Соціально-економічне становище України за січень–жовтень 2021 року

(у цьому повідомленні дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях)

Населення

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 жовтня 2021р. становила 41319,8 тис. осіб.

Загальне скорочення чисельності населення в січні–вересні 2021р. склало 268,5 тис. осіб. При цьому природне скорочення становило 282,5 тис. осіб (на 76,5 тис. осіб більше, ніж за відповідний період попереднього року), міграційний приріст – 14,0 тис. осіб (на 7,1 тис. осіб більше).

Кількість живонароджених у січні–вересні 2021р. становила 205,4 тис. осіб, померлих – 487,9 тис. осіб.

Доходи населення

У січні–жовтні 2021р. середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників підприємств, установ, організацій (із кількістю працюючих 10 осіб і більше) становила 13648 грн і порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшилася на 20,8%.

До видів економічної діяльності з найвищою середньомісячною заробітною платою відносилися працівники державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування, професійної, наукової та технічної діяльності, фінансових та страхових установ, сфери інформацій та телекомунікацій, а також авіаційного транспорту; серед промислових видів діяльності – підприємств із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення, добувної промисловості й розроблення кар’єрів, із постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, із виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, де середньомісячна заробітна плата перевищила середній показник по економіці в 1,3–2,1 раза.

Найнижча середньомісячна заробітна плата спостерігалася на підприємствах поштової та кур’єрської діяльності, тимчасового розміщування й організації харчування, текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури і не перевищувала 74,5% від середнього показника по економіці.

Середньомісячна заробітна плата в усіх регіонах була вище мінімальної, разом з тим лише у трьох із них вона перевищила середній рівень по Україні: м.Київ – 19878 грн, Донецька область – 14629 грн, Київська – 13932 грн. Найнижчий рівень середньомісячної заробітної плати, який не перевищував 81,5% від середнього по економіці, спостерігався в Чернівецькій, Кіровоградській, Чернігівській, Херсонській та Волинській областях.

Індекс реальної заробітної плати в січні–жовтні 2021р. порівняно з відповідним періодом 2020р. становив 110,5%.

Заборгованість із виплати заробітної плати в січні–жовтні 2021р. збільшилася на 53,4%, або на 1395,9 млн.грн, і на 1 листопада 2021р. становила 4007,4 млн.грн, що дорівнює 3,9% фонду оплати праці, нарахованого за жовтень 2021р.

Суттєве збільшення заборгованості з виплати заробітної плати в січні–жовтні 2021р. спостерігалося на підприємствах із добування кам’яного та бурого вугілля (на 479,1 млн.грн) та виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (на 167,1 млн.грн), охороні здоров’я та наданні соціальної допомоги (на 125,1 млн.грн).

Збільшення заборгованості з виплати заробітної плати в січні–жовтні п.р. спостерігалось у 24 регіонах, а найсуттєвіше – у Донецькій (на 356,8 млн.грн), Дніпропетровській (на 181,0 млн.грн) Львівській (на 176,5 млн.грн) Харківській (на 123,0 млн.грн) областях та м.Києві (на 242,3 млн.грн).

Кількість працівників, яким не виплачено заробітну плату, збільшилась на 3,9% і на 1 листопада 2021р. становила 161,8 тис. осіб, або 2,3% від середньооблікової кількості штатних працівників. Кожному із зазначених працівників не було виплачено в середньому 24,8 тис.грн, що в 1,8 раза перевищує середню заробітну плату за жовтень 2021р.

Ціни

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–жовтні 2021р. становив 108,5% (у відповідному періоді попереднього року – 102,7%).

Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 10,2% і найбільше (на 41,4% та 29,9%) – на соняшникову олію та цукор. На 14,0–7,2% подорожчали хліб, м'ясо та м'ясопродукти, продукти переробки зернових, рис, масло, сало, молочні продукти, макаронні вироби, риба та продукти з риби, яйця. Водночас на 4,2% подешевшали овочі.

Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 9,9%, що пов’язано з підвищенням тарифів на електроенергію на 26,5%, каналізацію – на 18,6%, природний газ – на 16,7%, водопостачання – на 11,8%.

Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 5,0% відбулося за рахунок подорожчання послуг лікарень на 9,4% та амбулаторних послуг на 9,3%.

Ціни на транспорт зросли на 10,0% передусім через подорожчання палива та мастил на 26,7% і транспортних послуг на 14,6%.

У сфері зв’язку ціни підвищилися на 6,7%, що пов’язано з подорожчанням місцевого телефонного зв’язку на 31,4% та поштових послуг на 16,7%.

Індекс цін виробників промислової продукції в січні–жовтні 2021р. становив 151,4% (у відповідному періоді попереднього року – 110,3%).

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря ціни зросли більше ніж у 2,4 раза, добувній промисловості і розробленні кар’єрів – на 40,7%, переробній промисловості – на 24,5%.

Індекс цін у будівництві в січні–вересні 2021р. становив 115,8% (у відповідному періоді попереднього року – 107,6%).

У будівництві будівель зафіксовано зростання цін на 14,7%, інженерних споруд – на 17,1%.

Промисловість

У січні–жовтні 2021р. порівняно із січнем–жовтнем 2020р. індекс промислової продукції становив 101,4%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів виробництво продукції збільшилося на 1,1%, у т.ч. у добуванні кам’яного та бурого вугілля – на 3,4%, металевих руд – на 3,8%, інших корисних копалин та розробленні кар’єрів – на 22,1%. Водночас у добуванні сирої нафти та природного газу спостерігалося зменшення виробництва продукції на 2,9%. З початку 2021р. видобуто 16,1 млрд.м³ природного газу, 1,4 млн.т сирої нафти, випущено (видобуто) 44,8 млн.т руди та концентратів залізних агломерованих, 18,9 млн.т кам’яного вугілля.

У переробній промисловості індекс промислової продукції становив 101,5%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів виробництво продукції зменшилося на 8,3%, у т.ч. у виробництві олії та тваринних жирів – на 25,6%, молочних продуктів – на 7,4%, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 2,2%, напоїв – на 0,7%, тютюнових виробів – на 11,5%. Разом із цим у виробництві м’яса та м’ясних продуктів спостерігалося зростання виробництва продукції на 2,2%, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – на 1,7%, какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів – на 1,9%, цукру – на 58,3%, переробленні та консервуванні фруктів і овочів – на 10,0%. За 10 місяців 2021р. вироблено 27,3 тис.т яловичини і телятини, свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш, четвертин необвалених, 185,3 тис.т свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблені сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання), 291,1 тис.т м’яса курей, курчат, свіжого чи охолодженого - частин тушок, 197,3 тис.т виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових), 24,6 тис.т овочів (крім картоплі), фруктів, горіхів, грибів та частин рослин їстівних інших, приготовлених чи консервованих з додаванням оцту чи оцтової кислоти, 3,5 млн.т олій соняшникової та сафролової та їх фракцій, нерафінованих (крім хімічно модифікованих), 379,9 тис.т молока та вершків незгущених й без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л, 59,9 тис.т масла вершкового жирністю не більше 85%, 72,7 тис.т сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), 59,6 тис.т сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого, 58,5 тис.т цукерок шоколадних (крім цукерок із вмістом алкоголю, шоколаду в брикетах, пластинах чи плитках), 40,4 млн.л чист. спирту горілки з вмістом спирту не більше 45,4%, 145,4 млн.дал пива солодового (крім пива безалкогольного і пива з вмістом алкоголю не більше 0,5%), 77,5 млн.дал води натуральної мінеральної газованої, 48,1 млрд.шт сигарет, які містять тютюн або суміші тютюну із замінниками тютюну.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 102,0%, у т.ч. у текстильному виробництві – 116,1%, виробництві одягу – 87,5%, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 111,3%. За січень–жовтень 2021р. вироблено 1,0 млн. жіночих та дівчачих суконь трикотажних машинного або ручного вʼязання, 80,2 тис. чоловічих та хлопчачих костюмів та комплектів (крім трикотажних), 372,9 тис. чоловічих та хлопчачих піджаків та блейзерів (крім трикотажних), 398,4 тис. жіночих та дівчачих жакетів та блейзерів (крім трикотажних), 49,7 млн. пар панчішно-шкарпеткових виробів інших (уключаючи шкарпетки).

У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності виробництво продукції зросло на 6,4%, у т.ч. у виробництві паперу та паперових виробів – на 3,8%, поліграфічній діяльності, тиражуванні записаної інформації – на 1,4%, в обробленні деревини та виготовленні виробів з деревини та корка – на 15,2%.

На підприємствах із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення спостерігалося збільшення виробництва продукції на 8,0%.

У виробництві хімічних речовин і хімічної продукції індекс промислової продукції становив 99,8%, у т.ч. у виробництві основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах – 95,2%, фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик – 89,2%, мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, парфумних та косметичних засобів – 98,7%. За 10 місяців 2021р. виготовлено 4,8 млн.дал спирту етилового неденатурованого із вмістом спирту не менше 80 об. %, 34,9 тис.т фарб та лаків, уключаючи емалі та політури, на основі складних поліефірів, диспергованих чи розчинених у летких органічних розчинниках (крім тих, які з вмістом розчинника більше 50% маси розчину), 6,6 тис.т мила та речовин поверхнево-активних органічних у брусках та подібних формах (крім для туалетних цілей), 155,1 тис.т розфасованих для роздрібної торгівлі засобів мийних та для чищення, які містять або не містять мило, уключаючи допоміжні засоби для миття, 5,2 тис.т засобів косметичних для макіяжу чи догляду за шкірою.

У виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів виробництво продукції скоротилося на 3,4%.

На підприємствах із виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції індекс промислової продукції становив 109,4%, у т.ч. у виробництві гумових і пластмасових виробів – 103,4%, іншої неметалевої мінеральної продукції – 113,0%.

У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, індекс промислової продукції становив 105,6%, у т.ч. у виробництві чавуну, сталі та феросплавів – 106,6%, труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі – 113,5%, іншої продукції первинного оброблення сталі – 109,7%, дорогоцінних та інших кольорових металів – 94,9%, готових металевих виробів – 102,4%. З початку 2021р. виплавлено 17,4 млн.т чавуну переробного і дзеркального у чушках, болванках чи формах первинних інших, вироблено 8,8 млн.т напівфабрикатів зі сталі нелегованої плоских, 934,6 тис.т зливків, форм первинних інших, напівфабрикатів для виробництва труб безшовних, зі сталі легованої (крім неіржавної), 115,0 тис.т труб і трубок, зварних, круглого поперечного перерізу, гарячого або холодного формування, із зовнішнім діаметром не більше 406,4 мм, зі сталі іншої, крім неіржавної, 139,7 тис.т листів профільованих (ребристих) холоднодеформованих, зі сталі нелегованої.

У машинобудуванні виробництво продукції зросло на 8,1%, у т.ч. у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – на 10,9%, електричного устатковання – на 25,0%, машин і устатковання загального призначення – на 0,8%, для сільського та лісового господарства – на 29,2%, добувної промисловості та будівництва – на 14,0%, у виробництві інших машин і устатковання загального призначення – на 11,5%, автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів – на 30,4%. Поряд із цим у виробництві машин і устатковання для металургії спостерігалося скорочення виробництва продукції на 31,1%, залізничних локомотивів і рухомого складу – на 8,8%. За 10 місяців 2021р. вироблено 911 тракторів з потужністю двигуна більше 59 кВт, 2,5 тис. машин для очищення, сортування або калібрування насіння, зерна або культур бобових сушених, 750 засобів автотранспортних для перевезення 10 і більше осіб, 12,2 тис. причепів та напівпричепів інших, 1,7 тис. вагонів вантажних та вагонів-платформ, залізничних або трамвайних, несамохідних.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря виробництво продукції збільшилося на 1,7%. За січень–жовтень 2021р. вироблено 121,8 млрд.кВт·год електроенергії, у т.ч. тепловими та атомними електростанціями відповідно 39,1 млрд.кВт·год і 69,2 млрд.кВт·год.

Сільське господарство

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–жовтні 2021р. порівняно з відповідним періодом 2020р. становив 113,0%, у т.ч. у підприємствах – 117,2%, у господарствах населення – 106,3%. Індекс продукції рослинництва становив 118,0%, продукції тваринництва – 95,3%.

Станом на 1 листопада п.р. зібрана площа культур зернових та зернобобових становила 13,3 млн.га (83,5% площ, посіяних під урожай 2021р.), що на 0,7% менше, ніж на початок листопада 2020р. Обсяг виробництва (валовий збір) культур зернових та зернобобових становив 65,5 млн.т (у початково оприбуткованій масі), що на 22,0% більше, ніж було одержано на початок листопада торік; у середньому з 1 га зібраної площі одержано по 49,2 ц зерна (на 23,0% більше).

Порівняно з початком листопада 2020р. більшим було виробництво соняшнику (15,7 млн.т) – на 23,4%, буряку цукрового фабричного (6,7 млн.т) – на 35,5%, сої (3,2 млн.т) – на 35,3%, ріпаку (3,0 млн.т) – на 14,3%. Виробництво картоплі (21,3 млн.т) збільшилося на 2,1%, культур овочевих (9,7 млн.т) – на 4,0%, культур плодових та ягідних (1,9 млн.т) – на 3,9%, але скоротилося виробництво винограду (229 тис.т) на 12,7%.

За січень–жовтень п.р. у господарствах усіх категорій жива маса сільськогосподарських тварин, які були реалізовані на забій, становила 2,7 млн.т, що на 1,7% менше порівняно з відповідним періодом 2020р., виробництво (валовий надій) молока становило 7,5 млн.т (на 6,0% менше), виробництво яєць від птиці свійської – 12,1 млрд.шт (на 13,9% менше).  

Станом на 1 листопада 2021р. загальна кількість великої рогатої худоби становила 3,0 млн. голів (на 6,7% менше, ніж на 1 листопада 2020р.), у т.ч. корів – 1,6 млн (на 6,1% менше), свиней – 6,0 млн (на 3,2% менше), овець і кіз – 1,2 млн (на 5,5% менше), птиці свійської – 226,9 млн. голів (на 2,7% менше).

Індекс цін продукції сільського господарства, реалізованої підприємствами, що її виробляють, за січень–жовтень 2021р. порівняно із січнем–жовтнем 2020р. становив 143,6%, у т.ч. продукції рослинництва – 146,8%, продукції тваринництва – 122,1%. У жовтні 2021р. порівняно з вереснем 2021р. індекс цін продукції сільського господарства, реалізованої підприємствами, становив 101,6%, у т.ч. продукції рослинництва – 102,2%, продукції тваринництва – 98,1%.

На 1 листопада 2021р. маса зерна культур зернових і зернобобових у наявності у підприємств, які займаються їхнім зберіганням та переробленням, та підприємств, які їх вирощують, становила 25,9 млн.т (на 27,1% більше проти 1 листопада 2020р.), у т.ч. 11,9 млн.т пшениці, 11,0 млн.т кукурудзи, 2,0 млн.т ячменю; маса насіння соняшнику – 8,8 млн.т (на 21,0% більше, ніж на 1 листопада 2020р.).

Будівництво

У січні–жовтні 2021р. підприємствами країни вироблено будівельної продукції (виконано будівельних робіт) на суму 170,8 млрд.грн. Індекс будівельної продукції в січні–жовтні 2021р. порівняно з січнем–жовтнем 2020р. становив 100,5%.

Обсяги виробленої будівельної продукції з будівництва будівель зросли на 6,6% (житлових – на 19,6%), водночас спостерігалось зменшення обсягів з будівництва інженерних споруд – на 4,0%, нежитлових будівель – на 1,0%.

Нове будівництво склало 33,2% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 41,1%, реконструкція та технічне переоcнащення – 25,7%.

Підприємствами 6 регіонів країни (м.Києва, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Київської та Львівської областей) виконано 66,9% загального обсягу будівництва.

У січні–вересні 2021р. в Україні прийнято в експлуатацію 8752,9 тис.м² загальної площі житлових будівель, що становить 148,7% до відповідного періоду попереднього року.

У будинках із двома і більше квартирами прийнято в експлуатацію 65,3% загальної площі житлових будівель, або 5714,7 тис.м², в одноквартирних будинках ‒ відповідно 34,5%, або 3016,4 тис.м² загальної площі, у гуртожитках – 0,2%, або 21,8 тис.м² загальної площі.

У міській місцевості прийнято в експлуатацію 6216,8 тис.м² загальної площі житла (71,0% загального обсягу), у сільській – 2536,1 тис.м² (29,0%). Обсяги прийнятого в експлуатацію житла у міській місцевості порівняно із січнем–вереснем 2020р. збільшились на 74,6%, у сільській ‒ на 9,1%.

Крім того, у січні–вересні 2021р. в країні прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки загальною площею 385,4 тис.м². Загальна площа прийнятих в експлуатацію дачних і садових будинків порівняно із січнем–вереснем 2020р. зменшилась на 11,2%.

У цілому загальна площа прийнятих в експлуатацію житлових будівель (включаючи дачні й садові будинки) в січні–вересні 2021р. становила 9138,4 тис.м², що порівняно із січнем–вереснем 2020р. більше на 44,6%.

Транспорт

У січні–жовтні 2021р. вантажообіг підприємств транспорту становив 238,8 млрд.ткм, або 100,6% від обсягу січня–жовтня 2020р. Підприємствами транспорту перевезено 509,2 млн.т вантажів, що становить 103,9% від обсягів січня–жовтня 2020р.

Залізничним транспортом у січні–жовтні 2021р. перевезено 258,4 млн.т вантажів, що на 3,0% більше, ніж у відповідному періоді попереднього року. Перевезення хімічних і мінеральних добрив збільшилося на 18,5%, цементу – на 12,9%, будівельних матеріалів – на 11,9%, брухту чорних металів – на 11,7%, коксу – на 8,2%, лісових вантажів – на 7,4%, чорних металів – на 6,5%, кам’яного вугілля – на 5,5%, нафти і нафтопродуктів – на 4,8%. Разом із цим перевезення зерна та продуктів перемелу знизилося на 7,8%, залізної та марганцевої руди – на 3,3%.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) у січні–жовтні 2021р. виконано вантажообіг в обсязі 38,2 млрд.ткм, який збільшився на 9,5% порівняно з відповідним періодом попереднього року, та перевезено 182,9 млн.т вантажів, що на 17,5% більше, ніж у січні–жовтні 2020р.

Водним транспортом у січні–жовтні 2021р. перевезено вантажів в обсязі 4,3 млн.т, що на 3,6% менше, ніж у відповідному періоді попереднього року.

У січні–жовтні 2021р. порівняно із січнем–жовтнем 2020р. обсяги перекачки вантажів трубопровідним транспортом зменшилися на 19,9%.

Вантажообіг авіаційного транспорту в січні–жовтні 2021р. становив 266,7 млн.ткм, що на 9,5% більше, ніж у відповідному періоді попереднього року. Авіаційним транспортом перевезено 67,0 тис.т вантажів, що на 4,8% менше, ніж у січні–жовтні 2020р.

Пасажирообіг підприємств транспорту в січні–жовтні 2021р. становив 53,0 млрд.пас.км, або 128,4% від обсягу січня–жовтня 2020р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 2215,4 млн. пасажирів, що на 4,0% більше, ніж у відповідному періоді 2020р.

Перевезення пасажирів залізничним транспортом (з урахуванням перевезень міською електричкою) порівняно із січнем–жовтнем 2020р. збільшилося на 20,8%. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалося 911,6 млн. пасажирів, що на 1,1% більше, ніж у січні–жовтні 2020р. Авіаційним транспортом перевезено 8,2 млн. пасажирів, що на 91,8% більше, ніж у відповідному періоді 2020р. Міським електротранспортом перевезено 1225,7 млн. пасажирів, що на 5,1% більше, ніж у січні–жовтні 2020р.

Внутрішня торгівля

Оптовий товарооборот підприємств оптової торгівлі (юридичних осіб) у січні–жовтні 2021р. становив 2638,2 млрд.грн. Порівняно із січнем–жовтнем 2020р. його фізичний обсяг знизився на 8,8%.

Оборот роздрібної торгівлі, який уключає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–жовтні 2021р. становив 1158,2 млрд.грн, що на 11,5% більше від обсягу січня–жовтня 2020р. У жовтні п.р. порівняно із жовтнем 2020р. оборот зріс на 5,7%, проти вересня 2021р. – на 1,9%.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–жовтні 2021р. становив 839,1 млрд.грн, що на 11,8% більше від обсягу січня–жовтня 2020р. У жовтні п.р. роздрібний товарооборот становив 91,5 млрд.грн і проти жовтня 2020р. зріс на 6,5%, проти вересня 2021р. – на 1,7%.

Зовнішня торгівля товарами та послугами

За 9 місяців 2021р. експорт товарів становив 48383,0 млн.дол. США, імпорт товарів – 50348,7 млн.дол. Порівняно з 9 місяцями 2020р. експорт товарів збільшився на 38,2% (на 13379,9 млн.дол.), імпорт товарів – на 31,9% (на 12179,2 млн.дол.). Негативне сальдо становило 1965,7 млн.дол. (за 9 місяців 2020р. також негативне – 3166,4 млн.дол.).

Експорт товарів до країн Європейського Союзу (ЄС) порівняно з 9 місяцями 2020р. збільшився на 54,2% та становив 19436,0 млн.дол., або 40,2% від його загального обсягу.

Найбільшу питому вагу в експорті товарів до країн ЄС мали: продукти агропромислового комплексу та харчової промисловості – 25,2% від загального його обсягу, недорогоцінні метали та вироби з них – 25,0%, мінеральні продукти – 16,2%, механічні та електричні машини – 12,3%.

Серед країн-членів ЄС найбільше експортувалися товари до Польщі, Італії, Німеччини та Нідерландів, серед інших країн світу – до Китаю, Туреччини, Російської Федерації, Індії та США.

Порівняно з 9 місяцями 2020р. серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Чехії на 101,4%, Італії – на 87,0%, Польщі – на 71,3%, США – на 70,3%, Туреччини – на 65,8%, Румунії – на 48,5%, Індії – на 38,0%, Німеччини – на 37,4%, Угорщини – на 29,9%, Китаю – на 27,6%, Нідерландів – на 26,3%, Російської Федерації – на 21,9%, водночас зменшився до Єгипту на 9,9%.

Імпорт товарів із країн ЄС проти 9 місяців 2020р. збільшився на 25,9% і становив 20480,9 млн.дол., або 40,7% від його загального обсягу.

Найбільшу питому вагу в імпорті товарів із країн ЄС мали: механічні та електричні машини – 20,6%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 18,2%, продукти агропромислового комплексу та харчової промисловості – 13,0%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 12,4%, мінеральні продукти – 10,6%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 7,9%.

Серед країн ЄС найбільші імпортні поставки товарів надходили з Німеччини, Польщі, Італії та Франції, серед інших країн світу – з Китаю, Російської Федерації, Білорусі, США, Туреччини та Швейцарії.

Порівняно з 9 місяцями 2020р. імпорт товарів збільшився зі Швейцарії у 2,3 раза, Білорусі – на 58,8%, Чехії – на 56,2%, Литви – на 48,3%, Туреччини – на 34,2%, Китаю – на 30,1%, Італії – на 26,8%, Угорщини – на 26,7%, Франції – на 22,8%, Японії – на 21,8%, Польщі – на 21,2%, Російської Федерації – на 19,3%, Німеччини – на 16,5% та США – на 9,2%, зменшився зі Словаччини на 18,9%.

Основу товарної структури експорту складали недорогоцінні метали та вироби з них, продукти рослинного походження, мінеральні продукти, жири та олії тваринного або рослинного походження, механічні та електричні машини, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості й деревина і вироби з деревини.

Порівняно з 9 місяцями 2020р. у структурі експорту товарів збільшилась питома вага чорних металів, руд, шлаку і золи. Натомість зменшилась питома вага зернових культур, жирів та олії тваринного або рослинного походження, механічних машин та залишків і відходів харчової промисловості.

Основу товарної структури імпорту складали механічні та електричні машини, мінеральні продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, недорогоцінні метали та вироби з них, готові харчові продукти, текстильні матеріали та текстильні вироби й продукти рослинного походження.

Порівняно з 9 місяцями 2020р. у структурі імпорту товарів збільшилась питома вага палива мінерального; нафти та продуктів її перегонки, механічних машин, засобів наземного транспорту, крім залізничного, пластмас, полімерних матеріалів. Зменшилась питома вага електричних машин.  

За 9 місяців 2021р. експорт послуг становив 8798,8 млн.дол. США,
імпорт – 5355,6 млн.дол. Порівняно з 9 місяцями 2020р. експорт збільшився на 4,0% (на 342,0 млн.дол.), імпорт – на 31,0% (на 1266,5 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 3443,2 млн.дол. (за 9 місяців 2020р. також позитивне – 4367,7 млн.дол.).

Експорт послуг до країн ЄС порівняно з 9 місяцями 2020р. збільшився на 8,6% та становив 3043,4 млн.дол., або 34,6% від його загального обсягу.

Найбільшу питому вагу в експорті послуг до країн ЄС мали: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 29,2% від загального обсягу експорту цим країнам, транспортні послуги – 25,3%, послуги з переробки матеріальних ресурсів – 23,2%, ділові – 13,5%.

Серед країн-членів ЄС найбільші операції з експорту послуг здійснювалися з Німеччиною, Польщею, Кіпром та Нідерландами, серед інших країн світу – з Російською Федерацією, США, Швейцарією, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, Об’єднаними Арабськими Еміратами та Ізраїлем.

Серед країн-партнерів найбільше зріс експорт послуг до Мальти – на 71,2%, Австрії – на 41,1%, Ізраїлю – на 30,5%, США – на 30,3%, Швейцарії – на 19,5%, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – на 14,0%. Натомість зменшення експорту послуг спостерігалося Британським Віргінським Островам на 43,4%, Російській Федерації – на 24,5% та Кіпру – на 17,5%.

Імпорт послуг від країн ЄС проти 9 місяців 2020р. збільшився на 36,1% і становив 2282,4 млн.дол., або 42,6% від його загального обсягу.

Найбільшу питому вагу в імпорті послуг із країн ЄС мали: транспортні послуги – 24,2% від загального обсягу імпорту від цих країн, ділові – 19,2%, послуги, пов’язані з подорожами, – 18,8%, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, – 11,8%, послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні – 10,3%.

Серед країн ЄС найбільші операції з імпорту послуг здійснювалися з Німеччиною, Кіпром, Ірландією, Мальтою та Польщею, серед інших країн світу – з Туреччиною, США, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, Китаєм та Швейцарією.

Порівняно з 9 місяцями 2020р. імпорт послуг збільшився від Мальти у 2,4 раза, Туреччини – у 2,2 раза, Єгипту – у 2,0 раза, Кіпру – на 56,3%, Ірландії – на 45,2% та США – на 12,1%. Натомість зменшення імпорту послуг спостерігалося в імпорті від Канади – у 3,7 раза, Угорщини – на 18,4%, Російської Федерації – на 5,3%.

Основу структури експорту послуг за 9 місяців 2021р. складали транспортні послуги, послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні, послуги з переробки матеріальних ресурсів та ділові.

Порівняно з 9 місяцями 2020р. у структурі експорту послуг збільшилась питома вага послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних і ділових. Натомість зменшилась питома вага транспортних послуг.

Основу структури імпорту послуг за 9 місяців 2021р. складали послуги, пов’язані з подорожами, транспортні послуги, державні та урядові й ділові.

Порівняно з 9 місяцями 2020р. у структурі імпорті послуг збільшилась питома вага таких видів, як послуги, пов’язані з подорожами, та транспортні. Зменшилась частка державних та урядових послуг і ділових.

Капітальні інвестиції

У січні–вересні 2021р. проти аналогічного періоду 2020р. індекс капітальних інвестицій становив 109,7%.

Зростання обсягу капітальних інвестицій спостерігалося майже за всіма видами економічної діяльності. Проти січня–вересня 2020р. найбільше зросли обсяги капітальних інвестицій у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (на 133,2%); надання інших видів послуг (на 97,0%); мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (на 85,9%). Водночас зменшились обсяги капітальних інвестицій у сфері фінансової та страхової діяльності (на 28,9%), освіті (на 26,5%), інформації та телекомунікацій (на 16,1%).

У промисловості в січні–вересні 2021р. обсяги капітальних інвестицій зросли проти відповідного періоду 2020р. у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря на 14,5%, у водопостачанні; каналізації, поводженні з відходами – на 7,4%, у переробній промисловості – на 6,0%, у добувній промисловості й розробленні кар’єрів – на 2,0%.

Основним джерелом капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств і організацій (72,4%, що на 3,2 в.п. більше проти січня–вересня 2020р.). Частка коштів державного та місцевих бюджетів становила 12,9% (зменшилася на 1,7%), частка залучених та запозичених коштів (кредити банків та інші позики, кошти інвесторів-нерезидентів) – 4,9% (зменшилася на 3,1%).

Державна служба статистики України