Компоненти проекту

Реалізація проекту за компонентами

1.    Інституційний розвиток

1.1. Якість. Модернізація системи управління якістю в Держстаті, розробка та впровадження показників якості GSBPM.

Отримано досвід з питань запровадження системи якості та визначення вартості державних статистичних спостережень, формування національної моделі статистичного виробництва на основі Загальної моделі статистичних бізнес-процесів (GSBPM).

Отримано консультативну допомогу щодо:

-     організаційних та методологічних питань стосовно запровадження системи управління якістю в ОДС, розробки документації відповідно до міжнародних стандартів ISO «Системи управління якістю», проведення самооцінок, здійснення внутрішніх аудитів якості, застосування індикаторів для оцінки якості статистичного виробництва;

-     визначення вартості ДСС, ознайомлення з методологічними документами, які регламентують розрахунок вартості нових ДСС та статспостережень, що здійснюються на основі адмінданих;

-     формування національної моделі статвиробництва на основі GSBPM.

1.2. Програма внутрішнього навчання. Розробка базової програми внутрішнього навчання.

Отримано консультативну допомогу щодо можливих шляхів впровадження основної (систематичної) навчальної програми. Розроблено проект плану організації проведення внутрішніх навчальних курсів в апараті Держстату. Започатковано внутрішні курси вивчення/вдосконалення англійської мови для фахівців Держстату.

2.    Удосконалення поширення та метадані

2.1. Веб-сайт. Удосконалення поширення даних на веб-сайті.

Розроблено загальний план контенту майбутнього веб-порталу офіційної статистики. Фахівців Держстату ознайомлено з методами проведення тестування користувачів; проведено практичне тестування різних користувачів веб-сайту Держстату в робочих умовах.

2.2. StatBank. Розробка і створення бази StatBank.

Заходів за цим підкомпонентом у звітному періоді не передбачено.

2.3. Метадані. Розробка системи метаданих.

Фахівців Держстату ознайомлено з метаданими та стандартами щодо них, статистичними класифікаціями та переліками кодів, переліком змінних, поточним станом та можливими подальшими кроками щодо технічного рішення стосовно ведення метаданих. Набуто знань щодо сучасного стану та планів розвитку інтегрованої системи метаданих у Статистиці Норвегії, організації та проблем, що виникають при створенні та роботі з метаданими, їх обробкою та поширенням. Отримано консультативну інформацію щодо застосування стандартів при роботі з метаданими, а саме – Загальної моделі статистичних бізнес-процесів (GSBPM), Загальної моделі діяльності для статистичних організацій (GAMSO), Загальної моделі статистичної інформації (GSIM) та Загальної архітектури статистичного виробництва (CSPA), а також основних проблемних питань, що є причиною для подальшої модернізації системи статистичних метаданих у Статистиці Норвегії.

2.4. Презентація статистики. Підвищення рівня компетентності щодо презентації статистики для громадськості та робота з медіа з метою підвищення довіри серед користувачів.

Заходів за цим підкомпонентом у звітному періоді не передбачено.

3.    Удосконалення бізнес-реєстру

3.1. Статистичний бізнес-реєстр. Удосконалення статистичного бізнес-реєстру.

Здійснено пошук та аналіз можливих шляхів вирішення проблеми отримання Держстатом адміністративних даних, необхідних для наповнення інформаційного фонду статистичного бізнес-реєстру та його актуалізації.

3.2. Демографія підприємств. Розробка плану вдосконалення демографії підприємств.

Заходів за цим підкомпонентом у звітному періоді не передбачено.

1.     

2.     

3.     

4.    Удосконалення статистики злочинності

4.1. Оцінка адміністративних джерел. Оцінка якості адміністративних джерел реєстрації кримінальних злочинів.

Експертами Статистики Норвегії проведено оцінку якості адміністративних джерел даних за допомогою системи оцінки якості з метою підготовки до розробки процедур валідації даних у цій галузі статистики. Отримання Оціночного звіту очікується в I кварталі 2019 року.

4.2. Міжнародна класифікація. Отримання рекомендацій щодо впровадження міжнародної класифікації злочинів для статистичних цілей (ICCS).

Отримано попередні рекомендації щодо методологічних підходів до впровадження міжнародної класифікації злочинів для статистичних цілей (ICCS).

4.3. Модуль обстеження домогосподарств. Розробка модуля обстеження домогосподарств щодо віктимізації та страху перед злочинністю.

Заходів за цим підкомпонентом у звітному періоді не передбачено.

5.    Удосконалення окремих статистичних галузей

5.1. Індекс споживчих цін (ІСЦ). Розробка статистики щодо житла, займаного власниками, в ІСЦ.

Фахівців Держстату ознайомлено з практикою розрахунку індексів цін на житло, яке займають власники, у Статистиці Норвегії (СН). Відтак - отримано знання з досвіду роботи СН щодо розрахунків індексів цін на житло на основі методу гедонічної регресії (Керівництво щодо індексів цін на житлову нерухомість (RPPI): Євростат, МОП, МВФ, ОЕСР, ЄЕК ООН, Світовий банк, 2013), а також можливостей використання вказаних індексів як джерела даних для розрахунків індексів цін на житло, яке займають власники, у складі індексу споживчих цін (ІСЦ).

Опрацьовано питання щодо включення індексів цін на житло, яке займають власники, до ІСЦ. Отримано рекомендації щодо методів вимірювання індексів цін на житло, займаного власниками, які використовуються в різних країнах ЄС (методи використання, еквівалентної оренди, платежів), та вимог щодо їх реалізації.

5.2. Національні рахунки. Удосконалення документації з якості національних рахунків.

Заходів за цим підкомпонентом у звітному періоді не передбачено.

5.3. Внутрішньо переміщені особи (ВПО). Оцінка джерел даних зі статистики ВПО.

Заходів за цим підкомпонентом у звітному періоді не передбачено.

5.4. Статистика зовнішньої торгівлі послугами у будівництві. Отримання рекомендацій щодо будівельних послуг за кордоном.

Фахівців Держстату ознайомлено з методологією та системою обліку в статистиці зовнішньої торгівлі послугами (ЗТП) Норвегії, методологією використання цієї інформації у системі національних рахунків та при формування платіжного балансу Норвегії з урахуванням міжнародних рекомендацій. Визначено проблемні питання, що виникли в умовах переходу до нової системи обліку в статистиці ЗТП України, зокрема, пов’язаних із будівництвом, та подальші заходи щодо отримання методологічної та практичної допомоги з їх вирішення у статистичній практиці відповідно до досвіду Норвегії. Крім того, на агрегованому рівні інформації проведено дзеркальне співставлення даних статистики ЗТП між Україною та Норвегією. Отримано рекомендації щодо подальшого вдосконалення методології статистики ЗТП, зокрема – будівельними послугами, запровадження періодичного (1 раз у 3-5 років) більш детального обстеження підприємств, що надають (отримують) послуги, пов’язані з будівництвом.

5.5. Статистика туризму. Отримання рекомендацій з розробки статистики туризму.

Заходів за цим підкомпонентом у звітному періоді не передбачено.

6. Удосконалення ІТ-інфраструктури

6.1. Інформаційні технології (ІТ). Забезпечення доступу фахівців Держстату до електронної пошти та інтернету.

Отримано консультації з питань ІТ-інфраструктури щодо розширення можливостей доступу персоналу Держстату до Інтернету та поштового сервісу на основі найкращого досвіду, а також стосовно підвищення спроможності статистичного бізнес-реєстру.

Розроблено проекти технічних специфікацій для апаратного забезпечення (для поштової служби та інтернет-проксі-сервісу) та необхідного для його роботи ліцензійного програмного забезпечення.

6.2. Електронний збір даних. Запровадження до розрахунку індексу споживчих цін електронного методу збору даних CAPI.

Здійснено ознайомлення із практикою використання даних сканування в розрахунках індексів споживчих цін (ІСЦ), а також побудови електронної анкети, формату представлення даних, алгоритмів їх введення та коригування. Отримано знання щодо досвіду роботи СН із застосування альтернативних джерел даних для розрахунків ІСЦ, зокрема, щодо етапів роботи, взаємодії з респондентами (мережами роздрібної торгівлі), типовим контрактом із постачання даних сканування, порядку обробки та аналізу даних про ціни, їх класифікації за COICOP, а також використання даних сканування для побудови ІСЦ.