Статистично-аналітичний огляд стану ринку праці
Основні тенденції, що були притаманні ринку праці у І півріччі 2005 року порівняно з І півріччям 2004 року:
- збільшення рівня зайнятості населення у віці 15–70 років з 56,4% до 56,8%;
- зниження рівня безробіття населення у віці 15–70 років (за методологією МОП) з 8,8% до 7,9%;
- зменшення зареєстрованого безробіття з 5,0% до 4,8% економічно активного населення працездатного віку;
- зростання попиту на робочу силу на 15,8%;
- збільшення обсягів працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості на 8,4%;
- зростання економічно неактивного населення працездатного віку на 1,9%;
- зростання розміру середньомісячної номінальної заробітної плати на 33,6%;
- зростання реальної заробітної плати на 17,0%;
- скорочення звільнених працівників на 3,1%;
- зменшення кількості працівників, які:
§ переведені з ініціативи адміністрації на скорочений графік роботи на 17,1%;
§ знаходились в адміністративних відпустках з ініціативи адміністрації на 12,3%;
§ вчасно не отримали заробітну плату на 31,1%;
§ вивільнені з причин скорочення штатів на 18,9%;
- збільшення суми боргу у січні–червні 2005 року на 20,7% (при її зниженні на 10,1% у відповідному періоді 2004р.).
Доповідь підготовлено за матеріалами державних статистичних спостережень: вибіркових обстежень населення з питань економічної активності, даних державної служби зайнятості, звітності підприємств, установ та організацій.
При використанні даних доповіді посилання на джерело інформації є обов'язковим.
Динаміка основних показників ринку праці
|
|
Одиниця виміру |
І півріччя |
І півріччя 2005р. до |
|
|
2004р. |
2005р. |
|||
|
Економічно активне населення |
тис. осіб |
|||
|
у віці 15-70 років |
22174,8 |
22114,8 |
99,7 |
|
|
працездатного віку |
20576,7 |
20362,2 |
99,0 |
|
|
Рівень економічної активності населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|||
|
у віці 15-70 років |
61,9 |
61,7 |
х |
|
|
працездатного віку |
71,1 |
70,5 |
х |
|
|
Зайняте населення |
тис. осіб |
|||
|
у віці 15-70 років |
20219,6 |
20373,4 |
100,8 |
|
|
працездатного віку |
18649,9 |
18631,1 |
99,9 |
|
|
Рівень зайнятості населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|||
|
у віці 15-70 років |
56,4 |
56,8 |
х |
|
|
працездатного віку |
64,4 |
64,5 |
х |
|
|
Безробітне населення (за методологією МОП): |
|
|||
|
у віці 15-70 років |
тис. осіб |
1955,2 |
1741,4 |
89,1 |
|
працездатного віку |
1926,8 |
1731,1 |
89,8 |
|
|
зареєстроване у державній службі зайнятості, працездатного віку |
тис. осіб |
1022,7 |
975,8 |
95,4 |
|
Рівень безробіття населення (за методологією МОП): |
у % до економічно активного населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
8,8 |
7,9 |
х |
|
|
працездатного віку |
9,4 |
8,5 |
х |
|
|
Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку |
у % до економічно активного населення працездатного віку |
5,0 |
4,8 |
х |
|
у % до населення працездатного віку |
3,6 |
3,5 |
х |
|
|
Кількість незайнятих громадян, які скористалися послугами державної служби зайнятості |
тис. осіб |
1956,9 |
1905,6 |
97,4 |
|
з них: |
|
|
|
|
|
Працевлаштовано |
тис. осіб |
517,2 |
560,6 |
108,4 |
|
Рівень працевлаштування |
у % до тих, які перебували на обліку |
26,4 |
29,4 |
х |
|
Взяли участь у громадських роботах |
тис. осіб |
246,8 |
242,8 |
98,4 |
|
Проходили професійне навчання |
тис. осіб |
121,1 |
118,0 |
97,5 |
|
Потреба в робочій силі |
на кінець періоду, тис. осіб |
177,5 |
205,7 |
115,8 |
|
Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду |
на кінець періоду, осіб |
6 |
4 |
66,7 |
|
Середній розмір допомоги по безробіттю |
у червні, гривень |
135,04 |
175,01 |
129,6 |
|
у % до законодавчо встановленого рівня мінімальної зарплати |
65,9 |
60,3 |
х |
|
|
Кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю |
на кінець періоду, тис. осіб |
637,8 |
574,6 |
90,1 |
|
у % до тих, які перебували на обліку |
66,3 |
66,9 |
х |
|
|
Кількість працівників, які знаходились у відпустках з ініціативи адміністрації |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
1,5 |
1,3 |
87,7 |
|
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації переведені на скорочений графік роботи |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
7,6 |
6,3 |
82,9 |
|
Рівень прийому робочої сили |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
13,5 |
13,2 |
97,7 |
|
Рівень вибуття працівників |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
13,7 |
13,2 |
96,9 |
| Середньомісячна заробітна плата: | ||||
|
- номінальна |
гривень |
542,37 |
724,61 |
133,6 |
|
- реальна |
у % до відповідного періоду попереднього року |
126,0 |
117,0 |
х |
|
Сума заборгованості із виплати заробітної плати |
на кінець періоду, млн. грн. |
2007,2 |
1341,3 |
66,8 |
|
у % до 1 січня |
89,9 |
120,7 |
х |
|
|
Кількість працівників, яким вчасно не виплачено заробітну плату |
на кінець періоду, тис. осіб |
1005,1 |
692,1 |
68,9 |
За даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, чисельність економічно активного населення віком 15–70 років у І півріччі 2005р., порівняно з І півріччям 2004р., зменшилась на 0,3% і становила 22,1 млн. осіб, з яких 68,9% складали мешканці міської місцевості, 31,1 % – сільські жителі.
Рівень економічної активності населення віком 15–70 років зменшився з 61,9% за І півріччя 2004р. до 61,7% за відповідний період 2005р. Зазначена тенденція сформувалася за рахунок зменшення цього показника у населення міської місцевості з 62,6% до 61,1%, про що свідчать дані наступної діаграми.
Діаграма 1
Рівень економічної активності населення віком 15–70 років
Серед населення працездатного віку рівень економічної активності складав 70,5%. Найвище значення цього показника було характерним для осіб віком від 30 до 49 років, проте найнижче – у молоді віком 15–24 років.
(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)
|
|
Всього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку 1 |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
Все населення |
61,7 |
39,2 |
80,2 |
84,0 |
84,1 |
64,9 |
22,1 |
70,5 |
|
жінки |
56,6 |
34,9 |
71,9 |
79,8 |
82,7 |
56,9 |
19,6 |
67,2 |
|
чоловіки |
67,4 |
43,3 |
88,5 |
88,4 |
85,6 |
74,8 |
25,8 |
73,7 |
|
міське населення |
61,1 |
37,4 |
82,0 |
84,7 |
84,4 |
64,2 |
15,1 |
70,2 |
|
сільське населення |
63,1 |
43,7 |
76,0 |
82,4 |
83,2 |
66,7 |
33,9 |
71,1 |
1 Жінки віком 15–54 років, чоловіки – 15–59 років, див. методологічні пояснення.
Чисельність зайнятого населення віком 15–70 років в Україні у І півріччі 2005р., порівняно з І півріччям 2004р., збільшилась на 153,8 тис. осіб, або 0,8% та становила 20,4 млн. осіб. Водночас серед населення працездатного віку чисельність зайнятих громадян зменшилася на 18,8 тис. осіб, або на 0,1%.
Рівень зайнятості населення віком 15–70 років відповідно зріс за означений період в цілому по Україні з 56,4% до 56,8%.
Діаграма 2
Рівень зайнятості населення віком 15–70 років
Цей показник для населення працездатного віку складав 64,5% та був вищим у чоловіків порівняно з жінками та у сільського населення, порівняно з міським. Найвищий рівень зайнятості населення спостерігається серед осіб 40–49 років, а найнижчий – у молоді віком 15–24 роки та осіб віком 60–70 років.
(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)
|
|
Всього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку 1 |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
Все населення |
56,8 |
33,0 |
73,3 |
77,6 |
78,2 |
61,4 |
22,0 |
64,5 |
|
жінки |
52,4 |
29,7 |
65,8 |
73,5 |
77,1 |
54,3 |
19,5 |
61,6 |
|
чоловіки |
61,8 |
36,1 |
80,8 |
81,9 |
79,4 |
70,1 |
25,6 |
67,2 |
|
міське населення |
55,9 |
30,9 |
74,4 |
78,2 |
78,2 |
60,4 |
15,0 |
63,9 |
|
сільське населення |
59,0 |
38,2 |
70,8 |
76,5 |
78,1 |
63,8 |
33,8 |
65,9 |
У І півріччі п.р. кожен четвертий громадянин (22,8%) був зайнятий у сільському, лісовому господарстві та мисливстві, кожен п'ятий – у промисловості (22,1%), кожен сьомий – у оптовій та роздрібній торгівлі (13,9%).
Слід зазначити, що тенденція збільшення чисельності зайнятого населення більшою мірою обумовлюється специфікою розвитку самостійної незареєстрованої зайнятості. Загальний приріст обсягів зайнятості в основному був забезпечений за рахунок збільшення на 90% (на 138,5 тис. осіб) працюючих в особистих селянських господарствах, де переважно задіяні особи пенсійного віку.
У І півріччі п.р. порівняно з відповідним періодом 2004р. відбулися зрушення у структурі розподілу зайнятого населення за видами економічної діяльності. Зокрема в загальній чисельності зайнятого населення збільшилася питома вага осіб, які працюють у сільському, лісовому та рибному господарстві (на 2,3 в.п.), оптовій і роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами, послугах з ремонту, готелях і ресторанах та інших видах економічної діяльності (на 1,9 в.п.), будівництві і фінансовій діяльності та операціях з нерухомістю, здаванні під найм та послугах юридичним особам (на 6,7 в.п.). Поряд з цим, зменшилась частка зайнятих в обробній промисловості, виробництві електроенергії, газу та води (на 2,4 в.п.), освіті, охороні здоров'я та соціальній допомозі (на 2,5 в.п.), транспорті та зв'язку (на 0,7 в.п.).
Серед регіонів країни найвищий рівень зайнятості у І півріччі 2005р. спостерігався у м.Києві (63,1%), а найнижчий – у Івано-Франківській області (50,3%) (дані таблиці 3).
|
|
І півріччя 2004р. |
І півріччя 2005р. |
||||||
|
всього, у віці 15–70 років |
з них працездатного віку |
всього, у віці 15–70 років |
з них працездатного віку |
|||||
|
тис. осіб |
у % [1] |
тис. осіб |
у % 2 |
тис. осіб |
у % 2 |
тис. осіб |
у % 2 |
|
|
Україна |
20219,6 |
56,4 |
18649,9 |
64,4 |
20373,4 |
56,8 |
18631,1 |
64,5 |
|
Автономна Республіка Крим |
890,8 |
57,9 |
821,2 |
65,7 |
886,5 |
57,5 |
823,4 |
65,9 |
|
Вінницька |
701,7 |
55,9 |
630,3 |
63,6 |
713,9 |
56,9 |
646,7 |
65,5 |
|
Волинська |
429,3 |
57,4 |
399,1 |
64,1 |
422,4 |
56,5 |
385,6 |
61,8 |
|
Дніпропетровська |
1547,4 |
57,5 |
1420,2 |
65,9 |
1551,3 |
57,6 |
1409,1 |
65,6 |
|
Донецька |
2097,8 |
57,7 |
1955,4 |
67,5 |
2094,8 |
57,8 |
1947,2 |
67,5 |
|
Житомирська |
560,6 |
56,7 |
534,9 |
67,8 |
565,1 |
57,3 |
499,0 |
63,6 |
|
Закарпатська |
525,4 |
57,3 |
488,3 |
63,1 |
530,8 |
57,8 |
497,4 |
64,2 |
|
Запорізька |
816,4 |
56,2 |
749,2 |
64,2 |
837,0 |
57,5 |
767,9 |
66,1 |
|
Івано-Франківська |
502,3 |
49,6 |
450,5 |
53,8 |
510,0 |
50,3 |
468,7 |
55,9 |
|
Київська |
767,2 |
57,0 |
698,5 |
64,8 |
778,5 |
57,7 |
705,9 |
65,5 |
|
Кіровоградська |
446,8 |
54,9 |
416,0 |
65,0 |
447,8 |
55,3 |
405,0 |
63,9 |
|
Луганська |
1019,9 |
53,3 |
944,2 |
61,9 |
1040,4 |
54,7 |
965,5 |
63,6 |
|
Львівська |
1058,4 |
55,5 |
969,8 |
61,8 |
1044,9 |
54,8 |
941,7 |
59,8 |
|
Миколаївська |
525,3 |
55,7 |
478,7 |
62,5 |
534,1 |
56,7 |
494,1 |
64,8 |
|
Одеська |
1056,5 |
57,2 |
965,2 |
64,4 |
1028,7 |
55,6 |
924,2 |
61,8 |
|
Полтавська |
677,4 |
57,3 |
639,1 |
68,5 |
680,6 |
57,5 |
614,5 |
66,1 |
|
Рівненська |
440,6 |
52,8 |
428,9 |
61,7 |
454,3 |
54,4 |
432,8 |
62,1 |
|
Сумська |
540,1 |
57,3 |
522,5 |
69,3 |
539,6 |
57,4 |
509,5 |
68,0 |
|
Тернопільська |
382,6 |
47,2 |
348,7 |
53,0 |
408,3 |
50,5 |
365,2 |
55,6 |
|
Харківська |
1287,2 |
58,1 |
1181,0 |
65,7 |
1281,4 |
57,7 |
1170,5 |
65,2 |
|
Херсонська |
460,6 |
52,9 |
425,3 |
60,2 |
484,0 |
55,7 |
452,5 |
64,5 |
|
Хмельницька |
571,0 |
56,3 |
506,7 |
62,4 |
583,1 |
57,6 |
513,1 |
63,4 |
|
Черкаська |
546,2 |
53,9 |
492,4 |
62,0 |
560,8 |
55,2 |
511,8 |
64,7 |
|
Чернівецька |
344,5 |
51,9 |
330,3 |
60,4 |
360,5 |
54,3 |
315,4 |
57,6 |
|
Чернігівська |
499,2 |
57,3 |
445,3 |
65,2 |
503,7 |
58,1 |
444,7 |
65,6 |
|
м.Київ |
1345,2 |
64,1 |
1251,5 |
71,0 |
1346,1 |
63,1 |
1254,5 |
70,5 |
|
м.Севастополь |
179,2 |
60,5 |
156,7 |
65,4 |
184,8 |
62,1 |
165,2 |
68,4 |
2 Див. методологічні пояснення.
Як і в минулі роки, спостерігається тенденція до скорочення чисельності працюючих за наймом та збільшення обсягів сектору самостійної зайнятості. Так, у І півріччі 2005р. порівняно з відповідним періодом 2004р. кількість працюючих за наймом на підприємствах, установах, організаціях та у окремих громадян скоротилася на 0,5% та становила 16,7 млн. осіб, або 82,1% усіх зайнятих. Поряд з цим, кількість працюючих у секторі самозайнятості зросла на 6,4% і становила 3,5 млн. осіб.
|
|
І півріччя 2004р. |
І півріччя 2005р. |
||||
|
Всього |
міське населення |
сільське населення |
Всього |
міське населення |
сільське населення |
|
|
Всього, тис.осіб |
20219,6 |
14189,2 |
6030,4 |
20373,4 |
13940,5 |
6432,9 |
|
у тому числі у % до підсумку |
|
|
|
|
|
|
|
працюючі за наймом |
83,1 |
92,6 |
60,9 |
82,1 |
93,7 |
57,1 |
|
самозайняті (включаючи роботодавців та безкоштовно працюючих членів сім’ї) |
16,9 |
7,4 |
39,1 |
17,9 |
6,3 |
42,9 |
Слід зазначити, що програма створення нових робочих місць не призвела до реального збільшення працюючих у офіційному секторі економіки у І півріччі п.р. Про що свідчить також скорочення на 4,4% кількості платників обов'язкових внесків із заробітної плати до фондів соціального страхування.
Головною тенденцією ринку праці в Україні є стале зниження рівня безробіття, яке розпочалося у 2000-2001рр., а з 2002р. доповнилося і такими важливими ознаками оздоровлення ринку праці як скорочення довготривалого безробіття.
Рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) у цілому по країні у І півріччі 2005р., порівняно з відповідним періодом попереднього року, знизився на 0,9 в.п. та становив 7,9% економічно активного населення зазначеного віку. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) по Україні у червні 2005р. складав 6,9% та був нижчим, ніж у більшості з країн Євросоюзу (діаграма 3).
Діаграма 3
Рівень безробіття населення в Україні та країнах Євросоюзу за червень 2005 року
Джерело даних: інтернет-сторінка Євростату – http://www.europa.eu.int/comm/eurostat (станом на 17.10.2005р.).
Кількість безробітних у віці 15–70 років у цілому по країні у І півріччі 2005р. порівняно з показником за І півріччя 2004р. скоротилася на 213,8 тис. осіб, або на 10,9%. Це відбулося в основному за рахунок зменшення чисельності безробітного населення сільської місцевості на 137,8 тис. осіб, або на 23,7%. При цьому, рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) за зазначений період у сільського населення скоротився з 8,8% до 6,4%.
Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за методологією МОП) за півріччя 2005р. складав 8,5% та був вищим серед чоловіків, порівняно з жінками, та міського населення на відміну від сільського. За віковими групами найвищий рівень безробіття, спостерігався серед молоді у віці 15–24 роки.
(% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)
|
|
Всього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку 1 |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
Все населення |
7,9 |
15,8 |
8,6 |
7,6 |
7,0 |
5,4 |
0,5 |
8,5 |
|
жінки |
7,4 |
14,9 |
8,5 |
7,9 |
6,7 |
4,5 |
0,4 |
8,3 |
|
чоловіки |
8,3 |
16,5 |
8,7 |
7,3 |
7,3 |
6,3 |
0,7 |
8,7 |
|
міське населення |
8,5 |
17,2 |
9,3 |
7,7 |
7,4 |
5,9 |
0,9 |
9,0 |
|
сільське населення |
6,4 |
12,6 |
6,8 |
7,2 |
6,1 |
4,4 |
0,2 |
7,3 |
Рівень безробіття (за методологією МОП) населення працездатного віку майже удвічі перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахований за відповідною методикою, тобто по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок – у 1,3 раза, чоловіків – у 2,6 раза, міського населення – у 2,6 раза більше). Водночас у сільській місцевості цей показник на 0,7 в.п. був нижчим порівняно з рівнем зареєстрованого безробіття, що пояснюється недостатньою кількістю вільних робочих місць в офіційному секторі та розповсюдженням неформальної зайнятості.
Діаграма 4
Безробіття серед економічно активного населення працездатного віку
за статтю та місцем проживання в середньому за І півріччя 2004–2005 років
Слід зазначити, що за регіонами максимальне значення рівня безробіття (за методологією МОП) серед населення у віці 15–70 років спостерігалось у Черкаській області (11,1%), а мінімальне – у м.Севастополі (2,9%).
Діаграма 5
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за регіонами України у І півріччі 2005 року
Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15–70 років у півріччі 2005р., по відношенню до аналогічного періоду 2004р., зменшився у більшості регіонів. Найбільше зниження цього показника відбулося у Тернопільській області (на 3,7 в.п.), Чернівецькій (на 2,9 в.п.) та Сумській (на 2,4 в.п.) областях та м.Севастополі (на 3,2 в.п.). За цей період збільшення рівня безробіття спостерігалось у Одеській (на 0,9 в.п.) та Полтавській (на 0,3 в.п.) областях.
Основними причинами безробіття, як зареєстрованого, так і за методологією МОП, найчастіше виступають: звільнення за власним бажанням; вивільнення з економічних причин3; неможливість знайти роботу після закінчення навчальних закладів.
Слід зазначити, що у І півріччі 2005р. порівняно з аналогічним періодом 2004р. намітились позитивні тенденції щодо скорочення частки безробітних (за методологією МОП), які не працювали з вищезазначених причин. Зокрема за цей період кількість осіб, вивільнених з економічних причин зменшилася на 26,6%, звільнених за власним бажанням – на 19,1%, не влаштованих після закінчення навчального закладу – на 27,4%. У той же час відбулося збільшення чисельності осіб за причинами звільнення у зв’язку з закінченням строку контракту або договору найму у 2,3 раза та сезонним характером роботи – у 1,7 раза.
|
|
І півріччя 2004р. |
І півріччя 2005р. |
||||||
|
всього населення, |
з нього, |
всього населення, |
з нього, |
|||||
|
тис. осіб |
у % 4 |
тис. осіб |
у % 4 |
тис. осіб |
у % 4 |
тис. осіб |
у % 4 |
|
|
Україна |
1955,2 |
8,8 |
1926,8 |
9,4 |
1741,4 |
7,9 |
1731,1 |
8,5 |
|
Автономна Республіка Крим |
73,6 |
7,6 |
72,4 |
8,1 |
60,2 |
6,4 |
59,6 |
6,7 |
|
Вінницька |
76,1 |
9,8 |
73,8 |
10,5 |
61,8 |
8,0 |
61,1 |
8,6 |
|
Волинська |
52,3 |
10,9 |
50,5 |
11,2 |
46,8 |
10,0 |
46,8 |
10,8 |
|
Дніпропетровська |
111,0 |
6,7 |
110,9 |
7,2 |
104,8 |
6,3 |
104,7 |
6,9 |
|
Донецька |
178,0 |
7,8 |
176,4 |
8,3 |
151,2 |
6,7 |
148,9 |
7,1 |
|
Житомирська |
71,7 |
11,3 |
70,4 |
11,6 |
68,6 |
10,8 |
68,2 |
12,0 |
|
Закарпатська |
45,6 |
8,0 |
45,4 |
8,5 |
44,8 |
7,8 |
44,8 |
8,3 |
|
Запорізька |
77,1 |
8,6 |
75,2 |
9,1 |
64,3 |
7,1 |
64,3 |
7,7 |
|
Івано-Франківська |
54,4 |
9,8 |
53,4 |
10,6 |
53,3 |
9,5 |
53,3 |
10,2 |
|
Київська |
67,0 |
8,0 |
66,2 |
8,7 |
63,3 |
7,5 |
63,3 |
8,2 |
|
Кіровоградська |
55,5 |
11,0 |
53,8 |
11,5 |
48,3 |
9,7 |
48,3 |
10,7 |
|
Луганська |
108,2 |
9,6 |
104,6 |
10,0 |
99,6 |
8,7 |
97,9 |
9,2 |
|
Львівська |
123,4 |
10,4 |
122,6 |
11,2 |
111,2 |
9,6 |
110,8 |
10,5 |
|
Миколаївська |
68,2 |
11,5 |
67,8 |
12,4 |
61,9 |
10,4 |
61,9 |
11,1 |
|
Одеська |
57,9 |
5,2 |
56,6 |
5,5 |
67,0 |
6,1 |
67,0 |
6,8 |
|
Полтавська |
51,2 |
7,0 |
50,5 |
7,3 |
53,5 |
7,3 |
53,0 |
7,9 |
|
Рівненська |
61,3 |
12,2 |
60,9 |
12,4 |
51,4 |
10,2 |
50,9 |
10,5 |
|
Сумська |
62,1 |
10,3 |
62,1 |
10,6 |
46,5 |
7,9 |
46,5 |
8,4 |
|
Тернопільська |
60,9 |
13,7 |
60,2 |
14,7 |
45,2 |
10,0 |
45,2 |
11,0 |
|
Харківська |
107,0 |
7,7 |
106,3 |
8,3 |
98,7 |
7,2 |
98,4 |
7,8 |
|
Херсонська |
57,7 |
11,1 |
57,1 |
11,8 |
53,3 |
9,9 |
53,3 |
10,5 |
|
Хмельницька |
70,1 |
10,9 |
69,4 |
12,0 |
60,9 |
9,5 |
60,9 |
10,6 |
|
Черкаська |
78,6 |
12,6 |
78,3 |
13,7 |
70,0 |
11,1 |
68,9 |
11,9 |
|
Чернівецька |
52,1 |
13,1 |
51,8 |
13,6 |
40,9 |
10,2 |
39,2 |
11,1 |
|
Чернігівська |
54,7 |
9,9 |
54,0 |
10,8 |
45,3 |
8,3 |
45,3 |
9,2 |
|
м.Київ |
67,9 |
4,8 |
64,6 |
4,9 |
63,0 |
4,5 |
63,0 |
4,8 |
|
м.Севастополь |
11,6 |
6,1 |
11,6 |
6,9 |
5,6 |
2,9 |
5,6 |
3,3 |
3 Вивільнення у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією виробництва, скороченням чисельності або штату працівників підприємств, установ, організацій.
4 Рівень безробіття (за методологією МОП) розрахований у відсотках до економічно активного населення відповідного віку.
Продовжує скорочуватись кількість незайнятих осіб працездатного віку, які припинили пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за І півріччя 2004р. ця категорія осіб скоротилася на 20,9% та становила у І півріччі 2005р. 375,8 тис. осіб.
Слід відмітити, що частка осіб, які не шукали роботу через те, що вважали, що для них немає підходящої роботи або не знали де і як її шукати, яким чином організувати власну справу у І півріччі п.р. складала 320,9 тис.осіб. або 3,8% економічно неактивного населення працездатного віку. Остання категорія громадян як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи за умови сприятливої кон'юктури на ринку праці могли запропонувати свою робочу силу, а отже могли б розглядатися як безробітні. З урахуванням цих громадян рівень безробіття населення працездатного віку становив би 11,5%5, проти 8,5%, розрахованого за методологією МОП.
Діаграма 6
Пропозиція робочої сили у працездатному віці в середньому у І півріччі 2005 року5
5 Дані уточнено по відношенню до раніше опублікованих.
Слід відмітити, що стала тенденція до зниження рівнів безробіття серед населення працездатного віку пояснюється переважно за рахунок скорочення пропозиції робочої сили. А саме, у зв'язку із зменшенням тих осіб, які тривалий час не могли знайти роботу, просто залишили ринок праці України через еміграцію або зневіреність. Про це свідчить стійке зростання економічно неактивного населення у працездатному віці впродовж І півріччя останніх трьох років: 2003р. – 8219,0 тис. осіб, 2004р. – 8371тис. осіб, 2005р. – до 8533,1 тис. осіб.
Із загальної кількості економічно неактивного населення працездатного віку (8533,1тис. осіб) майже кожен другий був учнем або студентом навчального закладу (43,2%), кожен п'ятий виконував домашні обов'язки (доглядали дітей, хворих та інших членів сім'ї) – 21,1%, кожен восьмий хотів мати роботу, але був не готовий до неї приступити, решта не бажали працювати з різних причин.
До державної служби зайнятості за допомогою у пошуках роботи у І півріччі 2005р. звернулося 906,7 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 4,9% менше, ніж у І півріччі 2004р. Серед цієї категорії громадян майже кожен другий (49,2%) раніше займав місце робітника, майже кожен четвертий (23,1%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії.
На обліку в державній службі зайнятості на 1 липня 2005р. всього перебувало 877,6 тис. незайнятих громадян, що на 11,1% менше, ніж на відповідну дату минулого року.
Середньомісячна чисельність зареєстрованих незайнятих громадян, які мали статус безробітних, порівняно з І півріччям 2004р. зменшилася на 4,6% та становила за півріччя 2005р. 975,8 тис. осіб, або 4,8% економічно активного населення працездатного віку. Слід відмітити, що спостерігалася значна диференціація цього показника за регіонами, де рівень зареєстрованого безробіття коливався від 11,9% у Тернопільській області до 0,5% у м.Києві.
|
|
І півріччя 2004р. |
І півріччя 2005р. |
||||||
|
Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб 2 |
у % до: |
Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб 2 |
у % до: |
|||||
|
економічно активного населення працездатного віку |
населення працездатного віку 2 |
безробітних працездатного віку, визначених за методлогією МОП |
економічно активного населення працездатного віку |
населення працездатного віку 2 |
безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП |
|||
|
Україна |
1022,7 |
5,0 |
3,6 |
53,1 |
975,8 |
4,8 |
3,5 |
56,4 |
|
Автономна Республіка Крим |
41,0 |
4,6 |
3,4 |
56,6 |
38,8 |
4,4 |
3,2 |
65,1 |
|
Вінницька |
36,5 |
5,2 |
3,8 |
49,5 |
43,9 |
6,2 |
4,6 |
71,8 |
|
Волинська |
29,8 |
6,6 |
4,9 |
59,0 |
27,5 |
6,4 |
4,5 |
58,8 |
|
Дніпропетровська |
73,5 |
4,8 |
3,5 |
66,3 |
59,6 |
3,9 |
2,8 |
56,9 |
|
Донецька |
71,7 |
3,4 |
2,5 |
40,6 |
62,2 |
3,0 |
2,2 |
41,8 |
|
Житомирська |
39,2 |
6,5 |
5,1 |
55,7 |
38,0 |
6,7 |
5,0 |
55,7 |
|
Закарпатська |
31,0 |
5,8 |
4,1 |
68,3 |
28,1 |
5,2 |
3,7 |
62,7 |
|
Запорізька |
38,5 |
4,7 |
3,4 |
51,2 |
36,0 |
4,3 |
3,2 |
56,0 |
|
Івано-Франківська |
34,9 |
6,9 |
4,3 |
65,4 |
35,8 |
6,9 |
4,4 |
67,2 |
|
Київська |
32,3 |
4,2 |
3,1 |
48,8 |
29,1 |
3,8 |
2,8 |
46,0 |
|
Кіровоградська |
34,5 |
7,3 |
5,5 |
64,1 |
31,4 |
6,9 |
5,1 |
65,0 |
|
Луганська |
42,9 |
4,1 |
2,9 |
41,0 |
35,9 |
3,4 |
2,4 |
36,7 |
|
Львівська |
61,6 |
5,6 |
4,0 |
50,2 |
59,9 |
5,7 |
3,9 |
54,1 |
|
Миколаївська |
29,0 |
5,3 |
3,9 |
42,8 |
28,8 |
5,2 |
3,9 |
46,5 |
|
Одеська |
32,3 |
3,2 |
2,2 |
57,1 |
31,6 |
3,2 |
2,2 |
47,2 |
|
Полтавська |
39,9 |
5,8 |
4,4 |
79,0 |
40,3 |
6,0 |
4,4 |
76,0 |
|
Рівненська |
40,1 |
8,2 |
6,0 |
65,8 |
40,7 |
8,4 |
6,0 |
80,0 |
|
Сумська |
32,1 |
5,5 |
4,4 |
51,7 |
31,4 |
5,6 |
4,3 |
67,5 |
|
Тернопільська |
44,5 |
10,9 |
7,0 |
73,9 |
48,8 |
11,9 |
7,6 |
108,0 |
|
Харківська |
53,9 |
4,2 |
3,1 |
50,7 |
50,8 |
4,0 |
2,9 |
51,6 |
|
Херсонська |
39,1 |
8,1 |
5,7 |
68,5 |
33,0 |
6,5 |
4,8 |
61,9 |
|
Хмельницька |
30,4 |
5,3 |
3,9 |
43,8 |
32,3 |
5,6 |
4,1 |
53,0 |
|
Черкаська |
44,9 |
7,9 |
5,8 |
57,3 |
44,2 |
7,6 |
5,7 |
64,2 |
|
Чернівецька |
32,1 |
8,4 |
6,0 |
62,0 |
31,9 |
9,0 |
6,0 |
81,4 |
|
Чернігівська |
27,7 |
5,5 |
4,2 |
51,3 |
26,8 |
5,5 |
4,0 |
59,2 |
|
м.Київ |
7,4 |
0,6 |
0,4 |
11,5 |
7,2 |
0,5 |
0,4 |
11,4 |
|
м.Севастополь |
1,9 |
1,1 |
0,8 |
16,4 |
1,8 |
1,1 |
0,8 |
32,1 |
Одним з позитивних явищ ринку праці впродовж І півріччя 2005р. було скорочення довготривалого безробіття серед осіб, які перебували на обліку у державній службі зайнятості. Так, кількість безробітних, які перебували на обліку цієї установи більше одного року, порівняно з І півріччям 2004р. скоротилася на 19,1% та на 1 липня 2005р. становила 139,7 тис. осіб, або 16,2% від загальної чисельності зареєстрованих безробітних.
Наразі, серед безробітних (за методологією МОП) спостерігалася аналогічна тенденція, зокрема частка осіб, які шукали роботу понад один рік, скоротилась на 3,6 в.п. і складала 30,4% безробітних, які були зайняті пошуком роботи.
Слід відзначити позитивну тенденцію щодо зростання потреби підприємств у працівниках. Так, кількість вільних робочих місць та вакантних посад, офіційно заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, порівняно з 1 липня 2004р., зросла на 15,8% та становила 205,7 тис.
Діаграма 7
Попит та пропозиція робочої сили в Україні у І півріччі 2004-2005 років
За регіонами України найбільше зростання потреби у працівниках відбулося у Чернігівській області – в 1,5 раза, Дніпропетровській та Одеській областях – в 1,4 раза. Проте зниження цього показника спостерігалося у Черкаській (на 22,4%), Сумській (на 21,3%), Івано-Франківській (на 9,3%) та Закарпатській (на 1,9%) областях.
У загальній кількості вільних робочих місць та вакантних посад кожне четверте припадало на обробну промисловість, десяте – на будівництво, оптову й роздрібну торгівлю, торгівлю транспортними засобами та послуги з ремонту.
(на 1 липня)
|
|
2004р. |
2005р. |
|
|
тис. осіб |
тис. осіб |
у % до відповідних даних 2004р. |
|
|
Всього |
177,5 |
205,7 |
115,8 |
|
за видами економічної діяльності |
|
|
|
|
Сiльське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство |
14,4 |
18,0 |
124,5 |
|
Промисловість |
67,1 |
74,6 |
111,0 |
|
добувна промисловість |
11,4 |
15,3 |
134,5 |
|
обробна промисловість |
52,0 |
54,4 |
104,5 |
|
виробництво електроенергії, газу та води |
3,7 |
4,9 |
130,5 |
|
Будівництво |
18,8 |
20,3 |
108,0 |
|
Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту; готелі та ресторани |
17,7 |
23,2 |
130,7 |
|
Транспорт і зв'язок |
11,1 |
11,7 |
105,7 |
|
Фінансова діяльність, операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам |
14,0 |
19,5 |
139,0 |
|
Державне управління |
14,0 |
16,2 |
116,3 |
|
Освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога |
14,7 |
16,0 |
109,2 |
|
Колективні, громадські та особисті послуги |
5,7 |
6,2 |
108,8 |
6 Відповідно до заявленої офіційно потреби роботодавців
Внаслідок загального збільшення попиту на робочу силу, навантаження зареєстрованого незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) станом на 1 липня 2005р. складало 4 особи проти 6 на відповідну дату 2004р.
За категоріями робочих місць навантаження зареєстрованого незайнятого населення на вільні робочі місця на кінець червня становило: для робітників – 3 особи; службовців – 4; на місця, що можуть бути укомплектовані працівниками, які не потребують спеціальної підготовки – 9 та працівників сільського господарства – 13 осіб.
Порівняно з відповідними даними по країнах СНД, показник навантаження в Україні був нижчим, ніж у Вірменії, Грузії, Киргизстані, Таджикистані (Таблиця 9).
робоче місце (вакантну посаду)
(на кінець періоду, осіб)
|
|
І півріччя |
Довідково: 2004р. |
|
|
2004р. |
2005р. |
||
|
Україна |
6 |
4 |
6 |
|
Азербайджан |
6 |
6 |
7 |
|
Білорусь |
2 |
2 |
2 |
|
Вірменія |
208 |
121 |
223 |
|
Грузія |
47 |
33 |
67 |
|
Казахстан |
7 |
4 |
7 |
|
Киргизстан |
23 |
20 |
23 |
|
Молдова |
4 |
4 |
4 |
|
Росія |
2 |
2 |
3 |
|
Таджикистан |
5 |
5 |
4 |
Примітка. В графах за І півріччя 2004-2005рр., по Таджикистану наведено дані на кінець травня, за 2004р. – на кінець листопаду.
Джерело інформації: Експрес-доповідь Статкомітету СНД "Экономика стран содружества независимых государств".
Слід зазначити, що за регіонами країни навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на 1 липня 2005р., порівняно з відповідною датою 2004 року, найбільше знизилося у Херсонській (з 13 до 9 осіб), Волинській (з 10 до 7), Житомирській (з 11 до 8), Львівській (з 13 до 10) та Рівненській (з 14 до 11 осіб) областях. Водночас найбільша варіація між пропозицією робочої сили та попитом на неї спостерігається у Черкаській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Вінницькій, Рівненській та Львівській областях, де показник навантаження коливався від 21 до 10 осіб на одне вільне робоче місце.
В умовах зростання кількості вільних робочих місць збільшується і можливість забезпечення роботою незайнятих громадян. За сприяння служб зайнятості за І півріччя 2005р. було працевлаштовано 560,6 тис. незайнятих осіб, що на 8,4% більше, ніж за відповідний період 2004р.
Рівень працевлаштування за І півріччя 2005р. (відношення чисельності працевлаштованих осіб до незайнятих громадян, які перебували на обліку) порівняно з півріччям 2004р. збільшився з 26,4% до 29,4%. За регіонами України найвище значення цього показника було у містах Києві (54,3%) та Севастополі (36,1%) і Хмельницькій області (33,8%).
Щомісячна динаміка рівня працевлаштування незайнятих громадян за І півріччя 2004–2005рр. відображена в наступній діаграмі.
Діаграма 8
Рівень працевлаштування незайнятих громадян у І півріччі 2004-2005 років
Серед працевлаштованих незайнятих громадян за вказаний період кожен четвертий отримав роботу в обробній промисловості, п’ятий – у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві, у оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту. Найбільше зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення, порівняно з відповідним періодом 2004р., спостерігалося у готелях та ресторанах (на 34,6%), державному управлінні (на 22,9%), рибному господарстві (на 20,5%), сільському господарстві (на 17,9%).
Для забезпечення тимчасової зайнятості та соціального захисту незайнятого населення організовано оплачувані громадські роботи. На таких роботах упродовж І півріччя 2005р. працювали 242,8 тис. осіб, що на 1,6% менше, ніж за І півріччя 2004р. В основному, це були особи, які мали статус безробітних (99,6%). Середня тривалість таких робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, за І півріччя 2005р. становила 12 днів, як і за відповідний період 2004р. Загалом на організацію та проведення громадських робіт за півріччя 2005р. було витрачено 36,1 млн.грн., що в 1,3 раза більше, ніж за І півріччя 2004р.
З метою отримання нової професії або спеціальності в навчальні заклади усіх типів впродовж І півріччя 2005р. направлено 84,1 тис. безробітних проти 81,8 тис. осіб за І півріччя 2004р. Професійне навчання за цей період пройшли 81,3 тис. осіб, що на 4,1% більше, ніж за І півріччя 2004р.
З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям за І півріччя 2005р. становили 594,4 млн.грн. Середній розмір допомоги у червні 2005р. склав 175,01 грн., що дорівнює 60,3% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати (290 грн.).
Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу впродовж зазначеного місяця, становила 692,0 тис. осіб, або 80,6% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 липня 2005р.
Використання робочої сили у І півріччі 2005р. характеризувалося зменшенням обсягів вимушеної неповної зайнятості та підвищенням ефективного використання робочого часу.
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації були переведені на скорочений робочий день (тиждень), за I півріччя поточного року порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилась на 17,1%, а в промисловості – на 9,9%. На 12,3% скоротилася кількість працівників, яким надавались вимушені адміністративні відпустки, у промисло-вості відповідно – на 10,1%. Розміри вимушеної неповної зайнятості характеризують нижче наведені дані.
| Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації у І півріччі: | ||||||||
| працювали неповний робочий час | перебували у відпустках | |||||||
| тис. осіб | у % до середньооблікової кількості працівників | тис. осіб | у % до середньооблікової кількості працівників | |||||
| 2004р. | 2005р. | 2004р. | 2005р. | 2004р. | 2005р. | 2004р. | 2005р. | |
|
Всього |
864,9 |
716,9 |
7,6 |
6,3 |
172,8 |
151,6 |
1,5 |
1,3 |
|
в тому числі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сільське господарство |
95,5 |
72,4 |
8,0 |
6,9 |
14,0 |
8,3 |
1,2 |
0,8 |
|
промисловість |
374,0 |
337,1 |
11,0 |
9,9 |
117,0 |
105,2 |
3,4 |
3,1 |
|
будівництво |
59,5 |
59,5 |
13,6 |
13,1 |
20,1 |
21,6 |
4,6 |
4,7 |
|
транспорт і зв'язок |
207,0 |
155,2 |
21,1 |
15,8 |
8,7 |
6,9 |
0,9 |
0,7 |
Кожен працівник, який перебував у вимушеній відпустці, не працював з цієї причини впродовж I півріччя 2005р. в середньому 144 години, а через скорочення тривалості робочого дня (тижня) – 152 години, в промисловості – 137 та 162 години відповідно. Питома вага втрат з названих причин у фонді робочого часу, що відповідає режиму роботи підприємств, скоротилась і становить 1,2%, а рік тому – 1,6%.
Загалом за I півріччя 2005р. кожним працівником у середньому відпрацьовано 820 годин, що складає 87,9% фонду робочого часу, встановленого на підприємствах, що на рівні відповідних минулорічних показників.
У січні–червні п.р. також відмічалося деяке зниження мобільності робочої сили. Так, коефіцієнт валового обороту робочої сили (відношення кількості прийнятих та вибулих до середньооблікової кількості працівників) складав 26,4% проти 27,2% у відповідному періоді 2004р. Коефіцієнт прийому зменшився на 0,3 в.п., а коефіцієнт звільнення – на 0,5 в.п.
|
Кількість штатних працівників у І півріччі: |
||||
|
тис. осіб |
у % до середньооблікової кількості працівників |
|||
|
2004р. |
2005р. |
2004р. |
2005р. |
|
|
Прийнято |
1527,4 |
1492,6 |
13,5 |
13,2 |
|
Вибуло |
1550,1 |
1502,3 |
13,7 |
13,2 |
|
у тому числі : |
|
|
|
|
|
у зв’язку зі скороченням штатів |
67,6 |
54,8 |
0,6 |
0,5 |
|
з причин плинності кадрів |
1235,3 |
1224,8 |
10,9 |
10,8 |
Характерно, що переважна більшість працівників (82,1%), як і в минулому році, залишила робочі місця за власним бажанням. Водночас кількість працівників, вивільнених у зв’язку зі скороченням штатів, порівняно до відповідного періоду минулого року зменшилась на 12,8 тис. осіб, або на 18,9%.
За даними державної служби зайнятості фактичні обсяги вивільнення робочої сили були в 3,1 раза менші за передбачені підприємствами, установами та організаціями. Зниження обсягів вивільнення працівників за І півріччя 2005р. порівняно з відповідним періодом 2004 року відбулося в більшості видів економічної діяльності, крім фінансової діяльності, добувної промисловості, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, оптової й роздрібної торгівлі, торгівлі транспортними засобами, послуг з ремонту. Найбільш суттєвим це явище було у державному управлінні (на 45,5%), охороні здоров'я та соціальній допомозі (на 43,4%), освіті (на 35,2%), рибному господарстві (на 30,2%). За регіонами найбільше скорочення обсягів вивільнення працівників спостерігалося у Хмельницькій області (на 41,0%), Автономній Республіці Крим (на 36,7%), Івано-Франківській (на 36,5%), Полтавській (на 32,8%), Волинській (на 30,5%) областях.
5. Заробітна плата найманих працівників
У I півріччі 2005р. зберігалися високі темпи зростання рівнів номінальної та реальної заробітної плати, що в більшій мірі зумовлено активною соціальною політикою держави, а також зменшенням обсягів неповної зайнятості.
Діаграма 9
Динаміка номінальної заробітної плати
Середньомісячна номінальна заробітна плата у І півріччі 2005р. становила 724,61 грн. та перевищила на 33,6% відповідний показник у попередньому році і на 60,0% встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (453 грн.).
|
|
2000р. |
2001р. |
2002р. |
2003р. |
2004р. |
І півріччя 2005р. |
|
Номінальна заробітна плата, грн. |
230,13 |
311,08 |
376,38 |
462,27 |
589,62 |
724,61 |
|
у % до відповідного періоду попереднього року |
129,6 |
135,2 |
121,0 |
122,8 |
127,5 |
133,6 |
|
у % до мінімального рівня, що діяв у відповідному році |
195,0 |
263,6 |
228,1 |
225,5 |
248,8 |
249,9 |
|
у % до прожиткового мінімуму, що діяв у відповідному році |
85,2 |
99,9 |
103,1 |
126,6 |
152,5 |
160,0 |
За останні п’ять років розмір мінімальної заробітної плати збільшився у 3,2 раза (з 90 грн. у червні 2000р. до 290 грн. у червні 2005р.), що у певній мірі сприяло зростанню заробітної плати в усіх видах економічної діяльності.
Динаміка рівня номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності наведена у таблиці 13.
(грн.)
|
|
У середньому на одного штатного працівника |
|||||
|
2000р. |
2001р. |
2002р. |
2003р. |
2004р. |
І півріччя 2005р. |
|
|
Всього |
230 |
311 |
376 |
462 |
590 |
725 |
|
Сільське господарство та пов’язані з ним послуги |
111 |
151 |
178 |
210 |
295 |
353 |
|
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги |
175 |
224 |
271 |
350 |
498 |
619 |
|
Рибне господарство |
147 |
204 |
242 |
291 |
375 |
461 |
|
Промисловість |
302 |
406 |
485 |
591 |
743 |
891 |
|
Будівництво |
260 |
362 |
427 |
546 |
709 |
784 |
|
Оптова й роздрібна торгівля |
226 |
284 |
330 |
394 |
509 |
647 |
|
Готелі і ресторани |
178 |
235 |
286 |
340 |
429 |
510 |
|
Транспорт та зв'язок |
336 |
460 |
573 |
685 |
843 |
989 |
|
наземний |
282 |
405 |
515 |
633 |
775 |
894 |
|
водний |
489 |
557 |
617 |
762 |
733 |
857 |
|
авіаційний |
445 |
593 |
702 |
857 |
1232 |
1532 |
|
допоміжні транспортні послуги |
423 |
591 |
730 |
851 |
1016 |
1166 |
|
пошта та зв’язок |
317 |
402 |
469 |
547 |
710 |
880 |
|
Фінансова діяльність |
560 |
833 |
976 |
1051 |
1258 |
1408 |
|
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам |
278 |
373 |
437 |
527 |
667 |
792 |
|
з них дослідження та розробки |
303 |
420 |
470 |
570 |
774 |
908 |
|
Державне управління |
335 |
396 |
495 |
577 |
691 |
861 |
|
Освіта |
156 |
224 |
267 |
340 |
429 |
580 |
|
Охорона здоров'я та соціальна допомога |
138 |
183 |
223 |
279 |
351 |
456 |
|
Колективні, громадські та особисті послуги |
162 |
211 |
247 |
299 |
400 |
535 |
|
з них діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту |
135 |
182 |
219 |
277 |
383 |
536 |
Примітка. Дані за 2000–2001рр. уточнено по відношенню до раніше опублікованих.
Діаграма 10
Розподіл кількості найманих працівників за розмірами номінальної заробітної плати, нарахованої за червень 2005 року
У 2005р. продовжує зберігатись високий ступінь диференціації регіонів за рівнем оплати праці. Найвищий її рівень у І півріччі залишався у м.Києві – 1180,08 грн. Серед інших регіонів співвідношення середнього рівня у Донецькій (877,30 грн.) та Тернопільській (494,81 грн.) областях становило 1,8 раза.
Під впливом економічного зростання та постійного підвищення законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати останніми роками спостерігається стійка тенденція до зменшення частки низькооплачуваних і відповідно збільшення середньо та високооплачуваних працівників. Питома вага тих, які мали нарахування у розмірі понад 500 грн. за останні п’ять років зросла від 7,5% у червні 2000р. до 57,3% у червні 2005р. Водночас за означений період у 7,6 раза зменшилась кількість працівників, які отримали заробітну плату у межах 290 грн. ( на рівні мінімальної заробітної плати у червні 2005р.).
6. Реальна заробітна плата
Зміни в економічній та фіскальній політиці, стабілізація споживчих цін забезпечили в останні роки стійку динаміку збільшення реальної заробітної плати, яка є одним із важливих індикаторів стану рівня життя. Починаючи з січня 2001р. средньомісячні темпи приросту індексу реальної заробітної плати становили 1,4%. У I півріччі 2005р. порівняно з відповідним періодом минулого року приріст показника становив 17,0 %.
Щорічну динаміку реальної заробітної плати характеризують дані, наведені у таблиці 14.
|
|
Індекс реальної заробітної плати, % |
|
|
до відповідного періоду попереднього року |
2004р. до відповідного року |
|
|
2000р. |
99,1 |
201,1 |
|
2001р. |
119,3 |
168,6 |
|
2002р. |
118,2 |
142,6 |
|
2003р. |
115,2 |
123,8 |
|
2004р. |
123,8 |
х |
|
I півріччя 2005р. |
117,0 |
х |
Серед регіонів показник темпу росту реальної заробітної плати у I півріччі 2005р. по відношенню до відповідного періоду 2004р. коливався від 109,4% у Запорізькій до 123,6% у Івано-Франківській області.
7. Стан виплати заробітної плати
На відміну від минулорічних тенденцій щодо скорочення заборгованості із виплати заробітної плати (на 10,1%, або на 225,2 млн. грн.) у І півріччі 2005р. вона зросла на 20,7% або на 230,1 млн.грн. і на 1 липня становила 1341,3 млн.грн. Частка боргу у фонді оплати праці, нарахованого усім працівникам за червень п.р., дорівнювала 14% проти 28,7% рік тому.
У регіональному аспекті збільшення суми невиплаченої заробітної плати відбулося майже в усіх реґіонах країни. Виключенням стали два регіони – Херсонська та Івано-Франківська області, які за цей період зменшили суму боргу на 19,5% та 3,8% відповідно.
Найбільший приріст заборгованості з початку п.р. спостерігався у Донецькій (на 47,6 млн.грн., або на 16,8%.), Вінницькій (на 26,2 млн.грн., або на 55,6%), Луганській (на 24,6 млн.грн., або на 21,5%) та Одеській (на 15,5 млн.грн., або на 72,8%) областях.
Діаграма 11
Динаміка заборгованості із виплати заробітної плати
(на початок періоду)
Примітка. Загальна сума боргу включає дані економічно активних підприємств, суб’єктів господарювання, щодо яких реалізовуються процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також економічно неактивних підприємств.
На економічно активних підприємствах сума невиплаченої заробітної плати у І півріччі п.р. зросла на 30,6% і на 1 липня п.р. становила 763,9 млн.грн., або 56,9% загальної суми боргу. Приріст заборгованості економічно активних підприємств мав місце в усіх реґіонах країни, за виключенням Дніпропетровської та Хмельницької областей. Найвищі темпи приросту заборгованості спостерігалися у Волинській, Рівненській (у 2,2 раза більше), Харківській (на 92,2%), Чернігівській (на 77,5%) та Закарпатській (на 70%) областях.
Серед видів економічної діяльності найвищі темпи зростання суми заборгованості із виплати заробітної плати за січень–червень п.р. спостерігались у лісовому господарстві (в 6,1 раза більше), державному управлінні (в 4,3 раза більше), на підприємствах, які здійснюють допоміжні транспортні послуги (на 97,7%), установах освіти (на 90,8%) та охорони здоров’я (на 59,7%). У промисловості приріст обсягу боргу з початку п.р. склав 21,8%, або 62,7 млн.грн., при цьому на підприємствах по видобуванню кам’яного вугілля він становив 39,5%, або 50,8 млн.грн.
З кожних 100 грн., невиплачених економічно активними підприємствами, 46 грн. заборгували своїм працівникам підприємства промисловості, ще 26 грн. – сільського господарства.
Діаграма 12
Динаміка кількості працівників, які вчасно не отримували заробітну плату
(на початок періоду)
Кількість працівників економічно активних підприємств, які вчасно не отримали заробітну плату на 1 липня п.р. становила 692,1 тис. осіб, що на 31,1% менше, ніж на відповідну дату минулого року. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 823 грн., що дорівнює розміру середньомісячної заробітної плати в середньому по економіці за червень.
|
Обстеження населення з питань економічної активності |
Проводяться органами державної статистики з 1995 року. У 1995–1998рр. проводилися раз на рік, 1999–2003рр. – щоквартально, в останньому місяці кожного кварталу, а з січня 2004 року впроваджені в практику постійної роботи Держкомстату України з щомісячною періодичністю проведення за оновленою програмою. Нова програма організації та проведення щомісячних вибіркових обстежень має суттєві відмінності, порівняно з щоквартальною системою організації збору відповідних даних. Зазначені відмінності полягають у побудові нового плану первинних територіальних одиниць вибірки та нової схеми відбору домогосподарств. Крім того, з метою вдосконалення інформаційних можливостей аналізу показників економічної активності, зайнятості, безробіття та методології визначення у відповідності до міжнародних стандартів за експертною допомогою фахівців Міжнародної Організації Праці внесено зміни до інструментарію проведення обстеження. |
|
Основа проведення обстежень |
Обстеження проводяться за місцем постійного проживання населення спеціально підготовленими працівниками (статистиками) шляхом безпосереднього опитування (на добровільних засадах) мешканців України віком 15–70 років (включно), які проживають у домогосподарствах, що потрапили до вибіркової сукупності. Базою проведення обстежень виступає сукупність домогосподарств, відібраних в усіх регіонах країни на науково обгрунтованих засадах, з урахуванням схеми ротації, за якою кожне відібране домогосподарство повинно опитуватися 6 разів. Опитування 3 місяці поспіль – перерва у 9 місяців – 3 місяці поспіль опитування. Щомісячна вибіркова сукупність домогосподарств становить 18,5 тис. |
|
Охоплення населення опитуванням |
Впродовж січня–червня п.р. було опитано 65,1 тис. респондентів віком 15–70 років, що складає 0,18% постійного населення України зазначеного віку. Кількість проведених інтерв'ю становила 145,9 тис. Рівень участі відібраних домогосподарств в обстеженні складав: у міській місцевості – 77,9% та 86,0 % у сільській. |
|
|
Обстеженню підлягають: |
|
|
усі члени домогосподарства у віці 15–70 років (включно), які постійно проживають у цьому домашньому господарстві (незалежно від наявності прописки та її характеру). |
|
|
Обстеженню не підлягають: |
|
|
а) домогосподарства, у яких: - всі особи знаходяться поза віковими межами ( молодше 15 та старше 70 років); - проживає одинока особа, яка має явні розумові чи інші відхилення, через які не спроможна надати об'єктивну інформацію, необхідну для заповнення анкет; |
|
|
б) особи, які належать до нижче зазначених категорій: ,- студенти та учні всіх типів навчальних закладів, які виїхали та тимчасово проживають в іншій місцевості і підлягають опитуванню за місцем їх навчання; .- особи, які перебувають на військовій строковій службі, а також курсанти, які проживають у казармах; .- особи, які в період відвідування домогосподарства були тимчасово відсутні та їхнє повернення не очікується впродовж наступних 12 місяців. |
|
Період проведення обстежень |
Опитування населення здійснюється у третій декаді кожного місяця з 21 по 30 (31) число (включно). |
|
Звітний період |
Звітним періодом є обстежуваний тиждень (з понеділка по неділю), що включає 15 число місяця. |
|
Методологічна основа |
Основні визначення та поняття, розроблені за рекомендаціями Міжнародної Організації Праці та 13 Міжнародної конференції від 29 жовтня 1982 року з урахуванням національних особливостей законодавчої та нормативної бази. |
|
Економічно активне населення |
Складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як «зайняті» або «безробітні», визначені за методологією МОП. |
|
Рівень економічної активності |
Визначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення віком 15–70 років до всього обстеженого населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
Зайняті економічною діяльністю (надалі - зайняті) |
Вважаються особи віком 15–70 років, які: - працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину: - за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; - працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; "- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин. |
|
Рівень зайнятості |
Визначається як відношення (у відсотках) чисельності зайнятого населення віком 15–70 років до всього населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
Безробітні, визначені за методологією МОП |
Особи віком 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом основним умовам: а) «не мали роботи (прибуткового заняття)»; б) «активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню», тобто робили конкретні кроки, протягом останніх чотирьох тижнів, з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві; в) були «готові приступити до роботи впродовж 2-х найближчих тижнів», тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві. |
|
До категорії безробітних відносяться також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу, а також проходять навчання за направленням державної служби зайнятості населення. |
|
|
Рівень безробіття, визначений за методологією МОП |
Відношення (у відсотках) чисельності безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) означеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки. |
|
Зареєстровані безробітні |
Відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” до зареєстрованих безробітних належать працездатні громадяни працездатного віку, які не мають заробітку чи інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. |
|
Рівень зареєстрованого безробіття |
З 2005 року рівень зареєстрованого безробіття визначається як відношення чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення, до середньорічної чисельності населення працездатного віку. Це обумовлено удосконаленням методології розрахунку показника, яка враховує діючу демографічну структуру населення та методику розрахунку рівня безробіття за методологією МОП. До цього року показник розраховувався як відношення (у відсотках) чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення, до працездатного населення працездатного віку на відповідну дату. З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, проводиться розрахунок середньої за період (за місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік) чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття рахується по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період. |
|
Слід відмітити, що через недостатню кількість вільних робочих місць в офіційному секторі та розповсюдження неформальної зайнятості у сільській місцевості чисельність зареєстрованих безробітних в окремі періоди перевищує обсяги безробіття, визначеного за методологією МОП. |
|
|
Рівень працевлаштування |
Відношення (у відсотках) чисельності працевлаштованих осіб до кількості незайнятих, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж певного періоду. |
|
Навантаження на одне робоче місце (вакансію) |
Показник розраховується як відношення кількості зареєстрованих у державній службі зайнятості громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених підприємствами, установами та організаціями. |
|
Економічно неактивне населення |
Особи, які не можуть бути класифіковані як «зайняті» або «безробітні». До складу цієї категорії населення включаються незайняті особи, які належать до таких соціальних груп: |
|
|
"-учні та студенти; "-пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; "-особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими; "-особи працездатного віку, які зневірилися у пошуках роботи; "-інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, які шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом через хворобу, навчання тощо. |
|
Оцінка надійності основних показників економічної активності населення |
У додатках 1 та 2 наведені результати розрахунків величини стандартної похибки, граничної похибки вибірки для довірчої імовірності 0,95 та коефіцієнта варіації для оцінки відносних показників зайнятості та безробіття за I півріччя п.р. по Україні та регіонах. Коефіцієнт варіації (CV) використовується як показник придатності даних для аналізу. Так, якщо CV <= 5%, то оцінка вважається надійною; якщо 5% < CV <= 10% - оцінка є придатною для кількісного та якісного аналізу. Якщо 10 < CV <= 25% - оцінка придатна лише для якісного аналізу, її надійність не є достаньо високою. |
|
Середньооблікова кількість штатних працівників |
Охоплює осіб, працюючих за наймом на підприємствах. У цій чисельності не враховуються зайняті на умовах договорів цивільно-правового характеру, сумісники, а також ті, які знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством. Зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу. Цей показник обчислюється в середньому за період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік). За звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні і ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів звітного місяця. За певний період обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному періоді та діленням одержаної суми на кількість місяців у зазначеному періоді. |
|
Номінальна заробітна плата |
Нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі (незалежно від джерела фінансування, крім коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності): за відпрацьований час або виконану роботу, премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Номінальна заробітна плата включає обов’язкові відрахування: прибутковий податок, відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та на випадок безробіття). |
|
Реальна заробітна плата |
Це показник, який характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін споживчих цін на товари і послуги і рівня податків й обов’язкових платежів. |
|
Індекс реальної заробітної плати |
Показник характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним. Визначається діленням індексу нарахованої номінальної заробітної плати на ІСЦ за той же період. |
|
Заборгованість з виплати заробітної плати |
Це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників. При цьому заборгованою вважається сума, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі із фонду оплати праці, за винятком обов’язкових утримань (прибутковий податок та сума зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), яка не виплачена до 1-го числа місяця, наступного за звітним. |
|
|
Рівень зайнятості населення у віці 15–70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка вибірки (LSE), % |
Коефіцієнт варіації (CV),% |
|
Україна |
56,8 |
0,31 |
0,60 |
0,54 |
|
у тому числі за регіонами |
|
|
|
|
|
Автономна Республіка Крим |
57,5 |
1,42 |
2,77 |
2,41 |
|
Вінницька |
56,9 |
1,50 |
2,95 |
2,59 |
|
Волинська |
56,5 |
1,59 |
3,12 |
2,81 |
|
Дніпропетровська |
57,6 |
0,93 |
1,83 |
1,61 |
|
Донецька |
57,8 |
1,20 |
2,35 |
2,07 |
|
Житомирська |
57,3 |
1,09 |
2,13 |
1,89 |
|
Закарпатська |
57,8 |
1,59 |
3,12 |
2,71 |
|
Запорізька |
57,5 |
1,64 |
3,22 |
2,84 |
|
Івано-Франківська |
50,3 |
1,92 |
3,76 |
3,82 |
|
Київська |
57,7 |
1,83 |
3,59 |
3,17 |
|
Кіровоградська |
55,3 |
1,83 |
3,59 |
3,32 |
|
Луганська |
54,7 |
1,58 |
3,09 |
2,89 |
|
Львівська |
54,8 |
1,35 |
2,64 |
2,46 |
|
Миколаївська |
56,7 |
1,50 |
2,94 |
2,60 |
|
Одеська |
55,6 |
1,83 |
3,58 |
3,28 |
|
Полтавська |
57,5 |
1,19 |
2,33 |
2,03 |
|
Рівненська |
54,4 |
1,44 |
2,82 |
2,65 |
|
Сумська |
57,4 |
2,03 |
3,98 |
3,47 |
|
Тернопільська |
50,5 |
1,91 |
3,74 |
3,80 |
|
Харківська |
57,7 |
1,01 |
1,97 |
1,74 |
|
Херсонська |
55,7 |
1,63 |
3,19 |
2,88 |
|
Хмельницька |
57,6 |
1,89 |
3,70 |
3,28 |
|
Черкаська |
55,2 |
1,07 |
2,09 |
1,90 |
|
Чернівецька |
54,3 |
1,12 |
2,19 |
2,01 |
|
Чернігівська |
58,1 |
2,15 |
4,21 |
3,64 |
|
м.Київ |
63,1 |
1,29 |
2,54 |
2,05 |
|
м.Севастополь |
62,1 |
2,29 |
4,49 |
3,70 |
|
|
Рівень безробіття населення у віці 15–70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка вибірки (LSE), % |
Коефіцієнт варіації (CV), % |
|
Україна |
7,9 |
0,3 |
0,5 |
3,2 |
|
у тому числі за регіонами |
|
|
|
|
|
Автономна Республіка Крим |
6,4 |
0,8 |
1,6 |
13,2 |
|
Вінницька |
8,0 |
0,7 |
1,5 |
9,4 |
|
Волинська |
10,0 |
1,1 |
2,1 |
10,7 |
|
Дніпропетровська |
6,3 |
0,6 |
1,2 |
9,3 |
|
Донецька |
6,7 |
0,5 |
1,0 |
7,7 |
|
Житомирська |
10,8 |
1,2 |
2,3 |
11,1 |
|
Закарпатська |
7,8 |
0,9 |
1,7 |
11,3 |
|
Запорізька |
7,1 |
1,0 |
2,0 |
14,7 |
|
Івано-Франківська |
9,5 |
1,4 |
2,6 |
14,3 |
|
Київська |
7,5 |
0,6 |
1,2 |
8,0 |
|
Кіровоградська |
9,7 |
0,9 |
1,8 |
9,4 |
|
Луганська |
8,7 |
0,8 |
1,5 |
8,6 |
|
Львівська |
9,6 |
0,8 |
1,5 |
8,0 |
|
Миколаївська |
10,4 |
1,0 |
1,9 |
9,5 |
|
Одеська |
6,1 |
0,8 |
1,5 |
12,9 |
|
Полтавська |
7,3 |
0,9 |
1,9 |
13,0 |
|
Рівненська |
10,2 |
1,3 |
2,6 |
13,2 |
|
Сумська |
7,9 |
1,0 |
2,0 |
12,6 |
|
Тернопільська |
10,0 |
1,3 |
2,6 |
13,3 |
|
Харківська |
7,2 |
0,5 |
1,1 |
7,6 |
|
Херсонська |
9,9 |
1,7 |
3,3 |
16,8 |
|
Хмельницька |
9,5 |
1,3 |
2,6 |
14,1 |
|
Черкаська |
11,1 |
1,3 |
2,6 |
11,8 |
|
Чернівецька |
10,2 |
1,0 |
2,1 |
10,3 |
|
Чернігівська |
8,3 |
1,0 |
1,9 |
11,9 |
|
м.Київ |
4,5 |
0,5 |
0,9 |
10,8 |
|
м.Севастополь |
2,9 |
1,3 |
2,6 |
45,7 |