Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників

Наказом Держкомстату від 28.09.05 № 286 затверджено Інструкцію зі статистики кількості працівників, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 30.11.05 за № 1442/11722 (далі – Інструкція).  Відповідно до положень статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проект Інструкції був погоджений з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва.

Інструкція є методологічним документом і належить до звітно-статистичної документації, що складається органами державної статистики. Вона містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості найманих працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об’єктивної статистичної інформації щодо змін у сфері зайнятості працівників, розмірів їхньої оплати праці, тривалості робочого часу, рівня їх мобільності тощо.

Введення в дію Інструкції дозволить упорядкувати та систематизувати методологічні питання складання форм державних статистичних спостережень та використання їх результатів для моніторингу соціально-економічних перетворень.

Документ затверджено на заміну Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві України, яка була введена в дію у 1995 році. Зміни в затвердженій Інструкції порівняно з її попередницею мають скоріше еволюційний ніж революційний характер і найголовніші з них такі.

У загальних положеннях документу чітко визначений територіальний принцип організації державних статистичних спостережень з праці: юридична особа подає форми державних статистичних спостережень за місцезнаходженням, включаючи дані щодо відокремлених та структурних підрозділів, а відокремлені підрозділи, розташовані на іншій адміністративній території (місто, район), ніж їхнє головне підприємство, подають форми з праці безпосередньо органу державної статистики за місцезнаходженням. Якщо відокремлені підрозділи не ведуть первинного обліку щодо робочого часу та нарахувань заробітної плати працівників, звіти за них складає головне підприємство і надає органу державної статистики за місцезнаходженням несамостійного підрозділу.

 Як і раніше Інструкцією визначаються показники облікової (на дату), а також середньої (за період) кількості працівників. Перелік категорій працівників, що включаються до облікової кількості приведено у відповідність до чинного законодавства, а також актуалізовано відповідно до сучасних умов організації трудових відносин на підприємстві.

На відміну від попередниці у новій Інструкції визначено показник середньої кількості працівників підприємства, який розраховується як сума: середньооблікової кількості штатних працівників, середньої кількості зовнішніх сумісників та працюючих за цивільно-правовими  договорами. 

Порядок розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників залишився без змін та як і раніше базується на щоденному обліку працівників, які перебували в трудових відносинах з підприємством. Середню кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості згідно нової Інструкції пропонується розраховувати через тривалість оплаченого робочого часу. Водночас наявність прикладу в Інструкції значно полегшує сприйняття показника та його розрахунок.

В окремому розділі Інструкції визначено порядок обліку та визначення показників руху працівників, що є логічним з огляду на їх зв’язок з показником облікової кількості працівників.

У зв’язку із втратою актуальності із Інструкції виключено положення щодо визначення кількості працівників основного виду діяльності.

Нова Інструкція набуває чинності з 1 січня 2006 р. Отже її положення необхідно застосовувати для складання форм державних статистичних спостережень, зокрема форми № 1-ПВ термінова-місячна "Звіт з праці", починаючи зі звітів за січень, а форм № 1-ПВ термінова-квартальна та № 3-ПВ термінова-піврічна – за І квартал та І півріччя відповідно.