Соціально-економічне становище України за січень–серпень 2020 року

(у цьому повідомленні дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м.Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях)

Населення

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 серпня 2020р. становила 41743,9 тис. осіб. Упродовж січня–липня 2020р. чисельність населення зменшилася на 158,5 тис. осіб.

Порівняно із січнем–липнем 2019р. обсяг природного скорочення зменшився на 7,3 тис. осіб.

Кількість живонароджених у січні–липні 2020р. становила 168,7 тис. осіб, померлих – 334,3 тис. осіб.

Ринок праці

За результатами обстеження робочої сили кількість робочої сили віком 15 років і старше у І півріччі 2020р. становила 17,8 млн. осіб, з них у віці 15–70 років – 17,7 млн. осіб, що на 1,8% менше, ніж у І півріччі 2019р.

У складі робочої сили, серед осіб віком 15 років і старше, 90,8% належали до зайнятих осіб, а решта 9,2%, відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП), класифікувалися як безробітні. Більше половини робочої сили складали чоловіки та майже третину – молодь у віці 15–34 роки.

Кількість зайнятого населення віком 15 років і старше та у віці 15–70 років становила у І півррічі 2020р. по 16,1 млн. осіб. Порівняно з І півріччям 2019р. кількість зайнятого населення у віці 15–70 років зменшилася на 429,9 тис. осіб, або  на 2,6%.

У І півріччі 2020р. рівень зайнятості населення у віці 15 років і старше становив 50,3% населення відповідного віку, у осіб віком 15–70 років – 56,7%. Серед осіб віком 15–70 років цей показник був вищим у чоловіків та мешканців міської місцевості.

Кількість безробітного населення віком 15 років і старше та у віці 15–70 років, відповідно до методології МОП, складала по 1,6 млн. осіб.

У І півріччі 2020р. рівень безробіття населення у віці 15 років і старше, як і серед осіб віком 15–70 років, становив 9,2% робочої сили відповідного віку.

Серед осіб віком 15–70 років цей показник був вищий у чоловіків порівняно з жінками (9,4% проти 9,0%) та у сільських жителів, ніж у мешканців міської місцевості (10,2% проти 8,8%). Найвищий рівень безробіття населення (за методологією МОП) спостерігався у молоді віком 15–24 роки (18,3%), а найнижчий – у осіб віком 30–34 роки (7,9%) та осіб віком старше 60 років.

Кількість осіб, які не входять до складу робочої сили віком 15 років і старше, у І півріччі 2020р. становила 14,3 млн. осіб, що на 1,3% більше, ніж у І півріччі 2019р. Із загальної кількості таких осіб майже дві третини (65,6%) складали пенсіонери, кожен сьомий був студентом або учнем денної форми навчання і таку ж частку становили особи, які виконували домашні (сімейні) обов’язки.

Доходи населення

У січні–серпні 2020р. розмір середньої номінальної заробітної плати штатних працівників підприємств, установ, організацій (із кількістю працюючих 10 осіб і більше) становив 11100 грн і порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшився на 8,8%.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці відносилися державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування, професійна, наукова та технічна діяльність, сфера інформації та телекомунікацій, фінансової та страхової діяльності, а також авіаційний транспорт; серед промислових видів діяльності – добування кам’яного та бурого вугілля, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, де заробітна плата перевищила середній показник по економіці в 1,4–1,9 раза.

Найнижчий рівень оплати праці спостерігався на підприємствах тимчасового розміщування й організації харчування, поштової та кур’єрської діяльності, текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури, установ охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, де заробітна плата не перевищувала 71,3% від середнього рівня по економіці.

Середня номінальна заробітна плата в усіх регіонах була вище мінімальної, разом з тим лише у п’яти з них вона перевищила середній рівень по Україні: м.Київ – 16368 грн, Донецька область – 12222 грн, Київська – 11396 грн, Дніпропетровська – 11354 грн, Запорізька – 11138 грн. Найнижчий рівень номінальної заробітної плати, який не перевищував 80% від середнього по економіці, спостерігався в Чернівецькій, Волинській та Тернопільській областях.

Індекс реальної заробітної плати у січні–серпні 2020р. порівняно з відповідним періодом 2019р. становив 106,2%.

Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати у січні–серпні 2020р. збільшилася на 12,8%, або на 387,0 млн.грн, і на 1 вересня 2020р. становила 3421,4 млн.грн, що дорівнює 4,0% фонду оплати праці, нарахованого за серпень 2020р.

Заборгованість перед працівниками економічно активних підприємств упродовж січня–серпня п.р. збільшилась на 18,8%, або на 347,9 млн.грн, і на 1 вересня 2020р. становила 2198,8 млн.грн.

Суттєве збільшення суми невиплаченої заробітної плати у січні–серпні 2020р. спостерігалося у транспорті, складському господарстві, поштовій та кур'єрській діяльності (на 103,6 млн.грн), виробництві автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (на 90,6 млн.грн), постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (на 79,7 млн.грн), виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання (на 73,7 млн.грн), професійній, науковій та технічній діяльності (на 73,2 млн.грн).

У регіональному розрізі збільшення суми заборгованості економічно активних підприємств відбулось у 22 регіонах, а найвагоміше у Харківській (на 138,8 млн.грн), Дніпропетровській (на 91,7 млн.грн) областях та м.Києві (на 114,4 млн.грн).

Кількість працівників, які вчасно не отримали заробітну плату, на 1 вересня 2020р. становила 116,1 тис. осіб, або 1,6% від середньооблікової кількості штатних працівників, зайнятих в економіці. Кожному із зазначених працівників не було виплачено в середньому 18,9 тис.грн, що в 1,7 раза перевищує середню заробітну плату за серпень 2020р.

Ціни

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні–серпні 2020р. становив 101,2% (у відповідному періоді попереднього року – 102,7%).

Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 1,3%. Найбільше (на 39,1%) зросли ціни на фрукти. На 17,2–2,5% стали дорожчими продукти переробки зернових, яловичина, рис, цукор, макаронні вироби, риба та продукти з риби, хліб. Водночас на 20,1% та 19,5% подешевшали яйця та овочі. На 9,3–2,0% знизилися ціни на м’ясо птиці, сало, молоко.

Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива знизилися на 2,9%, що пов’язано зі здешевленням гарячої води, опалення на 13,0% і природного газу – на 11,5%. Водночас відбулося підвищення тарифів на водопостачання на 18,5%, каналізацію – на 16,5%.

Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 5,7% відбулося за рахунок підвищення цін на амбулаторні послуги на 6,3%, фармацевтичну продукцію – на 6,1%.

Ціни на транспорт зросли на 0,3% передусім через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 14,6% та автомобілів на 13,9%. Разом з тим на 16,5% подешевшали паливо і мастила.

Індекс цін виробників промислової продукції у січні–серпні 2020р. становив 104,6% (у відповідному періоді попереднього року – 101,7%).

У переробній промисловості ціни зросли на 6,2%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 4,6%. Водночас у добувній промисловості і розробленні кар’єрів відбулося зниження цін на 6,4%.

Індекс цін у будівництві у січні–липнi 2020р. становив 104,2% (у відповідному періоді попереднього року – 102,6%).

У будівництві будівель зафіксовано зростання цін на 3,4%, інженерних споруд – на 5,6%.

Діяльність підприємств

Фінансовий результат підприємств до оподаткування (крім малих і сільськогосподарських підприємств) за І півріччя 2020р. є позитивним і становить 29,2 млрд.грн прибутку, що у 7,5 раза менше, ніж за аналогічний період 2019р.

Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила 63,4%, отримано 262,4 млрд.грн прибутку, що на 10,1% менше, ніж за І півріччя 2019р.

Частка збиткових підприємств у порівнянні з відповідним періодом попереднього року зросла на 11,7 в.п. і становила 36,6%. Цими підприємствами допущено 233,2 млрд.грн збитків, що по відношенню до аналогічного періоду 2019р. більше у 3,2 раза.

Значна частка збиткових підприємств спостерігалась у таких видах економічної діяльності: тимчасове розміщування й організація харчування (75,9%);  операції з нерухомим майном (60,7%); транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність (54,3%); промисловість (38,7%).

Промисловість

У січні–серпні 2020р. порівняно із січнем–серпнем 2019р. індекс промислової продукції становив 92,6%.

У добувній промисловості і розробленні кар’єрів випуск продукції скоротився на 4,8%, у т.ч. у добуванні кам’яного та бурого вугілля – на 17,7%, сирої нафти та природного газу – на 1,8%, металевих руд – на 5,5%, інших корисних копалин та розроблення кар’єрів – на 5,8%. За 8 місяців 2020р. видобуто 13,3 млрд.м³ природного газу, 1,1 млн.т сирої нафти, випущено (видобуто) 34,0 млн.т руди та концентратів залізних агломерованих, 14,3 млн.т кам’яного вугілля.

У переробній промисловості випуск промислової продукції зменшився на 9,0%.

На підприємствах із виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів приріст продукції становив 0,1%, у т.ч. у переробленні та консервуванні фруктів і овочів – 0,1%, виробництві олії та тваринних жирів – 7,9%, тютюнових виробів – 3,9%. Разом із цим у виробництві м’яса та м’ясних продуктів випуск продукції скоротився на 4,7%, молочних продуктів – на 3,4%, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів – на 3,9%, хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – на 8,1%, какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів – на 0,1%, напоїв – на 4,6%. З початку 2020р. вироблено 24,5 тис.т яловичини і телятини, свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш, четвертин необвалених, 131,3 тис.т свинини свіжої чи охолодженої - туш, напівтуш (уключаючи оброблені сіллю чи консервантами для тимчасового зберігання), 221,6 тис.т м’яса курей, курчат, свіжого чи охолодженого - частин тушок, 153,0 тис.т виробів ковбасних та подібних продуктів з м’яса, субпродуктів чи крові тварин та подібних виробів і харчових продуктів на їхній основі (крім виробів ковбасних з печінки та страв готових), 15,2 тис.т овочів (крім картоплі), фруктів, горіхів, грибів та частин рослин їстівних інших, приготовлених чи консервованих з додаванням оцту чи оцтової кислоти, 3,7 млн.т олій соняшникової та сафролової та їх фракцій, нерафінованих (крім хімічно модифікованих), 303,0 тис.т молока та вершків незгущених й без додавання цукру чи інших підсолоджувальних речовин жирністю більше 1%, але не більше 6%, у первинних пакуваннях об’ємом нетто не більше 2 л, 60,0 тис.т масла вершкового жирністю не більше 85%, 51,6 тис.т сиру свіжого неферментованого (недозрілого і невитриманого; уключаючи сир із молочної сироватки та кисломолочний сир), 52,5 тис.т сиру тертого, порошкового, голубого та іншого неплавленого, 27,7 млн.л чист.спирту горілки з вмістом спирту не більше 45,4%, 128,4 млн.дал пива солодового (крім пива безалкогольного і пива з вмістом алкоголю не більше 0,5%), 61,2 млн.дал води натуральної мінеральної газованої, 42,2 млрд.шт сигарет, які містять тютюн або суміші тютюну із замінниками тютюну.

У текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів індекс промислової продукції становив 86,0%, у т.ч. у текстильному виробництві – 89,1%, виробництві одягу – 83,3%, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 87,9%. За січень–серпень 2020р. вироблено 48,7 млн.м² тканин з ниток синтетичних та штучних комплексних високої міцності та з ниток стрічкових чи подібних, 800,1 тис. жіночих та дівчачих суконь трикотажних машинного або ручного в’язання, 73,1 тис. чоловічих та хлопчачих костюмів та комплектів (крім трикотажних), 365,2 тис. чоловічих та хлопчачих піджаків та блейзерів (крім трикотажних), 553,7 тис. жіночих та дівчачих жакетів та блейзерів (крім трикотажних), 31,0 млн. пар панчішно-шкарпеткових виробів інших (уключаючи шкарпетки).

У виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічній діяльності випуск продукції скоротився на 10,0%, у т.ч. у обробленні деревини та виготовленні виробів з деревини та корка – на 14,2%, виробництві паперу та паперових виробів – на 5,2%, поліграфічній діяльності, тиражуванні записаної інформації – на 20,1%.

На підприємствах із виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення випуск промислової продукції зріс на 0,5%.

У виробництві хімічних речовин і хімічної продукції індекс промислової продукції становив 107,5%, у т.ч. у виробництві основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах – 111,3%, фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик – 113,8%, мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, парфумних та косметичних засобів – 102,9%. З початку 2020р. виготовлено 5,6 млн.дал спирту етилового неденатурованого із вмістом спирту не менше 80 об.%, 34,9 тис.т фарб та лаків, уключаючи емалі та політури, на основі складних поліефірів, диспергованих чи розчинених у летких органічних розчинниках (крім тих, які з вмістом розчинника більше 50% маси розчину), 6,5 тис.т мила та речовин поверхнево-активних органічних у брусках та подібних формах (крім для туалетних цілей), 126,2 тис.т розфасованих для роздрібної торгівлі засобів мийних та для чищення, які містять або не містять мило, уключаючи допоміжні засоби для миття, 4,5 тис.т засобів косметичних для макіяжу чи догляду за шкірою.

У виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів обсяг виробленої продукції зріс на 2,3%.

На підприємствах із виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції індекс промислової продукції становив 92,9%, у т.ч. у виробництві гумових і пластмасових виробів – 94,6%, іншої неметалевої мінеральної продукції – 91,9%.

У металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устатковання, випуск продукції зменшився на 13,2%, у т.ч. у виробництві чавуну, сталі та феросплавів – на 12,0%, труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі – на 24,0%, дорогоцінних та інших кольорових металів – на 14,3%, готових металевих виробів – на 16,3%. Водночас у виробництві іншої продукції первинного оброблення сталі обсяг виробленої продукції зріс на 2,7%. За січень–серпень 2020р. виплавлено 13,5 млн.т чавуну переробного і дзеркального у чушках, болванках чи формах первинних інших, вироблено 6,6 млн.т напівфабрикатів зі сталі нелегованої плоских, 3,8 млн.т зливків, форм первинних інших, напівфабрикатів для виробництва труб безшовних, зі сталі нелегованої, 39,8 тис.т труб обсадних, насосно-компресорних та бурильних для буріння нафтових і газових свердловин, безшовних, зі сталі іншої, крім неіржавної, 215,4 тис.т труб і трубок, круглого поперечного перерізу, підданих гарячій обробці, безшовних, зі сталі іншої, крім неіржавної.

У машинобудуванні індекс промислової продукції становив 77,9%, у т.ч. у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – 74,7%, електричного устатковання – 90,1%, машин і устатковання загального призначення – 79,0%, для сільського та лісового господарства – 79,4%, металургії – 92,4%, добувної промисловості та будівництва – 81,5%, у виробництві інших машин і устатковання загального призначення – 86,2%, автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів – 76,8%, залізничних локомотивів і рухомого складу – 48,7%. З початку 2020р. вироблено 204,4 тис. машин пральних та машин для сушіння одягу, побутових, 156,5 тис. устатковань й апаратури для фільтрування та очищення води, 547 тракторів з потужністю двигуна більше 59 кВт, 3,1 тис. валків до прокатних станів, 3,8 тис. бетонозмішувачів чи розчинозмішувачів, 594 засобів автотранспортних для перевезення 10 і більше осіб, 10,3 тис. причепів та напівпричепів інших, 2,1 тис. вагонів вантажних та вагонів-платформ, залізничних або трамвайних, несамохідних.

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря випуск промислової продукції скоротився на 5,3%. За 8 місяців 2020р. вироблено 91,4 млрд.кВт·год електроенергії, у т.ч. тепловими та атомними електростанціями відповідно 32,9 млрд.кВт·год і 51,1 млрд.кВт·год.

Сільське господарство

Індекс сільськогосподарської продукції у січні–серпні 2020р. порівняно із відповідним періодом 2019р. становив 90,2%, у т.ч. у підприємствах – 85,7%, у господарствах населення – 96,3%. Індекс продукції рослинництва становив 87,1%, продукції тваринництва – 97,8%.

На 1 вересня п.р. зернові та зернобобові культури було скошено та обмолочено на площі 9,6 млн.га, що на 5,2% менше, ніж на початок вересня 2019р.; виробництво зерна становило 34,7 млн.т (у початково оприбуткованій масі), що на 12,2% менше, ніж торік; у середньому з 1 га обмолоченої площі одержано по 36,2 ц зерна (на 7,4% менше). 

За січень–серпень п.р. реалізовано на забій 2,1 млн.т худоби та птиці (у живій масі), що на 0,2% менше порівняно із відповідним періодом 2019р., вироблено 6,5 млн.т молока (на 3,8% менше) та 11,5 млрд.шт яєць (на 0,9% менше). Частка господарств населення у загальному виробництві цих продуктів тваринництва складала відповідно 29%, 71% та 47 відсотків.

За розрахунками, на 1 вересня 2020р. загальна кількість великої рогатої худоби склала 3,4 млн. голів (на 6,4% менше, ніж на 1 вересня 2019р.), у т.ч. корів – 1,8 млн (на 6,2% менше), свиней – 6,2 млн (на 2,0% менше), овець і кіз – 1,4 млн (на 6,4% менше), птиці всіх видів – 244,4 млн. голів (на 4,1% менше). У господарствах населення утримувалось 70% загальної кількості великої рогатої худоби, у т.ч. корів – 76%; свиней – 42%, овець і кіз – 89%, птиці всіх видів – 51%.

Обсяг власно виробленої сільськогосподарської продукції, реалізованої підприємствами, в січні–серпні 2020р. порівняно із відповідним періодом 2019р. зменшився на 8,4%, у т.ч. продукції рослинництва – на 10,3%,  продукції тваринництва – на 0,7%.

 Середні ціни продажу аграрної продукції підприємствами за всіма напрямами реалізації за січень–серпень 2020р. порівняно з відповідним періодом 2019р. зросли на 3,5%, у т.ч. продукції рослинництва – на 4,2%, тваринництва – на 0,3%. У серпні порівняно з липнем п.р. середні ціни реалізованої аграрної продукції знизилися на 1,4%, у т.ч. рослинництва – на 2,3%, а тваринництва – зросли на 4,9%.

На 1 вересня 2020р. у підприємствах, які безпосередньо вирощують, та підприємствах, що займаються зберіганням і переробленням культур зернових та зернобобових, було в наявності 17,2 млн.т зерна (на 18,3% менше проти 1 вересня 2019р.), у т.ч. 12,6 млн.т пшениці, 1,1 млн.т кукурудзи, 2,6 млн.т ячменю; запаси насіння соняшнику становили 0,8 млн.т (на 46,9% менше, ніж на 1 вересня 2019р.).

Будівництво

У січні–серпні 2020р. підприємствами країни вироблено будівельної продукції (виконано будівельних робіт) на суму 97,8 млрд.грн. Індекс будівельної продукції у січні–серпні 2020р. порівняно із січнем–серпнем 2019р. становив 97,2%.

Обсяги будівництва будівель скоротились на 9,9% (житлових – на 20,7%, нежитлових – на 1,9%). Водночас будівництво інженерних споруд зросло на 3,9%.

Нове будівництво склало 39,8% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 33,2%, реконструкція та технічне переоcнащення – 27,0%.

Підприємствами 7 регіонів країни (м.Києва, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Київської, Львівської та Вінницької областей) виконано 71,3% загального обсягу будівництва.

Зовнішня торгівля товарами

У січні–липні 2020р. експорт товарів становив 26629,6 млн.дол. США, імпорт – 28749,4 млн.дол. Порівняно із січнем–липнем 2019р. експорт зменшився на 7,4% (на 2114,2 млн.дол.), імпорт – на 14,7% (на 4962,4 млн.дол.). Негативне сальдо склало 2119,8 млн.дол. (у січні–липні 2019р. негативне – 4968,0 млн.дол.).

Основу товарної структури українського експорту складали продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, жири та олії тваринного або рослинного походження, мінеральні продукти, механічні та електричні машини, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості й деревина і вироби з деревини.

У загальному обсязі експорту товарів порівняно із січнем–липнем 2019р. збільшилась частка зернових культур, жирів та олії тваринного або рослинного походження, руд, шлаку і золи, механічних машин, залишків і відходів харчової промисловості. Натомість зменшилась частка чорних металів, електричних машин.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу (ЄС) становив 9917,3 млн.дол., або 37,2% від загального обсягу експорту, та зменшився порівняно із січнем–липнем 2019р. на 18,6%.

Найбільші обсяги експорту до країн ЄС складали продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості – 33,5% від загального обсягу експорту, недорогоцінні метали та вироби з них – 18,4%, механічні та електричні машини – 14,4%, мінеральні продукти – 10,6%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн-членів ЄС здійснювалися до Польщі, Італії, Нідерландів та Німеччини.

Серед інших країн світу найбільше експортувалися товари до Китаю, Російської Федерації, Туреччини, Індії та Єгипту.

Серед найбільших країн-партнерів експорт товарів збільшився до Китаю на 96,5%, Республіки Корея – на 62,5%, зменшився до Італії на 25,7%, Єгипту – на 22,8%, Угорщини – на 21,7%, Німеччини – на 20,7%, Російської Федерації – на 16,1%, Білорусі – на 15,9%, Туреччини – на 14,2%, США – на 13,6%, Польщі – на 12,7%.

Основу товарної структури українського імпорту складали механічні та електричні машини, мінеральні продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, недорогоцінні метали та вироби з них, готові харчові продукти, текстильні матеріали та текстильні вироби й продукти рослинного походження.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка електричних машин, пластмаси, полімерних матеріалів, фармацевтичної продукції, різноманітної хімічної продукції. Зменшилась частка палива мінерального; нафти та продуктів її перегонки, механічних машин.

Імпорт товарів із країн ЄС становив 12391,1 млн.дол., або 43,1% від загального обсягу, та зменшився проти січня–липня 2019р. на 12,1%.

Найвагоміші обсяги імпорту товарів із країн ЄС складали: механічні та електричні машини – 21,0%, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 20,3%, товари агропромислового комплексу та харчової промисловості – 14,2%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 11,1%, мінеральні продукти – 8,1%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини, Польщі, Італії та Франції.

Серед інших країн світу найбільші імпортні поставки товарів надходили з Китаю, Російської Федерації, США, Білорусі, Туреччини та Японії.

Порівняно із січнем–липнем 2019р. імпорт товарів збільшився зі Словаччини на 22,0%, Туреччини – на 18,6%, Японії – на 9,8%, зменшився з Російської Федерації на 41,7%, Швейцарії – на 35,8%, Чехії – на 28,7%, Білорусі – на 27,9%, Литви – на 26,0%, Німеччини – на 16,6%, Франції – на 15,1%, Угорщини – на 10,3%, Китаю – на 10,0%, Італії – на 8,7%, Нідерландів – на 8,0%.

Внутрішня торгівля

Оптовий товарооборот підприємств оптової торгівлі (юридичних осіб) у січні–серпні 2020р. становив 1499,4 млрд.грн. Порівняно із січнем–серпнем 2019р. його фізичний обсяг знизився на 0,2%.

Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, в січні–серпні 2020р. становив 748,8 млрд.грн, що на 6,0% більше від обсягу січня–серпня 2019р. У серпні п.р. порівняно із серпнем 2019р. оборот зріс на 8,7%, проти липня 2020р. – на 2,2%.

Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі (юридичних осіб) у січні–серпні 2020р. становив 542,4 млрд.грн, що на 5,9% більше від обсягу січня–серпня 2019р. У серпні п.р. роздрібний товарооборот становив 76,0 млрд.грн і проти серпня 2019р. зріс на 7,6%, проти липня 2020р. – на 2,0%.

Транспорт

У січні–серпні 2020р. вантажообіг підприємств транспорту становив 185,7 млрд.ткм, або 82,9% від обсягу січня–серпня 2019р. Підприємствами транспорту перевезено 382,2 млн.т вантажів, що становить 86,6% від обсягів січня–серпня 2019р.

Залізничним транспортом у січні–серпні 2020р. перевезено 196,7 млн.т вантажів, що на 5,3% менше, ніж у січні–серпні 2019р. Перевезення брухту чорних металів знизилося на 26,3%, кам’яного вугілля – на 18,7%, коксу – на 17,8%, зерна та продуктів перемелу – на 15,4%, цементу – на 14,6%, лісових вантажів – на 8,7%, чорних металів – на 7,4%, хімічних і мінеральних добрив – на 6,3%, нафти і нафтопродуктів – на 2,9%. Разом із цим перевезення будівельних матеріалів збільшилося на 8,2%, залізної та марганцевої руди – на 6,0%.

Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) у січні–серпні 2020р. виконано вантажообіг в обсязі 27,3 млрд.ткм, який зменшився на 14,3% порівняно із січнем–серпнем 2019р., та перевезено 119,4 млн.т вантажів, що на 23,5% менше, ніж у відповідному періоді попереднього року.

Водним транспортом у січні–серпні 2020р. перевезено вантажів у обсязі 3,3 млн.т, що на 12,4% менше, ніж у січні–серпні 2019р.

У січні–серпні 2020р. порівняно із січнем–серпнем 2019р. зменшилися на 15,0%. обсяги перекачки вантажів трубопровідним транспортом.

Вантажообіг авіаційного транспорту у січні–серпні 2020р. становив 199,9 млн.ткм, що на 0,1% більше, ніж у відповідному періоді попереднього року. Авіаційним транспортом перевезено 54,5 тис.т вантажів, що на 10,7% менше, ніж у січні–серпні 2019р.

У січні–серпні 2020р. пасажирообіг підприємств транспорту становив 32,4 млрд.пас.км, або 45,3% від обсягу січня–серпня 2019р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 1662,1 млн. пасажирів, або 59,2% від обсягу січня–серпня 2019р.

Перевезення пасажирів залізничним транспортом (з урахуванням перевезень міською електричкою) порівняно із січнем–серпнем 2019р. зменшилося на 56,5%. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 709,7 млн. пасажирів, що на 41,0% менше, ніж у відповідному періоді попереднього року. Авіаційним транспортом перевезено 3,1 млн. пасажирів, що на 65,8% менше, ніж у січні–серпні 2019р. Міським електротранспортом перевезено 903,2 млн. пасажирів, що на 39,4% менше, ніж у відповідному періоді попереднього року.

Державна служба статистики України