Архів: 2008| 2007| 2006| 2005| 2004

Статистично–аналітичний огляд стану ринку праці у І півріччі 2008 року

 

Основні тенденції, що були притаманні ринку праці

порівняно з І півріччям 2007 року:

-         щодо економічної активності населення працездатного віку:

·          збільшення рівня економічної активності з 71,6% до 72,4% населення відповідного віку;

·          збільшення рівня зайнятості з 66,5% до 67,5% населення відповідного віку;

·          зниження рівня безробіття економічно активного населення відповідного віку:

o         визначеного за методологією МОП з 7,1% до 6,8%;

o         зареєстрованого з 3,7% до 3,0%;

·          зменшення кількості економічно неактивних осіб, зневірених у пошуку роботи на 8,6%;

-   зростання рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості з 36,8% до 41,0%;

-   зростання розміру середньомісячної номінальної заробітної плати на 39,4%;

-   зростання реальної заробітної плати на 9,5%;

-   зменшення обсягів вивільнення працівників з причин скорочення штатів на 25,4%;

-   зменшення кількості працівників, які:

·          переведені з ініціативи адміністрації на скорочений графік роботи – на 24,0%;

·          знаходились в адміністративних відпустках з ініціативи адміністрації – на 30,5%;

·          вчасно не отримали заробітну плату – на 5,6%;

зменшення суми боргу з виплати заробітної плати станом на 1 липня 2008р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 14,1%.

 

Доповідь підготовлено за матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, даними державних статистичних спостережень підприємств, установ та організацій, адміністративною інформацією державної служби зайнятості.

При використанні даних посилання на джерело інформації є обов'язковим.

 

Динаміка основних показників ринку праці

 

 

Одиниця виміру

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

І півріччя 2008р. до І півріччя 2007р., у %

Економічно активне населення

тис. осіб

 

 

 

у віці 15-70 років

22471,6

22296,3

100,8

працездатного віку

20706,3

20584,5

100,6

Рівень економічної активності населення

у % до населення відповідної вікової групи

 

 

 

у віці 15-70 років

63,5

62,6

х

працездатного віку

72,4

71,6

х

Зайняте населення

тис. осіб

 

 

 

у віці 15-70 років

21070,4

20828,5

101,2

працездатного віку

19306,4

19117,3

101,0

Рівень зайнятості населення

у % до населення відповідної вікової групи

 

 

 

у віці 15-70 років

59,6

58,5

х

працездатного віку

67,5

66,5

х

Кількість населення віком 15-70 років, зайнятого  у неформальному секторі економіки

тис. осіб

4665,4

4616,7

101,1

у % до загальної кількості зайнятого населення відповідної вікової групи

22,1

22,2

х

Безробітне населення

(за методологією МОП)

 

 

 

 

у віці 15-70 років

тис. осіб

1401,2

1467,8

95,5

працездатного віку

1399,9

1467,2

95,4

зареєстроване у державній службі зайнятості, працездатного віку

624,8

751,4

83,2

Рівень безробіття населення

(за методологією МОП)

у % до економічно активного населення відповідної вікової групи

 

 

 

у віці 15-70 років

6,2

6,6

х

працездатного віку

6,8

7,1

х

Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку

у % до економічно активного населення працездатного віку

3,0

3,7

х

у % до населення працездатного віку

2,2

2,7

х

Рівень економічної неактивності населення

у % до населення відповідної вікової групи

 

 

 

у віці 15-70 років

36,5

37,4

х

працездатного віку

27,6

28,4

х

Кількість незайнятих громадян, які скористалися послугами державної служби зайнятості

тис. осіб

1411,2

1582,9

89,2

 з них

 

 

 

 

працевлаштовано

 

578,1

582,3

99,3

Рівень працевлаштування

у % до тих, які перебували на обліку

41,0

36,8

х

Взяли участь у громадських роботах

тис. осіб

225,7

240,3

93,9

Проходили професійне навчання

тис. осіб

142,9

135,7

105,3

Потреба в робочій силі

на кінець періоду, тис. осіб

207,2

214,8

96,4

Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду

на кінець періоду, осіб

3

3

100,0

Середній розмір допомоги по безробіттю

у червні, гривень

424,46

283,68

149,6

у % до законодавчо встановленого рівня мінімальної зарплати

80,8

67,5

х

Кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю

на кінець періоду, тис. осіб

392,0

457,2

85,7

у % до тих, які перебували на обліку на кінець періоду

72,8

71,4

х

Кількість працівників, які знаходились у відпустках з ініціативи адміністрації

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

0,6

0,9

х

Кількість працівників, які з  ініціативи адміністрації переведені на скорочений графік роботи

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

2,8

3,7

х

Рівень прийому робочої сили

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

14,3

14,4

х

Рівень вибуття працівників

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

14,3

14,4

х

Середньомісячна заробітна плата:

- номінальна

гривень

1707

1225

139,4

- реальна

у % до відповідного періоду попереднього року

109,5

112,0

х

Сума заборгованості із виплати заробітної плати

на кінець періоду, млн. грн.

721,8

840,7

85,9

у % до 1 січня

107,9

104,3

х

Кількість працівників, яким вчасно не виплачено заробітну плату

на кінець періоду, тис. осіб

194,7

206,4

94,4

 

1.    Показники економічної активності

 

За даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15–70 років у І півріччі 2008р., порівняно з  відповідним періодом 2007р., збільшилась на 0,8% і становила 22,5 млн. осіб, з яких 21,1 млн.осіб або 93,8% були зайняті економічною діяльністю, а решта 1,4 млн.осіб – відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні.

Чисельність економічно активного населення працездатного віку за цей період також збільшилась на 0,6% та становила відповідно 20,7 млн. осіб або 92,1% від зазначеної категорії населення віком 15–70 років.

Рівень економічної активності населення віком 15–70 років зріс з 62,6% до 63,5%, а для населення працездатного віку - з 71,6% до 72,4%. Зростання рівня економічної активності спостерігалось як у міській так і сільській місцевості (діаграма 1).

 

Діаграма 1

 

Рівень економічної активності населення віком 15–70 років

 

Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком 30 - 49 років, проте найнижчий – для молоді віком 15–24 років та осіб пенсійного віку (таблиця 1).

 

Таблиця 1. Рівень економічної активності населення за статтю, місцем проживання та віковими групами

 

(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)

 

Всього

У тому числі за віковими групами, років

Працездатного віку

15–24

25–29

30–39

40–49

50–59

60–70

І півріччя 2008р.

Все населення

63,5

42,9

82,0

86,4

84,8

63,7

22,7

72,4

жінки

57,8

38,0

72,5

81,7

83,9

55,2

20,2

68,8

чоловіки

70,0

47,7

91,3

91,2

85,8

74,3

26,6

75,8

міське населення

62,4

40,4

83,6

87,2

85,4

61,6

14,4

72,2

сільське населення

66,2

48,8

77,8

84,6

83,3

68,9

38,7

72,9

І півріччя 2007р.

Все населення

62,6

40,8

82,1

85,9

84,8

63,2

21,7

71,6

жінки

56,9

35,8

72,8

81,1

84,1

54,3

19,5

68,0

чоловіки

68,9

45,6

91,4

90,8

85,6

74,3

25,3

75,0

міське населення

61,4

38,4

83,3

86,5

85,3

61,3

13,8

71,3

сільське населення

65,2

46,6

79,2

84,4

83,9

68,1

36,5

72,4

 

2.  Показники зайнятості

 

Чисельність зайнятого населення віком 15–70 років у І півріччі 2008р., порівняно з І півріччям 2007р., збільшилась на 241,9 тис. осіб, або на 1,2% та становила 21,1 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 19,3 млн., або 91,6%. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років відповідно зріс за означений період в цілому по Україні з 58,5% до 59,6%, а у населення працездатного віку з 66,5% до 67,5% (діаграма 2).

 

Діаграма 2

Рівень зайнятості населення віком 15–70 років

Найвищий рівень зайнятості населення спостерігається серед осіб віком 30 – 49 років, а найнижчий – у молоді  віком 15 - 24 років та осіб у  віці 60 – 70 років (таблиця 2).

 

Таблиця 2. Рівень зайнятості населення за статтю, місцем проживання та віковими групами

 

(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)

 

Всього

У тому числі за віковими групами, років

Працездатного віку

15–24

25–29

30–39

40–49

50–59

60–70

І півріччя 2008р.

Все населення

59,6

37,3

76,4

82,0

79,7

61,1

22,7

67,5

жінки

54,4

32,5

67,7

78,2

78,8

53,4

20,2

64,3

чоловіки

65,4

41,9

84,8

85,9

80,6

70,7

26,6

70,6

міське населення

58,3

34,5

77,6

82,9

80,0

59,2

14,4

67,2

сільське населення

62,6

43,8

73,0

80,0

78,7

66,1

38,7

68,3

І півріччя 2007р.

Все населення

58,5

36,1

76,3

80,5

79,6

59,8

21,7

66,5

жінки

53,4

31,9

67,4

76,2

78,8

52,1

19,5

63,3

чоловіки

64,1

40,1

85,0

84,9

80,5

69,4

25,3

69,5

міське населення

57,2

33,8

77,2

81,1

79,8

57,8

13,8

66,0

сільське населення

61,4

41,8

74,0

79,2

79,1

64,9

36,5

67,6

 

Зростання рівнів зайнятості населення спостерігалось по всіх регіонах країни. Найбільший приріст зазначеного показника зафіксовано у Кіровоградській (1,6 в.п.) Волинській, Рівненській, Сумській, Херсонській, Чернівецькій (на 1,5 в.п в кожній) областях. Найвищий рівень зайнятості у І півріччі 2008р. був у м.Києві (65,1%), а найнижчий – у Івано-Франківській та Тернопільській областях  (по 54,1% у кожній) (таблиця 3).

 

Таблиця 3. Зайняте населення за регіонами

(в середньому за період)

 

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

всього, у віці 15–70 років

з них працездатного віку

всього, у віці 15–70 років

з них працездатного віку

 

тис. осіб

у %

тис. осіб

у %

тис. осіб

у %

тис. осіб

у %

Україна

21070,4

59,6

19306,4

67,5

20828,5

58,5

19117,3

66,5

Автономна Республіка Крим

921,2

60,4

844,4

68,4

914,8

59,5

837,0

67,3

Вінницька

735,2

59,5

668,7

68,3

724,6

58,2

658,3

66,9

Волинська

446,1

59,8

409,0

65,1

434,6

58,3

402,1

64,1

Дніпропетровська

1596,6

60,5

1470,1

69,6

1588,3

59,5

1463,3

68,8

Донецька

2134,2

60,6

1994,8

71,1

2119,1

59,4

1984,4

69,9

Житомирська

578,0

59,9

524,6

67,7

573,2

58,8

518,0

66,5

Закарпатська

554,1

60,1

517,3

66,4

546,2

59,3

513,4

66,0

Запорізька

858,1

60,0

784,3

68,8

848,4

58,8

778,9

67,7

Івано-Франківська

548,9

54,1

505,3

59,6

536,4

52,9

496,9

58,8

Київська

799,7

60,4

733,1

68,9

796,9

59,5

733,1

68,4

Кіровоградська

465,2

59,3

423,6

68,8

459,4

57,7

416,8

67,0

Луганська

1062,5

57,7

988,7

67,1

1060,3

56,7

985,2

66,0

Львівська

1080,7

56,8

983,2

62,3

1072,3

56,3

972,8

61,6

Миколаївська

555,7

59,7

513,4

68,4

546,9

58,3

504,2

66,6

Одеська

1059,1

57,5

957,6

64,1

1048,3

56,8

954,1

63,9

Полтавська

696,0

60,0

653,1

71,2

689,2

58,7

645,5

69,9

Рівненська

476,9

57,3

443,3

63,1

465,6

55,8

432,1

61,6

Сумська

548,0

59,9

513,8

70,2

541,5

58,4

511,2

69,2

Тернопільська

433,0

54,1

392,6

59,5

424,1

52,8

383,9

58,1

Харківська

1323,8

60,3

1214,7

68,7

1308,5

59,1

1201,5

67,4

Херсонська

509,2

59,7

459,4

66,7

501,4

58,2

456,6

65,7

Хмельницька

596,1

59,6

522,9

65,2

586,1

58,2

513,0

63,7

Черкаська

593,9

59,7

527,4

67,6

585,9

58,3

521,2

66,4

Чернівецька

376,6

56,5

324,9

58,7

366,1

55,0

317,0

57,4

Чернігівська

504,0

60,1

443,6

67,3

502,7

59,1

441,2

66,2

м. Київ

1425,0

65,1

1317,8

72,9

1398,2

64,1

1302,3

72,1

м. Севастополь

192,6

64,7

174,8

73,7

189,5

63,4

173,3

72,5

 

Серед зайнятого населення віком 15-70 років, кожен п'ятий працівник був зайнятий у сільському господарстві або  промисловості, кожен шостий – в торгівлі.

Збільшення кількості зайнятих населення відбулося у будівництві (на 18,3%), фінансовій діяльності (на 12,8%), торгівлі (на 6,9%), діяльності готелів та ресторанів (на 5,5%). Водночас зменшення обсягів зайнятості було зафіксовано у сільському господарстві, державному управлінні.

У І півріччі п.р. порівняно з відповідним періодом минулого року в структурі зайнятого населення спотерігалось зростання частки працюючих за наймом та  скорочення питомої ваги самозайнятих (таблиця 4).

Таблиця 4. Кількість зайнятого населення за статусами зайнятості

 

 

В середньому за період

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

всього

міське населення

сільське населення

всього

міське населення

сільське населення

Всього, тис.осіб

21070,4

14434,6

6635,8

20828,5

14250,0

6578,5

у тому числі

у % до підсумку

 

 

 

 

 

 

працюючі за наймом

81,2

92,7

56,3

80,6

92,9

53,9

самозайняті

(включаючи роботодавців та безкоштовно працюючих членів сім’ї)

18,8

7,3

43,7

19,4

7,1

46,1

Зростання кількості найманих правників спостерігалось як у офіційному секторі економіки, так і неформальному, що сприяло подальшому його розвитку. Порівняно з І півріччям 2007р. кількість зайнятих у цьому  секторі економіки  зросла на 1,1% та у І півріччі 2008р. складала 4,7 млн. осіб, або 22,1% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років.

Частка працюючих за наймом за усною домовленістю у неформальному секторі економіки збільшилась з 28,2% у І півріччі 2007р. до 31,4% у І півріччі 2008р. Наразі питома вага осіб, які працювали самостійно (включаючи роботодавців та безкоштовно працюючих членів сім’ї) скоротилась з 71,8% до 68,6% відповідно.

Неформальний сектор економіки залишається переважаючим місцем прикладання праці для кожної другої особи з числа зайнятих сільських жителів. Проте у міській місцевості  зазначена зайнятість не набула суттєвого розповсюдження завдяки більш широким можливостям знайти роботу.

Сільськогосподарське виробництво є основним видом діяльності неформального сектора економіки (67,8% зайнятих у цьому секторі, або 72,9% усіх зайнятих у зазначеному виді діяльності). Іншими розповсюдженими видами економічної діяльності населення у цьому секторі економіки були торгівля та будівництво (таблиця 5).

 

Таблиця 5. Зайнятість у неформальному секторі економіки за видами економічної діяльності

 

 

І півріччя

2008

2007

Всього, тис. осіб

4665,4

4616,7

У тому числі,

у % до підсумку:

 

 

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство; рибальство, рибництво

67,8

71,6

Будівництво

10,5

 7,9

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів

12,5

 11,7

Діяльність транспорту та зв'язку

 1,5

 1,2

Інші види економічної діяльності

 7,7

7,6

Із загальної кількості зайнятих у неформальному секторі економіки понад три чверті осіб (80,5%) були у працездатному віці. Найвищий рівень участі населення у неформальному секторі спостерігався серед молоді віком         15-24 роки та пенсіонерів у віці 60-70 років (таблиця 6).

Таблиця 6. Зайнятість населення у неформальному секторі економіки за статтю, віковими групами та місцем проживання у І півріччі 2008 року

 

 

Всього

У тому числі за віковими групами (років), у % до загальної кількості зайнятого населення відповідної вікової групи

Працездатного віку, тис. осіб

тис. осіб

у % до

загальної кількості зайнятих

відповідного періоду минулого року

15–24

25–29

30–39

40–49

50–59

60–70

Все населення

4665,4

22,1

101,1

29,0

18,1

17,6

17,2

21,5

61,2

3754,2

Жінки

2250,0

22,1

100,0

28,9

17,2

16,4

15,5

23,7

66,4

1626,5

Чоловіки

2415,4

22,2

102,0

29,1

18,8

18,8

19,1

19,5

54,9

2127,7

Міське населення

1385,7

9,6

106,6

13,6

9,4

9,5

8,8

7,5

14,4

1290,6

Сільське населення

3279,7

49,4

98,9

57,4

43,3

37,5

37,1

53,0

94,7

2463,6

 

3. Показники безробіття

 

Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15–70 років у цілому по країні у І півріччі 2008р., порівняно з відповідним періодом 2007р., скоротилася на 66,6 тис. осіб, або на 4,5% та становила 1,4 млн. осіб.  Серед безробітних майже три чверті складали мешканці міської місцевості (1,0 млн. осіб), решту – сільські жителі (384,8 тис. осіб). Загальне скорочення безробіття населення віком 15–70 років відбулося в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 67,3 тис. осіб, або на 4,6%).

Рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) у цілому по Україні знизився на 0,4 в.п. та становив 6,2% економічно активного населення зазначеного віку і був нижчим, ніж в середньому по країнах Євросоюзу (6,9%) (діаграма 3).

Діаграма 3

 

Рівень безробіття населення (за методологією МОП)

у країнах Євросоюзу та в Україні у  І півріччі 2008 року

 

у % до економічно активного населення у віці 15 років і старше , для України – у віці 15-70 років

 

Примітка: Джерело даних – інтернет-сторінка Євростату:

http://www.europa.eu.int/comm/eurostat (станом на 19.09.2008р.)

 

 

Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за методологією МОП) у І півріччі 2008р. знизився на 0,3 в.п. та становив 6,8%. Більш суттєве зниження цього показника спостерігалося  серед чоловіків, на відміну від жінок, та серед сільського населення ніж серед міського населення (діаграма 4).

Діаграма 4

 

Рівень безробіття населення (за методологією МОП)

 

Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) спостерігався серед молоді віком 15-24 роки. У порівнянні з відповідним періодом 2007р. спостерігалось зниження цього показника майже по всім віковим групам (таблиця 7).

 

Таблиця 7. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, місцем проживання

та віковими групами

 

(% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)

 

Всього

У тому числі за віковими групами, років

Працездатного віку

15–24

25–29

30–39

40–49

50–59

60–70

І півріччя 2008р.

Все населення

6,2

13,2

6,9

5,1

6,1

4,0

0,0

6,8

жінки

5,9

14,4

6,7

4,3

6,1

3,2

0,0

6,6

чоловіки

6,6

12,2

7,1

5,8

6,0

4,8

0,1

6,9

міське населення

6,6

14,7

7,2

4,9

6,3

4,0

0,1

7,0

сільське населення

5,5

10,2

6,2

5,4

5,5

4,1

 -

6,3

І півріччя 2007р.

Все населення

6,6

11,5

7,1

6,3

6,2

5,3

0,0

7,1

жінки

6,1

10,8

7,4

5,9

6,4

4,0

0,0

6,9

чоловіки

7,0

12,0

7,0

6,5

6,0

6,5

0,0

7,3

міське населення

6,9

12,1

7,3

6,3

6,5

5,6

0,0

7,3

сільське населення

5,8

10,2

6,7

6,2

5,6

4,8

0,0

6,7

 

Слід відмітити, що рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) в 2,3 рази перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок – у 1,7 раза, чоловіків – у 3 рази, міського населення – у 3,5 раза, сільського населення – у 1,2 раза більше).

Діаграма 5

Безробіття серед економічно активного населення працездатного віку

за статтю та місцем проживання у І півріччі 2007–2008рр.

 

у % до економічно активного населення працездатного віку

Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15–70 років знизився в усіх регіонах. Найбільше зниження цього показника відбулося у Черкаській, Чернівецькій (на 0,9 в.п. у кожній), Миколаївській (на 0,8 в.п.), Волинській, Житомирській, Херсонській областях (на 0,6 в.п. у кожній).

Слід зазначити, що максимальне значення цього показника спостерігалось у Тернопільській області (8,9%), а мінімальне – у м.Києві (2,9%) (таблиця 8).

 

Таблиця 8. Безробітне населення (за методологією МОП) за регіонами

(в середньому за період)

 

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

всього населення, у віці

15–70 років

з нього, працездатного віку

всього населення, у віці

15–70 років

з нього, працездатного віку

тис. осіб

у %

тис. осіб

у %

тис. осіб

у %

тис. осіб

у %

Україна

1401,2

6,2

1399,9

6,8

1467,8

6,6

1467,2

7,1

Автономна Республіка Крим

46,0

4,8

46,0

5,2

48,2

5,0

48,2

5,4

Вінницька

49,5

6,3

48,7

6,8

52,8

6,8

52,8

7,4

Волинська

37,5

7,8

37,5

8,4

39,9

8,4

39,9

9,0

Дніпропетровська

81,4

4,9

81,1

5,2

86,6

5,2

86,6

5,6

Донецька

118,8

5,3

118,8

5,6

126,2

5,6

126,2

6,0

Житомирська

54,6

8,6

54,6

9,4

57,9

9,2

57,9

10,1

Закарпатська

33,9

5,8

33,9

6,2

34,2

5,9

34,2

6,2

Запорізька

51,4

5,7

51,4

6,2

53,5

5,9

53,5

6,4

Івано-Франківська

46,7

7,8

46,7

8,5

48,3

8,3

48,3

8,9

Київська

47,0

5,6

47,0

6,0

49,0

5,8

49,0

6,3

Кіровоградська

37,8

7,5

37,8

8,2

40,1

8,0

40,1

8,8

Луганська

78,7

6,9

78,7

7,4

82,3

7,2

82,3

7,7

Львівська

88,4

7,6

88,4

8,2

90,2

7,8

90,2

8,5

Миколаївська

49,8

8,2

49,8

8,8

53,8

9,0

53,8

9,6

Одеська

50,9

4,6

50,9

5,0

53,1

4,8

53,1

5,3

Полтавська

49,3

6,6

49,3

7,0

49,7

6,7

49,7

7,1

Рівненська

46,2

8,8

46,2

9,4

48,0

9,3

48,0

10,0

Сумська

41,2

7,0

41,2

7,4

43,2

7,4

43,2

7,8

Тернопільська

42,3

8,9

42,3

9,7

43,3

9,3

43,3

10,1

Харківська

78,4

5,6

78,4

6,1

78,8

5,7

78,8

6,2

Херсонська

42,6

7,7

42,6

8,5

45,1

8,3

45,1

9,0

Хмельницька

53,3

8,2

53,3

9,3

55,8

8,7

55,8

9,8

Черкаська

53,3

8,2

53,3

9,2

58,9

9,1

58,9

10,2

Чернівецька

33,9

8,3

33,9

9,4

36,9

9,2

36,9

10,4

Чернігівська

40,4

7,4

40,4

8,3

42,5

7,8

42,5

8,8

м. Київ

42,2

2,9

42,0

3,1

44,4

3,1

43,8

3,3

 

Примітка: Дані по м.Севастополю не публікуються у зв'язку з низькою надійністю (коефіцієнт варіації перевищував 50%), див. методологічні пояснення.

 

Основними причинами незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП) у І півріччі 2008р. виступали: звільнення за власним бажанням (37,3%), вивільнення з причин економічного характеру (29,3%), непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (18,1%), звільнення у зв'язку з закінченням терміну дії трудового договору (11,1%) (діаграма 6).

Діаграма 6

 

Причини незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП)

 

у % до загальної кількості безробітних

 

Серед населення у віці 15-70 років 12,9 млн. осіб складала категорія економічно неактивного населення, з них кожен другий був пенсіонером за віком, по інвалідності та на пільгових умовах, кожен четвертий - учнем або студентом, кожен сьомий - зайнятий в домогосподарстві. Зазначена група населення також включає незайнятих осіб, які припинили активні пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за аналогічний період 2007р. ця категорія осіб працездатного віку скоротилася на 8,6% та у І півріччі 2008р. становила 160,2 тис. осіб. Також зменшилася кількість економічно неактивних осіб працездатного віку, які не знали де і як шукати роботу, яким чином організувати власну справу, або були переконані у відсутності підходящої роботи. Кількість таких громадян у І півріччі 2008р. складала 110,1 тис. осіб, або 1,4% економічно неактивного населення працездатного віку (І півріччі 2007р. відповідно – 125,1 тис. осіб, або 1,5%). Остання категорія громадян, як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи, за умови сприятливої кон'юктури могли б запропонувати свою робочу силу на ринку праці, а отже, є потенціалом поповнення лав безробітних. З урахуванням таких громадян рівень безробіття населення працездатного віку становив би 8,0%, проти 6,8%, розрахованого за методологією МОП (у І півріччі 2007р. – 8,5% та 7,1% відповідно).

При цьому більше зневірених у пошуках роботи, з урахуванням тих, які не знають де і як шукати роботу, серед чоловіків та сільського населення (діаграма 7).

 

Діаграма 7

Пропозиція робочої сили працездатного віку у І півріччі 2008 року

 

у % до економічно активного населення працездатного віку

За адміністративними даними державної служби зайнятості послугами цієї установи у І півріччі 2008р. скористалися 1,4 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 10,8% менше, ніж у І півріччі 2007р. Серед таких осіб кожен другий (49,9%) раніше займав місце робітника, кожен четвертий (25,2%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії. Статус безробітних впродовж І півріччя 2008р. набули 415,1 тис. незайнятих осіб, що на 12,6% менше, ніж у І півріччі 2007р. Середньомісячна кількість зареєстрованих безробітних, порівняно з І півріччям 2007р., зменшилась на 16,8% та становила у І півріччі 2008р. 624,8 тис. осіб, що складає близько половини (44,6%) кількості безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП.

Рівень зареєстрованого безробіття в середньому за І півріччя 2008р. склав 3,0% від економічно активного населення працездатного віку. Зазначений показник був вищим серед жінок (3,9%), порівняно з чоловіками (2,3%) та у населення сільскої місцевості (5,4%), порівняно з міськими жителями (2,0%).

За показником рівня зареєстрованого безробіття серед країн СНД Україна посідає третє місце після Вірменії та Киргизстану (діаграма 8).

 

Діаграма 8

Рівень зареєстрованого безробіття серед країн СНД у червні 2008 року

 

у % до економічно активного населення, на кінець звітного періоду

 

 

 

Примітка: По Таджикистану дані наведено на кінець травня.

Дані по Україні розраховано у % до економічно активного населення працездатного віку.

Джерело інформації: Експрес-доповідь Міждержавного Статкомітету СНД "Социально-экономическое положение

стран Содружества Независимых Государств в І полугодии 2008 года", липень 2008р.

 

Для зареєстрованого безробіття притаманна суттєва регіональна диференціація. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття у І півріччі 2008р. спостерігався у Тернопільській області, а найнижчий – у м.Києві (таблиця 9).

 

Таблиця 9. Зареєстроване безробіття за регіонами

 

 

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб

у % до:

Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб

у % до:

економічно активного населення працездатного віку

населення працездатного віку

безробітних працездатного віку (за методологією МОП)

економічно активного населення працездатного віку

населення працездатного віку

безробітних працездатного віку (за методологією МОП)

Україна

624,8

3,0

2,2

44,6

751,4

3,7

2,7

51,2

Автономна

Республіка Крим

19,9

2,2

1,6

43,3

26,4

3,0

2,2

54,8

Вінницька

32,8

4,6

3,4

67,4

37,3

5,2

3,9

70,6

Волинська

17,5

3,9

2,9

46,7

20,1

4,5

3,3

50,4

Дніпропетровська

32,0

2,1

1,5

39,5

37,6

2,4

1,8

43,4

Донецька

35,9

1,7

1,3

30,2

44,4

2,1

1,6

35,2

Житомирська

24,6

4,2

3,2

45,1

29,1

5,1

3,8

50,3

Закарпатська

18,0

3,3

2,4

53,1

20,8

3,8

2,7

60,8

Запорізька

24,0

2,9

2,1

46,7

29,4

3,5

2,6

55,0

Івано-Франківська

24,9

4,5

3,0

53,3

28,7

5,3

3,5

59,4

Київська

19,9

2,6

1,9

42,3

22,1

2,8

2,1

45,1

Кіровоградська

19,1

4,1

3,2

50,5

23,2

5,1

3,8

57,9

Луганська

24,8

2,3

1,7

31,5

32,4

3,0

2,2

39,4

Львівська

32,8

3,1

2,1

37,1

40,6

3,8

2,6

45,0

Миколаївська

20,5

3,6

2,8

41,2

23,5

4,2

3,2

43,7

Одеська

24,2

2,4

1,7

47,5

27,1

2,7

1,9

51,0

Полтавська

30,9

4,4

3,4

62,7

36,4

5,2

4,0

73,2

Рівненська

26,4

5,4

3,9

57,1

33,3

6,9

4,9

69,4

Сумська

21,6

3,9

3,0

52,4

26,1

4,7

3,6

60,4

Тернопільська

28,4

6,5

4,4

67,1

34,8

8,1

5,4

80,4

Харківська

34,8

2,7

2,0

44,4

42,9

3,4

2,4

54,4

Херсонська

17,8

3,5

2,6

41,8

22,1

4,4

3,2

49,0

Хмельницька

23,5

4,1

3,0

44,1

29,8

5,2

3,8

53,4

Черкаська

28,5

4,9

3,7

53,5

33,7

5,8

4,4

57,2

Чернівецька

15,9

4,4

2,9

46,9

19,6

5,5

3,6

53,1

Чернігівська

20,4

4,2

3,1

50,5

22,6

4,7

3,4

53,2

м.Київ

4,5

0,3

0,3

10,7

5,9

0,4

0,3

13,5

м.Севастополь

1,2

0,7

0,5

: *

1,5

0,8

0,6

: *

 

* Дані по м.Севастополю не публікуються у зв'язку з низькою надійністю (коефіцієнт варіації перевищував 50%), див. методологічні пояснення.

 

Слід зазначити, що впродовж І півріччя 2008р. показник середньої тривалості зареєстрованого безробіття у порівнянні з І півріччям 2007р. не змінився та становив 7 місяців, аналогічний показник серед безробітних працездатного віку (за методологією МОП) знизився  з 7 місяців до 6 місяців у І півріччі 2008 року. При цьому кількість безробітних, які перебували на обліку державної служби зайнятості більше одного року, за цей період зменшилась на 17,1% та на кінець І півріччя 2008р. становила 60,9 тис. осіб, або 11,3% від загальної кількості зареєстрованих безробітних.

За адміністративними даними державної служби зайнятості кількість вільних робочих місць та вакантних посад на підприємствах, в установах, організаціях на кінець І півріччя 2008р. становила 207,2 тис., що на 3,6% менше, ніж на кінець І півріччя 2007р. Динаміку попиту та пропозиції характеризують дані, наведені в таблиці 10.

 

Таблиця 10. Попит та пропозиція робочої сили

(на кінець періоду)

 

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку, тис. осіб

Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, вакантних посад, тис. осіб

Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду), осіб

2008р.

2007р.

2008р.

2007р.

2008р.

2007р.

Січень

691,2

823,2

175,0

177,7

4

5

Лютий

693,6

838,2

182,6

174,4

4

5

Березень

659,6

803,1

194,6

194,6

3

4

Квітень

624,1

757,4

194,7

200,7

3

4

Травень

592,1

707,7

205,6

212,4

3

3

Червень

555,0

656,2

207,2

214,8

3

3

 

Найбільше зниження потреби в працівниках у І півріччі 2008р. відбулося в таких видах економічної діяльності, як сільське господарство, мисливство та лісове господарство (на 18,0%), добувна промисловість (на 13,1%), операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (на 12,9%).

У загальній кількості вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами, організаціями на кінець червня п.р., кожне четверте було в переробній промисловості, восьме – в торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, одинадцяте – в будівництві.

 

Таблиця 11. Попит на робочу силу за видами економічної діяльності

у І півріччі 2008 року

(тис.осіб; на кінець періоду)

 

Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць

 У тому числі на

усього, осіб

у % до І півріччя 2007р.

місця робітників

посади службовців

 місця, які не потребують професійної підготовки

Усього

207,2

96,4

116,9

56,8

33,5

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

15,5

82,0

7,9

1,6

6,0

Промисловість

67,0

97,7

48,3

8,6

10,1

добувна промисловість

6,6

86,9

5,6

0,6

0,4

переробна промисловість

53,8

98,5

38,0

7,0

8,8

виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

6,6

103,2

4,7

1,0

0,9
Будівництво

19,3

104,8

14,4

2,5

2,4

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

27,5

92,1

15,2

7,4

4,9

Діяльність готелів та ресторанів

4,2

114,6

2,4

0,7

1,1

Діяльність транспорту та зв’язку

14,7

101,1

9,1

4,2

1,4

Фінансова діяльність

4,4

113,9

0,2

4,0

0,2

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

15,0

87,1

7,5

3,9

3,6

Державне управління

18,0

101,0

4,0

13,4

0,6

Освіта

4,5

104,6

1,5

2,0

1,0

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

11,6

96,5

3,6

6,9

1,1

Інші види

економічної діяльності

5,5

97,4

2,8

1,6

1,1

 

За регіонами найбільше зниження потреби в працівниках на кінець І півріччя 2008р., порівняно з відповідним періодом 2007р., відбулося у Чернівецькій (на 38,4%), Івано-Франківській (на 33,1%) та Луганській (на 31,5%) областях. Найбільше зростання цього показника спостерігалось у Херсонській області (в 1,9 раза). Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) за регіонами країни найбільше знизилося у Тернопільській (з 9 до 7 осіб), Херсонській (з 4 до 2 осіб) та Хмельницькій (з 13 до 11 осіб) областях. Водночас суттєве зростання цього показника спостерігалось у Івано-Франківській (з 10 до 13 осіб) та Чернівецькій (з 7 до 10 осіб) областях (таблиця 12).

 

Таблиця 12. Попит та пропозиція робочої сили за регіонами

 

(на кінець періоду)

 

Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, тис. осіб

Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, тис. осіб

Навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію, осіб

І півріччя

І півріччя

І півріччя

2008р.

2007р.

2008р.

2007р.

2008р.

2007р.

Україна

555,0

656,2

207,2

214,8

3

3

Автономна

Республіка Крим

16,0

19,8

9,5

9,9

2

2

Вінницька

26,3

28,7

4,1

4,4

6

6

Волинська

17,7

18,9

4,7

4,9

4

4

Дніпропетровська

29,4

34,4

21,4

21,3

1

2

Донецька

35,1

43,4

24,5

30,0

1

1

Житомирська

23,6

27,3

5,2

5,5

5

5

Закарпатська

17,8

19,4

2,8

2,9

6

7

Запорізька

20,7

25,2

8,3

7,8

2

3

Івано-Франківська

24,3

27,0

1,8

2,7

13

10

Київська

17,7

19,9

9,0

9,3

2

2

Кіровоградська

15,6

19,0

4,1

4,3

4

4

Луганська

23,0

30,4

5,3

7,6

4

4

Львівська

31,9

36,8

4,7

4,9

7

8

Миколаївська

16,3

18,9

3,6

3,7

5

5

Одеська

19,5

21,8

6,4

8,3

3

3

Полтавська

25,9

31,1

8,1

7,0

3

4

Рівненська

24,4

30,6

5,4

5,1

5

6

Сумська

19,9

23,6

3,2

3,4

6

7

Тернопільська

22,8

27,2

3,1

3,0

7

9

Харківська

31,2

38,6

9,6

12,4

3

3

Херсонська

14,0

17,7

7,8

4,1

2

4

Хмельницька

19,6

23,7

1,8

1,8

11

13

Черкаська

23,1

28,0

1,8

2,2

13

13

Чернівецька

14,0

16,1

1,4

2,3

10

7

Чернігівська

19,5

21,4

6,0

5,8

3

4

м.Київ

4,6

5,9

40,5

36,7

0,1

0,2

м.Севастополь

1,1

1,4

3,1

3,5

0,4

0,4

 

Найбільшою залишається потреба підприємств у кваліфікованих робітниках з інструментом (25,9% від загальної кількості вільних робочих місць на кінець червня п.р.), робітниках з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (19,1%) і працівниках найпростіших професій у сфері торгівлі, послуг, промисловості, будівництва та транспорту (16,2%).

Водночас упродовж січня–червня 2008р. спостерігалося зниження кількості вільних робочих місць (вакансій), передбачених для окремих працівників вищезазначених професій. Зокрема, порівняно з січнем–червнем 2007р. потреба у працівниках найпростіших професій у сільському господарстві скоротилась на 28,7%, у кваліфікованих робітниках у галузі точної механіки, ручних ремесел та друкування – на 26,8%, у кваліфікованих робітниках з видобутку корисних копалин і на будівництві – на 12,4%, у робітниках, що обслуговують машини, та складальниках   машин – на 8,8%. При цьому зросла потреба підприємств на менеджерів (управителів) підприємств, установ, організацій та їх підрозділів – в 1,6 раза, службовців, пов’язаних з інформацією, – на 6,3%, службовців, що обслуговують клієнтів, – на 6,6% (таблиця 13).

 

Таблиця 13. Попит та пропозиція робочої сили за професійними групами

 

(на кінець періоду)

 

Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, тис. осіб

Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, тис. осіб

Навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію, осіб

І півріччя

І півріччя

І півріччя

2008р.

2007р.

2008р.

2007р.

2008р.

2007р.

Усього

555,0

656,2

207,2

214,8

3

3

у т.ч. за професійними групами:

 

 

 

 

 

 

Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)

42,0

49,5

13,7

12,3

3

4

Професіонали

30,9

35,8

17,5

17,3

2

2

з них

 

 

 

 

 

 

Професіонали в галузі фізичних, математичних та технічних наук

7,8

9,2

5,5

5,3

1

2

Професіонали в галузі біологічних, агрохімічних та медичних наук

3,2

3,8

4,9

4,9

0,6

0,8

Фахівці

45,6

57,3

18,2

20,4

3

3

з них

 

 

 

 

 

 

Технічні фахівці в галузі прикладних наук та техніки

9,7

12,1

4,9

5,1

2

2

Технічні службовці

31,3

37,4

7,3

6,9

4

5

з них

 

 

 

 

 

 

Службовці, пов'язані з інформацією

21,9

26,7

3,5

3,3

6

8

Службовці, що обслуговують клієнтів

9,4

10,7

3,8

3,6

2

3

Працівники сфери торгівлі та послуг

76,6

86,1

20,2

20,4

4

4

з них

 

 

 

 

 

 

Робітники, що надають персональні

та захисні послуги

42,7

48,7

13,8

13,5

3

4

Продавці та демонстратори

33,9

37,4

6,4

6,9

5

5

Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства

28,3

31,1

3,5

3,7

8

8

Кваліфіковані робітники з інструментом

58,3

68,3

53,6

56,4

1

1

з них

 

 

 

 

 

 

Робітники з видобутку корисних копалин і на будівництві

15,2

17,7

18,0

20,5

0,8

0,9

Робітники металургійних та машинобудівних професій

26,2

30,9

30,4

30,1

0,9

1

Робітники в галузі точної механіки, ручних ремесел та друкування

2,5

3,2

0,6

 0,8

4

4

Інші кваліфіковані робітники з інструментом

14,4

16,5

4,6

5,0

3

3

Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин

104,8

119,7

39,7

41,7

3

3

з них

 

 

 

 

 

 

Робітники, що обслуговують промислове устаткування

44,5

45,6

6,6

6,4

7

7

Робітники, що обслуговують машини, та складальники машин

25,9

30,4

14,5

15,9

2

2

Водії та робітники з обслуговування пересувної техніки та устаткування

34,4

43,7

18,6

19,4

2

2

 Найпростіші професії (включаючи осіб без професії)

137,2

171,0

33,5

35,7

4

5

з них

 

 

 

 

 

 

Найпростіші професії торгівлі та сфери послуг

46,4

54,5

14,2

14,0

3

4

Найпростіші професії в сільському господарстві та подібних галузях

29,5

40,6

2,9

4,1

10

10

Найпростіші професії у видобувних галузях, будівництві, промисловості та транспорті

51,7

63,2

16,2

17,4

3

4

 

Примітка: Назви професійних груп приведені у відповідність до нової редакції Класифікатора професій (ДК 003:2005), яку прийнято і надано чинності наказом Держспоживстандарту від 26 грудня 2005 року №375.

 

Наявність структурної диспропорції між попитом на робочу силу та її пропозицією за професіями є фактором, що обмежує можливості працевлаштування безробітних та задоволення потреб роботодавців у працівниках.

Зокрема найвищий рівень навантаження незайнятого населення на вільні робочі місця характерний для професій кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства, працівників найпростіших професій в сільському господарстві.

Порівняно з відповідними даними по країнах СНД, показник навантаження в Україні був на рівні показника Казахстану, але нижчим, ніж у Вірменії та Киргизстані та вищим, ніж у Росії та Молдові (таблиця 14).

 

Таблиця 14. Навантаження незайнятого населення на одне вільне

робоче місце (вакантну посаду)

 

(осіб; на кінець періоду)

 

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

Україна

3

3

Азербайджан

4

4

Вірменія

82

156

Казахстан

3

3

Киргизстан

19

20

Молдова

1

2

Росія

1

1

 

Джерело інформації: Експрес-доповідь Міждержавного Статкомітету СНД "Социально-экономическое положение стран Содружества Независимых Государств в І полугодии 2008 года", липень 2008р.

 

За сприяння державної служби зайнятості у І півріччі 2008р. було працевлаштовано 578,1 тис. осіб, або близько половини (41,0%) незайнятого населення, що перебувало на обліку цієї установи (у І півріччі 2007р. – 582,3 тис. та 36,8% відповідно). Із зазначеної кількості громадян 21,6 тис. отримали роботу шляхом надання дотацій роботодавцям, а 15,3 тис. осіб організували власну справу за рахунок виплат одноразової допомоги по безробіттю.

Серед незайнятих трудовою діяльністю громадян, працевлаштованих у зазначеному періоді через державну службу зайнятості, жінки складали 47,8%, а молодь у віці до 35 років – 48,0%.

У січні–червні 2008р. кожен четвертий незайнятий громадянин отримав роботу у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві, кожен  п’ятий – у переробній промисловості або у торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Незначне зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення порівняно з січнем–червнем 2007р. спостерігалося у торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку (на 1,1 тис. осіб), фінансовій діяльності (на 0,7 тис. осіб), добувній промисловості (на 0,6 тис. осіб). Серед працевлаштованих незайнятих осіб більше половини зайняли місця робітників, 22,3% – посади службовців, 19,6% – місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Зростання рівня працевлаштування населення спостерігалось в усіх регіонах країни (таблиця 15).

 

Таблиця 15. Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян

за регіонами у І півріччі 2008 року

 

 

Кількість незайнятих громадян, які перебували

на обліку впродовж звітного періоду – всього, тис. осіб

Кількість працевлаштованих у І півріччі 2008р.

Рівень працевлаштування %

тис. осіб

у % до І півріччя 2007р.

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

Україна

1411,2

578,1

99,3

41,0

36,8

Автономна

Республіка Крим

49,7

23,2

97,6

46,7

40,5

Вінницька

63,0

26,0

97,8

41,3

38,8

Волинська

43,1

17,2

97,9

39,9

37,6

Дніпропетровська

86,0

39,2

99,8

45,6

41,5

Донецька

96,9

39,3

98,0

40,5

36,2

Житомирська

53,5

19,2

95,3

35,9

33,7

Закарпатська

39,9

15,4

100,2

38,5

35,7

Запорізька

57,4

24,2

96,7

42,1

38,3

Івано-Франківська

59,9

23,7

98,1

39,6

37,3

Київська

40,9

17,6

99,6

42,9

39,4

Кіровоградська

41,4

17,9

100,3

43,2

37,7

Луганська

60,5

24,4

102,7

40,4

33,8

Львівська

71,7

25,0

104,2

34,9

29,5

Миколаївська

42,4

17,8

101,6

42,0

37,7

Одеська

51,5

22,4

100,4

43,6

40,3

Полтавська

64,7

26,0

102,7

40,2

35,6

Рівненська

54,7

17,8

102,5

32,6

28,1

Сумська

48,4

19,0

95,9

39,2

35,9

Тернопільська

54,6

19,9

100,4

36,4

31,6

Харківська

77,2

31,8

98,4

41,2

36,7

Херсонська

39,9

17,7

99,8

44,5

38,9

Хмельницька

49,5

21,0

95,4

42,5

38,7

Черкаська

59,8

25,0

98,4

41,9

37,5

Чернівецька

31,1

10,8

103,2

34,7

29,2

Чернігівська

44,3

16,6

96,0

37,4

35,7

м.Київ

25,5

18,3

101,8

71,7

65,2

м.Севастополь

3,7

1,7

99,1

47,2

42,2

 

Слід відмітити, що кількість незайнятих громадян, які були зняті з обліку без вирішення питання працевлаштування у І півріччі 2008р., порівняно з відповідним періодом 2007р., скоротилася на 66,3 тис. осіб, або на 19,2% та становила 278,1 тис. осіб.

Одним із напрямів соціального захисту незайнятого населення є організація оплачуваних громадських робіт, які забезпечують тимчасову зайнятість. На таких роботах упродовж І півріччя 2008р. працювали 225,7 тис., що на 6,1% менше, ніж у І півріччі 2007р. В основному, це були особи, які мали статус безробітних (99,6%). Середня тривалість громадських робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, у І півріччі 2008р. становила 9,5 дня проти 11,6 дня у відповідному періоді 2007р. Загалом на організацію та проведення таких робіт у    І півріччі 2008р.  було витрачено 63,0 млн.грн., що на 1,9% більше, ніж у І півріччі 2007р.

З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою зайнятості здійснюється їх професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації). В навчальних закладах усіх типів упродовж І півріччя 2008р. проходили професійне навчання 142,9 тис. безробітних, що на 5,3% більше, ніж у відповідному періоді 2007р., з них завершили навчання у зазначеному періоді 118,7 тис. осіб. Із загальної кількості безробітних, які завершили навчання, 79,7% – навчалися з метою підвищення своєї кваліфікації, 13,4% – пройшли перепідготовку на іншу професію, а решта (6,9%) – вперше отримали професійну освіту.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям у І півріччі 2008р. становили 1,1 млрд.грн. Середній розмір допомоги у червні 2008р. склав 424,46 грн., що дорівнює 80,8% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати (525 грн.).

Із загальної кількості зареєстрованих безробітних, які отримували допомогу по безробіттю на кінець червня 2008р. (392,0 тис. осіб), майже кожен третій отримав в межах 250 грн., кожен другий – від 250 до 525 грн., кожен дев’ятий – понад 647 грн., тобто прожитковий мінімум для працездатної особи.

Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу впродовж зазначеного місяця, становила 447,2 тис. осіб, або 83,1% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на кінець червня 2008р.

 

4. Використання робочої сили

 

Використання робочої сили у І півріччі 2008р. характеризувалося подальшим зменшенням обсягів вимушеної неповної зайнятості та підвищенням ефективного використання робочого часу.

Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації були переведені на скорочений робочий день (тиждень), у І півріччі 2008р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшилась на 24,0%, а у промисловості – на 20,7%. У зазначеному періоді на 30,5% скоротилася кількість працівників, яким надавались вимушені адміністративні відпустки, у промисловості – відповідно на 34,9%. Розміри вимушеної неповної зайнятості характеризують нижче наведені дані (таблиця 16).

 

Таблиця 16. Динаміка вимушеної неповної зайнятості за окремими

видами економічної діяльності

 

 

Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації

працювали неповний робочий час

перебували у відпустках

тис. осіб

у % до середньооблікової кількості працівників

тис. осіб

у % до середньооблікової кількості працівників

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

Усього

319,8

420,9

2,8

3,7

71,0

102,1

0,6

0,9

з них

 

 

 

 

 

 

 

 

 Сільське господарство, мис ливство та пов’язані з ними  послуги

26,1

35,5

3,8

4,5

4,0

6,0

0,6

0,8

Промисловість

186,0

234,4

5,7

7,1

46,4

71,2

1,4

2,2

Будівництво

26,5

30,4

5,2

6,1

11,7

12,9

2,3

2,6

Діяльність транспорту і зв'язку

45,8

76,3

4,7

7,8

4,0

5,4

0,4

0,6

 

Кожен працівник, який перебував у вимушеній відпустці, не працював з цієї причини протягом І півріччя 2008р. в середньому 117 годин, а через скорочення тривалості робочого дня (тижня) – 144 год., в промисловості – 117 та 136 год. відповідно. Загалом питома вага втрат із названих причин у фонді робочого часу, що відповідає режиму роботи підприємств, є незначною і становила 0,5% проти 0,7% у І півріччі 2007р.

Загалом у І півріччі 2008р. кожним працівником у середньому відпрацьовано 840 годин, що складає 89,7% фонду робочого часу, встановленого на підприємствах, у І півріччі 2007р. ці показники складали 832 та 89,2% відповідно.

Упродовж січня–червня 2008р. кожен сьомий працівник змінив місце роботи. Кількість прийнятих та вибулих працівників на підприємствах за цей період була практично однакова і становила по 1,6 млн. осіб, або 14,3% середньооблікової кількості штатних працівників (таблиця 17).

 

Таблиця 17. Рух робочої сили

 

 

Кількість штатних працівників

тис. осіб

у % до середньооблікової кількості працівників

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

І півріччя 2008р.

І півріччя 2007р.

Прийнято

1638,5

1640,1

14,3

14,4

Вибуло

1639,7

1638,1

14,3

14,4

у тому числі

 

 

 

 

у зв’язку зі скороченням штатів

39,7

53,2

0,3

0,5

з причин плинності кадрів

1448,8

1414,9

12,6

12,4

 

Характерно, що переважна більшість працівників (88,4%), як і в І півріччі 2007 року, залишила робочі місця за власним бажанням. Кількість працівників, вивільнених у зв’язку зі скороченням штатів, зменшилась на 25,4%, при цьому по відношенню до середньооблікової кількості штатних працівників її частка також зменшилась – на 0,2 в.п.

 

5. Заробітна плата найманих працівників

 

У І півріччі 2008р. зберігалися високі темпи зростання рівнів номінальної та реальної заробітної плати, які істотно випереджали темпи зростання ВВП (106,3%), а темпи приросту номінальної заробітної плати були найвищими за останні 6 років. Не зважаючи на це рівень номінальної заробітної плати залишається низьким. Це ставить вимоги щодо підняття оплати праці на якісно новий рівень, що має означати перехід від практики дешевої робочої сили до гідної праці, відновлення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати.

Динаміку номінальної заробітної плати за останні півтора роки ілюструють дані діаграми 9.

 

Діаграма 9

Динаміка номінальної заробітної плати у 2007-2008рр.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за І півріччя 2008р. зросла порівняно з відповідним періодом 2007 року на 39,4% і становила 1707 грн., що перевищує розміри соціальних гарантій, які діяли у червні п.р., а саме: у 2,6 раза – розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (647 грн.) і в 3,3 раза – розмір мінімальної заробітної плати (525 грн.).

Серед чинників, що вплинули на зростання заробітної плати визначальними є декілька:

- підвищення законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати. Впродовж І півріччя 2008р. мінімальний рівень оплати праці у законодавчому порядку підвищився з 515 грн. у січні до 525 грн. у червні. Це дозволило наблизити розмір мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатної особи. У І півріччі таке співвідношення досягло 81,1%, проти 74,8% у відповідному періоді попереднього року.

- інфляційні процеси, прискорення яких розпочалось ще в 2007 році;

- підвищення продуктивності праці, зокрема на промислових підприємствах, у січні–червні 2008р. у порівнянні з відповідним періодом 2007р. зазначений показник зріс на 10,4%;

- дефіцит кваліфікованої робочої сили, що спонукає роботодавців до підвищення рівня оплати праці. На кінець червня поточного року потреба в кваліфікованих працівниках склала 54 тис.осіб, або кожне 4 вакантне робоче місце заявлене в Державній службі зайнятості.

Високі темпи приросту заробітної плати зафіксовано як у виробничій сфері діяльності, зокрема, на підприємствах сільського господарства, мисливства та пов’язаних з ними послуг  (47,7%) і по добуванню паливно-енергетичних корисних копалин (43,9%), так і серед видів економічної діяльності, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів:  освіта (47,7%), охорона здоров’я та соціальна допомога (45,7%) і державне управління (37,4%).

Найбільш оплачуваними в країні у І півріччі 2008р. залишаються працівники авіаційного транспорту та фінансових установ, а серед промислових видів діяльності – підприємств з добування паливно-енергетичних корисних копалин та з виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення: розмір оплати праці у цих видах діяльності перевищив середній по економіці у 1,6–2,1 раза.

Разом з тим рівень оплати праці працюючих у закладах охорони здоров’я залишається на третину нижчим за середній показник по економіці, в освіті – на 20,0% менше. В цілому кожен шостий освітянин і кожен сьомий працівник охорони здоров’я отримує заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Також при збереженні постійно високих темпів приросту значно нижчою залишається заробітна плата працівників сільського господарства, рибальства та рибництва, а також виробництва текстилю, одягу, хутра та виробництва шкіри, виробів зі шкіри. Співвідношення рівня оплати праці в зазначених видах діяльності з середнім по економіці не перевищує 58%.

Динаміка рівня номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності наведена у таблиці 18.

 

Таблиця 18. Середньомісячна номінальна заробітна плата за

видами економічної діяльності за І півріччя 2008р.

 

 

У середньому на одного штатного працівника
грн.

у % до

Довідково:

І півріччя 2007р.
середнього рівня попереднього року

Усього

1707

100,0

139,4

1225

Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги

942

55,2

147,7

638

Лісове господарство та пов’язані з ним послуги

1289

75,5

124,7

1034

Рибальство, рибництво

853

49,9

131,7

648

Промисловість

1930

113,1

134,0

1440

Будівництво

1776

104,0

134,6

1320

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

1445

84,7

136,4

1059

Діяльність готелів та ресторанів

1162

68,1

133,9

868

Діяльність транспорту та зв'язку

2121

124,3

135,6

1564

діяльність наземного транспорту

1955

114,5

134,2

1457

діяльність водного транспорту

1777

104,1

139,1

1277

діяльність авіаційного транспорту

3600

210,9

145,9

2467

додаткові транспортні послуги та допоміжні операції

2374

139,1

134,3

1767

діяльність пошти та зв’язку

1883

110,3

135,3

1392

Фінансова діяльність

3587

210,1

144,1

2489

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

1933

113,2

136,4

1417

з них дослідження і розробки

2084

122,1

139,3

1496

Державне управління

2297

134,6

137,4

1672

Освіта

1377

80,6

147,7

932

Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

1099

64,4

145,7

754

Надання комунальних та

індивідуальних послуг; діяльність

у сфері культури та спорту

1413

82,8

146,3

966

з них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг

1453

85,1

149,1

975

 

Диференціація розмірів заробітної плати за видами економічної діяльності є головним чинником міжрегіональних відмінностей.

Найвищу заробітну плату у І півріччі 2008р. традиційно отримували працівники підприємств м.Києва та регіонів, де сконцентровані підприємства гірничо-металургійного комплексу: Донецької, Дніпропетровської, Запорізької областей. Найнижчі показники були у Тернопільській, Херсонській, Чернігівській, Волинській, Вінницькій та Чернівецькій областях.

Завдяки високим темпам зростання номінальної заробітної плати та підвищенню розміру мінімальної заробітної плати, спостерігається позитивна тенденція скорочення частки низькооплачуваних і збільшення середньо та високооплачуваних працівників. Якщо у червні 2007р. нарахування понад 2000 грн. мали 15,6% працівників, то у відповідному місяці 2008р. кожен третій (31,6%).

Діаграма 10

 

Розподіл кількості найманих працівників за розмірами номінальної заробітної плати,

нарахованої за червень 2008 року

 

Найбільша частка працівників з нарахуваннями у межах мінімальної заробітної плати спостерігалась у рибальстві, рибництві (кожен п’ятий працюючий у цьому виді діяльності), сільському господарстві та пов’язаних з ним послугах (кожен шостий), наданні комунальних та індивідуальних послуг і у готелях та ресторанах (кожен десятий). У цілому у кожного сьомого працівника нарахована заробітна плата не перевищувала прожиткового мінімуму для працездатної особи, у двох третин була нижчою за середній рівень заробітної плати у червні. При цьому кожен третій працівник отримав заробітну плату, яка перевищувала 2000 грн. Переважна більшість таких працівників була зайнята у видах діяльності з високим рівнем оплати праці, зокрема на підприємствах  по виробництву коксу, продуктів нафтоперероблення, з добування паливно-енергетичних корисних копалин, у фінансових установах (кожен другий у цих видах діяльності).

Розмір номінальної заробітної плати останніми роками перестав бути залежним від показників використання найманої робочої сили та робочого часу за рахунок їхньої стабілізації. Тенденція до зростання середньомісячної номінальної заробітної плати зумовлена збільшенням фонду оплати праці.

Нарахований фонд оплати праці штатних працівників у січні–червні 2008р. зріс порівняно з відповідним періодом попереднього року на 40,3% і становив 117,4 млрд. грн. Суттєвих змін у структурі фонду оплати праці не зафіксовано: 62,6% складав фонд основної заробітної плати (оплата за тарифними ставками та посадовими окладами), ще майже третину (32,2%) – фонд додаткової заробітної плати. Основними складовими останнього були доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів та премії за виробничі результати (73,1% від фонду додаткової заробітної плати). Питома вага інших заохочувальних та компенсаційних виплат (матеріальна допомога, соціальні пільги тощо) залишилась незначною і склала 5,2% фонду оплати праці.

 

6. Реальна заробітна плата

 

Одним із важливих індикаторів стану рівня життя населення є показник реальної заробітної плати. За 6 місяців 2008р. порівняно з відповідним періодом 2007р. цей показник збільшився на 9,5%, що на 2,5 в.п. нижче темпу її приросту у І півріччі 2007р. відносно аналогічного періоду 2006р. (12,0%).

Щорічну динаміку реальної заробітної плати характеризують дані, наведені у таблиці 19.

 

Таблиця 19. Індекси реальної заробітної плати

 

 

Індекс реальної заробітної плати до відповідного періоду попереднього року,  %

2007р.

2008р.

Січень

113,6

114,1

Січень–лютий

113,2

115,5

Січень–березень

112,3

113,3

Січень–квітень

111,9

111,9

Січень–травень

112,1

110,4

Січень–червень

112,0

109,5

 

Серед регіонів темпи приросту реальної заробітної плати у січні–червні п.р. порівняно з відповідним періодом минулого року коливалися в межах від 2,5% у Одеській області до 13,4% у Закарпатській.

 

7. Стан виплати заробітної плати

 

Важливим чинником щодо забезпечення соціальних гарантій працівників є фактор своєчасності виплати заробітної плати. Аналіз динаміки заборгованості з виплати заробітної плати працівникам за останні роки свідчить про постійне її скорочення, проте існує тенденція коливання показника упродовж року: збільшення у першому півріччі і скорочення на кінець року. Так, протягом І півріччя 2008р. загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати збільшилась на 7,9%, або 53,1 млн.грн. Це вищі темпи, ніж були зафіксовані у цьому періоді торік: 4,3%, або        34,3 млн.грн. Обсяг невиплаченої заробітної плати на 1 липня п.р. склав 721,8 млн.грн., або 3,3% фонду оплати праці, нарахованого за червень. Рік тому рівень такого співвідношення становив 5,3%.

Динаміку заборгованості ілюструє діаграма 11.

Діаграма 11

Динаміка суми заборгованості з виплати заробітної плати

 

(на 1 липня відповідного року)

 

Основна частка боргу із заробітної плати на початок липня не виплачена підприємствами промисловості (57,4%), будівництва та сільського господарства (по 10,3%), при цьому більше третини (35,5%) всього боргу по країні припадає на Донецьку та Харківську області.

Загальна сума невиплаченої заробітної плати протягом січня–червня п.р. збільшилась у 17 регіонах країни, найсуттєвіше – у Харківській (на 23,9 млн.грн.), Львівській (на 14,4 млн.грн.), Донецькій (на 7,6 млн.грн.) областях та м.Києві (на 16,9 млн.грн.).

Збільшення загальної суми заборгованості з виплати заробітної плати у І півріччі п.р. зумовлено зростанням боргів працівникам економічно активних підприємств (на 29,4%, або на 72,3 млн.грн.), що характеризують дані, наведені у таблиці 20.

Таблиця 20. Динаміка заборгованості з виплати заробітної плати

за типами підприємств у 2008 році

 

 

Сума невиплаченої заробітної плати

на 1 січня, млн.грн.

на 1 липня

млн. грн.

у % до

1 січня

підсумку

Усього

668,7

721,8

107,9

100,0

у тому числі

 

 

 

 

економічно активні підприємства

245,8

318,1

129,4

44,0

підприємства-банкрути

343,3

326,8

95,2

45,3

економічно неактивні

79,6

76,9

96,7

10,7

 

На 1 липня 2008р. заборгованість на економічно активних підприємствах становила 318,1 млн.грн., з неї 78,2% (248,6 млн.грн.) – це борг за роботи, виконані у січні–травні п.р. На відповідну дату попереднього року заборгованість із виплати поточної заробітної плати становила 61,0% загальної суми боргу економічно активних підприємств, або 219,7 млн.грн.  

Серед видів економічної діяльності найбільш суттєве збільшення суми невиплаченої заробітної плати у І півріччі п.р. зафіксовано у промисловості – на 58,6 млн.грн., або на 42,8%, в основному за рахунок виробництва транспортних засобів та устаткування (на 20,7 млн.грн., або у 2,1 раза) й добування вугілля, лігніту і торфу (на 18,9 млн.грн., або на 50,3%), а також на підприємствах, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям – на 12,2 млн.грн., або на 43,4%).

У регіональному розрізі збільшення суми боргу економічно активних підприємств спостерігалось у 17 регіонах, де темпи приросту склали від 1,4% в Івано-Франківській області до 11,1 раза у Волинській. У решті регіонів зменшення боргу складало від 1,0% у Чернівецькій області до 59,0% в Одеській.

У цілому з кожних 100 гривень, не виплачених економічно активними підприємствами, 61 заборгували своїм працівникам промислові підприємства (з них на вугільні припадає майже третина), 13 – заклади, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надають послуги підприємцям, 10 – будівельні організації.

Заборгованість із виплати заробітної плати з бюджетів усіх рівнів з початку п.р. збільшилась у 6,4 раза і на 1 липня становила 1,1 млн.грн., або 0,4% обсягу боргу економічно активних підприємств. Більшу частину (93,1%) зазначеної суми складали борги за рахунок коштів державного бюджету.

Упродовж І півріччя п.р. заборгованість працівникам із виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності збільшилась на 18,6% і на 1 липня склала 8,0 млн.грн. За цей же період обсяг заборгованості потерпілим на виробництві за рахунок власних коштів підприємств зменшився на 13,0% і на початок липня становив 8,6 млн.грн.

На 1 липня 2008р. вчасно не отримали заробітну плату 194,7 тис. осіб, що становить 1,7% загальної кількості працівників, зайнятих в економіці. Рік тому ці показники складали відповідно 206,4 тис. осіб та 1,8%. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 1432 грн., що на 16,1% менше середньомісячної заробітної плати за січень–червень п.р.

Серед регіонів найбільша питома вага працівників, яким не виплачено заробітну плату, зафіксована у Житомирській (6,2% до загальної кількості штатних працівників регіону), Донецькій (4,4%), Харківській (3,7%), Львівській (3,2%) областях.

Динаміку кількості працівників економічно активних підприємств, яким не виплачено заробітну плату за термін більше трьох місяців, за окремими видами економічної діяльності наведено у діаграмі 12.

 

Діаграма 12

Динаміка частки працівників економічно активних підприємств,

яким не виплачено заробітну плату більше трьох місяців

 

(у % до загальної кількості працівників, які мали заборгованість)

Сума заробітної плати, не виплаченої працівникам підприємств-банкрутів, протягом І півріччя п.р. зменшилась на 4,8% і на 1 липня становила 326,8 млн.грн. У Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій, Одеській та Сумській областях частка таких підприємств становила більше двох третин від загальної суми боргу (від 68% до 73%).

Якщо в цілому по країні на економічно неактивні підприємства припадає дев'ята частина суми боргу, то ситуація в регіонах значно різниться. Найбільше заборгували своїм працівникам економічно неактивні підприємства Київської та Тернопільської областей (відповідно 57% та 53% від загальної суми боргу в регіоні). За видами економічної діяльності найбільша частка боргу економічно неактивних підприємств припадає на сільське господарство (24,9%), будівництво (24,8%) та промисловість (23,5%). Загалом заборгованість на економічно неактивних підприємствах порівняно з 1 січня п.р. зменшилась на 3,3%, в основному через їх перехід до категорії підприємств-банкрутів або ліквідацію.

 

8. Основні методологічні визначення та поняття

 

Обстеження населення з питань економічної активності

Проводяться органами державної статистики з 1995 року. У 1995-1998рр. проводилися раз на рік, 1999-2003рр. - щоквартально, в останньому місяці кожного кварталу, а з січня 2004 року впроваджені в практику постійної роботи Держкомстату України з щомісячною періодичністю. У рамках заходів щодо формування територіальної вибірки на 2009-2013рр. з травня 2008 року у сільській місцевості впроваджено нову територіальну вибірку для обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності. Опитування міського населення відповідно до зазначеної вибірки буде здійснюватись з січня 2009 року.

Основа проведення обстежень

Обстеження проводяться за місцем постійного проживання населення спеціально підготовленими працівниками (фахівцями з інтерв’ювання) шляхом безпосереднього  опитування (на добровільних засадах) осіб віком 15-70 років (включно), які проживають у домогосподарствах, що потрапили до вибіркової сукупності. Базою проведення обстежень виступає  сукупність домогосподарств, відібраних в усіх регіонах країни  на науково обґрунтованих засадах, з урахуванням схеми ротації, за якою кожне відібране домогосподарство повинно опитуватися 6 разів.

Охоплення населення опитуванням

 

Щомісячна вибіркова сукупність домогосподарств у І півріччі 2008 року становить         16,7 тисяч. Впродовж цього періоду було опитано 82,5 тис. респондентів віком 15-70 років, що складає 0,23% постійного населення України зазначеного віку. Кількість проведених інтерв'ю становила 177,8 тис. Рівень участі відібраних домогосподарств в обстеженні складав: у міській місцевості – 80,6% та 90,1% в сільській місцевості.

Обстеженню підлягають:

усі члени домогосподарства у віці 15-70 років (включно), які постійно проживають в цьому домашньому господарстві (незалежно від наявності прописки та її характеру).

Обстеженню не підлягають:

а) домогосподарства, в яких:

- всі особи молодші 15 та старші 70 років;

- проживає одинока особа, яка через особисті причини  неспроможна надати об'єктивну інформацію, необхідну для заповнення анкет.

б) особи, які належать до нижче зазначених категорій:

,- студенти та учні всіх типів навчальних закладів, які виїхали та тимчасово проживають в іншій місцевості і підлягають опитуванню за місцем їх навчання;

.- особи, які перебувають на військовій строковій службі (крім осіб, призваних на військово-навчальні збори), а також курсанти, які проживають в казармах;

- особи, які перебувають в інституціональних закладах (у місцях позбавлення волі, будинках - інтернатах, будинках для осіб похилого віку тощо);

.- особи, які в період відвідування домогосподарства були тимчасово відсутні та їхнє повернення не очікується впродовж наступних 12 місяців.

Період проведення обстежень

Опитування населення  здійснюється у третій декаді кожного місяця з 21 по 30 (31) число (включно).

Звітний період

Звітним періодом є обстежуваний тиждень (з понеділка по неділю), що включає 15 число місяця.

Методологічна основа

Основні визначення та поняття, розроблені за рекомендаціями Міжнародної  Організації  Праці та 13-ої Міжнародної конференції статистиків праці від 29 жовтня 1982 року, з урахуванням національних особливостей законодавчої  та нормативної бази.

Економічно активне населення

Складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як „зайняті” або „безробітні”, визначені за методологією МОП.

Рівень економічної активності

Визначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення віком 15-70 років до всього населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Працездатний вік

Жінки віком 15-54 років, чоловіки - 15-59 років.

Зайняті економічною діяльністю (надалі - зайняті)

Вважаються особи віком 15–70 років, які:

- працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину:

       - за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві;

       - працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;

- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

Рівень зайнятості

Визначається, як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення віком 15–70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Безробітні, визначені за методологією МОП

Особи віком 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом основним умовам:

а) не мали роботи (прибуткового заняття);

б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню, тобто робили конкретні кроки протягом названого періоду з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві;

в) були готові приступити до роботи впродовж 2-х найближчих тижнів, тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві.

До категорії безробітних відносяться також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу, а також ті, які  проходять навчання за направленням державної служби зайнятості.

Рівень безробіття, визначений за методологією МОП

Визначається, як відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.

Зареєстровані безробітні

Згідно з чинним законодавством – це громадяни працездатного віку, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Рівень зареєстрованого безробіття

Визначається, як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до середньорічної чисельності населення працездатного віку.

З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, проводиться розрахунок середньої за період (квартал,              І півріччя, 9 місяців, рік) чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття визначається по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період.

Рівень працевлаштування

Відношення (у відсотках) чисельності працевлаштованих осіб до кількості незайнятих, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж певного періоду.

Попит на робочу силу (потреба у працівниках, кількість вакансій)

Кількість вільних робочих місць та вакантних посад, про наявність яких, відповідно до статті 20 Закону України “Про зайнятість населення”, роботодавці повідомили державну службу зайнятості.

Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду)

Показник розраховується як відношення кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку в службі зайнятості, до кількості вільних робочих місць та вакантних посад, про які роботодавці повідомили службу зайнятості.

Економічно неактивне населення

Особи, які не можуть бути класифіковані як „зайняті” або „безробітні”.

До складу цієї категорії населення включаються незайняті особи, які належать до таких соціальних груп:

- пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах;

- учні та студенти;

- особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;

- особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу (див. "зневірені");

- особи, які вважають, що немає підходящої роботи та не знають де і як її шукати;

- особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, діяльність яких не відноситься до економічної (виконання громадських обов'язків, благодійна діяльність тощо).

Зайняті у неформальному секторі економіки

 

Визначення обсягів зайнятості у неформальному секторі економіки здійснюється починаючи з 1999 року відповідно до "Методики визначення обсягів зайнятості у неформальному секторі економіки України", затвердженої наказом Держкомстату України від 29.02.2000р. №73. Вказана методика розроблена на основі положень  Резолюції щодо статистики зайнятості в неформальному секторі, що прийнята на 15-ій Міжнародній конференції статистиків праці (МКСП) у 1993 році.

За національною методологією до неформального сектора включаються всі особи, які були зайняті на незареєстрованих підприємствах, що за своїм розміром (чисельністю працюючих) відносяться до сектора домашніх господарств. Віднесення підприємств  до неформального сектора повинно одночасно відповідати наступним критеріям:

- ринкова спрямованість;

- обмежене число працівників;

- відсутність державної реєстрації підприємницької діяльності.

З урахуванням національних особливостей щодо поширення неформальних трудових відносин, критерії визначення кількості зайнятих у цьому секторі розширені за рахунок включення осіб, які працювали за усною домовленістю з роботодавцем в офіційному секторі, тобто без укладення офіційного трудового договору (контракту), що надає їм мінімальні соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства.

Рівень участі зайнятого населення у неформальному секторі економіки

Визначається, як відношення (у відсотках) кількості зайнятих у неформальному секторі економіки віком 15–70 років до всього зайнятого населення зазначеного віку або за  відповідною соціально-демографічною ознакою.

Оцінка надійності основних показників економічної активності населення

У додатках 1-3 наведені результати розрахунків величини стандартної та граничної похибок вибірки для довірчої імовірності 0,95 та коефіцієнта варіації для оцінки відносних показників економічної активності, зайнятості та безробіття у І півріччі 2008 року по Україні та регіонах. Коефіцієнт варіації (CV) використовується як показник придатності даних для аналізу. Так, якщо CV <= 5%, то оцінка вважається надійною; якщо 5% < CV <= 10% - оцінка є придатною для кількісного та якісного аналізу. Якщо 10% < CV <= 25% - оцінка придатна лише для якісного аналізу, 25% < CV <= 50% оцінка вважається не надійною, CV понад 50% - інформація не оприлюднюється через неприйнятність її до застосування.

До уваги користувачів! Надійність показника рівня безробіття по м. Севастополю є низькою, тому інформація не оприлюднюється (коефіцієнт варіації у І півріччі 2008 року перевищував 50%).

Середньооблікова кількість штатних працівників

Охоплює осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством та отримують заробітну плату, крім працівників малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб. У цій кількості також не враховуються тимчасово відсутні працівники, за якими зберігається місце роботи (знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством), зайняті на умовах договорів цивільно-правового характеру, сумісники.

Зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу.

Показник обчислюється в середньому за період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

За звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні і ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів звітного місяця.

За певний період обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному періоді та діленням одержаної суми на кількість місяців у зазначеному періоді.

Номінальна заробітна плата

Нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу: тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Номінальна заробітна плата включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників: податок з доходів фізичних осіб, збори на загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування.

Реальна заробітна плата

Характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін споживчих цін на товари і послуги і рівня податків й обов’язкових платежів.

Індекс реальної заробітної плати

Характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним під впливом зміни цін на товари та послуги і ставок податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових відрахувань. Визначається діленням індексу нарахованої номінальної заробітної плати (без урахування податку з доходів фізичних осіб та відрахувань до фондів державного соціального страхування) на індекс споживчих цін за той же період.

Заборгованість з виплати заробітної плати

Це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників, а саме: штатним працівникам облікового складу, особам, які не перебувають в обліковому складі підприємства – сумісникам та працюючим за договорами, а також звільненим працівникам.

При цьому заборгованою вважається сума, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі із фонду оплати праці, за винятком обов’язкових утримань (податок з доходу фізичних осіб та суми зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), строк виплати якої минув до кінця місяця, у якому вона повинна бути виплачена.

Умовні позначення, що використо-вуються у доповіді

0,0 (нуль) - явище існувало, але у вимірах, менших за ті, що можуть бути виражені використаними в таблиці цифровими розрядами;

Х (знак ікс) - заповнення рубрики за характером явища не має сенсу;

– (тире) - явища не було;

: (дві крапки) – дані не наведено через високий рівень коефіцієнта варіації;

"з них" - означає, що наведені не всі доданки загальної суми;

"у тому числі" - означає, що наведені всі доданки загальної суми.

 

 

Додаток 1

Оцінка надійності показника рівня економічної активності населення

у віці 15-70 років за регіонами у І півріччі 2008 року

 

 

Рівень економічної активності населення у віці 15 - 70 років, %

Стандартна похибка вибірки (SE), %

Гранична похибка вибірки

(LSE), %

Коефіцієнт варіації (CV),%

Україна

63,5

0,2

0,4

0,3

Автономна Республіка Крим

63,4

1,2

2,4

1,9

Вінницька

63,5

1,3

2,5

2,0

Волинська

64,9

1,1

2,2

1,7

Дніпропетровська

63,6

1,1

2,2

1,7

Донецька

64,0

0,8

1,6

1,3

Житомирська

65,6

1,0

2,0

1,5

Закарпатська

63,7

0,9

1,8

1,4

Запорізька

63,6

1,2

2,4

1,9

Івано-Франківська

58,7

1,1

2,2

1,9

Київська

63,9

1,3

2,5

2,0

Кіровоградська

64,1

1,5

2,9

2,3

Луганська

61,9

1,2

2,4

1,9

Львівська

61,5

1,2

2,4

2,0

Миколаївська

65,0

1,2

2,4

1,8

Одеська

60,2

1,2

2,4

2,0

Полтавська

64,2

1,4

2,7

2,2

Рівненська

62,8

1,2

2,4

1,9

Сумська

64,4

1,2

2,4

1,9

Тернопільська

59,4

1,3

2,5

2,2

Харківська

63,9

0,9

1,8

1,4

Херсонська

64,7

1,2

2,4

1,9

Хмельницька

64,9

1,6

3,1

2,5

Черкаська

65,1

1,2

2,4

1,8

Чернівецька

61,6

2,5

4,9

4,1

Чернігівська

64,9

1,6

3,1

2,5

м.Київ

67,0

1,2

2,4

1,8

м.Севастополь

66,6

3,1

6,1

4,7

 

 

Додаток 2

Оцінка надійності показника рівня зайнятості населення

у віці 15-70 років за регіонами у  І півріччі 2008 року

 

 

Рівень зайнятості населення у віці

15-70 років, %

Стандартна похибка вибірки

(SE), %

Гранична похибка вибірки

(LSE), %

Коефіцієнт варіації

(CV), %

Україна

59,6

0,3

0,6

0,5

Автономна Республіка Крим

60,4

1,4

2,7

2,3

Вінницька

59,5

1,3

2,5

2,2

Волинська

59,8

1,2

2,4

2,0

Дніпропетровська

60,5

1,1

2,2

1,8

Донецька

60,6

0,7

1,4

1,2

Житомирська

59,9

1,3

2,5

2,2

Закарпатська

60,1

1,3

2,5

2,2

Запорізька

60,0

1,1

2,2

1,8

Івано-Франківська

54,1

1,3

2,5

2,4

Київська

60,4

1,3

2,5

2,2

Кіровоградська

59,3

1,7

3,3

2,9

Луганська

57,7

1,2

2,4

2,1

Львівська

56,8

1,1

2,2

1,9

Миколаївська

59,7

1,1

2,2

1,8

Одеська

57,5

1,4

2,7

2,4

Полтавська

60,0

1,2

2,4

2,0

Рівненська

57,3

1,2

2,4

2,1

Сумська

59,9

1,2

2,4

2,0

Тернопільська

54,1

1,1

2,2

2,0

Харківська

60,3

1,0

2,0

1,7

Херсонська

59,7

1,4

2,7

2,3

Хмельницька

59,6

1,5

2,9

2,5

Черкаська

59,7

1,6

3,1

2,7

Чернівецька

56,5

2,6

5,1

4,6

Чернігівська

60,1

1,9

3,7

3,2

м. Київ

65,1

1,2

2,4

1,8

м. Севастополь

64,7

2,9

5,7

4,5

 

 

Додаток 3

Оцінка надійності показника рівня безробіття населення

у віці 15-70 років за регіонами у І півріччі 2008 року

 

 

Рівень безробіття населення у віці

15-70 років, %

Стандартна похибка вибірки

(SE), %

Гранична похибка вибірки

(LSE), %

Коефіцієнт варіації

(CV), %

Україна

6,2

0,3

0,6

4,8

Автономна Республіка Крим

4,8

1,1

2,2

22,9

Вінницька

6,3

1,0

2,0

15,9

Волинська

7,8

1,5

2,9

19,2

Дніпропетровська

4,9

0,7

1,4

14,3

Донецька

5,3

0,6

1,2

11,3

Житомирська

8,6

1,0

2,0

11,6

Закарпатська

5,8

1,2

2,4

20,7

Запорізька

5,7

1,0

2,0

17,5

Івано-Франківська

7,8

1,5

2,9

19,2

Київська

5,6

1,3

2,5

23,2

Кіровоградська

7,5

1,5

2,9

20,0

Луганська

6,9

1,5

2,9

21,7

Львівська

7,6

0,8

1,6

10,5

Миколаївська

8,2

1,5

2,9

18,3

Одеська

4,6

1,1

2,2

23,9

Полтавська

6,6

0,8

1,6

12,1

Рівненська

8,8

1,0

2,0

11,4

Сумська

7,0

1,1

2,2

15,7

Тернопільська

8,9

1,3

2,5

14,6

Харківська

5,6

0,8

1,6

14,3

Херсонська

7,7

1,4

2,7

18,2

Хмельницька

8,2

1,8

3,5

22,0

Черкаська

8,2

1,8

3,5

22,0

Чернівецька

8,3

2,0

3,9

24,1

Чернігівська

7,4

1,5

2,9

20,3

м. Київ

2,9

0,4

0,8

13,8

Примітка: дані по м. Севастополю не публікуються у зв’язку з низькою надійністю, див. методологічні пояснення.