Витрати і ресурси домогосподарств України за 9 місяців 2008 року
(за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)
Середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства за 9 місяців 2008р. склали 2679 грн. Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 2834 грн., сільське – 2335 грн. У середньому на одного члена домогосподарства загальні доходи становили 1031 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 1116 грн., у сільських – 852 грн. Рівень середньомісячних загальних доходів однієї особи перевищив рівень встановленого у ІІІ кварталі 2008р. прожиткового мінімуму (607 грн.) в 1,7 раза. Слід зазначити, що темп росту середньодушових загальних доходів у січні–вересні 2008р. порівняно з аналогічним періодом 2007р. перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 144% проти 126,2%.
Слід зазначити, що частка населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму зменшилась на 15 в.п. і склала 18%. Серед мешканців міст ця група становила 13% (у січні–вересні 2007р. – 28%), серед селян – 27% (42%) (додаток 1).
Співвідношення загальних доходів 10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 5,7 раза (у січні–вересні 2007р. – 5,4 раза), у тому числі серед міського населення – 5,5 раза (5,2 раза), серед сільського – 5,1 раза (5 разів). Мінімальний рівень загальних доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення перевищував максимальний серед 10% найменш забезпеченого населення в цілому по Україні в 3,8 раза, серед міських і серед сільських жителів – у 3,7 раза. Найбільш заможні 20% населення отримували 37% усіх загальних доходів (додаток 2).
Середньомісячні сукупні
витрати одного домогосподарства за 9 місяців 2008р. склали
2576 грн., що в 1,6 раза більше, ніж у відповідному періоді 2007р. Міське
домогосподарство витрачало в середньому за місяць 2743 грн., сільське – 2203
грн. (додаток 3).
У середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 991 грн.
на місяць, у міських домогосподарствах – 1080 грн., у сільських – 804 грн.
Серед усіх сукупних витрат
домогосподарств 86% становили споживчі витрати (у січні–вересні
2007р. – 90%).
Найбільш вагомою статтею (50%) сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). Порівняно з січнем–вереснем 2007р. частка цих витрат зменшилася на 3,5 в.п.
На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли третину усіх витрат, що на 0,9 в.п. більше, ніж у січні–вересні 2007р.
Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби становили відповідно 1,4% та 0,8% сукупних витрат домогосподарств (у січні–вересні 2007р. – 1,6% та 0,9%).
Частка неспоживчих сукупних витрат збільшилася на 5 в.п. і склала 14% усіх витрат домогосподарств, в основному, за рахунок збільшення частки витрат, які спрямовувалися на заощадження: на купівлю акцій, нерухомості, на будівництво та капітальний ремонт житла, на вклади до банків.
___________________
* Включаючи вартість харчування поза домом.
** Без вартості харчування поза домом.
Вартість харчування за 9 місяців 2008р. у середньому на одну особу становила 16 грн. на добу проти 11 грн. – за 9 місяців 2007р.
Зростання у січні–вересні 2008р. порівняно з січнем–вереснем 2007р. реальних наявних доходів населення сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у забезпеченні належного рівня харчування. Відбулося деяке покращання структури харчування: збільшилося споживання в домогосподарствах риби та рибопродуктів – на 17%, фруктів, ягід, горіхів та винограду, а також цукру – відповідно на 6%, овочів та баштанних – на 4%, м’яса та м’ясопродуктів – на 2% та молока і молочних продуктів – на 1%. Залишилося на рівні січня–вересня 2007р. споживання яєць, олії та інших рослинних жирів, картоплі. Скоротилося споживання хліба і хлібних продуктів (на 1%) (додаток 4).
___________________
* Включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед.
Сільські домогосподарства спрямовували на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 55% проти 49%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,5 раза, хліба та хлібних продуктів – в 1,3 раза, цукру – на 12%.
Домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчування 49% свого бюджету проти 53% у січні–вересні 2007р. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи збільшилася порівняно з відповідним періодом 2007р. в 1,5 раза і становила 13,7 грн. У сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування (52%) була дещо більшою, ніж у домогосподарствах з дітьми, а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування була вищою в 1,4 раза.
У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито більше, ніж у
січні–вересні 2007р., риби та рибних продуктів – 14%, овочів та баштанних – на
5%, цукру – на 4%, фруктів, ягід, горіхів та винограду – на 3%. Одночасно у цій
групі домогосподарств зменшилося на 1,3% споживання хліба і хлібних продуктів,
на 1% – молока та молочних продуктів. Залишилося на рівні 9 місяців 2007р.
споживання м’яса та м’ясопродуктів, картоплі, яєць, а також олії та інших
рослинних жирів. Кількість основних продуктів харчування, спожитих однією особою
в домогосподарствах з дітьми, була в 1,6–1,2 раза меншою, ніж у
домогосподарствах без дітей.
______________________
* Включаючи цукор, використаний на виготовлення кондитерських виробів, та мед.
У споживанні продуктів харчування продовжувала зберігатися диференціація між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогосподарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямовували на харчування, порівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогосподарствами, середньодушові місячні загальні доходи яких нижче прожиткового мінімуму, відповідно в 1,9 та 1,8 раза меншу частку усіх сукупних витрат (35%) (додаток 5). Вартість (27,2 грн.) спожитих однією особою за добу продуктів була вищою в 2,6 раза відповідно.
Зростання наявних реальних доходів населення сприяло підвищенню доступності для домогосподарств непродовольчих товарів. У січні–вересні 2008р. обсяги продажу непродовольчих товарів у порівняних цінах зросли на 29%, а обсяг реалізованих населенню послуг зріс на 16,6%.
На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували третину сукупних витрат. На утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ та інші види палива пересічне домогосподарство витрачало – 9%, на оновлення гардеробу – 6%, на інші напрями споживання (на транспорт, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, охорону здоров’я, відпочинок і культуру, зв’язок, освіту) від 4% до 1% сукупних витрат.
Споживчі витрати на вищезазначені цілі міських домогосподарств у 1,7 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на транспорт, одяг і взуття, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла та на охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги) у 1,8–1,2 раза; на відпочинок і культуру, освіту та зв’язок – у 3,2–2,2 раза більше.
Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг 35% сукупних витрат, що на 3 в.п. більше, ніж у домогосподарствах без дітей. У середньому на оплату зв’язку, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива та на охорону здоров’я домогосподарства з дітьми витрачали в 1,6–1,1 раза більше коштів, ніж домогосподарства без дітей; на освіту, транспорт, відпочинок і культуру та оновлення гардеробу в 2,3–1,8 раза більше.
На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогос-подарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли 27% усіх сукупних витрат, що відповідно на 0,6 та 10 в.п. менше, ніж у домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму та в найбільш забезпечених домогосподарствах десятого дециля. Середньомісячні споживчі витрати останніх за основними напрямами використання, не пов’язаними із забезпеченням харчування, були вищі у 8,8–2,5 раза, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля, та в 7,5–2,4 раза – порівняно з домогосподарствами із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму.
У структурі сукупних витрат домогосподарств оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила 6% або 161 грн. на місяць (у січні–вересні 2007р. – 8% або 139 грн.). Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 196 грн., сільське – 85 грн.
Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив 15 грн. на місяць, у тому числі серед міських домогосподарств – 17 грн., сільських – 10 грн.
Домогосподарства з дітьми щомісячно на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) витрачали в середньому 185 грн., без дітей – 147 грн. Суми пільг та субсидій, отриманих пересічними домогосподарствами цих груп на такі цілі, становили відповідно 9 та 18 грн.
Незалежно від рівня добробуту домогосподарства направляли на оплату житла, комунальних продуктів та послуг близько 6% витрат. Разом з тим, розмір цих витрат становив серед домогосподарств першого дециля – 109 грн., серед домогосподарств із доходами нижче прожиткового мінімуму – 115 грн., а серед домогосподарств десятого дециля – 257 грн.
Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Середньомісячні сукупні ресурси одного пересічного домогосподарства за 9 місяців 2008р. склали 2858 грн., міського – 3029 грн., сільського – 2478 грн. і зросли порівняно з січнем–вереснем 2007р. у цілому по Україні та в міських поселеннях у 1,5 раза, у сільській місцевості – в 1,4 раза (додаток 6). У середньому на одного члена домогосподарства сукупні ресурси становили відповідно 1099 грн., 1193 грн. та 904 грн.
Частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств зменшилася порівняно з січнем–вереснем 2007р. на 1 в.п. і становила 88%. У міських домогосподарствах вона зменшилася на 1,7 в.п. і становила 90%, у сільських – зросла на 0,3 в.п. і склала 81%.
__________________________
* Оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості.
** Доходи від продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства.
Більше половини сукупних ресурсів домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з січнем–вереснем 2007р. зменшилася на 1 в.п. При цьому частка оплати праці зменшилася на 1,1 в.п. (до 49%), а доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості – зросла на 0,1 в.п. (до 5,1%).
Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії) становили чверть сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 7%. Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 6%.
Значні розбіжності мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств.
Більше трьох п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості (їх частка порівняно з січнем–вереснем 2007р. зменшилася на 2 в.п.), 22% – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 2% – доходи від особистого підсобного господарства (їх частки зменшилися на 0,4 в.п. та 0,2 в.п. відповідно).
У структурі сукупних ресурсів сільських домогосподарств частка доходів від зайнятості складала, як і у січні–вересні 2007р., більше третини сукупних ресурсів. Суттєвим джерелом надходжень продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких майже не змінилася і склала 27%. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася на 1,8 в.п. і склала 23% сукупних ресурсів сільських домогосподарств.
У домогосподарствах з дітьми 63% ресурсів формували доходи від зайнятості, що на 0,5 в.п. менше, ніж у січні–вересні 2007р., сьому частину – пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові), частка яких порівняно з відповідним періодом 2007р. зменшилася на 0,9 в.п. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самозаготівель зменшилася на 1 в.п. і склала 8% сукупних ресурсів.
У домогосподарствах без дітей 46% ресурсів складали доходи від зайнятості (у січні–вересні 2007р. – 48%), пенсії, стипендії, соціальні допомоги – 33% (34%,), доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 7% (8%).
У структурі сукупних ресурсів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля частки пенсій, стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, грошової допомоги від родичів та інших осіб були більшими, ніж у заможних домогосподарствах останнього дециля (додаток 7).
У домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму 23% ресурсів формувалося за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Сьому частину їх ресурсів становили доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель.
Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та домогосподарств першого дециля склали відповідно по 0,4%, останнього дециля – 0,3%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у середньому одним домогосподарством з доходами нижче прожиткового мінімуму та з групи 10% найменш забезпечених домогосподарств, були відповідно в 2,3 та в 2,2 раза нижче, ніж у групі заможного населення.