Архів: 2006| 2005| 2004

Прес-реліз

„ 8” квітня 2004р.

№ 6-3-9/147

РИНОК ПРАЦІ УКРАЇНИ У 2003 РОЦІ

У даному випуску вміщено статистичні та аналітичні матеріали за 2003 рік та у динаміці за три попередні роки, які характеризують:

  • економічну активність населення;
  • зайнятість;
  • безробіття;
  • використання робочої сили;
  • номінальну та реальну заробітну плату та стан її виплати.

До відома користувачів:

Додаткову інформацію можна отримати за телефонами:

227-30-11; 234-75-65

235-00-82

Основні показники ринку праці розміщуються на Інтернет сторінці Держкомстату www.ukrstat.gov.ua.

ã Державний комітет статистики України, 2004

Основні тенденції, що були притаманні ринку праці у 2003 році, порівняно з 2002 роком
  • збільшення рівня зайнятості населення у віці 15-70 років з 56,2% до 56,6%;
  • зниження рівня безробіття у визначенні МОП з 10,1% до 9,1% економічно активного населення у віці 15-70 років;
  • скорочення кількості зневірених у пошуках роботи незайнятих громадян працездатного віку на 16,7%;
  • скорочення кількості незайнятих громадян, які перебувають на обліку державної служби зайнятості, з 1055,2 тис. осіб на 1 січня 2003р. до 1003,7 тис. осіб на цю дату 2004р.;
  • зменшення обсягів довготривалого безробіття: на 16,1% - серед безробітних у визначенні МОП та 10,0% - зареєстрованих безробітних;
  • зростання потреби підприємств, установ, організацій у працівниках на 12,0%;
  • зниження навантаження зареєстрованих незайнятих громадян на вільні робочі місця (вакансії) з 9 до 7 осіб;
  • збільшення обсягів працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості на 5,5%;
  • зростання середньомісячної допомоги по безробіттю на 11,6%;
  • зростання розміру середньомісячної:
    • номінальної заробітної плати - на 22,8%;
    • реальної заробітної плати - на 15,2%;
  • зменшення кількості працівників:
    • які з ініціативи адміністрації переведені на скорочений графік роботи - на 12,7%,
    • яким надавались адміністративні відпустки з ініціативи адміністрації - на 39,3% ;
  • скорочення суми заборгованості із виплати заробітної плати на 15,2%,
  • скорочення кількості працівників, які вчасно не отримали заробітну плату на 39,2%.

Прес-реліз підготовлений за матеріалами державних статистичних спостережень: щоквартальних вибіркових обстежень населення з питань економічної активності, даних державної служби зайнятості, звітності підприємств, установ та організацій.

Більш детальні характеристики показників ринку праці будуть розміщені у статистичних збірниках „Економічна активність населення України-2003” та „Праця України у 2003 році”, що мають вийти з друку у липні 2004 року.

Звертаємо увагу, що показники розраховані за матеріалами вибіркових обстежень населення в подальшому будуть перераховані у зв'язку зі змінами організаційного та методологічного характеру, що відбулися у програмі проведення зазначених обстежень у 2004 році та приведення їх у відповідність з новими даними демографічної статистики, отриманими за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року.

При використанні даних прес-релізу посилання на джерело інформації є обов'язковим. 

Відповідальна за випуск Н.В. Григорович

 

Динаміка основних показників ринку праці
 

Одиниця виміру

2000

2001

2002

2003

2003 у % до 2002

Економічно активне населення

в середньому за рік, тис.осіб

          

     у віці 15-70 років

23127,4

22755,0

22701,7

22614,2

99,6

     працездатного віку

21479,6

21251,0

21117,7

20994,7

99,4

Рівень економічної активності

у % до населення відповідної вікової групи

          

     у віці 15-70 років

63,5

62,7

62,6

62,3

х

     працездатного віку

73,9

72,8

72,4

72,0

х

Зайняте населення

в середньому за рік, тис.осіб

          

     у віці 15-70 років

20419,8

20238,1

20400,7

20554,7

100,8

     працездатного віку

18797,3

18748,9

18830,1

18949,7

100,6

Рівень зайнятості

у % до населення відповідної вікової групи

          

     населення у віці 15-70 років

56,1

55,8

56,2

56,6

х

     населення працездатного віку

64,7

64,3

64,6

65,0

х

Безробітне населення:

в середньому за рік, тис.осіб

          

     - визначене за методологією МОП:

в середньому за рік, тис.осіб

          

          у віці 15-70 років

2707,6

2516,9

2301,0

2059,5

89,5

          працездатного віку

2682,3

2502,1

2287,6

2045,0

89,4

     - зареєстроване у державній службі зайнятості, працездатного віку

в середньому за рік, тис.осіб

1178,7

1063,2

1028,1

1024,2

99,6

Рівень безробіття визначеного за методологією МОП:

у % до економічно активного населення відповідної вікової групи

          

     населення у віці 15-70 років

11,7

11,1

10,1

9,1

х

     населення працездатного віку

12,5

11,8

10,8

9,7

х

Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку

у % до економічно активного населення працездатного віку

5,5

5,0

4,9

4,9

х

у % до працездатного населення працездатного віку

4,3

3,9

3,7

3,7

х

Кількість незайнятих громадян, які скористалися послугами державної служби зайнятості

за рік, тис. осіб

2744,1

2760,2

2799,2

2835,2

101,3

з них:

            

     Працевлаштовано

за рік, тис. осіб

597,0

772,7

831,8

877,3

105,5

     Рівень працевлаштування

у % до тих, які перебували на обліку

21,8

28,0

29,7

30,9

Х

     Взяли участь у громадських роботах

за рік, тис. осіб

250,7

302,0

345,2

378,6

109,7

     Проходили професійне навчання

за рік, тис. осіб

137,2

147,2

163,4

175,5

107,4

Потреба в робочій силі

на кінець року, тис.осіб

68,2

96,9

123,9

138,8

112,0

Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце вакантну посаду

на кінець року, осіб

17

11

9

7

77,8

Середній розмір допомоги по безробіттю

на кінець року, грн.

59,39

85,23

105,98

118,32

111,6

у % до законодавчо встановленого рівня мінімальної зарплати

50,3

72,2

64,2

57,7

Х

Кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю

на кінець року, тис. осіб

738,8

665,9

757,5

796,8

105,2

у % до тих, які перебували на обліку

64,0

66,1

73,2

80,6

Х

Середньомісячна заробітна плата

     -номінальна

 гривень

230,13

311,08

376,38

462,27

122,8

     - реальна

у % до відповідного року

99,1

119,3

118,2

115,2

Х

Сума заборгованості із виплати заробітної плати

на кінець року, млн. грн.

4928,0

2484,3

2313,5

1962,3

84,8

Кількість працівників, яким вчасно не виплачено заробітну плату

на кінець року, тис. осіб

6536,7

3148,1

2152,0

1309,3

60,8

Кількість працівників, які знаходились у відпустках з ініціативи адміністрації

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

16,1

7,2

5,1

3,2

Х

Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації переведені на скорочений графік роботи

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

13,3

13,3

12,4

11,3

Х

Рівень прийому робочої сили

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

20,0

22,1

23,7

25,3

Х

Рівень вибуття працівників

у % до середньооблікової кількості штатних працівників

25,0

26,6

27,7

29,5

Х

Статистично-аналітичний огляд стану ринку праці додається : 

 

Статистично-аналітичний огляд стану ринку праці

 1. Характеристики основних показників ринку праці

1.1. Показники економічної активності

 За даними щоквартальних вибіркових обстежень з питань економічної активності, чисельність економічно активного населення віком 15 – 70 років за 2003р. порівняно з 2002 роком скоротилася на 87,5 тис. осіб і становила 22,6 млн. осіб, з яких 71,6% складали мешканці міської місцевості, 28,4 % – сільські жителі. Структуру та динаміку економічної активності населення надає діаграма 1.

 Рівень економічної активності населення віком 15–70 років знизився з 62,6% у 2002р. до 62,3% у 2003р. Зазначена тенденція була обумовлена суттєвим зниження цього показника у населення сільської місцевості з 59,8% до58,8%. Проте серед населення міської місцевості навпаки відбулося незначне зростання рівня економічної активності з 63,7% до 63,8%. Динаміку зазначених показ-ників за 2003 рік характери- зує діаграма 2.

1.2. Показники зайнятості

Чисельність зайнятого населення віком 15–70 років за 2003р., порівняно з 2002р., збільшилася на 0,8% та становила 20,6 млн. осіб, або 56,6% населення зазначеного віку. Зазначена тенденція повністю склалася під впливом зростання обсягів зайнятості у міській місцевості (на 2,0%), в той час як у сільській спостерігалося зниження цього показника ( на 2,2%).

Рівень зайнятості населення зазначеного віку відповідно зріс за зазначений період в цілому по Україні з 56,2% до 56,6%, у міській місцевості - з 56,4% до 57,5% а у сільській місцевості навпаки знизився з 55,9% до 54,7%. Цей показник був вищим у чоловіків (60,9%) порівняно з жінками (52,8%), про що свідчать дані діаграми 3.

Найвищий рівень зайнятості населення спостерігається серед осіб від 30 до 49 років, порівняно з молоддю та особами передпенсійного віку.

Таблиця 1. Рівень зайнятості населення за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2003 р.

(відсотків до кількості всього населення відповідної вікової групи)
 

Всього

У тому числі за віковими групами, років

15–24

25–29

30–39

40–49

50–59

60–70

Все населення

56,6

32,1

74,6

79,1

78,1

60,8

19,9

     жінки

52,8

29,5

69,8

77,1

77,3

53,9

16,4

     чоловіки

60,9

34,7

79,3

81,1

78,9

69,3

24,9

     міське населення

57,5

30,6

75,5

79,9

78,3

62,5

18,2

     сільське населення

54,7

35,9

72,4

77,0

77,4

56,7

22,5

 

Відповідно до наявних даних1, серед країн Євро союзу Україна у 2002 році випереджала Італію за показником рівня зайнятості населення (56,2% проти 55,5). Крім того, нижчий ніж в Україні рівень зайнятості був на Мальті (54,5%), у Польщі (51,5%) та Турції (45,6%).

____________

1 Джерело даних: Інтернет сторінка Евростату – WWW. //europa.eu.int/comm/eurostat. Відмінністю показника рівня зайнятості в інших країнах є те, що розрахунки провадяться відносно всього населення старше 15 років, в той час як за національною методологією для населення у віці 15-70 років.

Таблиця 2. Рівні зайнятості населення у країнах Євросоюзу
 

Все населення

Жінки

Чоловіки

2000

2001

2002

2000

2001

2002

2000

2001

2002

Україна

56,1

55,8

56,2

51,7

51,7

52,3

60,9

60,4

60,6

Євросоюз

63,4

64,1

64,3

54,1

55,0

55,6

72,8

73,1

72,8

Бельгія

60,5

59,9

59,9

51,5

51,0

51,4

69,5

68,8

68,3

Данія

76,3

76,2

75,9

71,6

72,0

71,7

80,8

80,2

80,0

Німеччина

65,6

65,8

65,3

58,1

58,7

58,8

72,9

72,8

71,7

Греція

55,7

55,4

56,7

41,2

40,9

42,5

71,1

70,8

71,4

Іспанія

56,2

57,7

58,4

41,2

43,0

44,1

71,1

72,4

72,6

Франція

62,1

62,8

63,0

55,2

56,0

56,7

69,2

69,7

69,5

Ірландія

65,1

65,7

65,3

54,0

54,9

55,4

76,1

76,4

75,2

Італія

53,7

54,8

55,5

39,6

41,1

42,0

68,0

68,5

69,1

Люксембург

62,7

63,1

63,7

50,1

50,9

51,6

75,0

75,0

75,6

Нідерланди

72,9

74,1

74,4

63,5

65,2

66,2

82,1

82,8

82,4

Австрія

68,5

68,5

69,3

59,6

60,7

63,1

77,3

76,4

75,7

Португалія

68,4

68,7

68,2

60,5

61,0

60,8

76,6

76,7

75,9

Фінляндія

67,2

68,1

68,1

64,2

65,4

66,2

70,1

70,8

70,0

Швеція

73,0

74,0

73,6

70,9

72,3

72,2

75,1

75,7

74,9

Великобританія

71,5

71,7

71,7

64,8

65,0

65,3

78,1

78,3

78,0

Країни, що вступають до Євросоюзу у 2004 році

57,4

56,6

55,9

51,4

50,8

50,1

63,6

62,6

61,8

Кіпр

65,7

67,8

68,8

53,5

57,2

59,1

78,7

79,3

78,9

Чехія

65,0

65,0

65,4

56,9

56,9

57,0

73,2

73,2

73,9

Естонія

60,4

61,0

62,0

56,9

57,4

57,9

64,3

65,0

66,5

Угорщина

56,3

56,5

56,6

49,7

49,8

50,0

63,1

63,4

63,5

Литва

59,3

57,5

59,9

57,9

56,2

57,2

60,9

58,9

62,7

Латвія

57,5

58,6

60,4

53,8

55,7

56,8

61,5

61,9

64,3

Мальта

54,2

54,3

54,5

33,1

32,1

33,6

75,0

76,2

75,3

Польща

55,0

53,4

51,5

48,9

47,7

46,2

61,2

59,2

56,9

Словенія

62,8

63,8

63,4

58,4

58,8

58,6

67,2

68,6

68,2

Словакія

56,8

56,8

56,8

51,5

51,8

51,4

62,2

62,0

62,4

Довідково:

    

  

  

  

  

  

  

  

Болгарія

50,4

49,6

50,6

46,3

46,8

47,5

54,7

52,6

53,7

Румунія

63,0

62,4

57,6

57,6

57,1

51,8

68,6

67,8

63,6

Турція

48,2

47,1

45,6

25,1

25,4

25,5

71,2

68,6

65,5

Динаміка показника обсягів зайнятості населення за 2003р. порівняно з 2002р. у половини областей мала тенденцію до зростання, в той час як у решти регіонів, навпаки, – до зменшення.

Серед регіонів країни найвищий рівень зайнятості за 2003р. спостерігався у м.Києві, а найнижчий у Тернопільській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях, де було зайнято менше половини населення віком 15–70 років. Високий ступень зайнятості населення працездатного віку був притаманний для регіонів з розвинутим промисловим та сільськогосподарським виробництвом: Донецької, Дніпропетровської, Харківської та Вінницької, Чернігівської, Сумської областей.

Таблиця 3. Динаміка зайнятості населення за регіонами
 

В середньому за рік

2002

2003

всього, у віці 15 -70 років

з них працездатного віку

всього, у віці 15 -70 років

з них працездатного віку

тис. осіб

у %3

тис. осіб

у %3

тис. осіб

у %3

тис. осіб

у %3

Україна

20400,7

56,2

18830,1

64,6

20554,7

56,6

18949,7

65,0

у тому числі за регіонами:

    

  

  

  

  

  

  

Автономна Республіка Крим2

1128,6

60,4

1018,6

67,2

1108,0

59,3

1011,7

66,7

Вінницька

799,0

62,9

702,8

71,2

826,7

65,1

715,7

72,5

Волинська

482,8

65,0

410,8

68,0

445,6

60,0

385,9

63,9

Дніпропетровська

1630,3

59,1

1511,8

68,4

1645,4

59,6

1514,5

68,5

Донецька

2103,9

56,6

1954,1

66,4

2129,0

57,3

1979,3

67,3

Житомирська

510,9

50,7

488,1

61,4

509,2

50,5

477,7

60,1

Закарпатська

495,0

53,6

465,6

60,0

558,9

60,5

535,0

69,0

Запорізька

865,0

58,1

796,4

66,5

818,6

55,0

759,4

63,5

Івано-Франківська

527,6

50,8

507,1

60,0

486,8

46,8

464,3

55,0

Київська

730,2

55,2

692,7

65,3

739,6

55,9

702,9

66,2

Кіровоградська

464,2

56,5

429,4

65,7

462,1

56,2

429,7

65,8

Луганська

1012,3

51,2

947,3

60,5

1013,2

51,3

954,7

61,0

Львівська

1084,7

55,3

983,4

61,6

1110,4

56,6

1008,0

63,2

Миколаївська

532,1

55,9

503,0

64,9

514,5

54,1

484,3

62,5

Одеська

1053,4

56,9

956,0

63,6

1065,2

57,5

987,3

65,7

Полтавська

639,3

53,3

608,8

64,3

677,4

56,5

635,8

67,1

Рівненська

401,9

48,1

383,5

56,0

422,6

50,6

409,0

59,7

Сумська

518,8

54,4

486,6

64,0

564,3

59,1

497,3

65,4

Тернопільська

375,9

46,1

356,7

55,1

374,5

45,9

357,2

55,2

Харківська

1330,8

60,4

1188,2

66,6

1308,8

59,4

1178,4

66,0

Херсонська

476,6

53,1

444,0

60,8

473,7

52,8

451,4

61,8

Хмельницька

564,2

54,9

519,0

63,8

543,5

52,9

506,4

62,3

Черкаська

577,7

56,2

529,5

65,5

549,9

53,5

499,1

61,7

Чернівецька

290,9

43,4

281,9

51,5

332,8

49,6

313,9

57,4

Чернігівська

509,5

56,5

458,4

65,7

539,6

59,9

468,2

67,1

м. Київ

1295,1

63,2

1206,4

70,0

1334,4

65,2

1222,6

70,9

______________

2 У цій та наступній таблицях № 8 ,10 та додатках 1 і 2, що вміщують дані, отримані за матеріалами вибіркових обстежень населення з питань економічної активності, дані по Автономній Республіці Крим включають дані по місту Севастополю.

3 Рівень зайнятості, розрахований у відсотках до всього населення відповідного віку.

Загальне зростання зайнятості населення віком 15–70 років за 2003р. порівняно з 2002р. було повністю зумовлене збільшенням кількості працюючих на підприємствах приватної форми власності, де приріст зайнятих складав 418,8 тис. осіб, або 7,5%. Разом з тим продовжувала скорочуватися чисельність працівників підприємств, установ, організацій державної (на 128,3 тис. осіб, або на 1,6%) та колективної (на 128,9 тис. осіб, або на 2,0%) форм власності.

Таблиця 4. Кількість зайнятого населення за формами власності

(у віці 15–70 років)
 

2000

2001

2002

2003

Зайняте населення всього, тис. осіб

20419,8

20238,1

20400,7

20554.7

у тому числі за формами власності,
відсотків

    

  

  

     державна

44,0

43,1

40,3

39,4

     колективна

35,6

33,0

32,3

31,4

     приватна

20,2

23,8

27,2

29,1

     інші

0,2

0,1

0,2

0,1

Міське зайняте населення всього, тис. осіб

14164,3

14169,1

14294,0

14580,1

у тому числі за формами власності,
відсотків

    

  

  

     державна

50,5

48,2

45,2

43,8

     колективна

31,6

30,7

31,0

30,6

     приватна

17,7

21,0

23,7

25,5

     інші

0,2

0,1

0,1

0,1

Сільське зайняте населення всього, тис. осіб

6255,5

6069,0

6106,7

5974,6

у тому числі за формами власності,
відсотків

    

  

  

     державна

29,4

31,0

28,9

28,7

     колективна

44,7

38,4

35,3

33,5

     приватна

25,8

30,5

35,6

37,7

     інші

0,1

0,1

0,2

0,1

Реформування відносин власності супроводжувалося структурними зрушеннями щодо перерозподілу зайнятого населення за статусами зайнятості, зокрема у напрямку збільшення працюючих у секторі самостійної зайнятості.

За видами економічної діяльності обсяги зайнятості населення більше всього зросли у оптовій і роздрібній торгівлі (на 7,8%). Проте значно скоротилася чисельність працівників сільського господарства (на 3,9%) та обробної промисловості (на 4,6%).

Таблиця 5. Кількість зайнятого населення за видами економічної діяльності

(у віці 15–70 років)
 

2000

2001

2002

2003

Зайняте населення всього, тис.осіб

20 419,8

20 238,1

20 400,7

20 554,7

у тому числі за видами економічної діяльності4, у відсотках:

    

  

  

сільське, лісове та рибне господарство

20,5

19,7

19,8

18,9

з нього особисте підсобне сільське господарство

6,9

7,1

8,1

8,0

добувна та обробна промисловість, виробництво електроенергії, газу та води

26,2

25,9

26,1

24,8

будівництво

5,2

4,9

4,7

5,1

оптова й роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту, готелі та ресторани

12,6

13,7

14,0

14,9

транспорт та зв'язок

7,3

7,1

7,0

7,3

фінансова діяльність та операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

3,6

3,8

4,1

4,2

освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога

16,2

16,5

16,1

16,1

інші види економічної діяльності

8,4

8,4

8,2

8,7

_________________

4 Види економічної діяльності визначені відповідно до Державного класифікатору України „Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009-96

За даними підприємств, установ та організацій, у зв’язку з реорганізацією виробництва за 2003р. було вивільнено 189,4 тис. осіб, що на 2,6% менше, ніж за 2002р. Слід зазначити, що фактичні обсяги вивільнення робочої сили були в 2,6 раза менші за передбачені. Основний обсяг вивіль-нення працівників припадав на підприємства, установи та організації державної та колективної форм власності.

За видами економічної діяльності обсяги вивільнення працівників суттєво зросли у 2003 році, порівняно з 2002 роком у сільському та рибному господарстві, операціях з
нерухомістю та державному управлінні. Водночас у сфері фінансової діяльності, торгівлі, готелях та ресторанах, будівництві та на транспорті вивільнення працівників скоротилося. За регіонами обсяги вивільнення працівників більш ніж на чверть зросли у Кіровоградській, Полтавській та Чернівецькій областях. Проте у Херсонській, Закар-патській, Дніпропетровській областях та м. Севастополі цей показник, навпаки, майже на чверть скоротився.

 

1.3. Показники безробіття

Кількість громадян у віці 15-70 років, які з різних причин не мали роботи або прибуткового зайняття за 2003р., порівняно з даними за 2002р., зменшилася на 154,1 тис. осіб, або на 1,0%, та становила 15,7 млн. осіб, або 43,4% всієї кількості населення зазначеного віку. Серед цієї категорії нстановила 15,7 млн. осіб, аселення 2,1 млн. громадян активно шукали роботу, готові були приступити до неї, намагались організувати власну справу або знайшли роботу та чекали відповіді, тобто за методологією Міжнародної Організації Праці (МОП) відносилися до безробітних. При цьому, кількість безробітних у віці 15 – 70 років у цілому по країні порівняно з показником за 2002р. скоротилася на 10,5%, або на 241,5 тис. осіб. Це відбулося виключно за рахунок зменшення чисельності безробітного населення в міській місцевості на 13,9 %, або на 260,4 тис. осіб. Проте у сільській місцевості обсяги безробіття збільшилися на 4,4%, або на 18,9 тис. осіб.

Відповідні зміни вплинули на рівень безробіття населення віком 15 – 70 років, визначений за методологією МОП, який за зазначений період у цілому по країні скоротився з 10,1% до 9,1%, у міського населення – з 11,6% до 9,9%. Проте у сільській місцевості відбулося зростання цього показника з 6,6% до 7,0%. Цей показник був вищим серед чоловіків, порівняно з жінками та міського населення на відміну від сільського. За віковими групами найвищий рівень безробіття спостерігався серед молоді у віці від 15 до 25 років, яка не маючи належної освіти та професійного досвіду не здатна на рівних конкурувати на ринку праці.

Таблиця 6. Рівень безробіття населення визначений за методологією МОП за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2003 р.

(відсотків до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)
 

Всього

У тому числі за віковими групами, років

15–24

25–29

30–39

40–49

50–59

60–70

Все населення

9,1

16,6

10,3

9,0

8,3

6,4

0,7

Жінки

8,8

17,1

9,5

8,5

8,3

5,9

0,5

Чоловіки

9,4

16,3

10,9

9,5

8,2

6,8

0,8

Міське населення

9,9

17,7

11,4

9,7

9,0

7,0

1,2

Сільське населення

7,0

14,3

7,3

7,3

6,0

4,6

0,0

Слід відзначити, що за 2003 рік рівень безробіття населення у визначенні МОП по Україні був нижчим ніж у Німеччині, Греції, Франції та Іспанії.

Таблиця 7. Рівні безробіття населення у країнах Євросоюзу

 

Все населення

Жінки

Чоловіки

2000

2001

2002

2003

2000

2001

2002

2003

2000

2001

2002

2003

Україна

11,7

11,1

10,1

9,1

11,7

11,0

10,0

8,8

11,7

11,2

10,3

9,4

Євросоюз5

7,8

7,4

7,7

8,0

9,2

8,6

8,7

8,9

6,7

6,5

6,9

7,3

Бельгія

6,9

6,7

7,3

8,1

8,5

7,6

8,2

8,5

5,6

6,0

6,7

7,8

Данія

4,4

4,3

4,6

5,6

4,8

4,9

4,7

6,0

4,1

3,9

4,4

5,3

Німеччина

7,8

7,8

8,6

9,3

8,1

7,9

8,4

8,9

7,5

7,8

8,7

9,6

Греція

11,0

10,4

10,0

9,3

16,7

15,5

15,0

14,1

7,2

6,9

6,6

6,1

Іспанія

11,3

10,6

11,3

11,3

16,7

15,4

16,4

15,9

7,9

7,5

8,0

8,2

Франція

9,3

8,5

8,8

9,4

11,2

10,3

10,0

10,6

7,6

7,0

7,7

8,3

Ірландія

4,3

3,9

4,3

4,6

4,3

3,8

4,0

4,2

4,3

4,0

4,6

4,9

Італія

10,4

9,4

9,0

8,7

14,3

12,9

12,2

11,7

8,0

7,3

7,0

6,8

Люксембург

2,3

2,1

2,8

3,7

3,1

2,7

3,9

5,1

1,8

1,7

2,1

2,7

Нідерланди

2,9

2,5

2,7

3,8

3,8

3,1

3,0

4,0

2,2

2,0

2,5

3,7

Австрія

3,7

3,6

4,3

4,4

4,3

4,2

4,5

4,6

3,1

3,2

4,1

4,2

Португалія

4,1

4,1

5,1

6,4

5,1

5,1

6,1

7,3

3,3

3,2

4,2

5,6

Фінляндія

9,8

9,1

9,1

9,0

10,6

9,7

9,1

8,9

9,1

8,6

9,1

9,2

Швеція

5,6

4,9

4,9

5,6

5,3

4,5

4,6

5,2

5,9

5,2

5,3

6,0

Великобританія

5,4

5,0

5,1

5,0

4,8

4,4

4,5

4,3

5,9

5,5

5,6

5,5

Норвегія

3,4

3,6

3,9

4,5

3,2

3,5

3,6

4,0

3,6

3,7

4,1

4,9

Кіпр

5,2

4,4

3,,9

4,4

7,8

6,4

4,9

5,1

3,2

2,9

3,0

4,0

Чехія

8,7

8,0

7,3

7,8

10,4

9,7

9,0

9,9

7,3

6,7

6,0

6,2

Естонія

12,5

11,8

9,5

10,1

11,5

12,0

8,9

10,0

13,4

11,5

10,1

10,2

Угорщина

6,3

5,6

5,6

5,8

5,6

4,9

5,1

5,5

6,8

6,1

6,0

6,0

Литва

15,7

16,1

13,6

12,7

13,4

13,8

13,4

13,3

17,9

18,4

13,7

12,1

Латвія

13,7

12,9

12,6

10,5

12,9

11,5

11,4

10,7

14,4

14,2

13,6

10,3

Мальта

7,0

6,7

7,5

8,2

7,8

8,0

9,6

11,3

6,6

6,2

6,5

6,8

Польща

16,4

18,5

19,8

19,2

18,6

20,2

20,7

20,0

14,6

17,1

19,0

18,6

Словенія

6,6

5,8

6,1

6,5

6,8

6,2

6,5

7,1

6,4

5,5

5,8

6,1

Довідково:

    

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Болгарія

16,4

19,2

17,8

13,6

16,2

18,4

17,0

13,2

16,7

20,0

18,5

13,9

Румунія

6,8

6,6

7,5

6,6

6,3

6,2

7,1

6,2

7,2

6,9

7,8

6,9

США

4,0

4,8

5,8

6,0

4,1

4,7

5,6

5,7

3,9

4,8

5,9

6,3

Турція

6,5

8,3

10,3

9,0

6,3

7,4

9,4

7,3

6,6

8,7

10,7

9,5

Японія

4,7

5,0

5,4

5,3

4,5

4,7

5,1

4,9

4,9

5,2

5,5

5,5

_________________

5 Джерело даних: Інтернет сторінка Евростату – WWW. //europa.eu.int/comm/eurostat. Відмінністю показника рівня безробіття в інших країнах є те, що розрахунки провадяться відносно всього населення старше 15 років, в той час як за національною методологією для населення у віці 15-70 років.

Збільшення можливостей у працевлаштуванні на ринку праці міської місцевості зумовило залучення до складу економічно активного населення осіб цієї місцевості, які раніше не пропонували свою робочу силу на ринку праці через відсутність надії знайти роботу. Кількість незайнятих міських мешканців працездатного віку, які припинили пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені), порівняно з показником за 2002р. скоротилася на 73,6 тис. осіб, або на 16,7%, та становила у 2003 році 366,2 тис. осіб. Проте серед сільського населення кількість зневірених осіб збільшилася на 19,5 тис. осіб, або на 7,7%. На разі співвідношення сільських мешканців, зневірених у пошуках роботи, до економічно активного населення працездатного віку удвічі перевищувало аналогічний показник для жителів міст (4,7% проти 2,4%). Слід відмітити, що відповідно до рекомендацій міжнародних організацій зазначена категорія громадян також може бути віднесена до безробітних.

Рівень безробіття визначений за методологією МОП серед населення віком 15 – 70 років за 2003р., по відношенню до 2002р. зменшився у більшості регіонів. Найбільше зниження цього показника відбулося у Чернівецькій (на 6,0 в.п.), Закарпатській (на 4,9), Луганській (на 2,7), Львівській та Тернопільській областях (на 2,3 в.п.). На противагу загальнодержавній тенденції цей показник зріс у шести регіонах країни: Волинській (на 2,6 в.п.), Черкаській (на 2,0), Миколаївській (на 1,9), Полтавській (на 1,6), Запорозькій (на 1,3) областях та в Автономній Республіці Крим (1,1 в.п.).

Найнижчий рівень безробіття населення за методологією МОП спостерігався у м. Києві ( 4,8%) та Одеській області ( 5,4%), а найвищий – у Хмельницькій (13,3%), Тернопільській (13,0%), Миколаївській і Житомирській (по 12,8%) областях.

Таблиця 8. Динаміка безробіття населення за методологією МОП
за регіонами
 

2002

2003

всього, у віці 15 -70 років

з них працездатного віку

всього, у віці 15 -70 років

з них працездатного віку

тис. осіб

у %6

тис. осіб

у %6

тис. осіб

у %6

тис. осіб

у %6

Україна

2301,0

10,1

2287,6

10,8

2059,5

9,1

2045,0

9,7

Автономна Республіка Крим2

66,7

5,6

65,5

6,0

79,3

6,7

78,4

7,2

Вінницька

71,0

8,2

71,0

9,2

49,2

5,6

49,1

6,4

Волинська

50,8

9,5

50,6

11,0

61,4

12,1

61,4

13,7

Дніпропетровська

146,9

8,3

146,9

8,9

130,9

7,4

130,9

8,0

Донецька

218,3

9,4

217,1

10,0

183,9

8,0

182,7

8,5

Житомирська

78,6

13,3

78,5

13,9

74,9

12,8

74,9

13,6

Закарпатська

66,6

11,9

66,5

12,5

42,2

7,0

41,9

7,3

Запорізька

86,3

9,1

86,3

9,8

95,2

10,4

92,8

10,9

Івано-Франківська

75,5

12,5

75,5

13,0

66,8

12,1

66,8

12,6

Київська

89,0

10,9

88,8

11,4

81,5

9,9

81,2

10,4

Кіровоградська

59,6

11,4

58,5

12,0

51,4

10,0

51,4

10,7

Луганська

137,0

11,9

135,5

12,5

102,9

9,2

102,5

9,7

Львівська

158,7

12,8

158,4

13,9

130,0

10,5

129,3

11,4

Миколаївська

64,9

10,9

64,7

11,4

75,5

12,8

75,4

13,5

Одеська

92,0

8,0

90,1

8,6

60,3

5,4

59,5

5,7

Полтавська

45,9

6,7

45,9

7,0

61,6

8,3

61,3

8,8

Рівненська

61,8

13,3

61,5

13,8

60,1

12,5

59,0

12,6

Сумська

82,4

13,7

82,4

14,5

76,0

11,9

75,9

13,2

Тернопільська

67,9

15,3

67,9

16,0

56,1

13,0

56,1

13,6

Харківська

155,6

10,5

155,3

11,6

139,2

9,6

139,1

10,6

Херсонська

71,5

13,0

70,5

13,7

62,8

11,7

62,7

12,2

Хмельницька

87,5

13,4

86,8

14,3

83,3

13,3

83,3

14,1

Черкаська

58,3

9,2

58,3

9,9

69,2

11,2

67,1

11,9

Чернівецька

55,3

16,0

55,3

16,4

36,9

10,0

36,9

10,5

Чернігівська

68,8

11,9

68,3

13,0

61,3

10,2

60,9

11,5

м. Київ

84,1

6,1

81,5

6,3

67,6

4,8

64,5

5,0

__________________

6 Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, розрахований у відсотках до економічно активного населення відповідного віку

Серед економічно активного населення працездатного віку рівень безробіття визначений за методологією МОП також скоротився з 10,8% у 2002р. до 9,7% у 2003 році. Цей показник майже удвічі перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахований відповідно до економічно активного населення працездатного віку.

Середньомісячна кількість зареєстрованих безробітних по відношенню до безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП, становила в середньому за 2003р. 50,1% проти 44,9% у 2002 році. Через недостатню кількість вільних робочих місць в офіційному секторі та розповсюдження неформальної зайнятості у сільській місцевості чисельність зареєстрованих сільських безробітних перевищила обсяги безробіття, визначеного за методологією МОП у вересні 2002 року, а також у березні та червні 2003 року.

Основними причинами безробіття як зареєстрованого, так і визначеного за методологією МОП найчастіше виступають звільнення за власним бажанням; вивільнення з економічних причин7; неможливість знайти роботу після закінчення навчальних закладів , про що свідчать дані таблиці 9.

________________

7 Вивільнення у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією виробництва, скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ, організацій.

Таблиця 9. Безробітне населення за методологією МОП за причинами незайнятості

(у віці 15–70 років)
 

2000

2001

2002

2003

Безробітне населення у віці 15 - 70 років, тис. осіб

2707,6

2516,9

2301,0

2059,5

     у т. ч. за причинами незайнятості, у відсотках до підсумку

   

  

  

     вивільнені з економічних причин

40,2

37,0

33,5

33,0

     звільнені за власним бажанням

29,8

34,0

37,8

39,3

     демобілізовані з військової строкової служби

2,3

2,3

2,2

1,7

     не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації

18,3

17,5

16,3

15,2

     звільнені за станом здоров’я, переходом на інвалідність

1,1

0,6

0,4

0,5

     звільнені у зв’язку з закінченням строку контракту

5,1

4,8

5,6

5,9

інші причини безробіття

3,2

3,8

4,2

4,4

До державної служби зайнятості за допомогою у пошуках роботи за 2003р. звернулося 1780,0 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 0,5% більше, ніж за 2002р. Серед цієї категорії громадян кожен другий (49,5%) раніше займав місце робітника, четвертий (25,1%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії.

На обліку в державній службі зайнятості на 1 січня п.р. всього перебувало 1003,7 тис. незайнятих громадян, що на 4,9% менше, ніж на відповідну дату минулого року.

Середньомісячна чисельність зареєстрованих незайнятих громадян, які мали статус безробітних по відношенню до 2002р. зменшилася на 0,4% та становила у 2003р. 1024,2 тис. осіб, або 4,9% по відношенню до економічно активного населення працездатного віку. Слід відмітити, що спостерігалася значна диференціація цього показника за регіонами, де рівень зареєстрованого безробіття коливався від 10,0% у Тернопільській та 9,4% у Чернівецькій областях до 0,7% у м. Києві.

Таблиця 10. Зареєстроване безробіття за регіонами
 

2002

2003

Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис.осіб

у відсотках до:

Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис.осіб

у відсотках до:

економічно активного населення працездатного віку

працездатного населення працездатного віку

економічно активного населення працездатного віку

працездатного населення працездатного віку

Україна

1028,1

4,9

3,7

1024,2

4,9

3,7

Автономна Республіка Крим2

33,0

3,0

2,3

42,9

3,9

3,0

Вінницька

41,3

5,3

4,5

33,2

4,3

3,6

Волинська

28,6

6,2

5,1

26,4

5,9

4,7

Дніпропетровська

79,5

4,8

3,8

77,4

4,7

3,7

Донецька

75,1

3,5

2,8

74,5

3,4

2,7

Житомирська

36,6

6,5

5,0

35,2

6,4

4,8

Закарпатська

39,0

7,3

5,3

37,9

6,6

5,2

Запорізька

40,5

4,6

3,6

38,5

4,5

3,4

Івано-Франківська

40,4

6,9

5,0

35,6

6,7

4,4

Київська

41,9

5,4

4,7

36,6

4,7

4,1

Кіровоградська

28,2

5,8

4,6

32,9

6,8

5,4

Луганська

48,6

4,5

3,3

46,0

4,4

3,1

Львівська

61,5

5,4

4,1

61,8

5,4

4,1

Миколаївська

24,3

4,3

3,3

26,5

4,7

3,6

Одеська

23,5

2,2

1,7

30,2

2,9

2,2

Полтавська

43,1

6,6

4,9

39,4

5,7

4,4

Рівненська

45,7

10,3

7,2

41,7

8,9

6,5

Сумська

35,4

6,2

4,9

32,8

5,7

4,6

Тернопільська

41,3

9,7

6,8

41,2

10,0

6,7

Харківська

57,7

4,3

3,4

53,9

4,1

3,2

Херсонська

34,6

6,7

5,0

42,6

8,3

6,1

Хмельницька

26,5

4,4

3,5

27,2

4,6

3,6

Черкаська

34,6

5,9

4,6

40,6

7,2

5,4

Чернівецька

29,2

8,7

5,7

33,0

9,4

6,4

Чернігівська

28,0

5,3

4,3

27,7

5,2

4,3

м. Київ

10,0

0,8

0,6

8,5

0,7

0,5

Серед Країн СНД Україна посідає восьме місце за рівнем показника зареєстрованого безробіття. Так, цей показник по Україні у грудні 2003 року становив 4,6% по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (за відповідний місяць) та був нижчим, ніж у Вірменії.

 

Для безробітних громадян самостійний пошук роботи є менш ефективним порівняно з можливістю працевлаштування за допомогою державної служби зайнятості.  Так питома вага зареєстрованих безробітних, які шукали роботу понад один рік, складала на кінець 2003 року 17,4% в той час, як серед безробітних у визначенні МОП цей показник в середньому за 2003 рік становив 50,3%. При цьому одним з позитивних явищ ринку праці у минулому році було скорочення довготривалого безробіття. Так, кількість безробітних, які станом на 1 січня п.р. перебували на обліку більше одного року, становила 171,4 тис. осіб, що на 10,0% менше, ніж на відповідну дату минулого року. На разі серед безробітних у визначенні МОП спостерігалася аналогічна тенденція щодо скорочення кількості осіб, які шукали роботу понад один рік на 16,1%.

Таблиця 11. Безробітне населення за методологією МОП, за тривалістю пошуку роботи

(у віці 15–70 років)
 

2000

2001

2002

2003

Всього безробітних, тис.

2707,6

2516,9

2301,0

2059,5

      з них особи, які шукали роботу, намагались організувати власну справу

2628,7

2431,3

2204,3

1965,3

     у тому числі за тривалістю пошуку роботи, відсотків

       

     до 1 місяця

3,1

3,0

2,7

3,1

     1–3 місяці

10,1

11,0

12,4

13,8

     4–6 місяців

11,0

11,0

11,6

12,8

      7–9 місяців

12,2

10,1

10,0

10,5

     10–12 місяців

13,1

10,1

9,8

9,5

     більше 1 року

50,5

54,8

53,5

50,3

Середня тривалість пошуку роботи, міс.

10

10

10

9

Слід відзначити позитивну тенденцію щодо зростання потреби підприємств у працівниках. Так, кількість вільних робочих місць та вакантних посад порівняно з 1 січня 2003р. зросла на 12,0% та становила 138,8 тис. При цьому на підприємствах, установах, організаціях приватної форми власності потреба в працівниках зросла майже на чверть (на 23,3%), колективної – на 14,9%, державної – на 7,0%.

Таблиця 12. Попит на робочу силу за формами власності

(на кінець року, тис.осіб)
 

2000

2001

2002

2003

Всього

68,2

96,9

123,9

138,8

За формами власності

        

     державна

33,8

46,1

57,1

61,1

     колективна

30,8

44,7

57,1

65,6

     приватна

3,4

5,8

9,5

11,7

     інші

0,2

0,3

0,2

0,4

У загальній кількості вільних робочих місць та вакантних посад кожне третє припадало на обробну промисловість, десяте – на будівництво, одинадцяте – на оптову й роздрібну торгівлю, торгівлю транспортними засобами та послуги з ремонту. За 2003 рік найбільше зростання потреби у працівниках відбулося у сфері державного управління та виробництві електроенергії, газу та води.

 Таблиця 13. Попит на робочу силу за видами економічної діяльності

(на кінець року, тис.осіб)
 

2002

2003

тис. осіб

тис. осіб

відсотків до 2002р.

Всього

123,9

138,8

112,0

За видами економічної діяльності4

      

Сiльське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство

7,2

7,6

106,3

Промисловість

49,6

53,9

108,5

     добувна промисловість

10,8

9,8

90,3

     обробна промисловість

36,0

40,4

112,1

виробництво електроенергії, газу та води

2,8

3,7

131,9

Будівництво

11,6

13,6

116,9

Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту; готелі та ресторани

10,9

12,7

117,1

Транспорт і зв'язок

8,2

8,6

105,8

Фінансова діяльність ; операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

10,7

11,8

110,4

Державне управління

8,7

11,9

136,1

Освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога

12,0

13,0

108,8

Колективні, громадські та особисті послуги

5,0

5,7

112,6

Звертає на себе увагу тенденція щодо збільшення майже на чверть упродовж 2003 року попиту на працівників найпростіших професій8, також суттєво збільшилась потреба у керівниках підприємств, установ та організацій ( на 18,1%) та професіоналах (на 17,1%), проте зовсім відсутній попит на осіб без професії.

________________

8 Професійні групи визначені відповідно до Державного класифікатору професій ДК 003-95.

За регіонами України найбільше зростання потреби у працівниках за 2003 рік відбулося у Закарпатській області (1,8 раза), Вінницькій (в 1,5 раза) областях та Автономній Республіці Крим (в 1,5 раза). Проте зниження цього показника спостерігалося у Харківській, Луганській, Сумській та Полтавській областях.

Внаслідок загального збільшення попиту на робочу силу навантаження зареєстрованого незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на 1 січня 2004 року, порівняно з відповідною датою 2003 року зменшилося з 9 до 7 осіб.

Таблиця 14. Попит і пропозиція робочої сили за категоріями робочих місць
   

Кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, тис.осіб

Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, тис.осіб

Навантаження
на одне вільне робоче місце, вакансію, осіб

2002

2003

2002

2003

2002

2003

Всього

1055,2

1003,7

123,9

138,8

9

7

з них

 

 

 

  

 

 

робітники

508,5

470,6

81,2

88,5

6

5

службовці

299,2

269,3

34,0

39,5

9

7

особи, які не мають професії або займали місця, що не потре-бують спеціальної підготовки

247,5

263,8

8,7

10,8

28

24

працівники сільського господарства

233,0

270,0

7,1

7,6

33

35

 

Слід відмітити збільшення дисбалансу між пропозицією робочої сили працівників сільського господарства та попитом на них. В цілому навантаження незайнятого населення на вільні робочі місця працівників сільського господарства зросло за  2003 рік з 33 до 35 осіб, що пояснювалося наступними чинниками:  

За професійними групами навантаження незайнятого населення більш всього скоротилося на вакансії технічних службовців.

Слід зазначити, що за регіонами країни навантаження незайнятого населення в середньому на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) порівняно з 1 січня 2003 року найбільше знизилося у Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Закарпатській, Вінницькій та Львівській областях. Водночас найбільший дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї спостерігався у Тернопільській, Херсонській, Рівненській, Черкаській, Волинській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях.

В умовах зростання кількості вільних робочих місць збільшується можливість забезпечення роботою незайнятих громадян. За сприяння служб зайнятості за 2003р. було працевлаштовано 877,3 тис. незайнятих осіб, що на 5,5% більше, ніж за 2002р.

Рівень працевлаштування за 2003р. (відношення чисельності працевлаштованих осіб до незайнятих громадян, які перебували на обліку) порівняно з 2002р. збільшився з 29,7 % до 30,9% . За регіонами України обсяги працевлаштування незайнятого населення у 2003 році більш всього зросли у Тернопільській, Одеській та Херсонській областях, а найвищий рівень працевлаштування спостерігався у містах Києві та Севастополі, а також у Вінницькій області. Серед працевлаштованих незайнятих осіб майже половина (46,5%) отримала роботу на підприємствах, установах, організаціях колективної форми власності, 30,0% – державної та 23,2% – приватної форм власності. При цьому саме на підприємствах приватної форми власності обсяги працевлаштування зросли понад третину.

Таблиця 15. Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за формами власності

(тис.осіб)
 

2000

2001

2002

2003

Всього працевлаштовано

596,8

772,7

831,8

877,3

За формами власності

        

     державна

248,2

293,4

278,2

263,5

     колективна

294,8

381,6

400,8

407,5

     приватна

52,8

96,3

150,9

203,7

     інші

1,0

1,4

1,9

2,6

 

Серед працевлаштованих у 2003 році незайнятих громадян майже кожен четвертий отримав роботу в обробній промисловості, п’ятий – у оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту (на 26,0%), сьомий – у сільському господарстві (12,4%). На разі обсяги працевлаштування незайнятого населення, порівняно з 2002 роком, більш всього зросли саме у зазначених видах діяльності та на будівництві.

Для забезпечення тимчасової зайнятості та соціального захисту непрацюючого населення організовано оплачувані громадські роботи. На таких роботах упродовж 2003 року працювали 378,6 тис. осіб, що на 9,7% більше, ніж упродовж 2002 року. В основному це були особи, які мали статус безробітних (99,5%). Середня тривалість таких робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, за 2003р. становила 14 людино-днів, як і за 2002р. Загалом на організацію та проведення громадських робіт за 2003р. було витрачено 52,5 млн.грн., що в 1,4 раза більше, ніж за 2002р.

Збільшення кількості нових робочих місць в усіх сферах економіки є одним із стратегічних заходів активного державного регулювання стану ринку праці. Але кількість робочих місць, яка щорічно вводиться в дію, не відповідає існуючим обсягам безробіття. Так, за 2003р. було введено в дію 180,6 тис. нових робочих місць, що складає 91,1% від запланованої кількості (за 2002р. – 163,0 тис. та 91,7%). Кожне третє нове робоче місце було створено на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі, кожне четверте - в обробній промисловості. На підприємства, установи, організації колективної форми власності припадає більше половини (55,7%) створених робочих місць, третина (32,7%)- на приватний сектор.

З метою отримання нової професії або спеціальності в навчальні заклади усіх типів у 2003р. було направлено 134,6 тис. безробітних проти 119,8 тис. осіб у 2002р. Професійне навчання пройшли за цей період 132,4 тис. осіб, що на 11,4% більше, ніж за 2002р.

З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв'язку з безробіттям за 2003р. становили 946,7 млн.грн. Середній розмір допомоги у грудні 2003р. склав 118,32 грн., що дорівнює 57,7% мінімального рівня заробітної плати законодавчо встановленого з 1 грудня 2003р. Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу впродовж зазначеного місяця, становила 796,8 тис. осіб, або 80,6% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 січня п.р.

Питання вдосконалення організації оплати праці, підвищення рівня та якості життя населення, а також подолання такого негативного явища, як заборгованість з виплати заробітної плати на початок 2004р. залишаються нагальними. Позитивні зрушення в економіці дозволили поліпшити ситуацію у цій сфері у 2003р. Про це свідчать дані щомісячного державного статистичного спостереження підприємств, установ, організацій (далі – підприємств) з питань статистики праці.

2. Використання робочої сили

У 2003р. спостерігалася тенденція підвищення ефективності використання робочої сили на виробництві, що зумовлено зростанням відпрацьованого робочого часу та зменшенням його втрат. У минулому році працівниками було відпрацьовано 84,8% фонду робочого часу проти 83,8% у 2002р. Вищими були темпи зростання цього показника в промисловості та будівництві, де приріст склав в середньому 1,8 – 3,0 в.п.

Постійно зменшуються обсяги вимушеної неповної зайнятості. Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації були переведені на скорочений графік роботи, порівняно з 2002р. зменшилась на 12,7% і становила 1326,4 тис. осіб, а кількість працівників, яким надавались адміністративні відпустки з ініціативи адміністрації за цей період скоротилась більш ніж на третину (39,3%) і дорівнювала 377,3 тис. осіб. Розміри вимушеної неповної зайнятості по підприємствах окремих видів економічної діяльності характеризують дані, наведені у табл.16.

Таблиця 16. Динаміка вимушеної неповної зайнятості за окремими видами економічної діяльності9
 

У % до середньооблікової кількості штатних працівників відповідного виду діяльності

перебували у адміністративних відпустках

працювали неповний робочий день (тиждень)

2000

2001

2002

2003

2000

2001

2002

2003

Всього

16,1

7,2

5,1

3,2

13,3

13,3

12,4

11,3

у тому числі

                

сільське господарство

7,5

4,4

3,1

2,5

5,4

6,8

8,8

12,0

промисловість

31,8

15,2

10,9

7,0

20,7

21,4

19,9

17,6

будівництво

43,2

19,1

14,4

10,8

22,6

26,2

26,3

22,1

транспорт та зв’язок

14,9

5,0

4,7

1,8

25,8

24,4

22,9

22,2

_______________

9 У цій та наступних таблицях №17-19 та діаграмі №15 дані наведено без урахування працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб.

Впродовж минулого року спостерігалося також висока мобільність робочої сили, причому рівень вибулих працівників перевищував рівень прийнятих (29,5% та 25,3% відповідно). Переважна більшість працівників (80,4%) у 2003р. як і у минулих роках, залишила робочі місця за власним бажанням. Така ситуація пояснюється як міжгалузевим перерозподілом робочої сили, так і змінами організаційно-правових форм господарювання підприємств, особливо у сільськогосподарському секторі економіки, які супроводжуються створенням суб’єктів підприємницької діяльності в якості юридичних та фізичних осіб. Динаміка руху кадрів за окремими видами діяльності наведена у таблиці 17.

Таблиця 17. Рівень прийому та вибуття робочої сили за окремими видами економічної діяльності 9

 

 У % до середньооблікової кількості штатних працівників

 прийнято

вибуло

2000

2001

2002

2003

   2000

2001

2002

2003

Всього

20,0

22,1

23,7

25,3

25,0

26,6

27,7

29,5

у тому числі

                

сільське господарство

21,6

17,7

20,4

24,8

30,4

27,0

33,4

47,6

промисловість

21,7

25,3

25,8

28,0

27,4

31,8

31,5

31,8

будівництво

30,8

37,5

38,5

45,0

42,5

48,9

47,7

47,9

транспорт та зв’язок

16,2

18,1

18,8

20,2

21,2

25,6

21,7

22,6

3. Заробітна плата найманих працівників.

Зберігалися високі темпи зростання рівнів номінальної та реальної заробітної плати, що зумовлено позитивною динамікою основних показників виробництва та зменшенням обсягів неповної зайнятості.

Середньомісячна номінальна заробітна плата у 2003р. становила 462,27 грн. та перевищила на 22,8% відповідний показник у попередньому році і на 26,6% встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (365 грн.).

Таблиця 18. Співвідношення рівня номінальної заробітної плати та основних державних соціальних гарантій 9.
 

2001

2002

2003

Номінальна заробітна плата, грн.

311,08

376,38

462,27

у % до попереднього року

135,2

121,0

122,8

у % до мінімального рівня, що діяв у відповідному році

263,6

228,1

225,5

у % до прожиткового мінімуму, що діяв у відповідному році

99,9

103,1

126,6

Високі темпи зростання рівня заробітної плати у 2000-2003рр. спостерігались в усіх видах економічної діяльності, що в певній мірі обумовило збільшенням у 2,8 раза розміру мінімальної заробітної плати (з 74 грн. на початку 2000р. до 205 грн. з грудня 2003р.).

Динаміка рівня заробітної плати по за видами економічної діяльності наведена у таблиці 19.

Таблиця 19. Середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності9

( грн.)
 

У середньому на одного штатного працівника

2000

2001

2002

2003

Всього

230

311

376

462

Сільське господарство

111

151

178

210

Лісове господарство

175

224

271

350

Рибне господарство

145

204

242

291

Промисловість

302

406

485

591

Будівництво

260

362

427

546

Оптова й роздрібна торгівля

225

284

330

394

Готелі і ресторани

178

235

286

340

Транспорт та зв'язок

335

460

573

685

наземний

283

405

515

633

водний

489

557

617

762

авіаційний

445

593

702

857

допоміжні транспортні послуги

423

591

730

851

пошта та зв’язок

317

402

469

547

Фінансова діяльність

559

833

976

1051

Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

277

373

437

527

з них дослідження та розробки

303

420

470

570

Державне управління

337

396

495

577

Освіта

156

224

267

340

Охорона здоров'я та соціальна допомога

139

183

223

279

Колективні, громадські та особисті послуги

163

211

247

299

з них діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту

135

192

219

277

 

Номінальна середньомісячна заробітна плата за 2003р. була вищою за прожитковий мінімум у 17 регіонах. Співвідношення найбільшого її рівня у м.Києві та найменшого у Тернопільській області складало 2,5 раза. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників Дніпропетровської, Запорізької та Донецької  областей на 13,8% –19,0% перевищувала цей показник у цілому по країні.

Під впливом економічного зростання та постійного підвищення законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати останніми роками спостерігається стійка тенденція скорочення низькооплачуваних і зростання прошарку середньо та високооплачуваних працівників. Питома вага тих, хто мали нарахування у розмірі понад 500 грн. зросла з 12,3% у грудні 2000р. до 33,6% у грудні 2003р. Водночас у 3,6 раза зменшилась питома вага працівників, які отримували заробітну плату не вище 205 грн.

4. Стан виплати заробітної плати.

Аналіз динаміки суми заборгованості з виплати заробітної плати за останні роки свідчить про стійку тенденцію до її скорочення.

Відповідно, скоротилась тривалість заборгованості з виплати заробітної плати. Якщо на початок 2000р. її сума дорівнювала фонду оплати праці майже за 3 місяці, то на початок 2004р. – 0,4 % від середньомісячного фонду оплати праці. За минулий рік сума невиплаченої заробітної плати зменшилася майже в усіх регіонах країни, а найбільше у Донецькій (на 45,7 млн.грн.), Вінницькій (на 29,1 млн.грн.), Дніпропетровській (на 28,5 млн.грн.) та Київській (на 26,5 млн.грн.) областях.

За зазначений період суттєво скоротилась сума боргу перед працівниками промисловості (на 132,9 млн.грн.), сільського господарства (на 92,5 млн. грн.) та будівництва (на 45,4 млн.грн.).

  За минулий рік структура боргу майже не змінилася. З кожних 100 невиплачених гривень 62 заборгували своїм працівникам промислові підприємства, ще 15 – підприємства сільського господарства. Найбільшу питому вагу у сумі невиплаченої заробітної плати у промисловості займають борги працівникам підприємств по видобуванню кам’яного вугілля (47,4%).

 На початок 2004р. вчасно не отримував заробітну плату кожний дев’ятий працівник і їхня кількість становила 1,3 млн. осіб, що у 7 разів менше ніж на початку 2000р. Кожному із них не виплачено в середньому 1028 грн., що адекватно розміру середньомісячної заробітної плати в цілому по економіці більше ніж за 2 місяці.

Тривалість невиплати заробітної плати порівняно з початком 2000р. також скоротилась. Так, кількість працівників, які не отримували заробітну плату понад 6 місяців, за цей період зменшилась з 3,2 млн. осіб до 0,5 млн. осіб.

5. Реальна заробітна плата.

Високі темпи зростання номінальної заробітної плати забезпечили позитивну динаміку реальної заробітної плати. Починаючи з січня 2001р. щомісячні темпи зростання реальної заробітної плати по відношенню до відповідного періоду попереднього року стабільно перевищували 110%. За останні 3 роки вона зросла на 62%, тільки у 2003р. – на 15,2%. Щорічну динаміку реальної заробітної плати характеризують дані, наведені у таблиці 20. 

Таблиця 20. Динаміка реальної заробітної плати

  

Індекс реальної заробітної плати, %

до попереднього року

2003 р. до відповідного року

2000

99,1

162,4

2001

119,3

136,2

2002

118,2

115,2

2003

115,2

х

За регіонами темп її росту за минулий рік коливався від 106,9% у Миколаївській області до 123,9% у Тернопільській.

6. Основні методологічні визначення та поняття

Обстеження населення з питань економічної активності

Впроваджені в практику постійної роботи Держкомстату України з 1999 року. Проводяться щоквартально за місцем постійного проживання населення спеціально підготовленими статистиками шляхом безпосереднього опитування (на добровільних засадах) громадян України віком 15-70 років (включно), які проживають у домогосподарствах, що потрапили до квартальної вибіркової сукупності.

Основа проведення обстежень

Базою проведення обстежень виступає сукупність домогосподарств, відібраних в усіх регіонах країни на науково обгрунтованих засадах, з урахуванням 25% щоквартальної ротації. Щокварталу обсяг вибіркової сукупності домогосподарств становить 31,7 тисячі.

Охоплення населення опитуванням

Щокварталу опитується в середньому понад 55 тис. респондентів, що складає 0,15% постійного населення України віком 15-70 років. Рівень участі відібраних домогосподарств в обстеженні складає: у міській місцевості - 80,1% та 88,2% у сільській.

Обстеженню підлягають

Громадяни України - усі члени домогосподарства у віці 15-70 років (включно), які постійно проживають в цьому домашньому господарстві ( незалежно від наявності прописки та її характеру).

Обстеженню не підлягають

а) Домогосподарства, у яких:

.- всі особи знаходяться поза віковими межами (молодше 15 та старше 70 років);

- проживає одинока особа, яка має явні розумові чи інші відхилення, через які не спроможна надати об'єктивну інформацію, необхідну для заповнення анкет.

б) Особи, які належать до нижче зазначених категорій:

,- студенти та учні всіх типів навчальних закладів які виїхали та тимчасово проживають в іншій місцевості і підлягають опитуванню за місцем їх навчання;

.- особи, які перебувають на військовій строковій службі, а також курсанти, які проживають в казармах;

.- іноземні громадяни, біженці;

.- особи, які в період відвідування домогосподарства були тимчасово відсутні (понад 3 місяці), тому що перебували у лікувальних установах, тимчасово виїхали на роботу за кордон або в іншу місцевість в межах області або країни, та інші громадяни, які відсутні понад 3 місяці.

Період проведення обстежень

Опитування населення триває впродовж останнього місяця кварталу (березень, червень, вересень, грудень), починаючи з другого тижня обстежуваного місяця, закінчуючи першим тижнем місяця, наступного за обстежуваним.

Звітний період

Опитувані респонденти повідомляють інформацію стосовно їх стану на ринку праці впродовж тижня (з понеділка по неділю), що передує їх безпосередньому опитуванню.

Методологічна основа

Основні визначення та поняття, розроблені за рекомендаціями Міжнародної Організації Праці та 13 Міжнародної конференції від 29 жовтня 1982 року з урахуванням національних особливостей законодавчої та нормативної бази.

Економічно активне населення

Складається з населення обох статей віком 15-70 років, які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як “зайняті” або “безробітні” (у визначенні МОП).

Рівень економічної активності

Визначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення віком 15-70 років до всього обстеженого населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Зайняті економічною діяльністю (надалі-зайняті)

Вважаються особи віком 15-70 років, які: - працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві;

"-працювали впродовж 30 годин на тиждень безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому підсобному сільському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;

"- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

Рівень зайнятості

Визначається як відношення (у відсотках) чисельності зайнятого населення віком 15-70 років до всього населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Безробітні за методологією МОП

Особи віком 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом основним умовам:

а) “не мали роботи (прибуткового заняття)”;

б) “активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню”, тобто робили конкретні кроки протягом останніх чотирьох тижнів з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві;

Безробітні за методологією МОП (продовження)

в) були “готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів”, тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві впродовж наступних двох тижнів.

До категорії безробітних відносяться також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу, а також проходять навчання за направленням державної служби зайнятості населення.

Рівень безробіття(за методологією МОП)

Відношення (у відсотках) чисельності безробітних віком 15-70 років до економічно активного населення (робочої сили) означеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.

Зареєстровані безробітні

Відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” до зареєстрованих безробітних належать працездатні громадяни працездатного віку, які не мають заробітку чи інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Рівень зареєстрованого безробіття

Показник, як правило, розраховується як відношення (у відсотках) чисельності осіб, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення як безробітні, до працездатного населення працездатного віку на відповідну дату. Водночас, з метою здійснення порівняннь з даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, здійснюється розрахунок середньорічної чисельності зареєстрованих безробітних, а відповідний показник рівня безробіття рахується по відношенню до економічно активного населення працездатного віку. Слід відмітити, що через недостатню кількість вільних робочих місць в офіційному секторі та розповсюдження неформальної зайнятості у сільській місцевості чисельність зареєстрованих безробітних в окремі періоди перевищує обсяги безробіття, визначеного за методологією МОП.

Економічно неактивне населення

Особи, які не можуть бути класифіковані як “зайняті” або “безробітні”.

До складу цієї категорії населення включаються незайняті особи, які належать до таких соціальних груп:

"- учні та студенти;

"- пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах;

"- особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;

"- особи працездатного віку, які зневірилися у пошуках роботи;

"- інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, які шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.

Оцінка надійності основних показників економічної активності населення, отриманих на базі щоквартальних вибіркових обстежень за
 2003 рік

У додатках 1-2 наведені результати розрахунків величини граничної похибки вибірки для імовірності 0,95 та коефіцієнта варіації для оцінки відносних показників за 2003 рік зайнятості та безробіття по Україні в цілому та по регіонах. Коефіцієнт варіації (CV) використовується як показник придатності даних для аналізу. Так, якщо CV < 5%, то оцінка вважається надійною; якщо 5%<CV<10% - оцінка є придатною для кількісного та якісного аналізу. Якщо CV>10% - оцінка придатна лише для якісного аналізу її надійність не є достаньо високою.

 

Навантаження на одне робоче місце (вакансію)

Показник розраховується як відношення кількості зареєстрованих у державній службі зайнятості громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених підприємствами, установами та організаціями.

Середньооблікова кількість штатних працівників

Охоплює осіб, працюючих за наймом на підприємствах. У цій чисельності не враховуються зайняті на умовах договорів цивільно-правового характеру, сумісники, а також ті, які знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством. Зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу. Цей показник обчислюється в середньому за період (місяць, рік).

За звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні і ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів звітного місяця.

За рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному році та діленням одержаної суми на кількість місяців (тобто на 12).

Номінальна заробітна плата

Нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі (незалежно від джерела фінансування, крім коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності): за відпрацьований час або виконану роботу, премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Номінальна заробітна плата включає обов’язкові відрахування: прибутковий податок, відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та на випадок безробіття).

Реальна заробітна плата

Це показник, який характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін споживчих цін на товари і послуги і рівня податків й обов’язкових платежів.

Індекс реальної заробітної плати

Показник характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним. Визначається діленням індексу нарахованої номінальної заробітної плати на ІСЦ за той же період.

Заборгованість з виплати заробітної плати

Це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників.

При цьому заборгованою вважається сума, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі із фонду оплати праці, за винятком обов’язкових утримань (прибутковий податок та сума зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), яка не виплачена до 1-го числа місяця, наступного за звітним.

Додаток 1. Оцінка надійності показника рівня зайнятості населення у віці 15-70 років за регіонами за 2003 рік
 

Рівень зайнятості населення у віці 15 - 70 років, у%

Стандартна похибка вибірки (SE), %

Гранична похибка вибірки (LSE), у %

Коефіцієнт варіації (CV), у%

Україна

56,65

0,38

0,75

0,67

Автономна Республіка Крим 2

59,34

1,76

3,46

2,97

Вінницька

65,12

2,51

4,92

3,86

Волинська

59,98

1,48

2,89

2,46

Дніпропетровська

59,61

1,07

2,10

1,80

Донецька

57,27

0,68

1,32

1,18

Житомирська

50,49

1,87

3,67

3,71

Закарпатська

60,48

2,57

5,04

4,25

Запорізька

55,01

1,69

3,31

3,07

Івано-Франківська

46,83

1,44

2,83

3,08

Київська

55,90

1,43

2,80

2,56

Кіровоградська

56,20

4,36

8,55

7,76

Луганська

51,28

0,96

1,89

1,88

Львівська

56,61

1,92

3,76

3,39

Миколаївська

54,05

1,59

3,12

2,95

Одеська

57,50

2,36

4,62

4,10

Полтавська

56,51

1,51

2,97

2,68

Рівненська

50,62

2,75

5,39

5,43

Сумська

59,12

1,74

3,42

2,95

Тернопільська

45,91

3,22

6,30

7,01

Харківська

59,44

1,96

3,84

3,30

Херсонська

52,75

2,11

4,14

4,01

Хмельницька

52,89

2,85

5,59

5,40

Черкаська

53,47

2,55

4,99

4,76

Чернівецька

49,60

2,86

5,60

5,76

Чернігівська

59,87

3,52

6,89

5,87

м.Київ

65,16

1,17

2,30

1,80

 Додаток 2. Оцінка надійності показника рівня безробіття населення у віці 15-70 років за регіонами за 2003 рік
 

Рівень безробіття населення у віці15 - 70 років, у%

Стандартна похибка вибірки (SE), %

Гранична похибка вибірки (LSE), у %

Коефіцієнт варіації (CV), у%

Україна

9,11

0,21

0,40

2,26

Автономна Республіка Крим 2

6,67

0,79

1,54

11,80

Вінницька

5,62

0,93

1,81

16,46

Волинська

12,11

0,88

1,72

7,26

Дніпропетровська

7,37

0,73

1,43

9,88

Донецька

7,95

0,50

0,98

6,28

Житомирська

12,83

1,24

2,44

9,70

Закарпатська

7,03

0,56

1,10

7,99

Запорізька

10,42

1,40

2,73

13,39

Івано-Франківська

12,06

1,85

3,63

15,34

Київська

9,92

0,88

1,72

8,83

Кіровоградська

10,00

1,18

2,31

11,81

Луганська

9,22

0,54

1,07

5,90

Львівська

10,49

0,94

1,84

8,94

Миколаївська

12,80

1,04

2,05

8,16

Одеська

5,36

0,61

1,20

11,38

Полтавська

8,33

1,50

2,94

18,01

Рівненська

12,44

2,82

5,53

22,66

Сумська

11,87

1,49

2,93

12,58

Тернопільська

13,01

1,84

3,61

14,16

Харківська

9,62

0,85

1,66

8,78

Херсонська

11,71

1,78

3,49

15,20

Хмельницька

13,29

1,74

3,41

13,11

Черкаська

11,17

1,36

2,67

12,18

Чернівецька

10,00

2,92

5,73

29,23

Чернігівська

10,20

1,47

2,88

14,42

м.Київ

4,82

0,52

1,02

10,81