведено у таблиці 23.
Таблиця 23. Стан виплати заробітної плати на 1 січня 2010р.
|
|
Кількість штатних працівників економічно активних підприємств, яким не виплачено заробітну плату, на 1 січня 2010р. |
Сума боргу в середньому на одного штатного працівника, грн. |
||
|
тис. осіб |
у % до загальної кількості працівників |
у т.ч. за терміном утворення боргу до трьох місяців, % |
||
|
Усього |
325,0 |
3,2 |
72,8 |
2476 |
|
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги |
12,5 |
2,2 |
73,4 |
1690 |
|
Промисловість |
163,6 |
6,2 |
75,7 |
2479 |
|
Будівництво |
42,4 |
12,2 |
70,6 |
3438 |
|
Діяльність транспорту та зв’язку |
37,2 |
4,1 |
87,0 |
2222 |
|
Освіта |
7,4 |
0,4 |
18,1 |
542 |
|
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги |
8,3 |
0,7 |
41,2 |
948 |
Сума заробітної плати, не виплаченої працівникам підприємств-банкрутів, протягом 2009р. збільшилася на 23,9% і на початок 2010р. становила 453,6 млн.грн. У Донецькій, Хмельницькій, Черкаській та Закарпатській областях частка цих підприємств перевищила 40%, а в Миколаївській області й Автономній Республіці Крим – половину від загальної суми боргу.
Сума заборгованості на економічно неактивних підприємствах на 1 січня п.р. становила 63,7 млн.грн. Якщо в цілому по країні на цю категорію підприємств припадає 4,3% від загальної суми боргу, то ситуація в регіонах значно різниться. Найбільше заборгували своїм працівникам економічно неактивні підприємства Тернопільської області (35,4% від загальної суми боргу в регіоні), у Дніпропетровській частка таких підприємств становила 13,3%. За видами економічної діяльності більше половини загальної суми боргу цієї категорії підприємств утворено у промисловості та будівництві.
8. Основні методологічні визначення та поняття
|
Обстеження населення з питань економічної активності |
Проводяться органами державної статистики з 1995 року. У 1995-1998рр. проводилися раз на рік, 1999-2003рр. - щоквартально, в останньому місяці кожного кварталу, а з січня 2004 року впроваджені в практику постійної роботи Держкомстату України з щомісячною періодичністю. |
|
|
Основа проведення обстежень |
Обстеження проводяться за місцем постійного проживання населення спеціально підготовленими працівниками (фахівцями з інтерв'ювання) шляхом безпосереднього опитування (на добровільних засадах) осіб віком 15-70 років (включно), які проживають у домогосподарствах, що потрапили до вибіркової сукупності. Базою проведення обстежень виступає сукупність домогосподарств, відібраних в усіх регіонах країни на науково обґрунтованих засадах. Кожне відібране домогосподарство перебуває у вибірці 15 місяців та з урахуванням схеми ротації опитується 6 разів: три місяці поспіль, 9 місяців перерва і знову 3 місяці поспіль. |
|
|
Охоплення населення опитуванням |
Щомісячна вибіркова сукупність домогосподарств у 2009 році в середньому становила 16,6 тисяч. Рівень участі відібраних домогосподарств в обстеженні складав: у міських поселеннях – 77,9% та 92,3% у сільській місцевості. У цих домогосподарствах упродовж року було опитано 122,8 тис. респондентів віком 15-70 років, що складає 0,35% постійного населення України зазначеного віку. Кількість проведених інтерв'ю становила 341,9 тис. |
|
|
Обстеженню підлягають: усі члени домогосподарства у віці 15-70 років (включно), які постійно проживають в цьому домашньому господарстві (незалежно від наявності прописки та її характеру). Обстеженню не підлягають: а) домогосподарства, у яких: - всі особи молодші 15 та старші 70 років; - проживає одинока особа, яка має явні розумові чи інші відхилення, через які неспроможна надати об'єктивну інформацію, необхідну для заповнення анкет. б) особи, які належать до нижче зазначених категорій: - студенти та учні всіх типів навчальних закладів, які виїхали та тимчасово проживають в іншій місцевості і підлягають опитуванню за місцем їх навчання; - особи, які перебувають на військовій строковій службі (крім осіб, призваних на військово-навчальні збори), а також курсанти, які проживають в казармах; - особи, які перебувають в інституціональних закладах (у місцях позбавлення волі, будинках - інтернатах, будинках для осіб похилого віку тощо); - особи, які в період відвідування домогосподарства були тимчасово відсутні та їхнє повернення не очікується впродовж наступних 12 місяців. |
||
|
Період проведення обстежень |
Опитування населення здійснюється щомісячно впродовж 15 днів та розпочинається з тижня, який є наступним після звітного періоду. |
|
|
Звітний період |
Звітним періодом є обстежуваний тиждень (з понеділка по неділю), що включає 15 число місяця. |
|
|
Методологічна основа |
Основні визначення та поняття, розроблені за рекомендаціями Міжнародної Організації Праці та 13-ої Міжнародної конференції статистиків праці від 29 жовтня 1982 року, з урахуванням національних особливостей законодавчої та нормативної бази. |
|
|
Особи працездатного віку |
До осіб працездатного віку належать: - жінки у віці 15-54 роки; - чоловіки віком 15-59 років. |
|
|
Економічно активне населення |
Складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років (включно), які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як «зайняті» або «безробітні», визначені за методологією МОП. |
|
|
Рівень економічної активності |
Визначається як відношення (у відсотках) кількості економічно активного населення віком 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
|
Зайняті економічною діяльністю (надалі - зайняті) |
Вважаються особи віком 15–70 років, які: - працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину: - за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; - працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; - особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин. |
|
|
Рівень зайнятості |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення віком 15–70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
|
Безробітні, визначені за методологією МОП |
Особи віком 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом основним умовам: а) не мали роботи (прибуткового заняття); б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню, тобто робили конкретні кроки протягом останніх чотирьох тижнів з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві; в) були готові приступити до роботи впродовж 2-х найближчих тижнів, тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві. До категорії безробітних відносяться також особи, які приступають до роботи протягом найближчих 2-х тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді; навчаються за направленням служби зайнятості. |
|
|
Рівень безробіття, визначений за методологією МОП |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки. |
|
|
Зареєстровані безробітні |
Згідно з чинним законодавством - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. |
|
|
Рівень зареєстрованого безробіття |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до середньорічної кількості населення працездатного віку. З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності проводиться розрахунок середньої за період (квартал, І півріччя, 9 місяців, рік) кількості зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття визначається по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період. |
|
|
Рівень працевлаштування |
Відношення (у відсотках) кількості працевлаштованих осіб до кількості незайнятих, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж певного періоду. |
|
|
Навантаження на десять вільних робочих місць (вакантних посад) |
Показник розраховується, як відношення кількості зареєстрованих у державній службі зайнятості громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до кількості вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціями на відповідну дату помножене на 10. |
|
|
Економічно неактивне населення |
Особи, які не можуть бути класифіковані як «зайняті» або «безробітні». - пенсіонери; - учні та студенти; - особи, які зайняті в домашньому господарстві; - особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; - особи, які вважають, що немає підходящої роботи та не знають де і як її знайти; - інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, діяльність яких не відноситься до економічної (виконання громадських обов'язків, благодійна діяльність тощо). |
|
|
Зайняті у неформальному секторі економіки |
Визначення обсягів зайнятості у неформальному секторі економіки здійснюється відповідно до Методики визначення обсягів зайнятості у неформальному секторі економіки України, затвердженої наказом Держкомстату України від 29.02.2000р. №73. Вказана Методика розроблена на основі положень Резолюції щодо статистики зайнятості в неформальному секторі, що прийнята на 15-ій Міжнародній конференції статистиків праці (МКСП) у 1993 році. За національною методологією до неформального сектору включаються всі особи, які були зайняті на незареєстрованих підприємствах, що за своїм розміром (чисельністю працюючих) відносяться до сектору домашніх господарств. Віднесення підприємств до неформального сектору повинно одночасно відповідати наступним критеріям: - ринкова спрямованість; - обмежене число працівників (до 5 осіб); - відсутність державної реєстрації підприємницької діяльності. З урахуванням національних особливостей щодо поширення неформальних трудових відносин, критерії визначення кількості зайнятих у цьому секторі розширені за рахунок включення осіб, які працювали за усною домовленістю з роботодавцями в офіційному секторі, тобто без укладення офіційного трудового договору (контракту), що надає їм мінімальні соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства. |
|
|
Рівень участі зайнятого населення у неформальному секторі економіки |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості зайнятих у неформальному секторі економіки віком 15–70 років до всього зайнятого населення зазначеного віку або за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
|
Оцінка надійності основних показників економічної активності населення |
У додатках 1-3 наведені результати розрахунків величини стандартної та граничної похибок вибірки для довірчої імовірності 0,95 та коефіцієнта варіації для оцінки відносних показників економічної активності, зайнятості та безробіття у 2009 році по Україні та регіонах. Коефіцієнт варіації (CV) використовується як показник придатності даних для застосування. Зокрема, якщо: CV менше або дорівнює 5% - показник має високий рівень надійності; CV більше 5% або менше чи дорівнює 10% - показник має достатній рівень надійності та придатний для кількісного та якісного аналізу; CV більше 10% або менше чи дорівнює 15% - показник має задовільний рівень надійності та придатний для якісного аналізу і обмежений для кількісного; CV більше 15% або менше чи дорівнює 25% - показник має низький рівень надійності та придатний тільки для якісного аналізу; CV більше 25% або менше чи дорівнює 50% - показник має незадовільний рівень надійності; - CV більше 50% - показник не оприлюднюється через неприйнятність його до застосування. |
|
|
Обстеження підприємств з питань статистики праці |
Обстеження охоплює суб’єкти підприємницької діяльності, громадські організації, фінансові й бюджетні установи, що використовують найману працю (надалі – підприємства), крім малих підприємств, визначених за статистичним цензом, а також фізичних осіб – підприємців. Метою цього обстеження є отримання інформації щодо оплати праці та інших аспектів соціально-трудових відносин, зокрема динаміки кількості найманих працівників та руху кадрів, використання робочого часу, рівня неповної зайнятості, обсягів і структури фонду оплати праці, стану виплати заробітної плати, розподілу працівників за її розмірами тощо. |
|
|
Середньооблікова кількість штатних працівників |
Включає осіб, які уклали трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу та отримували заробітну плату. У цій кількості не враховуються тимчасово відсутні працівники, за якими зберігається місце роботи (знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством), зайняті на умовах договорів цивільно-правового характеру, сумісники. Зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу. Показник визначається в середньому за період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік). Зокрема: - за звітний місяць – шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні і ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів місяця; - за рік – шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному періоді та діленням одержаної суми на кількість місяців, тобто 12. |
|
|
Номінальна заробітна плата |
Нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу: тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Номінальна заробітна плата включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників: податок з доходів фізичних осіб, внески на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування. |
|
|
Реальна заробітна плата |
Характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін споживчих цін на товари і послуги і рівня податків й обов’язкових платежів. |
|
|
Індекс реальної заробітної плати |
Характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним під впливом зміни цін на товари та послуги і ставок податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових відрахувань. Розраховується шляхом діленням індексу нарахованої номінальної заробітної плати (без урахування податку на доходи фізичних осіб та внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування за певний період) на індекс споживчих цін за той же період. |
|
|
Заборгованість з виплати заробітної плати |
Це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників, а саме: штатним працівникам облікового складу, особам, які не перебувають в обліковому складі підприємства – сумісникам та працюючим за договорами, а також звільненим працівникам. При цьому заборгованою вважається сума, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі із фонду оплати праці, за винятком обов’язкових утримань (податок з доходу фізичних осіб та суми зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), строк виплати якої минув до кінця місяця, у якому вона повинна бути виплачена. |
|
|
Умовні позначення, що використовуються у доповіді |
0,0 (нуль) - явище існувало, але у вимірах, менших за ті, що можуть бути виражені використаними в таблиці цифровими розрядами; Х (знак ікс) - заповнення рубрики за характером явища не має сенсу; – (тире) - явища не було; : (дві крапки) – дані не наведено через високий рівень коефіцієнта варіації; "з них" - означає, що наведені не всі доданки загальної суми; "у тому числі" - означає, що наведені всі доданки загальної суми. |
|
Додаток 1
Оцінка надійності показника рівня економічної активності населення
у віці 15-70 років за регіонами у 2009 році
|
|
Рівень економічної активності населення у віці 15 - 70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка вибірки (LSE), % |
Коефіцієнт варіації (CV),% |
|
Україна |
63,3 |
0,3 |
0,6 |
0,5 |
|
Автономна Республіка Крим |
64,4 |
1,3 |
2,5 |
2,0 |
|
Вінницька |
63,6 |
1,9 |
3,7 |
3,0 |
|
Волинська |
63,4 |
1,8 |
3,5 |
2,8 |
|
Дніпропетровська |
64,2 |
1,0 |
2,0 |
1,6 |
|
Донецька |
63,2 |
0,7 |
1,4 |
1,1 |
|
Житомирська |
65,3 |
1,7 |
3,3 |
2,6 |
|
Закарпатська |
63,2 |
2,5 |
4,9 |
4,0 |
|
Запорізька |
63,8 |
1,3 |
2,5 |
2,0 |
|
Івано-Франківська |
57,0 |
2,7 |
5,3 |
4,7 |
|
Київська |
62,8 |
1,5 |
2,9 |
2,4 |
|
Кіровоградська |
62,4 |
2,2 |
4,3 |
3,5 |
|
Луганська |
61,5 |
1,1 |
2,2 |
1,8 |
|
Львівська |
62,5 |
1,5 |
2,9 |
2,4 |
|
Миколаївська |
64,2 |
1,4 |
2,7 |
2,2 |
|
Одеська |
61,0 |
1,4 |
2,7 |
2,3 |
|
Полтавська |
63,2 |
1,3 |
2,5 |
2,1 |
|
Рівненська |
63,5 |
2,0 |
3,9 |
3,1 |
|
Сумська |
62,5 |
1,4 |
2,7 |
2,2 |
|
Тернопільська |
59,6 |
2,6 |
5,1 |
4,4 |
|
Харківська |
63,3 |
1,3 |
2,5 |
2,1 |
|
Херсонська |
64,0 |
1,5 |
2,9 |
2,3 |
|
Хмельницька |
64,6 |
2,1 |
4,1 |
3,3 |
|
Черкаська |
64,3 |
1,1 |
2,2 |
1,7 |
|
Чернівецька |
62,3 |
1,7 |
3,3 |
2,7 |
|
Чернігівська |
65,6 |
1,5 |
2,9 |
2,3 |
|
м.Київ |
67,5 |
0,9 |
1,8 |
1,3 |
|
м.Севастополь |
65,4 |
0,9 |
1,8 |
1,4 |
Додаток 2
Оцінка надійності показника рівня зайнятості населення
у віці 15-70 років за регіонами у 2009 році
|
|
Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка вибірки (LSE), % |
Коефіцієнт варіації (CV), % |
|
Україна |
57,7 |
0,4 |
0,8 |
0,7 |
|
Автономна Республіка Крим |
60,0 |
1,5 |
2,9 |
2,5 |
|
Вінницька |
56,9 |
1,4 |
2,7 |
2,5 |
|
Волинська |
57,4 |
1,8 |
3,5 |
3,1 |
|
Дніпропетровська |
59,3 |
1,0 |
2,0 |
1,7 |
|
Донецька |
57,3 |
0,7 |
1,4 |
1,2 |
|
Житомирська |
58,3 |
1,6 |
3,1 |
2,7 |
|
Закарпатська |
56,9 |
2,4 |
4,7 |
4,3 |
|
Запорізька |
58,6 |
1,5 |
2,9 |
2,6 |
|
Івано-Франківська |
51,9 |
2,5 |
4,9 |
4,8 |
|
Київська |
57,7 |
1,6 |
3,1 |
2,8 |
|
Кіровоградська |
56,2 |
2,3 |
4,5 |
4,1 |
|
Луганська |
56,7 |
1,1 |
2,2 |
1,9 |
|
Львівська |
57,2 |
1,5 |
2,9 |
2,6 |
|
Миколаївська |
58,2 |
1,7 |
3,3 |
2,9 |
|
Одеська |
56,9 |
1,4 |
2,7 |
2,5 |
|
Полтавська |
56,7 |
1,9 |
3,7 |
3,4 |
|
Рівненська |
55,5 |
1,6 |
3,1 |
2,8 |
|
Сумська |
55,5 |
1,4 |
2,7 |
2,5 |
|
Тернопільська |
52,9 |
2,5 |
4,8 |
4,6 |
|
Харківська |
58,5 |
1,3 |
2,6 |
2,3 |
|
Херсонська |
57,9 |
1,6 |
3,1 |
2,8 |
|
Хмельницька |
58,5 |
1,9 |
3,7 |
3,2 |
|
Черкаська |
57,3 |
1,8 |
3,5 |
3,1 |
|
Чернівецька |
56,5 |
1,9 |
3,7 |
3,4 |
|
Чернігівська |
58,3 |
1,7 |
3,3 |
2,9 |
|
м. Київ |
63,1 |
1,0 |
2,0 |
1,6 |
|
м. Севастополь |
61,1 |
1,3 |
2,5 |
2,1 |
Додаток 3
Оцінка надійності показника рівня безробіття населення
у віці 15-70 років за регіонами у 2009 році
|
|
Рівень безробіття населення у віці 15-70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка вибірки (LSE), % |
Коефіцієнт варіації (CV), % |
|
Україна |
8,8 |
0,2 |
0,4 |
2,3 |
|
Автономна Республіка Крим |
6,8 |
1,2 |
2,4 |
17,6 |
|
Вінницька |
10,6 |
1,3 |
2,5 |
12,3 |
|
Волинська |
9,4 |
1,2 |
2,4 |
12,8 |
|
Дніпропетровська |
7,8 |
0,5 |
1,0 |
6,4 |
|
Донецька |
9,4 |
0,6 |
1,2 |
6,4 |
|
Житомирська |
10,7 |
1,2 |
2,4 |
11,2 |
|
Закарпатська |
9,9 |
1,9 |
3,7 |
19,2 |
|
Запорізька |
8,1 |
1,0 |
2,0 |
12,3 |
|
Івано-Франківська |
9,0 |
0,8 |
1,5 |
8,4 |
|
Київська |
8,1 |
0,8 |
1,6 |
9,9 |
|
Кіровоградська |
9,9 |
1,0 |
2,0 |
10,1 |
|
Луганська |
7,7 |
1,1 |
2,2 |
14,3 |
|
Львівська |
8,5 |
0,9 |
1,8 |
10,6 |
|
Миколаївська |
9,3 |
1,2 |
2,4 |
12,9 |
|
Одеська |
6,8 |
0,8 |
1,6 |
11,8 |
|
Полтавська |
10,2 |
1,7 |
3,3 |
16,7 |
|
Рівненська |
12,7 |
1,2 |
2,3 |
9,4 |
|
Сумська |
11,1 |
0,7 |
1,4 |
6,3 |
|
Тернопільська |
11,3 |
1,2 |
2,4 |
10,6 |
|
Харківська |
7,7 |
0,7 |
1,4 |
9,1 |
|
Херсонська |
9,5 |
1,1 |
2,1 |
11,5 |
|
Хмельницька |
9,5 |
1,6 |
3,0 |
16,4 |
|
Черкаська |
10,8 |
2,0 |
3,9 |
18,7 |
|
Чернівецька |
9,4 |
1,0 |
2,0 |
10,7 |
|
Чернігівська |
11,1 |
1,1 |
2,2 |
9,9 |
|
м. Київ |
6,5 |
0,6 |
1,2 |
9,2 |
|
м. Севастополь |
6,7 |
1,4 |
2,7 |
20,9 |