Статистично–аналітичний огляд стану ринку праці у І півріччі 2009 року
Основні тенденції, що були притаманні ринку праці порівняно з І півріччям 2008 року:
- зниження рівня зайнятості населення у віці 15-70 років з 59,6% до 57,7%;
- збільшення серед економічно активного населення працездатного віку:
· рівня безробіття населення (за методологією МОП) з 6,8% до 9,9%;
· рівня зареєстрованого безробіття з 3,0% до 4,1%;
- скорочення кількості вільних робочих місць на 63,2%;
- зростання серед безробітних (за методологією МОП) частки вивільнених з економічних причин з 29,3% до 48,6%;
- зниження рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості з 41,0% до 25,7%;
- зростання середньомісячної допомоги по безробіттю на 46,6%;
- скорочення рівня прийому робочої сили з 14,3% до 10,8% середньооблікової кількості штатних працівників;
- збільшення у декілька разів кількості працівників, які з ініціативи адміністрації:
· переведені на скорочений графік роботи;
· знаходились в адміністративних відпустках;
– зростання середньомісячної номінальної заробітної плати на 6,2%;
- зменшення реальної заробітної плати на 10,1%;
- збільшення більш ніж у 2 рази суми боргу з виплати заробітної плати та кількості працівників, які вчасно її не отримали.
Доповідь підготовлено за матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, даними державних статистичних спостережень підприємств, установ та організацій, адміністративною інформацією державної служби зайнятості.
При використанні даних посилання на джерело інформації є обов'язковим.
Динаміка основних показників ринку праці
|
|
Одиниця виміру |
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
І півріччя 2009р. |
|
|
Економічно активне населення |
тис. осіб |
|
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
22471,6 |
22187,2 |
98,7 |
||
|
працездатного віку |
20706,3 |
20337,7 |
98,2 |
||
|
Рівень економічної активності населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
63,5 |
63,4 |
х |
||
|
працездатного віку |
72,4 |
71,7 |
х |
||
|
Зайняте населення |
тис. осіб |
|
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
21070,4 |
20176,8 |
95,8 |
||
|
працездатного віку |
19306,4 |
18329,8 |
94,9 |
||
|
Рівень зайнятості населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
59,6 |
57,7 |
х |
||
|
працездатного віку |
67,5 |
64,6 |
х |
||
|
Кількість населення віком 15-70 років, зайнятого у неформальному секторі економіки |
тис. осіб |
4665,4 |
4378,8 |
93,9 |
|
|
у % до загальної кількості зайнятого населення відповідної вікової групи |
22,1 |
21,7 |
х |
||
|
Безробітне населення (за методологією МОП) |
|
|
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
тис. осіб |
1401,2 |
2010,4 |
143,5 |
|
|
працездатного віку |
1399,9 |
2007,9 |
143,4 |
||
|
зареєстроване у державній службі зайнятості, працездатного віку |
624,8 |
830,4 |
132,9 |
||
|
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) |
у % до економічно активного населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
6,2 |
9,1 |
х |
||
|
працездатного віку |
6,8 |
9,9 |
х |
||
|
Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку |
у % до економічно активного населення працездатного віку |
3,0 |
4,1 |
х |
|
|
у % до населення працездатного віку |
2,2 |
3,0 |
х |
||
|
Рівень економічної неактивності населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
36,5 |
36,6 |
х |
||
|
працездатного віку |
27,6 |
28,3 |
х |
||
|
Кількість незайнятих громадян, які скористалися послугами державної служби зайнятості |
тис. осіб |
1411,2 |
1516,8 |
107,5 |
|
|
з них |
|
|
|
|
|
|
працевлаштовано |
|
578,1 |
390,5 |
67,6 |
|
|
Рівень працевлаштування |
у % до тих, які перебували на обліку |
41,0 |
25,7 |
х |
|
|
Взяли участь у громадських роботах |
тис. осіб |
225,7 |
147,9 |
65,6 |
|
|
Проходили професійне навчання |
тис. осіб |
142,9 |
99,2 |
69,4 |
|
|
Потреба в робочій силі |
на кінець періоду, тис. осіб |
207,2 |
76,2 |
36,8 |
|
|
Навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць, вакантних посад |
на кінець періоду, осіб |
27 |
88 |
325,9 |
|
|
Середній розмір допомоги по безробіттю |
у червні, гривень |
424,46 |
622,44 |
146,6 |
|
|
у % до законодавчо встановленого рівня мінімальної зарплати |
80,8 |
99,6 |
х |
||
|
Кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю |
на кінець періоду, тис. осіб |
392,0 |
500,7 |
127,7 |
|
|
у % до тих, які перебували на обліку на кінець періоду |
72,8 |
76,0 |
х |
||
|
Кількість працівників, які знаходились у відпустках з ініціативи адміністрації |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
0,6 |
2,0 |
х |
|
|
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації переведені на скорочений графік роботи |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
2,8 |
16,5 |
х |
|
|
Рівень прийому робочої сили |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
14,3 |
10,8 |
х |
|
|
Рівень вибуття працівників |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
14,3 |
14,1 |
х |
|
|
Середньомісячна заробітна плата: - номінальна |
гривень |
1707 |
1812 |
106,2 |
|
|
- реальна |
у % до відповідного періоду попереднього року |
109,5 |
89,9 |
х |
|
|
Сума заборгованості із виплати заробітної плати |
на кінець періоду, млн. грн. |
721,8 |
1639,2 |
227,1 |
|
|
у % до 1 січня |
107,9 |
137,9 |
х |
||
|
Кількість працівників, яким вчасно не виплачено заробітну плату |
на кінець періоду, тис. осіб |
194,7 |
509,4 |
261,6 |
|
Внаслідок впливу фінансово-економічної кризи, яка розпочалася наприкінці 2008 року, спостерігалось погіршення ситуації на ринку праці. За даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності у І півріччі 2009р. середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15–70 років порівняно з відповідним періодом 2008р., зменшилась на 1,3% і становила 22,2 млн. осіб, з яких 20,2 млн. осіб або 90,9% були зайняті економічною діяльністю, а решта 2,0 млн. осіб – відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні.
Чисельність економічно активного населення працездатного віку за цей період скоротилась на 1,8% та становила відповідно 20,3 млн. осіб або 91,7% від зазначеної категорії населення віком 15–70 років.
Рівень економічної активності населення віком 15–70 років знизився з 63,5% у І півріччі 2008р. до 63,4% у відповідному періоді п.р. Наразі більш суттєве зменшення рівня економічної активності спостерігалося серед населення працездатного віку - з 72,4% до 71,7% відповідно, зокрема у жителів міських поселень (діаграма 1).
Діаграма 1
Рівень економічної активності населення віком 15–70 років
Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком 30-49 років, проте найнижчий – для молоді віком 15–24 років та осіб пенсійного віку (таблиця 1).
(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)
|
|
Усього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
І півріччя 2008р. |
||||||||
|
Усього |
63,5 |
42,9 |
82,0 |
86,4 |
84,8 |
63,7 |
22,7 |
72,4 |
|
жінки |
57,8 |
38,0 |
72,5 |
81,7 |
83,9 |
55,2 |
20,2 |
68,8 |
|
чоловіки |
70,0 |
47,7 |
91,3 |
91,2 |
85,8 |
74,3 |
26,6 |
75,8 |
|
міські поселення |
62,4 |
40,4 |
83,6 |
87,2 |
85,4 |
61,6 |
14,4 |
72,2 |
|
сільська місцевість |
66,2 |
48,8 |
77,8 |
84,6 |
83,3 |
68,9 |
38,7 |
72,9 |
|
І півріччя 2009р. |
||||||||
|
Усього |
63,4 |
42,3 |
80,3 |
85,1 |
83,9 |
62,8 |
24,2 |
71,7 |
|
жінки |
58,5 |
37,2 |
73,6 |
80,2 |
83,5 |
56,5 |
21,9 |
68,8 |
|
чоловіки |
69,0 |
47,2 |
86,9 |
90,1 |
84,4 |
70,7 |
27,8 |
74,4 |
|
міські поселення |
61,8 |
39,6 |
81,6 |
85,3 |
83,6 |
59,9 |
16,3 |
71,0 |
|
сільська місцевість |
67,2 |
48,5 |
76,8 |
84,6 |
84,5 |
69,9 |
39,9 |
73,3 |
Чисельність зайнятого населення віком 15–70 років у І півріччі 2009р., порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшилась на 893,6 тис. осіб, або на 4,2% та становила 20,2 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 18,3 млн., або 90,8%.
Слід зазначити, що найбільше загострення на ринку праці відмічалося у І кварталі 2009р. внаслідок впливу як сезонного фактору так і кризових явищ в економіці. Так, кількість зайнятих віком 15-70 років скоротилась з 20,7 млн. осіб у І кварталі 2008р. до 20,0 млн. осіб у відповідному періоді п.р. Втім, у ІІ кварталі п.р. порівняно з І кварталом відбулося деяке покращення і зазначений показник зріс на 0,3 млн. осіб та становив 20,3 млн. осіб, проте, він ще не досяг минулорічного обсягу (21,4 млн. осіб).
Рівень зайнятості населення віком 15–70 років знизився з 59,6% у І півріччі 2008р. до 57,7% у І півріччі 2009р., а у населення працездатного віку відповідно з 67,5% до 64,6%, переважно за рахунок населення, що проживає у міських поселеннях (діаграма 2).
Діаграма 2
Рівень зайнятості населення віком 15–70 років
Найвищий рівень зайнятості населення спостерігається серед осіб віком 30 – 49 років, а найнижчий – у молоді віком 15-24 років та осіб у віці 60–70 років (таблиця 2).
(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)
|
|
Усього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
І півріччя 2008р. |
||||||||
|
Усього |
59,6 |
37,3 |
76,4 |
82,0 |
79,7 |
61,1 |
22,7 |
67,5 |
|
жінки |
54,4 |
32,5 |
67,7 |
78,2 |
78,8 |
53,4 |
20,2 |
64,3 |
|
чоловіки |
65,4 |
41,9 |
84,8 |
85,9 |
80,6 |
70,7 |
26,6 |
70,6 |
|
міські поселення |
58,3 |
34,5 |
77,6 |
82,9 |
80,0 |
59,2 |
14,4 |
67,2 |
|
сільська місцевість |
62,6 |
43,8 |
73,0 |
80,0 |
78,7 |
66,1 |
38,7 |
68,3 |
|
І півріччя 2009р. |
||||||||
|
Усього |
57,7 |
35,2 |
71,8 |
77,4 |
77,1 |
58,8 |
24,2 |
64,6 |
|
жінки |
54,2 |
32,4 |
66,4 |
74,3 |
77,7 |
53,8 |
21,8 |
63,2 |
|
чоловіки |
61,6 |
37,8 |
77,1 |
80,7 |
76,5 |
65,0 |
27,8 |
66,0 |
|
міські поселення |
55,9 |
32,1 |
72,6 |
77,5 |
76,6 |
56,2 |
16,3 |
63,7 |
|
сільська місцевість |
61,9 |
42,2 |
69,7 |
77,4 |
78,2 |
65,3 |
39,9 |
66,7 |
Зменшення рівнів зайнятості населення спостерігалось в усіх регіонах країни. Найбільше зниження зазначеного показника зафіксовано у Сумській (6,0 в.п.), Донецькій, Полтавській (на 3,5 в.п в кожній), Закарпатській та Київській (на 3,3 в.п в кожній) областях, а також у м.Севастополі (3,6 в.п.). Найвищий рівень зайнятості у І півріччі 2009р. був у м.Києві (63,3%), а найнижчий – у Івано-Франківській (52,1%) (таблиця 3).
(у середньому за період)
|
|
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
||||||
|
у віці 15–70 років |
працездатного віку |
у віці 15–70 років |
працездатного віку |
|||||
|
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
|
|
Україна |
21070,4 |
59,6 |
19306,4 |
67,5 |
20176,8 |
57,7 |
18329,8 |
64,6 |
|
Автономна Республіка Крим |
921,2 |
60,4 |
844,4 |
68,4 |
905,6 |
60,0 |
825,5 |
67,4 |
|
Вінницька |
735,2 |
59,5 |
668,7 |
68,3 |
694,7 |
57,0 |
617,8 |
63,5 |
|
Волинська |
446,1 |
59,8 |
409,0 |
65,1 |
430,5 |
57,8 |
394,3 |
62,7 |
|
Дніпропетровська |
1596,6 |
60,5 |
1470,1 |
69,6 |
1553,1 |
59,9 |
1448,6 |
69,3 |
|
Донецька |
2134,2 |
60,6 |
1994,8 |
71,1 |
1974,6 |
57,1 |
1826,9 |
65,9 |
|
Житомирська |
578,0 |
59,9 |
524,6 |
67,7 |
556,3 |
58,4 |
489,8 |
63,6 |
|
Закарпатська |
554,1 |
60,1 |
517,3 |
66,4 |
524,2 |
56,8 |
488,3 |
62,7 |
|
Запорізька |
858,1 |
60,0 |
784,3 |
68,8 |
828,0 |
58,8 |
756,5 |
67,1 |
|
Івано-Франківська |
548,9 |
54,1 |
505,3 |
59,6 |
528,7 |
52,1 |
481,4 |
56,7 |
|
Київська |
799,7 |
60,4 |
733,1 |
68,9 |
747,3 |
57,1 |
681,9 |
64,5 |
|
Кіровоградська |
465,2 |
59,3 |
423,6 |
68,8 |
435,6 |
56,5 |
384,8 |
63,4 |
|
Луганська |
1062,5 |
57,7 |
988,7 |
67,1 |
1025,4 |
56,7 |
937,2 |
64,5 |
|
Львівська |
1080,7 |
56,8 |
983,2 |
62,3 |
1076,3 |
56,8 |
978,4 |
62,1 |
|
Миколаївська |
555,7 |
59,7 |
513,4 |
68,4 |
535,3 |
58,2 |
485,0 |
65,3 |
|
Одеська |
1059,1 |
57,5 |
957,6 |
64,1 |
1038,8 |
56,8 |
944,3 |
63,6 |
|
Полтавська |
696,0 |
60,0 |
653,1 |
71,2 |
644,9 |
56,5 |
580,9 |
63,9 |
|
Рівненська |
476,9 |
57,3 |
443,3 |
63,1 |
459,2 |
55,2 |
421,5 |
60,0 |
|
Сумська |
548,0 |
59,9 |
513,8 |
70,2 |
485,4 |
53,9 |
438,6 |
60,7 |
|
Тернопільська |
433,0 |
54,1 |
392,6 |
59,5 |
430,4 |
53,9 |
384,5 |
58,3 |
|
Харківська |
1323,8 |
60,3 |
1214,7 |
68,7 |
1258,7 |
58,1 |
1138,8 |
65,1 |
|
Херсонська |
509,2 |
59,7 |
459,4 |
66,7 |
486,2 |
57,8 |
444,2 |
65,2 |
|
Хмельницька |
596,1 |
59,6 |
522,9 |
65,2 |
577,6 |
58,3 |
512,4 |
64,3 |
|
Черкаська |
593,9 |
59,7 |
527,4 |
67,6 |
560,9 |
57,3 |
512,7 |
66,3 |
|
Чернівецька |
376,6 |
56,5 |
324,9 |
58,7 |
375,8 |
56,4 |
314,4 |
56,8 |
|
Чернігівська |
504,0 |
60,1 |
443,6 |
67,3 |
477,5 |
58,0 |
418,4 |
64,3 |
|
м. Київ |
1425,0 |
65,1 |
1317,8 |
72,9 |
1385,6 |
63,3 |
1261,7 |
69,9 |
|
м. Севастополь |
192,6 |
64,7 |
174,8 |
73,7 |
180,2 |
61,1 |
161,0 |
69,6 |
Серед зайнятого населення віком 15-70 років, кожен п'ятий працівник був зайнятий у сільському господарстві або промисловості, кожен шостий – в торгівлі; ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку.
Під впливом кризи найбільше скорочення кількості зайнятого населення відбулося у будівництві (на 16,2%), промисловості (на 11,9%), діяльності готелів та ресторанів (на 8,1%), сільському господарстві (на 7,1%).
Переважна більшість зайнятих працювала за наймом (16,4 млн. осіб або 81,4%), а решта – у секторі самостійної зайнятості (таблиця 4).
|
|
У середньому за період |
|||||
|
тис. осіб |
у % до І півріччя 2008р. |
|||||
|
усього |
міські поселення |
сільська місцевість |
усього |
міські поселення |
сільська місцевість |
|
|
Усього |
20176,8 |
13703,8 |
6473,0 |
95,8 |
94,9 |
97,5 |
|
у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
працюючі за наймом |
16427,2 |
12638,5 |
3788,7 |
96,0 |
94,5 |
101,5 |
|
самозайняті (включаючи роботодавців та безкоштовно працюючих членів сім’ї) |
3749,6 |
1065,3 |
2684,3 |
94,8 |
101,0 |
92,5 |
У І півріччі п.р. порівняно з відповідним періодом минулого року кількість найманих працівників скоротилася на 686,0 тис. осіб або на 4,0%, а працюючих в секторі самостійної зайнятості – на 207,6 тис. осіб або на 5,2%.
Вищезазначене зменшення обсягів самостійної зайнятості позначилося на кількості зайнятих в неформальному секторі економіки, яка у І півріччі 2009р. складала 4,4 млн. осіб, або 21,7% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років, що на 286,6 тис. осіб (на 6,1%) менше ніж у відповідному періоді минулого року.
Неформальний сектор економіки залишається переважаючим місцем прикладання праці для кожної другої особи з числа зайнятих сільських жителів. Проте серед міських жителів зазначена зайнятість не набула суттєвого розповсюдження завдяки більш широким можливостям знайти роботу.
Сільськогосподарське виробництво є основним видом діяльності неформального сектора економіки (67,7% зайнятих у цьому секторі, або 73,7% усіх зайнятих у зазначеному виді діяльності). Іншими розповсюдженими видами економічної діяльності населення у цьому секторі економіки були торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів та будівництво (таблиця 5).
Таблиця 5. Зайнятість у неформальному секторі економіки за видами економічної діяльності
(у середньому за період)
|
|
І півріччя 2009р. |
|
|
тис. осіб |
у % до І півріччя 2008р. |
|
|
Усього |
4378,8 |
93,9 |
|
у тому числі: |
|
|
|
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство; рибальство, рибництво |
2965,5 |
93,9 |
|
Будівництво |
463,0 |
94,1 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів |
552,3 |
94,8 |
|
Інші види економічної діяльності |
398,0 |
91,8 |
|
|
Усього |
У тому числі за віковими групами (років), у % до загальної кількості зайнятого населення відповідної вікової групи |
Працездатного віку, тис. осіб |
|||||||
|
тис. осіб |
у % до |
|||||||||
|
загальної кількості зайнятих |
відповідного періоду минулого року |
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
Усього |
4378,8 |
21,7 |
93,9 |
28,6 |
17,4 |
17,3 |
16,7 |
21,6 |
58,5 |
3452,9 |
|
жінки |
2099,0 |
20,9 |
93,3 |
25,6 |
16,0 |
14,7 |
15,2 |
23,2 |
62,7 |
1453,5 |
|
чоловіки |
2279,8 |
22,5 |
94,4 |
31,1 |
18,7 |
19,7 |
18,3 |
19,9 |
53,3 |
1999,4 |
|
міські поселення |
1318,6 |
9,6 |
95,2 |
13,5 |
9,6 |
9,3 |
8,4 |
8,2 |
15,6 |
1189,1 |
|
сільська місцевість |
3060,2 |
47,3 |
93,3 |
55,1 |
40,4 |
36,2 |
35,1 |
50,4 |
93,4 |
2263,8 |
Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15–70 років у цілому по країні у І півріччі 2009р., порівняно з відповідним періодом 2008р., збільшилася на 609,2 тис. осіб, або на 43,5% та становила 2,0 млн. осіб.
Серед безробітних майже три чверті складали мешканці міських поселень (1,5 млн. осіб), решту – жителі сільської місцевості. Загальне зростання безробіття населення віком 15–70 років відбулося в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 608,0 тис. осіб, або на 43,4%).
Слід зазначити, що у І кварталі 2009р. у порівнянні з відповідним періодом 2008р. кількість безробітних зросла на 518,7 тис. осіб або на 32,9%, а у ІІ кварталі порівняно з І кварталом п.р. спостерігалось зменшення зазначеного показника на 173,2 тис. осіб або на 8,3%.
Рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) у І півріччі 2009р. порівняно з відповідним періодом минулого року у цілому по Україні зріс на 2,9 в.п. та становив 9,1% економічно активного населення зазначеного віку. Наразі він перевищував відповідний показник по країнах Євросоюзу (8,7%), але був нижчим ніж у Франції, Угорщині та інших країнах (діаграма 3).
Діаграма 3
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у країнах Євросоюзу та в Україні у І півріччі 2009р.
у % до економічно активного населення у віці 15 років і старше, для України – у віці 15-70 років
Примітка: Джерело даних – інтернет-сторінка Євростату:
http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ (станом на 19.10.2009р.).
Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за методологією МОП) зріс на 3,1 в.п. та становив 9,9%. Більш суттєве збільшення цього показника спостерігалося серед чоловіків, на відміну від жінок, та серед жителів міських поселень, ніж серед мешканців сільської місцевості (діаграма 4).
Діаграма 4
Рівень безробіття населення (за методологією МОП)
Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) у І півріччі 2009р. спостерігався серед молоді віком 15-24 роки. Водночас, у порівнянні з відповідним періодом 2008р. спостерігалось збільшення цього показника майже по усіх вікових групах (таблиця 7).
(% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)
|
|
Усього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
І півріччя 2008р. |
||||||||
|
Усього |
6,2 |
13,2 |
6,9 |
5,1 |
6,1 |
4,0 |
0,0 |
6,8 |
|
жінки |
5,9 |
14,4 |
6,7 |
4,3 |
6,1 |
3,2 |
0,0 |
6,6 |
|
чоловіки |
6,6 |
12,2 |
7,1 |
5,8 |
6,0 |
4,8 |
0,1 |
6,9 |
|
міські поселення |
6,6 |
14,7 |
7,2 |
4,9 |
6,3 |
4,0 |
0,1 |
7,0 |
|
сільська місцевість |
5,5 |
10,2 |
6,2 |
5,4 |
5,5 |
4,1 |
- |
6,3 |
|
І півріччя 2009р. |
||||||||
|
Усього |
9,1 |
16,9 |
10,6 |
9,0 |
8,1 |
6,4 |
0,1 |
9,9 |
|
жінки |
7,3 |
13,0 |
9,7 |
7,4 |
7,0 |
4,7 |
0,0 |
8,2 |
|
чоловіки |
10,8 |
19,9 |
11,3 |
10,5 |
9,4 |
8,1 |
0,1 |
11,3 |
|
міські поселення |
9,6 |
19,0 |
11,0 |
9,2 |
8,5 |
6,3 |
0,1 |
10,3 |
|
сільська місцевість |
7,8 |
13,1 |
9,2 |
8,5 |
7,4 |
6,6 |
0,0 |
9,0 |
Слід відмітити, що рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) в 2,4 раза перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок – у 1,7 раза, чоловіків – у 3,2 раза, жителів міських поселень – у 3,2 раза, мешканців сільської місцевості – у 1,5 раза).
Діаграма 5
Безробіття серед економічно активного населення працездатного віку
за статтю та місцем проживання
У % до економічно активного населення працездатного віку
Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15–70 років збільшився в усіх регіонах. Найбільше зростання цього показника відбулося у Вінницькій, Сумській (на 4,6 в.п. у кожній), Донецькій, Закарпатській (на 4,4 в.п. у кожній), Рівненській (на 4,3 в.п.), Полтавській, Чернігівській областях (на 4,1 в.п. у кожній).
Слід зазначити, що максимальне значення цього показника спостерігалось у Рівненській області (13,1%), а мінімальне – у м.Києві (6,6%) (таблиця 8).
Таблиця 8. Безробітне населення (за методологією МОП) за регіонами
(у середньому за період)
|
|
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
||||||
|
у віці 15–70 років |
працездатного віку |
у віці 15–70 років |
працездатного віку |
|||||
|
тис. осіб |
у % до економічно активного населення відповідного віку |
тис. осіб |
у % до економічно активного населення відповідного віку |
тис. осіб |
у % до економічно активного населення відповідного віку |
тис. осіб |
у % до економічно активного населення відповідного віку |
|
|
Україна |
1401,2 |
6,2 |
1399,9 |
6,8 |
2010,4 |
9,1 |
2007,9 |
9,9 |
|
Автономна Республіка Крим |
46,0 |
4,8 |
46,0 |
5,2 |
67,7 |
7,0 |
67,7 |
7,6 |
|
Вінницька |
49,5 |
6,3 |
48,7 |
6,8 |
84,8 |
10,9 |
84,8 |
12,1 |
|
Волинська |
37,5 |
7,8 |
37,5 |
8,4 |
44,9 |
9,4 |
44,9 |
10,2 |
|
Дніпропетровська |
81,4 |
4,9 |
81,1 |
5,2 |
132,0 |
7,8 |
130,4 |
8,3 |
|
Донецька |
118,8 |
5,3 |
118,8 |
5,6 |
213,2 |
9,7 |
213,2 |
10,5 |
|
Житомирська |
54,6 |
8,6 |
54,6 |
9,4 |
68,5 |
11,0 |
68,5 |
12,3 |
|
Закарпатська |
33,9 |
5,8 |
33,9 |
6,2 |
59,7 |
10,2 |
59,4 |
10,8 |
|
Запорізька |
51,4 |
5,7 |
51,4 |
6,2 |
72,4 |
8,0 |
72,4 |
8,7 |
|
Івано-Франківська |
46,7 |
7,8 |
46,7 |
8,5 |
51,9 |
8,9 |
51,9 |
9,7 |
|
Київська |
47,0 |
5,6 |
47,0 |
6,0 |
67,0 |
8,2 |
67,0 |
8,9 |
|
Кіровоградська |
37,8 |
7,5 |
37,8 |
8,2 |
50,5 |
10,4 |
50,5 |
11,6 |
|
Луганська |
78,7 |
6,9 |
78,7 |
7,4 |
86,7 |
7,8 |
86,7 |
8,5 |
|
Львівська |
88,4 |
7,6 |
88,4 |
8,2 |
100,6 |
8,5 |
100,6 |
9,3 |
|
Миколаївська |
49,8 |
8,2 |
49,8 |
8,8 |
55,2 |
9,3 |
55,2 |
10,2 |
|
Одеська |
50,9 |
4,6 |
50,9 |
5,0 |
79,3 |
7,1 |
79,3 |
7,7 |
|
Полтавська |
49,3 |
6,6 |
49,3 |
7,0 |
77,5 |
10,7 |
77,5 |
11,8 |
|
Рівненська |
46,2 |
8,8 |
46,2 |
9,4 |
69,5 |
13,1 |
69,5 |
14,2 |
|
Сумська |
41,2 |
7,0 |
41,2 |
7,4 |
63,8 |
11,6 |
63,8 |
12,7 |
|
Тернопільська |
42,3 |
8,9 |
42,3 |
9,7 |
57,1 |
11,7 |
57,1 |
12,9 |
|
Харківська |
78,4 |
5,6 |
78,4 |
6,1 |
111,9 |
8,2 |
111,9 |
8,9 |
|
Херсонська |
42,6 |
7,7 |
42,6 |
8,5 |
52,7 |
9,8 |
52,7 |
10,6 |
|
Хмельницька |
53,3 |
8,2 |
53,3 |
9,3 |
62,1 |
9,7 |
62,1 |
10,8 |
|
Черкаська |
53,3 |
8,2 |
53,3 |
9,2 |
69,8 |
11,1 |
69,8 |
12,0 |
|
Чернівецька |
33,9 |
8,3 |
33,9 |
9,4 |
37,9 |
9,2 |
37,9 |
10,8 |
|
Чернігівська |
40,4 |
7,4 |
40,4 |
8,3 |
62,3 |
11,5 |
62,3 |
13,0 |
|
м. Київ |
42,2 |
2,9 |
42,0 |
3,1 |
98,2 |
6,6 |
97,6 |
7,2 |
|
м. Севастополь |
: |
: |
: |
: |
13,2 |
6,8 |
13,2 |
7,6 |
Примітка: Дані по м.Севастополю у І півріччі 2008р. не публікуються у зв’язку з низькою надійністю (коефіцієнт варіації перевищував 50%), див. методологічні пояснення.
Основними причинами незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП) у І півріччі 2009р. виступали: вивільнення з причин економічного характеру (48,6%), звільнення за власним бажанням (25,7%), непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (11,5%), звільнення у зв'язку з закінченням терміну дії трудового договору (9,5%) (діаграма 6).
Діаграма 6
Причини незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП)
У % до загальної кількості безробітних
Серед населення у віці 15-70 років 12,8 млн. осіб належали до економічно неактивного населення, з них кожен другий був пенсіонером за віком, по інвалідності та на пільгових умовах, кожен четвертий - учнем або студентом, кожен шостий - зайнятий в домогосподарстві. Зазначена група населення також включає незайнятих осіб, які припинили активні пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Ця категорія осіб працездатного віку у І півріччі 2009р. становила 197,9 тис. осіб, що на 23,5% більше показника відповідного періоду минулого року. Також збільшилася кількість економічно неактивних осіб працездатного віку, які не знали де і як шукати роботу, яким чином організувати власну справу, або були переконані у відсутності підходящої роботи. Кількість таких громадян у І півріччі 2009р. складала 169,4 тис. осіб, або 2,1% економічно неактивного населення працездатного віку (І півріччі 2008р. відповідно – 110,1 тис. осіб, або 1,4%). Остання категорія громадян, як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи, за умови сприятливої кон’юнктури могли б запропонувати свою робочу силу на ринку праці, а отже, є потенціалом поповнення лав безробітних. З урахуванням таких громадян рівень безробіття населення працездатного віку становив би 11,5%, проти 9,9%, розрахованого за методологією МОП (у І півріччі 2008р. – 8,0% та 6,8% відповідно) (діаграма 7).
Діаграма 7
Пропозиція робочої сили працездатного віку у І півріччі 2009р.
У % до економічно активного населення працездатного віку
За адміністративними даними державної служби зайнятості послугами цієї установи у І півріччі 2009р. скористалися 1,5 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 7,5% більше, ніж у І півріччі 2008р. Серед таких осіб кожен другий (51,4%) раніше займав місце робітника, кожен четвертий (27,6%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії. Статус безробітних впродовж І півріччя 2009р. набули 424,6 тис. незайнятих осіб, що на 2,3% більше, ніж у І півріччі 2008р. Середньомісячна кількість зареєстрованих безробітних, порівняно з І півріччям 2008р., збільшилася на 32,9% та становила у І півріччі 2009р. 830,4 тис. осіб, що складає близько половини (41,4%) кількості безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП.
Рівень зареєстрованого безробіття у І півріччі 2009р. склав 4,1% від економічно активного населення працездатного віку. Зазначений показник був вищим серед жінок (4,7%), порівняно з чоловіками (3,5%) та у населення сільскої місцевості (6,1%), ніж у міських жителів (3,2%). Слід зазначити, що на кінець червня 2009р. рівень зареєстрованого безробіття становив 3,2% економічно активного населення працездатного віку.
За показником рівня зареєстрованого безробіття серед країн СНД Україна посідала друге місце після Вірменії (діаграма 8).
Діаграма 8
Рівень зареєстрованого безробіття серед країн СНД у І півріччі 2009 року
У % до економічно активного населення, на кінець звітного періоду
Примітка. Дані по Україні розраховано у % до економічно активного населення працездатного віку.
Джерело інформації: Експрес-доповідь Міждержавного Статкомітету СНД "Социально-экономическое положение
стран Содружества Независимых Государств в І полугодии 2009 года", липень 2009р.
Для зареєстрованого безробіття притаманна суттєва регіональна диференціація. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття, розрахований у відсотках до економічно активного населення працездатного віку, у І півріччі 2009р. спостерігався у Тернопільській та Черкаській областях, а найнижчий – у м.Києві (таблиця 9).
|
|
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
||||||
|
Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб |
у % до: |
Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб |
у % до: |
|||||
|
економічно активного населення працездатного віку |
населення працездатного віку |
безробітних працездатного віку (за методологією МОП) |
економічно активного населення працездатного віку |
населення працездатного віку |
безробітних працездатного віку (за методологією МОП) |
|||
|
Україна |
624,8 |
3,0 |
2,2 |
44,6 |
830,4 |
4,1 |
3,0 |
41,4 |
|
Автономна Республіка Крим |
19,9 |
2,2 |
1,6 |
43,3 |
25,6 |
2,9 |
2,1 |
37,8 |
|
Вінницька |
32,8 |
4,6 |
3,4 |
67,4 |
39,7 |
5,7 |
4,2 |
46,8 |
|
Волинська |
17,5 |
3,9 |
2,9 |
46,7 |
23,1 |
5,3 |
3,8 |
51,4 |
|
Дніпропетровська |
32,0 |
2,1 |
1,5 |
39,5 |
54,4 |
3,4 |
2,6 |
41,7 |
|
Донецька |
35,9 |
1,7 |
1,3 |
30,2 |
63,7 |
3,1 |
2,3 |
29,9 |
|
Житомирська |
24,6 |
4,2 |
3,2 |
45,1 |
32,3 |
5,8 |
4,3 |
47,2 |
|
Закарпатська |
18,0 |
3,3 |
2,4 |
53,1 |
22,3 |
4,1 |
2,9 |
37,5 |
|
Запорізька |
24,0 |
2,9 |
2,1 |
46,7 |
37,2 |
4,5 |
3,3 |
51,4 |
|
Івано-Франківська |
24,9 |
4,5 |
3,0 |
53,3 |
28,8 |
5,4 |
3,5 |
55,5 |
|
Київська |
19,9 |
2,6 |
1,9 |
42,3 |
28,7 |
3,8 |
2,8 |
42,8 |
|
Кіровоградська |
19,1 |
4,1 |
3,2 |
50,5 |
24,5 |
5,6 |
4,1 |
48,5 |
|
Луганська |
24,8 |
2,3 |
1,7 |
31,5 |
33,0 |
3,2 |
2,3 |
38,1 |
|
Львівська |
32,8 |
3,1 |
2,1 |
37,1 |
41,8 |
3,9 |
2,7 |
41,6 |
|
Миколаївська |
20,5 |
3,6 |
2,8 |
41,2 |
25,1 |
4,6 |
3,4 |
45,5 |
|
Одеська |
24,2 |
2,4 |
1,7 |
47,5 |
27,7 |
2,7 |
1,9 |
34,9 |
|
Полтавська |
30,9 |
4,4 |
3,4 |
62,7 |
41,7 |
6,3 |
4,7 |
53,8 |
|
Рівненська |
26,4 |
5,4 |
3,9 |
57,1 |
30,0 |
6,1 |
4,4 |
43,2 |
|
Сумська |
21,6 |
3,9 |
3,0 |
52,4 |
29,3 |
5,8 |
4,1 |
45,9 |
|
Тернопільська |
28,4 |
6,5 |
4,4 |
67,1 |
28,3 |
6,4 |
4,4 |
49,6 |
|
Харківська |
34,8 |
2,7 |
2,0 |
44,4 |
46,3 |
3,7 |
2,7 |
41,4 |
|
Херсонська |
17,8 |
3,5 |
2,6 |
41,8 |
18,6 |
3,7 |
2,8 |
35,3 |
|
Хмельницька |
23,5 |
4,1 |
3,0 |
44,1 |
31,3 |
5,4 |
4,0 |
50,4 |
|
Черкаська |
28,5 |
4,9 |
3,7 |
53,5 |
37,4 |
6,4 |
4,9 |
53,6 |
|
Чернівецька |
15,9 |
4,4 |
2,9 |
46,9 |
16,2 |
4,6 |
3,0 |
42,7 |
|
Чернігівська |
20,4 |
4,2 |
3,1 |
50,5 |
28,8 |
6,0 |
4,5 |
46,2 |
|
м.Київ |
4,5 |
0,3 |
0,3 |
10,7 |
12,3 |
0,9 |
0,7 |
12,6 |
|
м.Севастополь |
1,2 |
0,7 |
0,5 |
: |
2,3 |
1,3 |
1,0 |
17,4 |
Примітка. Дані по м.Севастополю у І півріччі 2008р. не публікуються у зв'язку з низькою надійністю (коефіцієнт варіації перевищував 50%), див. методологічні пояснення.
Слід зазначити, що показник середньої тривалості зареєстрованого безробіття знизився з 7 місяців у І півріччі 2008р. до 6 місяців у І півріччі 2009р., аналогічний показник серед безробітних працездатного віку (за методологією МОП) також знизився з 6 до 5 місяців відповідно.
Спостерігається стійка тенденція скорочення довготривалого безробіття. Частка безробітних, які перебували на обліку державної служби зайнятості 12 місяців і більше за зазначений період зменшилась на 5,4 в.п. та на кінець червня п.р. становила 39,1 тис. осіб, або 5,9% від загальної кількості зареєстрованих безробітних.
Кризові явища в економіці спричинили скорочення потреби підприємств у працівниках. За адміністративними даними державної служби зайнятості кількість вільних робочих місць та вакантних посад на підприємствах, в установах, організаціях на кінець червня 2009р. складала 76,2 тис., що на 63,2% менше, ніж на цю дату 2008р.
Кон’юнктура зареєстрованого ринку праці характеризувалась перевищенням пропозиції робочої сили над її попитом, про що свідчать дані, наведені в таблиці 10.
Таблиця 10. Попит та пропозиція робочої сили
(на кінець звітного періоду)
|
|
Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку, тис. осіб |
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад), тис. осіб |
Навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакантних посад), осіб |
|||
|
2008р. |
2009р. |
2008р. |
2009р. |
2008р. |
2009р. |
|
|
Січень |
691,2 |
930,0 |
175,0 |
86,5 |
108 |
|
|
Лютий |
693,6 |
924,9 |
182,6 |
78,5 |
38 |
118 |
|
Березень |
659,6 |
897,8 |
194,6 |
84,5 |
34 |
106 |
|
Квітень |
624,1 |
827,4 |
194,7 |
85,1 |
32 |
97 |
|
Травень |
592,1 |
752,0 |
205,6 |
85,3 |
29 |
88 |
|
Червень |
555,0 |
671,0 |
207,2 |
76,2 |
27 |
88 |
Скорочення потреби в працівниках на заміщення вільних робочих місць на кінець червня 2009р. у порівнянні з відповідним періодом 2008р., спостерігалось в усіх видах економічної діяльності. Найбільше зниження цього показника відбулося в таких видах економічної діяльності, як будівництво (на 79,1%), добувна промисловість (на 75,8%), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (на 72,6%), на підприємствах торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (на 70,2%).
У загальній кількості вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами, організаціями на кінець червня 2009р., кожне п’яте було в переробній промисловості, сьоме – у державному управлінні, дев’яте – на підприємствах торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку (таблиця 11).
Таблиця 11. Попит на робочу силу за видами економічної діяльності у І півріччі 2009р.
(на кінець звітного періоду)
|
|
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) |
У тому числі на |
|||
|
усього, тис. осіб |
у % до І півріччя 2008р. |
місця робітників |
посади службовців |
місця, які не потребують професійної підготовки |
|
|
Усього |
76,2 |
36,8 |
35,2 |
28,1 |
12,9 |
|
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство |
7,0 |
45,0 |
3,4 |
0,9 |
2,7 |
|
Промисловість |
19,6 |
29,3 |
12,8 |
2,4 |
4,4 |
|
добувна промисловість |
1,6 |
24,2 |
1,4 |
0,1 |
0,1 |
|
переробна промисловість |
16,2 |
30,2 |
10,3 |
2,1 |
3,8 |
|
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води |
1,8 |
27,4 |
1,1 |
0,2 |
0,5 |
|
Будівництво |
4,0 |
20,9 |
2,8 |
0,7 |
0,5 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
8,2 |
29,8 |
4,8 |
2,4 |
1,0 |
|
Діяльність готелів та ресторанів |
1,3 |
30,0 |
0,9 |
0,1 |
0,3 |
|
Діяльність транспорту та зв’язку |
5,2 |
35,4 |
2,9 |
1,7 |
0,6 |
|
Фінансова діяльність |
2,9 |
65,9 |
0,0 |
2,8 |
0,1 |
|
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям |
5,4 |
36,4 |
2,0 |
1,6 |
1,8 |
|
Державне управління |
10,6 |
58,6 |
2,4 |
7,8 |
0,4 |
|
Освіта |
2,0 |
43,4 |
0,5 |
1,2 |
0,3 |
|
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги |
7,7 |
66,4 |
1,6 |
5,7 |
0,4 |
|
Інші види економічної діяльності |
2,3 |
41,1 |
1,1 |
0,8 |
0,4 |
За регіонами найбільше зниження потреби в працівниках на кінець червня 2009р., порівняно з відповідним періодом 2008р., відбулося у Запорізькій (на 77,8%), Кіровоградській (на 75,4%) та Івано-Франківській (на 74,5%) областях.
Загалом по країні навантаження незайнятого населення, порівняно з відповідним періодом минулого року, зросло втричі та на кінець червня п.р. становило 88 осіб на 10 вільних робочих місць (вакантних посад). Зазначений показник найбільше зріс в Івано-Франківській (з 133 до 522 осіб), Хмельницькій (з 111 до 469 осіб) та Черкаській (з 127 до 477 осіб) областях (таблиця 12).
Таблиця 12. Попит та пропозиція робочої сили за регіонами
(на кінець звітного періоду)
|
|
Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, тис. осіб |
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, (вакантних посад), тис. осіб |
Навантаження на 10 вільних робочих місць (вакантних посад), осіб |
|||
|
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
|
|
Україна |
555,0 |
671,0 |
207,2 |
76,2 |
27 |
88 |
|
Автономна Республіка Крим |
16,0 |
16,4 |
9,5 |
4,6 |
17 |
36 |
|
Вінницька |
26,3 |
30,1 |
4,1 |
1,4 |
64 |
218 |
|
Волинська |
17,7 |
18,3 |
4,7 |
1,6 |
37 |
114 |
|
Дніпропетровська |
29,4 |
47,6 |
21,4 |
7,4 |
14 |
64 |
|
Донецька |
35,1 |
58,0 |
24,5 |
6,5 |
14 |
90 |
|
Житомирська |
23,6 |
29,5 |
5,2 |
2,0 |
46 |
146 |
|
Закарпатська |
17,8 |
18,4 |
2,8 |
1,1 |
64 |
172 |
|
Запорізька |
20,7 |
30,6 |
8,3 |
1,8 |
25 |
166 |
|
Івано-Франківська |
24,3 |
24,2 |
1,8 |
0,5 |
133 |
522 |
|
Київська |
17,7 |
23,3 |
9,0 |
3,2 |
20 |
74 |
|
Кіровоградська |
15,6 |
19,0 |
4,1 |
1,0 |
38 |
190 |
|
Луганська |
23,0 |
25,6 |
5,3 |
2,4 |
44 |
105 |
|
Львівська |
31,9 |
37,9 |
4,7 |
1,8 |
68 |
208 |
|
Миколаївська |
16,3 |
19,4 |
3,6 |
1,5 |
45 |
133 |
|
Одеська |
19,5 |
20,0 |
6,4 |
2,9 |
31 |
69 |
|
Полтавська |
25,9 |
33,2 |
8,1 |
2,4 |
32 |
137 |
|
Рівненська |
24,4 |
23,9 |
5,4 |
1,5 |
45 |
156 |
|
Сумська |
19,9 |
24,9 |
3,2 |
1,1 |
62 |
234 |
|
Тернопільська |
22,8 |
17,4 |
3,1 |
1,6 |
73 |
109 |
|
Харківська |
31,2 |
37,3 |
9,6 |
2,9 |
32 |
126 |
|
Херсонська |
14,0 |
11,0 |
7,8 |
3,3 |
18 |
33 |
|
Хмельницька |
19,6 |
23,0 |
1,8 |
0,5 |
111 |
469 |
|
Черкаська |
23,1 |
30,4 |
1,8 |
0,6 |
127 |
477 |
|
Чернівецька |
14,0 |
13,1 |
1,4 |
0,7 |
99 |
180 |
|
Чернігівська |
19,5 |
23,6 |
6,0 |
2,0 |
33 |
118 |
|
м.Київ |
4,6 |
12,6 |
40,5 |
18,4 |
1 |
7 |
|
м.Севастополь |
1,1 |
2,3 |
3,1 |
1,5 |
4 |
15 |
Найбільшою залишається потреба підприємств у кваліфікованих робітниках з інструментом (19,2% від загальної кількості вільних робочих місць на кінець червня 2009р.), працівниках найпростіших професій у сфері торгівлі, послуг, промисловості, будівництва та транспорту (16,9%) і робітниках з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (14,4%).
Водночас, порівняно з даними на кінець червня 2008р., потреба скоротилась у робітниках металургійних та машинобудівних професій (на 76,8%), у робітниках, що обслуговують машини, та складальниках машин (на 74,3%), у кваліфікованих робітниках з видобутку корисних копалин і на будівництві (на 74,2%), у працівниках найпростіших професій у видобувних галузях, будівництві, промисловості та транспорті (на 66,8%) (таблиця 13).
Таблиця 13. Попит та пропозиція робочої сили за професійними групами
(на кінець звітного періоду)
|
|
Кількість громадян, не
зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній
службі зайнятості, |
Потреба підприємств у
працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад), |
Навантаження на 10
вільних робочих місць, (вакантних посад), |
|||
|
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
|
|
Усього |
555,0 |
671,0 |
207,2 |
76,2 |
27 |
88 |
|
у т.ч. за професійними групами: |
|
|
|
|
|
|
|
Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі) |
42,0 |
64,9 |
13,7 |
6,6 |
31 |
99 |
|
Професіонали |
30,9 |
49,3 |
17,5 |
9,7 |
18 |
51 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Професіонали в галузі фізичних, математичних та технічних наук |
7,8 |
15,4 |
5,5 |
1,6 |
14 |
98 |
|
Професіонали в галузі біологічних, агрохімічних та медичних наук |
3,2 |
2,7 |
4,9 |
4,1 |
6 |
7 |
|
Фахівці |
45,6 |
61,9 |
18,2 |
9,3 |
25 |
66 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Технічні фахівці в галузі прикладних наук та техніки |
9,7 |
13,1 |
4,9 |
1,6 |
20 |
81 |
|
Молодші фахівці в галузі біології, агрономії та медицини |
5,0 |
4,5 |
2,9 |
2,5 |
17 |
18 |
|
Технічні службовці |
31,3 |
35,1 |
7,3 |
2,5 |
43 |
141 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Службовці, пов'язані з інформацією |
21,9 |
19,4 |
3,5 |
0,9 |
63 |
223 |
|
Службовці, що обслуговують клієнтів |
9,4 |
15,7 |
3,8 |
1,6 |
24 |
97 |
|
Працівники сфери торгівлі та послуг |
76,6 |
79,9 |
20,2 |
8,1 |
38 |
99 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Робітники, що надають персональні та захисні послуги |
42,7 |
45,0 |
13,8 |
5,7 |
31 |
79 |
|
Продавці та демонстратори |
33,9 |
34,9 |
6,4 |
2,4 |
53 |
147 |
|
Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства |
28,3 |
22,4 |
3,5 |
1,5 |
82 |
154 |
|
Кваліфіковані робітники з інструментом |
58,3 |
107,9 |
53,6 |
14,6 |
11 |
74 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Робітники з видобутку корисних копалин і на будівництві |
15,2 |
27,0 |
18,0 |
4,6 |
8 |
58 |
|
Робітники металургійних та машинобудівних професій |
26,2 |
53,9 |
30,4 |
7,0 |
9 |
77 |
|
Робітники в галузі точної механіки, ручних ремесел та друкування |
2,5 |
3,6 |
0,6 |
0,3 |
42 |
143 |
|
Інші кваліфіковані робітники з інструментом |
14,4 |
23,4 |
4,6 |
2,7 |
31 |
86 |
|
Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин |
104,8 |
123,9 |
39,7 |
11,0 |
26 |
113 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Робітники, що обслуговують промислове устаткування |
44,5 |
48,6 |
6,6 |
2,1 |
68 |
233 |
|
Робітники, що обслуговують машини, та складальники машин |
25,9 |
31,3 |
14,5 |
3,7 |
18 |
84 |
|
Водії та робітники з обслуговування пересувної техніки та устаткування |
34,4 |
44,0 |
18,6 |
5,2 |
18 |
85 |
|
Найпростіші професії (включаючи осіб без професії) |
137,2 |
125,7 |
33,5 |
12,9 |
41 |
98 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Найпростіші професії торгівлі та сфери послуг |
46,4 |
40,7 |
14,2 |
6,1 |
33 |
67 |
|
Найпростіші професії в сільському господарстві та подібних галузях |
29,5 |
21,0 |
2,9 |
1,2 |
102 |
171 |
|
Найпростіші професії у видобувних галузях, будівництві, промисловості та транспорті |
51,7 |
51,5 |
16,2 |
5,4 |
32 |
96 |
Наявність структурної диспропорції між попитом на робочу силу та її пропозицією за професіями є фактором, що обмежує можливості працевлаштування безробітних та задоволення потреб роботодавців у працівниках.
Найвищий рівень навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) був характерний для робітників, що обслуговують промислове устаткування та службовців, пов'язаних з інформацією.
Таблиця 14. Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце
(вакантну посаду)
(осіб; на кінець звітного періоду)
|
|
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
|
Україна |
3 |
9 |
|
Азербайджан |
4 |
5 |
|
Білорусь |
... |
2 |
|
Вірменія |
82 |
100 |
|
Казахстан |
3 |
5 |
|
Киргизстан |
19 |
18 |
|
Молдова |
1 |
10 |
|
Росія |
1 |
2 |
|
Таджикистан |
... |
4 |
Примітка: По Таджикистану дані наведено на кінець травня.
Джерело інформації: Експрес-доповідь Міждержавного Статкомітету СНД "Социально-экономическое положение стран Содружества Независимых Государств в І полугодии 2009 года ", липень 2009р.
За сприяння державної служби зайнятості у І півріччі 2009р. було працевлаштовано 390,5 тис. осіб, або 25,7% незайнятого населення, що перебувало на обліку цієї установи (у І півріччі 2008р. – 578,1 тис. та 41,0% відповідно).
Серед незайнятих трудовою діяльністю громадян, працевлаштованих у зазначеному періоді через державну службу зайнятості, майже половину становили жінки (45,0%) та молодь у віці до 35 років (45,3%).
Майже кожний третій незайнятий громадянин отримав роботу у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві, кожний п’ятий – на підприємствах торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, кожний шостий – у переробній промисловості. Разом з тим, порівняно з І півріччям 2008р., спостерігалось зниження (на 32,4%, або на 187,6 тис. осіб) обсягів працевлаштування незайнятого населення, зокрема на підприємствах переробної промисловості – на 56,3 тис. осіб, торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку – на 50,8 тис. осіб, у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві – на 16,1 тис. осіб. Серед працевлаштованих більше половини зайняли місця робітників, 19,4% – посади службовців, 23,6% – місця, які не потребують спеціальної підготовки.
У І півріччі 2009р., порівняно з відповідним періодом минулого року, спостерігалось зниження рівня працевлаштування населення в усіх регіонах країни, крім м.Києва (таблиця 15).
Таблиця 15. Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за регіонами у І півріччі 2009р.
|
|
Кількість
незайнятих громадян, які перебували на обліку впродовж звітного
періоду – всього, |
З них працевлаштовано, тис. осіб |
У % до |
|
|
загальної кількості незайнятих громадян |
відповідного періоду 2008р. |
|||
|
Україна |
1516,8 |
390,5 |
25,7 |
67,6 |
|
Автономна Республіка Крим |
51,6 |
17,5 |
33,9 |
75,2 |
|
Вінницька |
65,0 |
19,0 |
29,3 |
73,1 |
|
Волинська |
46,9 |
12,1 |
25,8 |
70,5 |
|
Дніпропетровська |
101,7 |
19,5 |
19,2 |
49,7 |
|
Донецька |
119,1 |
23,4 |
19,7 |
59,7 |
|
Житомирська |
57,3 |
12,7 |
22,2 |
66,2 |
|
Закарпатська |
39,8 |
9,8 |
24,7 |
63,8 |
|
Запорізька |
63,2 |
13,7 |
21,7 |
56,6 |
|
Івано-Франківська |
53,2 |
12,0 |
22,7 |
50,8 |
|
Київська |
48,5 |
10,2 |
21,0 |
58,1 |
|
Кіровоградська |
43,3 |
13,7 |
31,6 |
76,5 |
|
Луганська |
64,6 |
18,1 |
27,9 |
73,9 |
|
Львівська |
75,8 |
17,2 |
22,7 |
68,8 |
|
Миколаївська |
45,2 |
14,6 |
32,3 |
82,0 |
|
Одеська |
50,8 |
14,6 |
28,7 |
65,0 |
|
Полтавська |
72,4 |
20,2 |
27,9 |
77,6 |
|
Рівненська |
54,3 |
12,5 |
23,1 |
70,4 |
|
Сумська |
51,1 |
10,8 |
21,1 |
57,0 |
|
Тернопільська |
50,8 |
13,6 |
26,7 |
68,3 |
|
Харківська |
85,2 |
24,0 |
28,1 |
75,4 |
|
Херсонська |
34,5 |
10,5 |
30,4 |
59,1 |
|
Хмельницька |
57,0 |
17,9 |
31,5 |
85,3 |
|
Черкаська |
64,1 |
17,3 |
26,9 |
69,0 |
|
Чернівецька |
27,2 |
5,2 |
19,1 |
48,2 |
|
Чернігівська |
48,7 |
10,1 |
20,8 |
61,2 |
|
м.Київ |
39,9 |
18,7 |
46,9 |
102,4 |
|
м.Севастополь |
5,6 |
1,6 |
29,2 |
94,8 |
Одним із напрямів соціального захисту незайнятого населення є організація оплачуваних громадських робіт, які забезпечують тимчасову зайнятість. На таких роботах упродовж І півріччя 2009р. працювали 147,9 тис., що на третину менше, ніж у відповідному періоді 2008р. В основному, це були особи, які мали статус безробітних (99,8%). Середня тривалість громадських робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, у І півріччі 2009р. становила 12,8 дня проти 9,5 дня у І півріччі 2008р. Загалом на організацію та проведення таких робіт було витрачено 75,2 млн.грн., що на 19,3% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою зайнятості здійснюється їх професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації). В навчальних закладах усіх типів упродовж І півріччя 2009р. проходили професійне навчання 99,2 тис. безробітних, що майже на третину менше, ніж у І півріччі 2008р. Із загальної кількості безробітних, які завершили навчання у зазначеному періоді (87,9 тис. осіб.) 72,5% навчалися з метою підвищення своєї кваліфікації, 18,7% пройшли перепідготовку на іншу професію, а решта (8,8%) вперше отримали професійну освіту.
Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям у І півріччі 2009р. становили 1,9 млрд.грн. Середній розмір допомоги у червні 2009р. становив 622,44 грн., що майже дорівнює законодавчо встановленому у цьому періоді розміру мінімальної заробітної плати (625 грн.).
Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу впродовж зазначеного місяця, становила 589,1 тис. осіб, або 89,5% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на кінець червня 2009р.
4. Використання робочої сили
За даними обстеження підприємств, установ та організацій (далі – підприємства) середньооблікова кількість штатних працівників у січні–червні 2009р. становила 10,8 млн. осіб., що на 5,9% менше, ніж у відповідному періоді 2008р.
Використання робочої сили у І півріччі 2009р. характеризувалося значним збільшенням обсягів вимушеної неповної зайнятості. Кількість працівників, які знаходилися у відпустках із ініціативи адміністрації, збільшилася у 3 рази порівняно з відповідним періодом попереднього року і становила 216,9 тис. осіб. Найвагоміше зростання показника спостерігалося на підприємствах промисловості (на 66,9 тис. осіб) та будівництва (на 29,4 тис. осіб).
Кількість працюючих у режимі скороченого робочого дня (тижня) за цей період зросла в 5,6 раза і становила 1783,2 тис. осіб. Зокрема значне зростання кількості таких працівників спостерігалося на підприємствах промисловості (на 684,4 тис. осіб), транспорту та зв’язку (на 251,6 тис. осіб).
Розміри вимушеної неповної зайнятості характеризують нижче наведені дані (таблиця 16).
|
|
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації |
|||||||
|
працювали неповний робочий час |
перебували у відпустках |
|||||||
|
тис. осіб |
у % до середньооблікової кількості працівників |
тис. осіб |
у % до середньооблікової кількості працівників |
|||||
|
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
|
|
Усього |
319,8 |
1783,2 |
2,8 |
16,5 |
71,0 |
216,9 |
0,6 |
2,0 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Промисловість |
186,0 |
870,4 |
5,7 |
29,9 |
46,4 |
113,3 |
1,4 |
3,9 |
|
Будівництво |
26,5 |
163,7 |
5,2 |
40,2 |
11,7 |
41,1 |
2,3 |
10,1 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
10,2 |
170,6 |
1,1 |
19,5 |
1,0 |
14,8 |
0,1 |
1,7 |
|
Діяльність транспорту і зв'язку |
45,8 |
297,4 |
4,7 |
31,4 |
4,0 |
9,8 |
0,4 |
1,0 |
Кожен працівник, який перебував у вимушеній відпустці, не працював з цієї причини протягом І півріччя 2009р. в середньому 211 годин, а через скорочення тривалості робочого дня (тижня) – 201 год., в промисловості – 209 та 200 год. відповідно. Загалом питома вага втрат із названих причин у фонді робочого часу, що відповідає режиму роботи підприємств становила 4,1% проти 0,5% у І півріччі 2008р.
У І півріччі 2009р. кожним працівником у середньому відпрацьовано 780 годин, що складає 84,9% фонду робочого часу, встановленого на підприємствах, у І півріччі 2008р. ці показники становили 840 та 89,7% відповідно.
Упродовж січня–червня 2009р. кожен сьомий працівник змінив місце роботи. Кількість працівників, які були прийняті на підприємства за цей період становила 1,2 млн. осіб, або 10,8% середньооблікової кількості штатних працівників, кількість вибулих – 1,5 млн. осіб або 14,1% відповідно (таблиця 17).
|
|
Кількість штатних працівників |
|||
|
тис. осіб |
у % до середньооблікової кількості працівників |
|||
|
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
І півріччя 2008р. |
І півріччя 2009р. |
|
|
Прийнято |
1638,5 |
1166,7 |
14,3 |
10,8 |
|
Вибуло |
1639,7 |
1520,8 |
14,3 |
14,1 |
|
у тому числі |
|
|
|
|
|
у зв’язку зі скороченням штатів |
39,7 |
106,8 |
0,3 |
1,0 |
|
з причин плинності кадрів |
1448,8 |
1242,0 |
12,6 |
11,5 |
5. Заробітна плата найманих працівників
Протягом І півріччя 2009р. зберігалася тенденція підвищення рівня оплати праці, проте темпи такого підвищення були значно нижчими ніж у відповідному періоді попереднього року. Відповідно рівень номінальної заробітної плати також залишається низьким. Це ставить вимоги щодо підняття оплати праці на якісно новий рівень, що має означати перехід від практики дешевої робочої сили до гідної праці, відновлення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати.
Динаміку номінальної заробітної плати за останні півтора роки ілюструють дані діаграми 9.
Діаграма 9
Динаміка номінальної заробітної плати у 2008-2009рр.
Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за І півріччя 2009р. порівняно з відповідним періодом 2008р. зросла на 6,2% і становила 1812 грн., що перевищує розміри соціальних гарантій, які діяли у червні п.р., а саме: в 2,7 раза – розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (669 грн.) і в 2,9 раза – розмір мінімальної заробітної плати (625 грн.).
Приріст заробітної плати зафіксовано як у виробничій сфері діяльності (на 8,9–19,6%), зокрема, на підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, сільського господарства, мисливства та пов’язаних з ними послуг, рибальства та рибництва, у добувній промисловості, так і в установах та організаціях, що переважно фінансуються за рахунок бюджетних коштів (на 14,3–21,4%): діяльності у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг, освіти, охорони здоров’я та соціальної допомоги. Вищі темпи приросту заробітної плати у цих установах пояснюються більшим впливом підвищення рівня мінімальної заробітної плати на рівень оплати праці працівників бюджетної сфери.
Найбільш оплачуваними в країні у І півріччі 2009р. залишаються працівники авіаційного транспорту та фінансових установ, а серед промислових видів діяльності – підприємств із добування паливно-енергетичних корисних копалин та з виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення: розмір оплати праці у цих видах діяльності перевищив середній по економіці у 1,6–2,6 раза.
Разом із тим рівень оплати праці у закладах охорони здоров’я залишається майже на третину нижчим за середній показник по економіці, в освіті – на 13% менше. В цілому кожен дев’ятий освітянин і кожен десятий працівник охорони здоров’я отримує заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Також значно нижчою залишається заробітна плата працівників сільського господарства, рибальства та рибництва, підприємств з виробництва текстилю, одягу, хутра та шкіри, виробів зі шкіри. Співвідношення рівня оплати праці в зазначених видах діяльності з середнім по економіці не перевищує 61%.
Динаміка рівня номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності наведена у таблиці 18.
|
|
У середньому на одного штатного працівника |
|||
|
грн. |
у % до |
Довідково: І півріччя 2008р. |
||
|
середнього рівня |
попереднього року |
|||
|
Усього |
1812 |
100,0 |
106,2 |
1707 |
|
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги |
1105 |
61,0 |
117,3 |
942 |
|
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги |
1215 |
67,0 |
94,2 |
1289 |
|
Рибальство, рибництво |
961 |
53,1 |
112,8 |
853 |
|
Промисловість |
2002 |
110,5 |
103,7 |
1930 |
|
Будівництво |
1392 |
76,8 |
78,4 |
1776 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
1516 |
83,7 |
104,9 |
1445 |
|
Діяльність готелів та ресторанів |
1229 |
67,8 |
105,7 |
1162 |
|
Діяльність транспорту та зв'язку |
2286 |
126,1 |
107,8 |
2121 |
|
діяльність наземного транспорту |
2028 |
111,9 |
103,7 |
1955 |
|
діяльність водного транспорту |
2131 |
117,6 |
119,9 |
1777 |
|
діяльність авіаційного транспорту |
4688 |
258,7 |
130,2 |
3600 |
|
додаткові транспортні послуги та допоміжні операції |
2434 |
134,3 |
102,5 |
2374 |
|
діяльність пошти та зв’язку |
2245 |
123,9 |
119,2 |
1883 |
|
Фінансова діяльність |
3891 |
214,7 |
108,5 |
3587 |
|
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям |
2094 |
115,5 |
108,3 |
1933 |
|
з них дослідження і розробки |
2336 |
128,9 |
112,1 |
2084 |
|
Державне управління |
2288 |
126,3 |
99,6 |
2297 |
|
Освіта |
1575 |
86,9 |
114,4 |
1377 |
|
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги |
1256 |
69,3 |
114,3 |
1099 |
|
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту |
1690 |
93,3 |
119,6 |
1413 |
|
з них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг |
1765 |
97,4 |
121,4 |
1453 |
Диференціація розмірів заробітної плати за видами економічної діяльності є головним чинником міжрегіональних відмінностей.
Найвищу заробітну плату у І півріччі 2009р. отримували працівники підприємств м.Києва та Київської області, а також регіонів, де сконцентровані підприємства гірничо-металургійного комплексу: Донецької та Дніпропетровської областей. Найнижчі показники були у Тернопільській та Волинській областях.
Завдяки високим темпам зростання номінальної заробітної плати та підвищенню розміру мінімальної заробітної плати, спостерігається позитивна тенденція скорочення частки низькооплачуваних і збільшення середньо та високооплачуваних працівників. Якщо у червні 2008р. нарахування понад 2000 грн. мали 31,6% працівників, то у відповідному місяці 2009р. – 32,7%.
Діаграма 10
Розподіл кількості найманих працівників за розмірами номінальної заробітної плати,
нарахованої за червень 2009р.
Найбільша частка працівників з нарахуваннями у межах мінімальної заробітної плати у червні п.р. спостерігалася у рибальстві, рибництві (21% зайнятих у цьому виді діяльності), торгівлі; ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку і сільському господарстві та пов’язаних з ним послугах (16%), у готелях та ресторанах (14%). У цілому у кожного восьмого працівника нарахована заробітна плата не перевищувала прожиткового мінімуму для працездатної особи, у двох третин працюючих вона була нижчою за середній рівень по країні, який склався у червні 2009р. (1980 грн.). Водночас 11% працівників отримали заробітну плату, яка перевищувала 3500 грн. Переважна більшість з них була зайнята у видах діяльності з високим рівнем оплати праці, зокрема на підприємствах авіаційного транспорту, у фінансових установах, у добуванні паливно-енергетичних корисних копалин (майже третина у кожному виді діяльності).
Нарахований фонд оплати праці штатних працівників у січні–червні 2009р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зменшився на 0,1% і становив 117,2 млрд. грн. Суттєвих змін у структурі фонду оплати праці не зафіксовано: 63,8% становив фонд основної заробітної плати (оплата за тарифними ставками та посадовими окладами), ще майже третину (31,8%) – фонд додаткової заробітної плати. Основними складовими останнього були доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів та премії за виробничі результати (67,4% від фонду додаткової заробітної плати). Питома вага інших заохочувальних та компенсаційних виплат (матеріальна допомога, соціальні пільги тощо) залишилась незначною і становила 4,4% фонду оплати праці.
6. Реальна заробітна плата
Одним із важливих індикаторів стану рівня життя населення є показник реальної заробітної плати. За 6 місяців 2009р. порівняно з відповідним періодом 2008р. індекс реальної заробітної плати становив 89,9%.
Щорічну динаміку реальної заробітної плати характеризують дані, наведені у таблиці 19.
|
|
Індекс реальної заробітної плати до відповідного періоду попереднього року, % |
|
|
2008р. |
2009р. |
|
|
Січень |
114,1 |
88,8 |
|
Січень–лютий |
115,5 |
87,6 |
|
Січень–березень |
113,3 |
88,3 |
|
Січень–квітень |
111,9 |
89,2 |
|
Січень–травень |
110,4 |
89,6 |
|
Січень–червень |
109,5 |
89,9 |
Зниження реальної заробітної плати спостерігалося в усіх регіонах, найбільше – у Дніпропетровській (на 14,2%), Запорізькій (на 13,8%), Донецькій (на 13,7%) областях та м.Києві (на 12,2%).
7. Стан виплати заробітної плати
У І півріччі 2009р. спостерігалося погіршення стану розрахунків з найманими працівниками. Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати за 6 місяців збільшилася на 37,9%, або на 450,5 млн.грн. Для порівняння: за відповідний період попереднього року збільшення показника становило 7,9%, або 53,1 млн.грн.
Обсяг невиплаченої заробітної плати на 1 липня п.р. становив 1639,2 млн.грн., або 7,6% фонду оплати праці, нарахованого за червень. Рік тому рівень такого співвідношення був 3,3%.
Динаміку заборгованості ілюструє діаграма 11.
Діаграма 11
Динаміка суми заборгованості з виплати заробітної плати
(на 1 липня відповідного року)
Основна частка боргу із заробітної плати на початок липня не виплачена підприємствами промисловості (56,7%) та будівництва (14,8%).
Загальна сума невиплаченої заробітної плати протягом січня–червня п.р. збільшилась в усіх регіонах країни, найсуттєвіше – у Донецькій (на 92,8 млн.грн.), Луганській (на 55,6 млн.грн.) областях та м.Києві (на 44,3 млн.грн.).
Збільшення загальної суми заборгованості з виплати заробітної плати у І півріччі п.р. зумовлено, здебільшого, зростанням боргів працівникам економічно активних підприємств (на 51,8%, або на 393,7 млн.грн.), що характеризують дані, наведені у таблиці 20.
|
|
Сума невиплаченої заробітної плати |
|||
|
на 1 січня, млн.грн. |
на 1 липня |
|||
|
млн. грн. |
у % до |
|||
|
1 січня |
підсумку |
|||
|
Усього |
1188,7 |
1639,2 |
137,9 |
100,0 |
|
у тому числі |
|
|
|
|
|
економічно активні підприємства |
760,6 |
1154,3 |
151,8 |
70,4 |
|
підприємства-банкрути |
366,0 |
413,8 |
113,0 |
25,3 |
|
економічно неактивні |
62,1 |
71,1 |
114,7 |
4,3 |
На 1 липня 2009р. заборгованість на економічно активних підприємствах становила 1154,3 млн.грн., з неї 78,2% (903,2 млн.грн.) – це борг за роботи, виконані у січні–травні п.р. На відповідну дату попереднього року заборгованість із виплати поточної заробітної плати становила 248,6 млн.грн., а частка її у загальній сумі боргу економічно активних підприємств також була 78,2%.
Серед видів економічної діяльності найбільш суттєве збільшення суми невиплаченої заробітної плати у І півріччі п.р. зафіксовано у промисловості – на 211,3 млн.грн., або на 50,8%, здебільшого за рахунок підприємств з добування вугілля, лігніту і торфу (на 80,7 млн.грн., або у 2,4 раза), а також в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – на 50,2 млн.грн., або на 78,5%.
У регіональному розрізі збільшення суми боргу економічно активних підприємств спостерігалося у 26 регіонах, темпи приросту становили від 17,0% у Чернівецькій області до 2,3 раза у Волинській. У м.Севастополі зафіксоване зменшення заборгованості порівняно з початком п.р. на 12,3%.
У цілому з кожних 100 гривень, не виплачених економічно активними підприємствами, 54 заборгували своїм працівникам підприємства промисловості (з них на вугільні припадає п’ята частина), 17 – будівництва, 10 – організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надають послуги підприємцям.
Заборгованість із виплати заробітної плати з бюджетів усіх рівнів з початку п.р. збільшилась у 1,7 раза і на 1 липня становила 12,5 млн.грн., або 1,1% обсягу боргу економічно активних підприємств. Більшу частину (98,1%) зазначеної суми складали борги за рахунок коштів державного бюджету.
Упродовж І півріччя п.р. заборгованість працівникам із виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності збільшилася в 1,5 раза і на 1 липня становила 32,5 млн.грн. За цей же період обсяг заборгованості потерпілим на виробництві за рахунок власних коштів підприємств зменшився на 1,8% і на початок липня становив 8,4 млн.грн.
На 1 липня 2009р. вчасно не отримали заробітну плату 509,4 тис. осіб, що становить 4,8% загальної кількості штатних працівників, зайнятих в економіці. Рік тому ці показники становили відповідно 194,7 тис. осіб та 1,7%. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 2030 грн., що на 12,0% більше середньомісячної заробітної плати за січень–червень п.р.
Серед регіонів найбільша питома вага працівників, яким не виплачено заробітну плату, зафіксована у Житомирській (12,6% до загальної кількості штатних працівників регіону), Луганській (10,5%) та Донецькій (9,8%) областях.
Динаміку кількості працівників економічно активних підприємств, яким не виплачено заробітну плату більше ніж за три місяці, за окремими видами економічної діяльності наведено на діаграмі 12.
Діаграма 12
Динаміка частки працівників економічно активних підприємств, яким не виплачено заробітну плату більше трьох місяців
(у % до загальної кількості працівників, які мали заборгованість)
Сума заробітної плати, не виплаченої працівникам підприємств-банкрутів, протягом І півріччя п.р. збільшилася на 13,0% і на 1 липня становила 413,8 млн.грн. В Автономній Республіці Крим, Хмельницькій та Миколаївській областях частка таких підприємств становила близько половини від загальної суми боргу.
Якщо в цілому по країні на економічно неактивні підприємства припадає 4,3% загальної суми боргу, то ситуація в регіонах значно різниться. Найбільше заборгували своїм працівникам економічно неактивні підприємства Тернопільської області (37,1% від загальної суми боргу в регіоні). За видами економічної діяльності найбільша частка боргу економічно неактивних підприємств припадає на фінансову діяльність (36,9%), освіту (22,4%), торгівлю (17,9%), готельне (16,6%) та сільське (15,1%) господарство. Загалом заборгованість на економічно неактивних підприємствах порівняно з початком п.р. збільшилась на 14,7% і становила 71,1 млн.грн.
[1] Див. методологічні пояснення.
8. Основні методологічні визначення та поняття
|
Обстеження населення з питань економічної активності |
Проводяться органами державної статистики з 1995 року. У 1995-1998рр. проводилися раз на рік, 1999-2003рр. - щоквартально, в останньому місяці кожного кварталу, а з січня 2004 року впроваджені в практику постійної роботи Держкомстату України з щомісячною періодичністю. В рамках заходів щодо формування територіальної вибірки на 2009-2013рр. впроваджено нову територіальну вибірку для обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності: у сільській місцевості – з травня 2008 року; у міських поселеннях – з січня 2009 року. |
|
Основа проведення обстежень |
Обстеження проводяться за місцем постійного проживання населення спеціально підготовленими працівниками (фахівцями з інтерв’ювання) шляхом безпосереднього опитування (на добровільних засадах) осіб віком 15-70 років (включно), які проживають у домогосподарствах, що потрапили до вибіркової сукупності. Базою проведення обстежень виступає сукупність домогосподарств, відібраних в усіх регіонах країни на науково обґрунтованих засадах, з урахуванням схеми ротації, за якою кожне відібране домогосподарство повинно опитуватися 6 разів. |
|
Охоплення населення опитуванням
|
Щомісячна вибіркова сукупність домогосподарств у І півріччі 2009 року в середньому становила 16,6 тисяч. Упродовж цього періоду було опитано 74,8 тис. респондентів віком 15-70 років, що складає 0,21% постійного населення України зазначеного віку. Кількість проведених інтерв'ю становила 171,6 тис. Рівень участі відібраних домогосподарств в обстеженні складав: у міських поселеннях – 77,7% та 92,4% у сільській місцевості. |
|
Обстеженню підлягають: усі члени домогосподарства у віці 15-70 років (включно), які постійно проживають в цьому домашньому господарстві (незалежно від наявності прописки та її характеру). Обстеженню не підлягають: а) домогосподарства, в яких: - всі особи молодші 15 та старші 70 років; - проживає одинока особа, яка через особисті причини неспроможна надати об'єктивну інформацію, необхідну для заповнення анкет. б) особи, які належать до нижче зазначених категорій: - студенти та учні всіх типів навчальних закладів, які виїхали та тимчасово проживають в іншій місцевості і підлягають опитуванню за місцем їх навчання; - особи, які перебувають на військовій строковій службі (крім осіб, призваних на військово-навчальні збори), а також курсанти, які проживають в казармах; - особи, які перебувають в інституціональних закладах (у місцях позбавлення волі, будинках - інтернатах, будинках для осіб похилого віку тощо); - особи, які в період відвідування домогосподарства були тимчасово відсутні та їхнє повернення не очікується впродовж наступних 12 місяців. |
|
|
Період проведення обстежень |
Опитування населення здійснюється впродовж 15 днів та розпочинається з тижня, який є наступним після звітного періоду. |
|
Звітний період |
Звітним періодом є обстежуваний тиждень (з понеділка по неділю), що включає 15 число місяця. |
|
Методологічна основа |
Основні визначення та поняття, розроблені за рекомендаціями Міжнародної Організації Праці та 13-ої Міжнародної конференції статистиків праці від 29 жовтня 1982 року, з урахуванням національних особливостей законодавчої та нормативної бази. |
|
Економічно активне населення |
Складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як „зайняті” або „безробітні”, визначені за методологією МОП. |
|
Рівень економічної активності |
Визначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення віком 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
Працездатний вік |
Жінки віком 15-54 років, чоловіки - 15-59 років. |
|
Зайняті економічною діяльністю (надалі - зайняті) |
Вважаються особи віком 15–70 років, які: - працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину: - за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; - працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; - особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин. |
|
Рівень зайнятості |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення віком 15–70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
Безробітні, визначені за методологією МОП |
Особи віком 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом основним умовам: а) не мали роботи (прибуткового заняття); б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню, тобто робили конкретні кроки протягом названого періоду з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві; в) були готові приступити до роботи впродовж 2-х найближчих тижнів, тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві. До категорії безробітних відносяться також особи, які приступають до роботи протягом найближчих 2-х тижнів; знайшли роботу, чекають відповіді; навчаються за направленням служби зайнятості. |
|
Рівень безробіття, визначений за методологією МОП |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки. |
|
Зареєстровані безробітні |
Згідно з чинним законодавством – це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. |
|
Рівень зареєстрованого безробіття |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до середньорічної чисельності населення працездатного віку. З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, проводиться розрахунок середньої за період (квартал, І півріччя, 9 місяців, рік) чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття визначається по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період. |
|
Рівень працевлаштування |
Відношення (у відсотках) кількості працевлаштованих осіб до кількості незайнятих, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж певного періоду. |
|
Попит на робочу силу (потреба у працівниках, кількість вакансій) |
Кількість вільних робочих місць і вакантних посад, про які повідомили підприємства, установи, організації державну службу зайнятості. |
|
Навантаження на десять вільних робочих місць (вакантних посад) |
Показник розраховується як відношення кількості зареєстрованих у державній службі громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених підприємствами, установами та організаціями на відповідну дату помножене на 10. |
|
Економічно неактивне населення |
Особи, які не можуть бути класифіковані як „зайняті” або „безробітні”. До складу цієї категорії населення включаються незайняті особи, які належать до таких соціальних груп: - пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; - учні та студенти; - особи, які зайняті в домашньому господарстві; - особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу (див. "зневірені"); - особи, які вважають, що немає підходящої роботи та не знають де і як її шукати; - особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, діяльність яких не відноситься до економічної (виконання громадських обов'язків, благодійна діяльність тощо). |
|
Зневірені |
Особи, які не мали роботи, були готові приступити до неї, але впродовж останнього місяця припинили активні пошуки роботи, тому що вичерпали всі можливості для її пошуку. |
|
Зайняті у неформальному секторі економіки
|
Визначення обсягів зайнятості у неформальному секторі економіки здійснюється починаючи з 1999 року відповідно до "Методики визначення обсягів зайнятості у неформальному секторі економіки України", затвердженої наказом Держкомстату України від 29.02.2000р. №73. Вказана методика розроблена на основі положень Резолюції щодо статистики зайнятості в неформальному секторі, що прийнята на 15-ій Міжнародній конференції статистиків праці (МКСП) у 1993 році. За національною методологією до неформального сектора включаються всі особи, які були зайняті на незареєстрованих підприємствах, що за своїм розміром (чисельністю працюючих) відносяться до сектора домашніх господарств. Віднесення підприємств до неформального сектора повинно одночасно відповідати наступним критеріям: - ринкова спрямованість економічної активності; - обмежене число працівників; - відсутність державної реєстрації підприємницької діяльності. З урахуванням національних особливостей щодо поширення неформальних трудових відносин, критерії визначення кількості зайнятих у цьому секторі розширені за рахунок включення осіб, які працювали за усною домовленістю з роботодавцем в офіційному секторі, тобто без укладення офіційного трудового договору (контракту), що свідчить про відсутність мінімальних соціальних гарантій. |
|
Рівень участі зайнятого населення у неформальному секторі економіки |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості зайнятих у неформальному секторі економіки віком 15–70 років до всього зайнятого населення зазначеного віку або за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
Оцінка надійності основних показників економічної активності населення |
У додатках 1-3 наведені результати розрахунків величини стандартної та граничної похибок вибірки для довірчої імовірності 0,95 та коефіцієнта варіації для оцінки відносних показників економічної активності, зайнятості та безробіття у І півріччі 2009р. по Україні та регіонах. Коефіцієнт варіації (CV) використовується як показник придатності даних для аналізу. Так, якщо CV <= 5%, то оцінка вважається надійною; якщо 5% < CV <= 10% - оцінка є придатною для кількісного та якісного аналізу. Якщо 10% < CV <= 25% - оцінка придатна лише для якісного аналізу, 25% < CV <= 50% оцінка вважається не надійною, CV понад 50% - інформація не оприлюднюється через неприйнятність її до застосування. |
|
Обстеження підприємств з питань статистики праці |
Обстеженням охоплюються суб’єкти підприємницької діяльності, громадські організації, фінансові й бюджетні установи, що використовують найману працю (надалі – підприємства). Не охоплюються малі підприємства, визначені за статистичним цензом, а також фізичні особи – підприємці. Метою цього обстеження є отримання інформації щодо оплати праці та інших аспектів соціально-трудових відносин, зокрема динаміки кількості зайнятих працівників та руху кадрів,використання робочого часу, рівня неповної зайнятості,обсягів і структури фонду оплати праці, стану виплати заробітної плати, розподілу працівників за її розмірами тощо. |
|
Середньооблікова кількість штатних працівників |
Охоплює осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством та отримують заробітну плату, крім працівників малих підприємств і зайнятих у фізичних осіб - підприємців. У цій кількості також не враховуються тимчасово відсутні працівники, за якими зберігається місце роботи (знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством), зайняті на умовах договорів цивільно-правового характеру, сумісники. Зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу. Показник обчислюється в середньому за період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік). За звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні і ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів звітного місяця. За певний період обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному періоді та діленням одержаної суми на кількість місяців у зазначеному періоді. |
|
Номінальна заробітна плата |
Нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу: тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Номінальна заробітна плата включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників: податок з доходів фізичних осіб, внески на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування. |
|
Реальна заробітна плата |
Характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін споживчих цін на товари і послуги і рівня податків й обов’язкових платежів. |
|
Індекс реальної заробітної плати |
Характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним під впливом зміни цін на товари та послуги і ставок податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових відрахувань. Розраховується шляхом діленням індексу нарахованої номінальної заробітної плати (без урахування податку на доходи фізичних осіб та внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування за певний період) на індекс споживчих цін за той же період. |
|
Заборгованість з виплати заробітної плати |
Це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників, а саме: штатним працівникам облікового складу, особам, які не перебувають в обліковому складі підприємства – сумісникам та працюючим за договорами, а також звільненим працівникам. При цьому заборгованою вважається сума, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі із фонду оплати праці, за винятком обов’язкових утримань (податок з доходу фізичних осіб та суми зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), строк виплати якої минув до кінця місяця, у якому вона повинна бути виплачена. |
|
Умовні позначення, що використовуються у доповіді |
0,0 (нуль) - явище існувало, але у вимірах, менших за ті, що можуть бути виражені використаними в таблиці цифровими розрядами; Х (знак ікс) - заповнення рубрики за характером явища не має сенсу; – (тире) - явища не було; : (дві крапки) – дані не наведено через високий рівень коефіцієнта варіації; "з них" - означає, що наведені не всі доданки загальної суми; "у тому числі" - означає, що наведені всі доданки загальної суми. |
Додаток 1
Оцінка надійності показника рівня економічної активності населення у віці 15-70 років за регіонами у І півріччі 2009р.
|
|
Рівень економічної активності населення у віці 15 - 70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка
вибірки |
Коефіцієнт варіації (CV),% |
|
Україна |
63,4 |
0,4 |
0,7 |
0,6 |
|
Автономна Республіка Крим |
64,5 |
1,8 |
3,5 |
2,7 |
|
Вінницька |
63,9 |
1,8 |
3,6 |
2,9 |
|
Волинська |
63,8 |
2,1 |
4,1 |
3,3 |
|
Дніпропетровська |
65,0 |
1,2 |
2,3 |
1,8 |
|
Донецька |
63,3 |
0,8 |
1,6 |
1,3 |
|
Житомирська |
65,6 |
1,6 |
3,2 |
2,5 |
|
Закарпатська |
63,3 |
2,6 |
5,1 |
4,1 |
|
Запорізька |
64,0 |
1,6 |
3,1 |
2,5 |
|
Івано-Франківська |
57,2 |
2,9 |
5,6 |
5,0 |
|
Київська |
62,3 |
1,6 |
3,2 |
2,6 |
|
Кіровоградська |
63,1 |
2,2 |
4,4 |
3,6 |
|
Луганська |
61,5 |
1,4 |
2,7 |
2,2 |
|
Львівська |
62,1 |
1,7 |
3,4 |
2,8 |
|
Миколаївська |
64,2 |
1,7 |
3,3 |
2,6 |
|
Одеська |
61,1 |
1,8 |
3,4 |
2,9 |
|
Полтавська |
63,3 |
1,7 |
3,3 |
2,6 |
|
Рівненська |
63,6 |
2,0 |
4,0 |
3,2 |
|
Сумська |
61,0 |
1,7 |
3,2 |
2,7 |
|
Тернопільська |
61,1 |
3,0 |
5,8 |
4,9 |
|
Харківська |
63,3 |
1,5 |
2,8 |
2,3 |
|
Херсонська |
64,1 |
1,9 |
3,7 |
2,9 |
|
Хмельницька |
64,6 |
2,6 |
5,1 |
4,0 |
|
Черкаська |
64,4 |
1,2 |
2,3 |
1,8 |
|
Чернівецька |
62,1 |
1,6 |
3,2 |
2,6 |
|
Чернігівська |
65,6 |
1,6 |
3,2 |
2,5 |
|
м.Київ |
67,8 |
1,1 |
2,2 |
1,7 |
|
м.Севастополь |
65,6 |
1,6 |
3,1 |
2,4 |
Додаток 2
Оцінка надійності показника рівня зайнятості населення у віці 15-70 років за регіонами у І півріччі 2009р.
|
|
Рівень зайнятості
населення у віці |
Стандартна похибка
вибірки |
Гранична похибка
вибірки |
Коефіцієнт варіації |
|
Україна |
57,7 |
0,4 |
0,8 |
0,7 |
|
Автономна Республіка Крим |
60,0 |
2,0 |
3,9 |
3,3 |
|
Вінницька |
57,0 |
1,3 |
2,5 |
2,2 |
|
Волинська |
57,8 |
1,8 |
3,5 |
3,1 |
|
Дніпропетровська |
59,9 |
1,2 |
2,4 |
2,0 |
|
Донецька |
57,1 |
0,9 |
1,7 |
1,5 |
|
Житомирська |
58,4 |
1,5 |
3,0 |
2,6 |
|
Закарпатська |
56,8 |
2,7 |
5,2 |
4,7 |
|
Запорізька |
58,8 |
1,8 |
3,5 |
3,1 |
|
Івано-Франківська |
52,1 |
2,6 |
5,1 |
5,0 |
|
Київська |
57,1 |
1,8 |
3,6 |
3,2 |
|
Кіровоградська |
56,5 |
2,5 |
4,9 |
4,4 |
|
Луганська |
56,7 |
1,4 |
2,7 |
2,4 |
|
Львівська |
56,8 |
1,7 |
3,4 |
3,1 |
|
Миколаївська |
58,2 |
1,9 |
3,7 |
3,2 |
|
Одеська |
56,8 |
1,8 |
3,5 |
3,2 |
|
Полтавська |
56,5 |
2,4 |
4,7 |
4,3 |
|
Рівненська |
55,2 |
1,9 |
3,7 |
3,4 |
|
Сумська |
53,9 |
1,6 |
3,1 |
2,9 |
|
Тернопільська |
53,9 |
3,1 |
6,1 |
5,8 |
|
Харківська |
58,1 |
1,5 |
2,9 |
2,5 |
|
Херсонська |
57,8 |
1,9 |
3,8 |
3,4 |
|
Хмельницька |
58,3 |
2,3 |
4,4 |
3,9 |
|
Черкаська |
57,3 |
2,0 |
3,9 |
3,5 |
|
Чернівецька |
56,4 |
1,3 |
2,6 |
2,4 |
|
Чернігівська |
58,0 |
1,6 |
3,1 |
2,8 |
|
м. Київ |
63,3 |
1,2 |
2,4 |
2,0 |
|
м. Севастополь |
61,1 |
1,6 |
3,2 |
2,7 |
Додаток 3
Оцінка надійності показника рівня безробіття населення у віці 15-70 років за регіонами у І півріччі 2009р.
|
|
Рівень безробіття населення у віці 15-70 років, % |
Стандартна похибка
вибірки |
Гранична похибка
вибірки |
Коефіцієнт варіації |
|
Україна |
9,1 |
0,3 |
0,5 |
2,7 |
|
Автономна Республіка Крим |
7,0 |
1,4 |
2,7 |
19,5 |
|
Вінницька |
10,9 |
1,5 |
3,0 |
13,9 |
|
Волинська |
9,4 |
1,1 |
2,1 |
11,6 |
|
Дніпропетровська |
7,8 |
0,7 |
1,4 |
9,2 |
|
Донецька |
9,7 |
0,8 |
1,5 |
8,0 |
|
Житомирська |
11,0 |
1,7 |
3,3 |
15,5 |
|
Закарпатська |
10,2 |
2,6 |
5,1 |
25,5 |
|
Запорізька |
8,0 |
1,2 |
2,3 |
14,9 |
|
Івано-Франківська |
8,9 |
1,2 |
2,3 |
13,2 |
|
Київська |
8,2 |
0,9 |
1,8 |
11,0 |
|
Кіровоградська |
10,4 |
1,6 |
3,1 |
15,4 |
|
Луганська |
7,8 |
0,9 |
1,9 |
12,2 |
|
Львівська |
8,5 |
1,0 |
2,0 |
12,2 |
|
Миколаївська |
9,3 |
1,5 |
3,0 |
16,3 |
|
Одеська |
7,1 |
0,9 |
1,8 |
13,3 |
|
Полтавська |
10,7 |
2,1 |
4,1 |
19,6 |
|
Рівненська |
13,1 |
1,7 |
3,3 |
12,8 |
|
Сумська |
11,6 |
0,9 |
1,8 |
7,8 |
|
Тернопільська |
11,7 |
1,5 |
3,0 |
13,2 |
|
Харківська |
8,2 |
1,1 |
2,1 |
13,3 |
|
Херсонська |
9,8 |
1,0 |
2,0 |
10,2 |
|
Хмельницька |
9,7 |
1,6 |
3,1 |
16,3 |
|
Черкаська |
11,1 |
2,3 |
4,5 |
20,7 |
|
Чернівецька |
9,2 |
1,0 |
1,9 |
10,4 |
|
Чернігівська |
11,5 |
1,2 |
2,4 |
10,6 |
|
м. Київ |
6,6 |
0,8 |
1,6 |
12,6 |
|
м. Севастополь |
6,8 |
1,8 |
3,5 |
26,2 |