Соціально-економічне становище України за січень–липень 2021 року

(у цьому повідомленні дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя

 та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях)

Населення

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 липня 2021р. становила 41383,2 тис. осіб. Упродовж січня–червня 2021р. чисельність населення зменшилася на 205,2 тис. осіб.

Порівняно із січнем–червнем 2020р. обсяг природного скорочення збільшився на 68,6 тис. осіб.

Кількість живонароджених у січні–червні 2021р. становила 132,6 тис. осіб, померлих – 349,1 тис. осіб.

Доходи населення

У січні–липні 2021р. розмір середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (із кількістю працюючих 10 осіб і більше) становив 13458 грн і порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшився на 21,8%.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися працівники державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування, професійної, наукової та технічної діяльності, фінансових та страхових установ, сфери інформацій та телекомунікацій, а також авіаційного транспорту; серед промислових видів діяльності – підприємств із добування кам’яного та бурого вугілля, із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення, із постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, із виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, де заробітна плата перевищила середній показник по економіці в
1,3–1,9 раза.

Найнижчий рівень оплати праці спостерігався на підприємствах поштової та кур’єрської діяльності, тимчасового розміщування й організації харчування, текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури, де заробітна плата не перевищувала 74,3% від середнього рівня по економіці.

Середня номінальна заробітна плата в усіх регіонах була вище мінімальної, разом з тим лише у трьох із них вона перевищила середній рівень по Україні: м.Київ – 19612 грн, Донецька область – 14502 грн, Київська – 13693 грн. Найнижчий рівень номінальної заробітної плати, який не перевищував 82% від середнього по економіці, спостерігався в Кіровоградській, Чернівецькій, Чернігівській, Волинській та Херсонській областях.

Індекс реальної заробітної плати в січні–липні 2021р. порівняно з відповідним періодом 2020р. становив 112,0%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати в січні–липні 2021р. збільшилася на 38,1%, або на 1349,8 млн.грн, і на 1 серпня 2021р. становила 3961,4 млн.грн, що дорівнює 3,8% фонду оплати праці, нарахованого за липень 2021р.

Суттєве збільшення суми невиплаченої заробітної плати в січні–липні 2021р. спостерігалося на підприємствах із добування кам’яного та бурого вугілля (на 372,7 млн.грн) та виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (на 119,5 млн.грн).

Збільшення боргу в січні–липні п.р. спостерігалось у 23 регіонах, а найсуттєвіше – у Львівській (на 255,5 млн.грн), Дніпропетровській (на 191,0 млн.грн) областях та м.Києві (на 401,4 млн.грн).

Кількість працівників, які вчасно не отримали заробітну плату, зменшилась за зазначений період на 2,2% і на 1 серпня 2021р. становила 154,1 тис. осіб, або 2,2% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці. Кожному із зазначених працівників не було виплачено в середньому 25,7 тис. грн, що в 1,8 раза перевищує середню заробітну плату за липень 2021р.

Ціни

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–липні 2021р. становив 106,5% (у відповідному періоді попереднього року – 101,4%).

Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 8,6%. Найбільше (в 1,5 раза) зросли ціни на соняшникову олію. На 29,5–3,9% стали дорожчими цукор, м’ясо птиці, фрукти, яловичина, продукти переробки зернових, хліб, рис, макаронні вироби, масло, риба та продукти з риби, сметана, сири. Водночас на 20,9% подешевшали яйця.

Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 9,7%, що пов’язано з підвищенням тарифів на електроенергію на 36,6%, каналізацію – на 17,5%, водопостачання – на 11,0%, природний газ – на 8,8%.

Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 3,6% відбулося за рахунок подорожчання послуг лікарень на 6,9% та амбулаторних послуг на 6,4%.

Ціни на транспорт зросли на 8,1% передусім через подорожчання палива та мастил на 21,4%, проїзду в залізничному та автодорожньому пасажирському транспорті на 17,7% та 11,0% відповідно.

Індекс цін виробників промислової продукції в січні–липні 2021р. становив 126,9% (у відповідному періоді попереднього року – 102,2%).

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів ціни підвищилися на 70,1%, переробній промисловості – на 24,1%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 11,5%.

Індекс цін у будівництві в січні–червні 2021р. становив 112,7% (у відповідному періоді попереднього року – 103,4%).

У будівництві будівель зафіксовано зростання цін на 10,8%, інженерних споруд – на 14,9%.

Промисловість

У січні–липні 2021р. порівняно із січнем–липнем 2020р. індекс промислової продукції становив 101,8%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів випуск продукції зріс на 1,8%, у т.ч. у добуванні кам’яного та бурого вугілля – на 9,4%, металевих руд – на 6,3%, інших корисних копалин та розробленні кар’єрів – на 22,9%. Водночас у добуванні сирої нафти та природного газу випуск промислової продукції скоротився на 3,9%. З початку 2021р. видобуто 11,2 млрд.м³ природного газу, 960,7 тис.т сирої нафти, випущено (видобуто) 32,4 млн.т руди та концентратів залізних агломерованих, 13,6 млн.т кам’яного вугілля.

У переробній промисловості випуск промислової продукції зріс на 1,8%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів випуск продукції скоротився на 11,4%, у т.ч. у виробництві олії та тваринних жирів – на 29,2%, молочних продуктів – на 7,5%, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 2,1%, тютюнових виробів – на 14,8%. Разом із цим у виробництві м’яса та м’ясних продуктів одержано приріст продукції (2,4%), хліба, хлібобулочних і борошняних виробів (1,4%), какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (5,5%), напоїв (0,3%), переробленні та консервуванні фруктів і овочів (10,6%). За січень–липень 2021р. вироблено 18,6 тис.т яловичини і телятини, свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш, четвертин необвалених, 127,5 тис.т свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблені сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання), 200,5 тис.т м’яса курей, курчат, свіжого чи охолодженого - частин тушок, 133,3 тис.т виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових), 10,0 тис.т овочів (крім картоплі), фруктів, горіхів, грибів та частин рослин їстівних інших, приготовлених чи консервованих з додаванням оцту чи оцтової кислоти, 2,4 млн.т олій соняшникової та сафролової та їх фракцій, нерафінованих (крім хімічно модифікованих), 259,8 тис.т молока та вершків незгущених й без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л, 41,7 тис.т масла вершкового жирністю не більше 85%, 50,8 тис.т сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), 42,3 тис.т сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого, 36,7 тис.т цукерок шоколадних (крім цукерок із вмістом алкоголю, шоколаду в брикетах, пластинах чи плитках), 27,1 млн.л чист. спирту горілки з вмістом спирту не більше 45,4%, 104,3 млн.дал пива солодового (крім пива безалкогольного і пива з вмістом алкоголю не більше 0,5%), 57,0 млн.дал води натуральної мінеральної газованої, 31,4 млрд.шт сигарет, які містять тютюн або суміші тютюну із замінниками тютюну.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 106,7%, у т.ч. у текстильному виробництві – 121,1%, виробництві одягу – 88,5%, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 123,4%. За 7 місяців 2021р. вироблено 36,2 млн.м² тканин з ниток синтетичних та штучних комплексних високої міцності та з ниток стрічкових чи подібних, 763,9 тис. жіночих та дівчачих суконь трикотажних машинного або ручного вʼязання, 46,4 тис. чоловічих та хлопчачих костюмів та комплектів (крім трикотажних), 239,7 тис. чоловічих та хлопчачих піджаків та блейзерів (крім трикотажних), 267,9 тис. жіночих та дівчачих жакетів та блейзерів (крім трикотажних), 32,2 млн. пар панчішно-шкарпеткових виробів інших (уключаючи шкарпетки).

У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності випуск продукції збільшився на 9,0%, у т.ч. у виробництві паперу та паперових виробів – на 6,2%, поліграфічній діяльності, тиражуванні записаної інформації – на 3,7%, в обробленні деревини та виготовленні виробів з деревини та корка – на 18,3%.

На підприємствах із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення випуск промислової продукції зріс на 2,5%.

У виробництві хімічних речовин і хімічної продукції індекс промислової продукції становив 104,2%, у т.ч. у виробництві основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах – 101,7%, фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик – 93,7%, мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, парфумних та косметичних засобів – 96,6%. З початку 2021р. виготовлено 3,0 млн.дал спирту етилового неденатурованого із вмістом спирту не менше 80 об. %, 26,1 тис.т фарб та лаків, уключаючи емалі та політури, на основі складних поліефірів, диспергованих чи розчинених у летких органічних розчинниках (крім тих, які з вмістом розчинника більше 50% маси розчину), 4,5 тис.т мила та речовин поверхнево-активних органічних у брусках та подібних формах (крім для туалетних цілей), 103,3 тис.т розфасованих для роздрібної торгівлі засобів мийних та для чищення, які містять або не містять мило, уключаючи допоміжні засоби для миття, 3,8 тис.т засобів косметичних для макіяжу чи догляду за шкірою.

У виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів обсяг виробленої продукції скоротився на 1,4%.

На підприємствах із виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції індекс промислової продукції становив 112,4%, у т.ч. у виробництві гумових і пластмасових виробів – 107,1%, іншої неметалевої мінеральної продукції – 115,9%.

У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, приріст продукції становив 7,4%, у т.ч. у виробництві труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі – 15,8%, чавуну, сталі та феросплавів – 8,4%, іншої продукції первинного оброблення сталі – 17,1%, готових металевих виробів – 4,0%. Разом із цим у виробництві дорогоцінних та інших кольорових металів випуск промислової продукції зменшився на 8,2%. За січень–липень 2021р. виплавлено 12,4 млн.т чавуну переробного і дзеркального у чушках, болванках чи формах первинних інших, вироблено 6,3 млн.т напівфабрикатів зі сталі нелегованої плоских, 639,5 тис.т зливків, форм первинних інших, напівфабрикатів для виробництва труб безшовних, зі сталі легованої (крім неіржавної), 81,4 тис.т труб і трубок, зварних, круглого поперечного перерізу, гарячого або холодного формування, із зовнішнім діаметром не більше 406,4 мм, зі сталі іншої, крім неіржавної, 93,3 тис.т листів профільованих (ребристих) холоднодеформованих, зі сталі нелегованої.

У машинобудуванні індекс промислової продукції становив 110,4%, у т.ч. у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – 112,5%, електричного устатковання – 136,1%, машин і устатковання загального призначення – 101,5%, для сільського та лісового господарства – 132,8%, металургії – 68,9%, добувної промисловості та будівництва – 114,5%, у виробництві інших машин і устатковання загального призначення – 107,3%, автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів – 144,7%, залізничних локомотивів і рухомого складу – 82,4%. За 7 місяців 2021р. вироблено 613 тракторів з потужністю двигуна більше 59 кВт, 1,6 тис. машин для очищення, сортування або калібрування насіння, зерна або культур бобових сушених, 458 засобів автотранспортних для перевезення 10 і більше осіб, 8,8 тис. причепів та напівпричепів інших, 1,1 тис. вагонів вантажних та вагонів-платформ, залізничних або трамвайних, несамохідних.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції зріс на 1,7%. З початку 2021р. вироблено 86,6 млрд.кВт·год електроенергії, у т.ч. тепловими та атомними електростанціями відповідно 28,1 млрд.кВт·год і 48,4 млрд.кВт·год.

Сільське господарство

Індекс сільськогосподарської продукції в січні–липні 2021р. порівняно із відповідним періодом 2020р. становив 102,5%, у т.ч. у підприємствах – 104,4%, у господарствах населення – 99,7%. Індекс продукції рослинництва становив 107,0%, продукції тваринництва – 95,1%.

На 1 серпня п.р. зернові та зернобобові культури було скошено та обмолочено на площі 7,5 млн.га, що на 5,9% менше, ніж на початок серпня 2020р.; виробництво зерна становило 31,4 млн.т (у початково оприбуткованій масі), що на 10,8% більше, ніж торік; у середньому з 1 га обмолоченої площі одержано по 41,8 ц зерна (на 17,7% більше).

За січень–липень п.р. реалізовано на забій 1,8 млн.т худоби та птиці (у живій масі), що на 2,6% менше порівняно з відповідним періодом 2020р., вироблено5,2 млн.т молока (на 6,0% менше) та 8,6 млрд.шт яєць (на 14,4% менше). Частка господарств населення в загальному виробництві цих продуктів тваринництва складала відповідно 29%, 69% та 53%.

 За розрахунками, на 1 серпня 2021р. загальна кількість великої рогатої худоби становила 3,2 млн. голів (на 6,4% менше, ніж на 1 серпня 2020р.), у т.ч. корів – 1,7 млн (на 5,9% менше), свиней – 6,1 млн (на 0,1% менше), овець і кіз – 1,4 млн (на 5,3% менше), птиці всіх видів – 240,3 млн. голів (на 3,5% менше). У господарствах населення утримувалось 69% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 74%; свиней – 39%, овець і кіз – 88%, птиці всіх видів – 53%.

Обсяг власно виробленої сільськогосподарської продукції, реалізованої підприємствами, у січні–липні 2021р. порівняно із відповідним періодом 2020р. зменшився на 19,0%, у т.ч. продукції рослинництва – на 23,4%, а продукції тваринництва – на 1,0%.

Середні ціни продажу аграрної продукції підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень–липень 2021р. порівняно із січнем–липнем 2020р. зросли на 54,5%, у т.ч. продукції рослинництва – на 60,9%, тваринництва – на 21,0%. У липні п.р. порівняно із червнем 2021р. середні ціни реалізованої аграрної продукції знизилися на 4,2%, у т.ч. рослинництва – на 4,9%, а тваринництва –   зросли на 0,8%.

На 1 серпня 2021р. у підприємствах, які безпосередньо вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових, було в наявності 19,5 млн.т зерна (на 11,6% більше проти 1 серпня 2020р.), у т.ч. 13,2 млн.т пшениці, 1,7 млн.т кукурудзи, 3,8 млн.т ячменю; запаси насіння соняшнику становили 0,7 млн.т (на 5,8% менше, ніж на 1 серпня 2020р.). 

Будівництво

У січні–липні 2021р. підприємствами країни вироблено будівельної продукції (виконано будівельних робіт) на суму 97,4 млрд.грн. Індекс будівельної продукції в січні–липні 2021р. порівняно із січнем–липнем 2020р. становив 100,0%.

Обсяги будівництва будівель зросли на 5,2% (житлових – на 19,9%). Будівництво інженерних споруд зменшилось на 4,3%, нежитлових будівель – на 3,9%.

Нове будівництво склало 35,6% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 36,5%, реконструкція та технічне переоcнащення – 27,9%.

Підприємствами 6 регіонів країни (м.Києва, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Київської та Львівської областей) виконано 67,4% загального обсягу будівництва.

У січні–червні 2021р. в Україні прийнято в експлуатацію 4797,2 тис.м² загальної площі житлових будівель, що становить 129,5% до відповідного періоду попереднього року.

У будинках із двома і більше квартирами прийнято в експлуатацію 57,8% загальної площі житлових будівель, або 2770,9 тис.м², в одноквартирних будинках ‒ відповідно 41,8%, або 2005,7 тис.м² загальної площі, у гуртожитках – 0,4%, або 20,6 тис.м² загальної площі.

У міській місцевості прийнято в експлуатацію 3283,0 тис.м²  загальної площі житла (68,4% загального обсягу), у сільській – 1514,2 тис.м² (31,6%). Обсяги прийнятого в експлуатацію житла в міській місцевості порівняно із січнем–червнем 2020р. збільшились на 45,6%, у сільській ‒ на 4,5%.

Крім того, у січні–червні 2021р. в країні прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки загальною площею 232,8 тис.м². Загальна площа прийнятих в експлуатацію дачних і садових будинків порівняно із січнем–червнем 2020р. зменшилась на 15,2%.

У цілому загальна площа прийнятих в експлуатацію житлових будівель (включаючи дачні й садові будинки) у січні–червні 2021р. становила 5030,0 тис.м², що порівняно із січнем–червнем 2020р. більше на 26,4%.

Транспорт

У січні–липні 2021р. вантажообіг підприємств транспорту становив 161,9 млрд.ткм, або 101,6% від обсягу січня–липня 2020р. Підприємствами транспорту перевезено 342,3 млн.т вантажів, що становить 104,7% від обсягів січня–липня 2020р.

Залізничним транспортом у січні–липні 2021р. перевезено 173,4 млн.т вантажів, що на 3,0% більше, ніж у відповідному періоді попереднього року. Перевезення будівельних матеріалів збільшилося на 19,4%, брухту чорних металів – на 18,4%, цементу – на 16,3%, лісових вантажів – на 14,1%, хімічних і мінеральних добрив – на 12,5%, коксу – на 9,6%, кам’яного вугілля – на 8,6%, чорних металів – на 5,7%. Разом із цим перевезення зерна та продуктів перемелу знизилося на 18,6%, залізної та марганцевої руди – на 3,2%, нафти і нафтопродуктів – на 0,4%.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) у січні–липні 2021р. виконано вантажообіг в обсязі 25,5 млрд.ткм, який збільшився на 7,4% порівняно з відповідним періодом попереднього року, та перевезено 120,8 млн.т вантажів, що на 17,6% більше, ніж у січні–липні 2020р.

Водним транспортом у січні–липні 2021р. перевезено вантажів в обсязі 2,6 млн.т, що на 4,8% менше, ніж у відповідному періоді попереднього року.

У січні–липні 2021р. порівняно із січнем–липнем 2020р. обсяги перекачки вантажів трубопровідним транспортом зменшилися на 14,5%.

Вантажообіг авіаційного транспорту в січні–липні 2021р. становив 193,8 млн.ткм, що на 5,9% більше, ніж у відповідному періоді попереднього року. Авіаційним транспортом перевезено 50,8 тис.т вантажів, що на 4,5% більше, ніж у січні–липні 2020р.

Пасажирообіг підприємств транспорту в січні–липні 2021р. становив 34,8 млрд.пас.км, або 126,8% від обсягу січня–липня 2020р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 1499,6 млн. пасажирів, що на 4,0% більше, ніж у відповідному періоді 2020р.

Перевезення пасажирів залізничним транспортом (з урахуванням перевезень міською електричкою) порівняно із січнем–липнем 2020р. збільшилося на 22,0%. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 622,8 млн. пасажирів, що на 0,8% більше, ніж у січні–липні 2020 р. Авіаційним транспортом перевезено 4,7 млн. пасажирів, що на 99,6% більше, ніж у відповідному періоді 2020р. Міським електротранспортом перевезено 824,4 млн. пасажирів, що на 5,3% більше, ніж у січні–липні 2020р.

Внутрішня торгівля

Оптовий товарооборот підприємств оптової торгівлі (юридичних осіб) у січні–липні 2021р. становив 1729,1 млрд.грн. Порівняно із січнем–липнем 2020р. його фізичний обсяг знизився на 8,0%.

Оборот роздрібної торгівлі, який уключає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, у січні–липні 2021р. становив 780,0 млрд.грн, що на 13,0% більше від обсягу січня–липня 2020р. У липні п.р. порівняно з липнем 2020р. оборот збільшився на 10,1%, проти червня 2021р. – на 6,5%.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–липні 2021р. становив 565,9 млрд.грн, що на 13,0% більше від обсягу січня–липня 2020р. У липні п.р. роздрібний товарооборот становив 89,7 млрд.грн і проти липня 2020р. збільшився на 10,7%, проти червня 2021р. – на 6,3%.

Зовнішня торгівля товарами та послугами

У І півріччі 2021р. експорт товарів становив 29924,0 млн.дол. США, імпорт – 31250,6 млн.дол. Порівняно з І півріччям 2020р. експорт збільшився на 30,7% (на 7029,8 млн.дол.), імпорт – на 28,0% (на 6837,0 млн.дол.). Негативне сальдо склало 1326,6 млн.дол. (у І півріччі 2020р. також негативне – 1519,4 млн.дол.).

Основу товарної структури українського експорту складали недорогоцінні метали та вироби з них, продукти рослинного походження, мінеральні продукти, жири та олії тваринного або рослинного походження, механічні та електричні машини, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості й деревина і вироби з деревини.

У загальному обсязі експорту товарів порівняно з І півріччям 2020р. збільшилась частка чорних металів з 17,0% до 20,5%, руд, шлаку і золи – з 8,5% до 13,4%, електричних машин – з 4,7% до 5,3%. Натомість зменшилась частка зернових культур з 19,7% до 14,9%, жирів та олії тваринного або рослинного походження – з 12,8% до 11,0%, механічних машин – з 4,0% до 3,4% та залишків і відходів харчової промисловості – з 3,6% до 3,1%.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу (ЄС) становив 11878,8 млн.дол., або 39,7% від загального обсягу експорту, та збільшився порівняно з І півріччям 2020р. на 43,9%.

Найбільші обсяги експорту до країн ЄС складали продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості – 24,8% від загального обсягу експорту, недорогоцінні метали та вироби з них – 22,5%, мінеральні продукти – 16,7%, механічні та електричні машини – 14,0%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн-членів ЄС здійснювалися до Польщі, Італії, Німеччини та Нідерландів.

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Китаю, Туреччини, Російської Федерації, Індії та Єгипту.

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Чехії на 104,4%, Польщі – на 62,7%, Італії – на 59,3%, Туреччини – на 52,1%, Німеччини – на 49,3%, Китаю – на 43,0%, США – на 42,0%, Румунії – на 39,8%, Індії  – на 29,9%, Угорщини – на 23,5%, зменшився до Єгипту на 24,4%.

Основу товарної структури українського імпорту складали механічні та електричні машини, мінеральні продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, недорогоцінні метали та вироби з них, готові харчові продукти, продукти рослинного походження й текстильні матеріали та текстильні вироби.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка механічних машин з 10,4% до 11,4%, засобів наземного транспорту, крім залізничного, – з 9,3% до 10,9%, пластмаси, полімерних матеріалів – з 4,6% до 5,2%. Зменшилась частка палива мінерального; нафти та продуктів її перегонки з 16,4% до 16,0%, електричних машин – з 9,9% до 8,7%, фармацевтичної продукції – з 4,4% до 4,2%.

Імпорт товарів із країн ЄС становив 12965,9 млн.дол., або 41,5% від загального обсягу, та збільшився проти І півріччя 2020р. на 26,3%.

Найвагоміші обсяги імпорту товарів із країн ЄС складали: механічні та електричні машини – 20,8%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 18,7%, товари агропромислового комплексу та харчової промисловості – 13,4%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 12,8%, мінеральні продукти – 8,7%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 7,9%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини, Польщі, Італії та Франції.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Китаю, Російської Федерації, Білорусі, США, Туреччини та Швейцарії.

Порівняно з І півріччям 2020р. імпорт товарів збільшився зі Швейцарії на 122,1%, Чехії – на 67,6%, Білорусі – на 62,3%, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – на 56,1%, Угорщини – на 42,0%, Італії – на 32,2%, Нідерландів – на 31,0%, Японії – на 27,1%, Польщі – на 26,8%, Китаю – на 25,0%, Литви – на 23,6%, Іспанії – на 23,4%, Туреччини – на 22,7%, Франції – на 22,2%, США – на 13,8%, Німеччини – на 12,9%, зменшився із Словаччини на 18,1%.

У І півріччі 2021р. експорт послуг становив 5644,7 млн.дол. США, імпорт – 3210,0 млн.дол. Порівняно з І півріччям 2020р. експорт збільшився на 1,5% (на 85,3 млн.дол.), імпорт збільшився  на 23,4% (на 609,0 млн.дол.). Позитивне сальдо становило 2434,7 млн.дол. (у І півріччі 2020р. також позитивне – 2958,4 млн.дол.).

У загальному обсязі експорту послуг порівняно з І півріччям 2020р. збільшилась частка послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних та ділових. Натомість зменшилась частка транспортних послуг.

Обсяг експорту послуг країнам ЄС становив 2000,3 млн.дол., або 35,4% від загального обсягу експорту, та збільшився порівняно з І півріччям 2020р. на 11,1%.

Серед країн-членів ЄС найбільші операції з експорту послуг здійснювалися з Німеччиною, Польщею, Кіпром, Нідерландами, Австрією, Угорщиною та Мальтою.

Серед інших країн світу найбільше надавалися послуги Російській Федерації, США, Швейцарії, Сполученому Королівству Великої Британії та Північної Ірландії, Об’єднаним Арабським Еміратам, Ізраїлю.

Серед країн-партнерів найбільше зріс експорт послуг Єгипту – у 2,4 раза, Мальті – на 62,8%, Австрії – на 36,7%, Польщі – на 26,9%, США – на 25,0%, Ізраїлю – на 24,9% та Німеччині – на 11,8%. Натомість зменшення обсягів послуг спостерігалося в експорті Британським Віргінським Островам на 43,8%, Російській Федерації – на 23,3% та Кіпру – на 20,8%.

У загальному обсязі імпорту збільшилась частка послуг, пов’язаних з подорожами та транспортних. Зменшилась частка державних та урядових послуг і ділових.

Імпорт послуг від країн Європейського Союзу становив 1360,3 млн.дол., або 42,4% від загального обсягу, та збільшився проти відповідного періоду 2020р. на 28,8%.

Серед країн ЄС найвагоміші обсяги послуг одержувалися від Німеччини, Ірландії, Кіпру, Польщі, Мальти та Бельгії.

Серед інших країн світу найбільші обсяги послуг імпорту надавалися Туреччиною, США, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, Швейцарією, Китаєм, Єгиптом та Російською Федерацією.

Порівняно з І півріччям 2020р. імпорт послуг збільшився від Мальти у 6,8 раза, Туреччини – у 2,6 раза, Єгипту – на 94,5%, Люксембургу – на 80,2%, Кіпру – на 40,6% та Польщі – на 30,4%. Натомість зменшення обсягів послуг спостерігалося в імпорті від Канади та Норвегії – у 3,5 раза, Російської Федерації – на 15,2%.

Капітальні інвестиції

У січні–червні 2021р. індекс капітальних інвестицій збільшився на 4,2% проти аналогічного періоду 2020р. і становив 104,2%.

За цей період збільшення обсягу капітальних інвестицій порівняно з минулорічним показником спостерігалося у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (на 147,4%), надання інших видів послуг (на 121,2%), транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності (на 41,3%), сільського, лісового та рибного господарства (на 19,3%), тимчасового розміщування й організації харчування (на 11,9%), операцій з нерухомим майном (на 5,2%).

Водночас за січень–червень 2021р. зменшення обсягу капітальних інвестицій відбулось у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (на 37,8%), фінансовій та страховій діяльності (на 32,0%), освіті (на 30,2%), інформації та телекомунікаціях (на 17,1%).

У промисловості у січні–червні 2021р. капітальні інвестиції збільшилися проти відповідного періоду 2020р. у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 4,6%, у добувній промисловості й розробленні кар’єрів – на 1,6%. Разом з тим спостерігалось зменшення обсягів капітальних інвестицій у водопостачанні; каналізації, поводженні з відходами на 4,9% та в переробній промисловості – на 0,4%.

Основним джерелом капітальних інвестицій, як і раніше, залишаються власні кошти підприємств і організацій (75,2%, що на 6,2 в.п. більше проти січня–червня 2020р.). Частка коштів державного та місцевих бюджетів становила 10,9%, частка залучених та запозичених коштів (кредити банків та інші позики, кошти інвесторів-нерезидентів) – 5,1%.

Державна служба статистики України