(у % до економічно активного населення у віці старше 15 років)3

³ В Україні відносно населення віком 15-70 років, в Росії – 15-72 роки.

Джерела даних інтернет-сторінки: Євростату – http://www.europa.eu.int/comm/eurostat (станом на 14.01.2005р.);

Федеральної служби державної статистики Росії  – http://www.gks.ru.

Кількість безробітних у віці 15–70 років у цілому по країні за 9 місяців 2004р. порівняно з показником за  I півріччя п.р., скоротилася на 183,3 тис., або на 9,6%. Це відбулося  за рахунок зменшення чисельності безробітного населення як у сільській, так і міській місцевості відповідно на 75,1 тис. осіб, або на 13,5%, та 108,2 тис. осіб, або 8,0%. Відповідні зміни вплинули на рівень безробіття населення віком 15 – 70 років, визначений за методологією МОП, який за зазначений період у цілому по країні скоротився  з 8,7% до 7,8%, у міського населення – з 8,8% до 8,1%,  у сільській місцевості відповідно з 8,5% до 7,2%. Слід зазначити, що варіація показника рівня безробіття, визначеного за методологією МОП, обумовлена сезонною специфікою зростання економічної діяльності населення у літньо-осінній період, особливо в сільській місцевості.

Діаграма 3

Динаміка зайнятості та безробіття населення віком 15-70 років

у березні 2003- вересні 2004 років

Серед населення працездатного віку рівень безробіття, визначений за методологією МОП, за 9 місяців п.р. складав 8,4% та був вищим серед чоловіків, порівняно з жінками та міського населення на відміну від сільського. За віковими групами найвищий рівень безробіття як і в попередньому періоді, спостерігався серед молоді у віці від 15 до 25 років.

Таблиця 5. Рівень безробіття  населення, визначений за методологією МОП за статтю, віковими групами  та місцем проживання за 9 місяців 2004р.

(відсотків до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)

Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, серед населення віком 15 – 70 років за 9 місяців 2004р., по відношенню до І півріччя  2004р., зменшився у більшості регіонів. Найбільше зниження цього показника відбулося у Тернопільській (на 3,2 в.п.), Миколаївській (на 2,2 в.п.), Чернівецькій ( на 2,1), Івано-Франківській та Луганській (на  1,6 в.п.) областях.

Таблиця 6. Динаміка безробіття населення, визначеного  за методологією МОП, за регіонами

4 Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, розрахований  у відсотках  до економічно активного населення  відповідного віку.

Рівень безробіття населення працездатного віку, визначений за методологією МОП, майже удвічі перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахований за відповідною методикою, тобто по відношенню до економічно активного населення  працездатного віку.

Діаграма 4

Безробіття серед  економічно активного населення працездатного віку за статтю та місцем проживання в середньому за 9 місяців 2004р.

Діаграма 5

Безробіття серед  економічно активного населення працездатного віку у січні  – вересні 2004р.

Основними причинами безробіття як зареєстрованого, так і визначеного за методологією МОП, найчастіше виступають: звільнення за власним бажанням; вивільнення з економічних причин5; неможливість знайти роботу після закінчення  навчальних закладів.

Кількість незайнятих осіб працездатного віку, які припинили пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені),  порівняно з показником за І півріччя скоротилася на 21,9 тис. осіб, або на 4,7%, та становила в середньому за 9 місяців 2004 року 444,7 тис. осіб, або 2,2% від чисельності економічно активного населення працездатного віку.

Зневірених у пошуках роботи громадян серед економічно активних сільських мешканців було удвічі більше ніж серед відповідної категорії жителів міст (3,1% проти 1,8%). Слід відмітити, що відповідно до рекомендацій міжнародних організацій, зазначена категорія громадян також може бути віднесена до безробітних.

5 Вивільнення  у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією виробництва, скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ, організацій.

Діаграма 6

Особи працездатного віку, зневірені у пошуках роботи,

за 9 місяців 2004р.

До державної служби зайнятості за допомогою у пошуках роботи за 9 місяців 2004р. звернулося 1400,5 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 5,9% більше, ніж за відповідний період 2003р. Серед цієї категорії громадян майже кожен другий (47,8%) раніше займав місце робітника, майже кожен четвертий (23,8%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії.

На обліку в державній службі зайнятості на 1 жовтня п.р. всього перебувало 945,7 тис. незайнятих громадян, що на 4,2% менше, ніж на відповідну дату минулого року.

Середньомісячна чисельність зареєстрованих незайнятих громадян, які мали статус безробітних порівнянно з І півріччям  2004р. зменшилася на 2,8% та становила за 9 місяців 2004р. 993,9 тис. осіб, або 4,9% економічно активного населення працездатного віку. Слід відмітити, що спостерігалася значна диференціація цього показника за регіонами, де рівень зареєстрованого безробіття коливався від 10,5% у Тернопільській та 7,8% у Рівненській і Чернівецькій областях, до 0,6% у м. Києві.

Серед країн СНД Україна посідає друге місце (після Вірменії) за рівнем зареєстрованого безробіття (діаграма 7).

Діаграма 7

Рівень зареєстрованого безробіття серед країн СНД

у вересні 2004 року

Джерело даних: Доповідь Статкомітету СНГ за січень – жовтень 2004 року.

Таблиця 7. Зареєстроване безробіття  за регіонами

Одним з позитивних явищ ринку праці впродовж 9 місяців 2004 року було скорочення довготривалого безробіття серед осіб, які перебували на обліку у державній службі зайнятості. Так, кількість безробітних, які перебували на обліку цієї установи більше одного року, порівняно з 1 жовтня 2003р. скоротилася на 13,0% та на цю дату п.р.  становила 158,8 тис. осіб або 17,4% від загальної чисельності зареєстрованих безробітних.

Слід відзначити позитивну тенденцію щодо зростання потреби підприємств у працівниках. Так, кількість вільних робочих місць та вакантних посад, порівняно з 1 жовтня  2003р.,  зросла  на 18,1%  та  становила 195,1 тис. Найбільше  зростання  потреби

у працівниках відбулося, в оптовій і роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту, фінансовій діяльності  та у сфері державного управління.

У загальній кількості вільних робочих місць та вакантних посад кожне четверте припадало на обробну промисловість, дев’яте – на будівництво, десяте – на оптову й роздрібну торгівлю, торгівлю транспортними засобами та послуги з ремонту.

Таблиця 8. Попит на робочу силу за видами економічної діяльності

на 1 жовтня 2003 – 2004рр.

За регіонами України найбільше зростання потреби у працівниках за 9 місяців 2004 року, в порівнянні з відповідним періодом минулого року, відбулося у Волинській області (в 1,7 раза), Одеській (в 1,6 раза), Хмельницькій області (в 1,5 раза), м.Києві, Дніпропетровській та Київській областях (в 1,4 раза). Проте зниження цього показника спостерігалося у Тернопільській (на 16,5%), Черкаській (на 11,7%), Сумській (на 7,6%), Житомирській (на 4,9%), Закарпатській (на 2,3%) областях та Автономній Республіці Крим (на 2,2%).

Внаслідок загального збільшення попиту на робочу силу, навантаження зареєстрованого незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) за означений період скоротилося з 7 до 6 осіб відповідно. Станом на 1 жовтня 2004 року показник навантаження склав 5 осіб проти 6 на відповідну дату 2003 року. За категоріями робочих місць навантаження зареєстрованого незайнятого населення на вільні робочі місця на заначену дату становило: для робітників 4 особи; службовців – 5; на місця, що можуть бути укомплектовані працівниками, які не потребують спеціальної підготовки, – 12  та працівників сільського господарства – 19 осіб. Слід відмітити вплив сезонності на потребу у працівниках сільського господарства, що відповідно впливає на рівень динаміки навантаження незайнятих на вільні робочі місця цього сектору економіки країни.

Діаграма 8

Динаміка навантаження незайнятого населення на вільні робочі місця працівників сільського господарства у січні 2003–вересні 2004рр.

Слід зазначити, що за регіонами країни навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на 1 жовтня п.р., порівняно з відповідною датою 2003 року, найбільше знизилося у Волинській (з 13 до 7 осіб), Херсонській (з 17 до 12), Київській (з 7 до 4), Одеській (з 9 до 6), Рівненській (з 15 до 12) та Хмельницькій ( з 9 до 6 осіб) областях. Водночас найбільший дисбаланс між пропозицією робочої сили та попитом на неї спостерігався у Черкаській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Львівській, Рівненській, Херсонській областях, де показник навантаження коливався від 15 до 12 осіб на одне вільне робоче місце.

В умовах зростання кількості вільних робочих місць збільшується і можливість забезпечення роботою незайнятих громадян. За сприяння служб зайнятості за 9 місяців 2004р. було працевлаштовано 780,1 тис. незайнятих осіб, що на 13,9% більше, ніж за відповідний період 2003р.

Рівень працевлаштування за 9 місяців 2004р. (відношення чисельності працевлаштованих осіб до незайнятих громадян, які перебували на обліку) порівняно з відповідним періодом 2003р. збільшився з 28,8% до 32,4%. За регіонами України  найвище значення цього показника було у м.Києві (57,0%), Сумській області (40,1%) та у м. Севастополі (39,9%).

Серед працевлаштованих незайнятих громадян за вказаний період кожен четвертий отримав роботу в обробній промисловості, п’ятий – у оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту, а також у сільському господарстві. Найбільше зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення, порівняно з відповідним перідом 2003 року, спостерігалося у сільському господарстві (на 36,3%), оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту (на 25,1%) та добувній промисловості (12,1%).

Для забезпечення тимчасової зайнятості та соціального захисту незайнятого населення організовано оплачувані громадські роботи. На таких роботах упродовж 9 місяців 2004 року працювали 364,0 тис. осіб, що на 10,4% більше, ніж за відповідний період  2003 року. В основному це були особи, які мали статус безробітних (99,7%). Середня тривалість таких робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, за 9 місяців 2004р. становила 13 днів, як і за відповідний період 2003р. Загалом на організацію та проведення громадських робіт за 9 місяців п.р. було витрачено 51,2 млн.грн., що в 1,3 раза більше, ніж за 9 місяців 2003р.

Збільшення кількості нових робочих місць в усіх сферах економіки є одним із стратегічних заходів активного державного регулювання стану ринку праці. Але кількість робочих місць, яка щорічно вводиться в дію, не відповідає існуючим обсягам безробіття. Так, за 9 місяців п.р. введено в дію 147,6 тис. нових робочих місць, що складає 86,2% від запланованої кількості (за 9 місяців 2003р. – 133,7 тис. та 86,5%). Кожне третє нове робоче місце створене на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі, майже кожне четверте – в обробній промисловості.

З метою отримання нової професії або спеціальності в навчальні заклади усіх типів впродовж 9 місяців 2004р. направлено 112,7 тис. безробітних проти 99,9 тис. осіб за 9 місяців 2003р. Професійне навчання пройшли за цей період 118,4 тис. осіб, що на 11,3% більше, ніж за 9 місяців 2003р.

З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям за 9 місяців 2004р. становили 802,9 млн.грн. Середній розмір допомоги у вересні п.р. склав 137,04 грн., що дорівнює 57,8% мінімального законодавчо встановленого рівня заробітної плати, що діє з 1 вересня п.р. (237 грн.). Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу впродовж зазначеного місяця, становила 776,6 тис. осіб, або 85,0% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 жовтня п.р.

4. Використання робочої сили

Використання робочої сили за січень-вересень п.р. характеризувалося зменшенням обсягів вимушеної неповної зайнятості та підвищенням ефективного використання робочого часу.

Кількість  працівників, які з ініціативи адміністрації були переведені на скорочений робочий день (тиждень), за 9 місяців п.р. порівняно з відповідним періодом минулого року зменшилась на 26,0%, а в промисловості - на 27,8%.  На 44,6% скоротилася кількість працівників, яким надавались вимушені адміністративні відпустки, в промисловості відповідно - на 42,4%. Розміри вимушеної неповної зайнятості характеризують нижче наведені дані.

Таблиця 9. Динаміка вимушеної неповної зайнятості за окремими видами економічної діяльності.