Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2009 році
З метою дослідження соціально-демографічних характеристик домогосподарств Держкомстатом України у листопаді 2008р. проведене опитування домогосподарств, які у 2009р. приймають участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя.
За отриманими результатами кількість домогосподарств України у 2009р. складає 17097 тис. (у 2008р. – 17199 тис.). У міських поселеннях проживають 69% домогосподарств, з них у великих містах (з чисельністю населення 100 тисяч осіб і більше) – 43%, у малих – 26%, у сільській місцевості – 31%.
Середній розмір домогосподарства в Україні становить 2,60 особи (у великих містах – 2,53, у малих – 2,54). Більш чисельні домогосподарства (2,74 особи), як і раніше, характерні для сільської місцевості. Середній розмір домогосподарства найбільший у західних областях (3,42–2,91 особи), найменший – у Кіровоградській, Чернігівській, Луганській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській та Донецькій областях (2,34–2,45 особи).
У складі домогосподарств частка підлітків 14–17 років становить 5%, дітей дошкільного віку та у віці 7–13 років – по 7%, жінок у віці 18–54 років – 28%, чоловіків у віці 18–59 років – 29%, осіб пенсійного віку: жінок – 17%, чоловіків – 7% (додаток 1).
Для складу сільських домогосподарств характерна більша частка, ніж для міських, дітей віком до 14 років (відповідно 15% проти 14%) та осіб пенсійного віку (27% проти 23%).
До складу кожного п’ятого домогосподарства, як і у 2008р., входить молода сім’я, в якій дружина та чоловік віком до 35 років включно.
Кожне друге
домогосподарство, в усіх типах поселень, очолюють жінки. У трьох з десяти
домогосподарств як у містах, так і у сільській місцевості головують чоловіки у
віці 30–59 років. Кожне четверте домогосподарство очолюють жінки у віці 55 років
і старші, кожне
п’яте – жінки у віці 30–54 років, 13% – чоловіки у віці 60 років і старші. Особи
у віці 18–29 років очолюють кожне десяте домогосподарство. Частка
домогосподарств, які очолюють особи пенсійного віку, на селі суттєво вища, ніж у
містах (47% проти 37%).
Найбільш поширеними в Україні залишаються домогосподарства з двох осіб (додаток 2).
Половина домогосподарств, як у містах, так і в сільській місцевості, складається з однієї або двох осіб. Порівняно з 2008р. частка таких малочисельних домогосподарств збільшилася у містах – на 1,5 в.п., а на селі – на 0,5 в.п.
Багаточисельні домогосподарства (з п’яти і більше осіб) залишаються більш характерними для сільської місцевості: 14% проти 7% – в міських поселеннях.
Великі домогосподарства (з чотирьох і більше осіб) більш поширені в західних областях – у Закарпатській, Волинській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях (46–34%).
Частка домогосподарств, які мають у своєму складі дітей у віці до 18 років залишилася на торішньому рівні та становить 38%.
Серед домогосподарств з дітьми два з п’яти мають дітей у віці 7–13 років, майже кожне четверте – у віці до 3-х років та 3–6 років, 17% домогосподарств має дітей у віці 14–15 років та 16–17 років відповідно. Слід відмітити, що порівняно з 2008р. частки домогосподарств з дітьми у віці до 3-х років збільшилися, як в середньому по Україні (з 21% до 23%), так і серед міських та сільських домогосподарств з дітьми. Традиційно, частки сільських домогосподарств з дітьми майже усіх вікових груп (крім домогосподарств з дітьми до 6 років) вищі, ніж серед міських домогосподарств (додаток 3).
Серед регіонів найбільша частка домогосподарств, які мають дітей до 18 років – у Закарпатській, Чернівецькій, Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській областях (53–45%).
Серед домогосподарств з дітьми 72% – однодітні, майже чверть – дводітні, 4% мають у своєму складі трьох і більше дітей. Порівняно з попереднім роком збільшилася на 1,4 в.п. частка однодітних домогосподарств, і майже на стільки ж скоротилася частка домогосподарств, які мають двох дітей. Частка багатодітних домогосподарств зменшилася на 0,1 в.п.
Розподіл домогосподарств з дітьми за їх кількістю відрізняється в міській та сільській місцевості. Чотири з кожних п’яти міських домогосподарств з дітьми мають одну дитину, в той час як серед сільських – три з кожних п’яти таких домогосподарств. У сільській місцевості більш поширені, ніж у містах, домогосподарства з двома дітьми – відповідно третина проти п’ятої частини та з трьома і більше дітьми – 7% проти 2%.
Частка домогосподарств, у складі яких є діти, які не мають одного чи обох батьків, як по Україні, так і в міських поселеннях, становить 8% загальної кількості домогосподарств, у сільській місцевості – 7% (додаток 4). Серед усіх домогосподарств України з дітьми до таких домогосподарств належить кожне п’яте, серед міських домогосподарств – майже кожне четверте, а серед сільських – 18% домогосподарств. У дев’яти з десяти таких домогосподарств дітей виховує одна мати.
Кожні два з п’яти домогосподарств, в яких діти не мають одного чи обох батьків, виховують дітей у віці 7–13 років та 14–17 років відповідно, майже третина – дітей до 7 років.
Чотири з кожних п’яти домогосподарств, в яких діти виховуються в неповних сім’ях, мають у своєму складі одну дитину, 17% домогосподарств – двох, 2% – трьох і більше дітей.
Домогосподарства, в яких двоє і більше дітей виховуються в неповних сім’ях, більш поширені у сільській місцевості, ніж у містах: двох дітей має кожне четверте таке сільське домогосподарство (проти кожного сьомого – у містах), трьох і більше дітей – 5% (проти 1,4% – у містах).
Умови та рівень життя домогосподарств з дітьми значною мірою залежать від кількості дорослих осіб у їх складі. Більше половини домогосподарств з дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб, третина – трьох і більше дорослих осіб.
Одну дорослу особу мають у своєму складі 11% домогосподарств з дітьми (13% міських та 6% сільських). Кожне п’яте таке домогосподарство виховує двох і більше дітей. Частка домогосподарств з дітьми, які складаються лише з дітей та непрацюючих пенсіонерів, становить 1,8% від загальної кількості домогосподарств з дітьми.
У більшості регіонів України домогосподарства з дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб. У Черкаській, Кіровоградській, Луганській, Чернігівській, Полтавській та Миколаївській областях частка таких домогосподарств становить 66–60%. Водночас, у третині регіонів (в Автономній Республіці Крим, у Донецькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Чернівецькій, Житомирській, Сумській, Миколаївській та Київській областях) від 17% до 12% домогосподарств з дітьми, мають у своєму складі лише одну дорослу особу.
Суттєва частка домогосподарств з дітьми, які утримуються однією дорослою особою, виховують двох і більше дітей: у Закарпатській області – більше половини, у Волинській, Вінницькій, Херсонській та Кіровоградській областях – 46–37%, а у Дніпропетровській, Одеській та Черкаській областях – близько третини.
Три з кожних п’яти домогосподарств України складаються лише з дорослих осіб. Серед домогосподарств без дітей зменшилася частка одинаків (відповідно 37% проти 39% у 2008р.), з яких більше двох третин становлять особи непрацездатного віку. На селі частка таких домогосподарств залишається високою: чотири з кожних п’яти одинаків. Серед домогосподарств, які складаються з двох і більше дорослих, два з кожних п’яти мають у своєму складі осіб лише працездатного, а понад чверть – осіб лише непрацездатного віку (додаток 5).
Частка одинаків у загальній кількості домогосподарств без дітей серед регіонів України найвища у Полтавській, Вінницькій, Івано-Франківській, Житомирській, Кіровоградській, Хмельницькій та Чернігівській областях (43–41%). Серед домогосподарств без дітей частка одинаків у непрацездатному віці вища порівняно з іншими регіонами, у Чернівецькій, Сумській, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Вінницькій, Рівненській, Волинській, Донецькій, Херсонській та Луганській областях (78–73%).
Добробут домогосподарств залежить від наявності та кількості працюючих осіб у їх складі. Майже дві третини домогосподарств України мають у своєму складі працюючих осіб (у містах – сім з десяти домогосподарств, на селі – більша половина). Майже в кожному другому домогосподарстві, до складу якого входять працюючі особи, працює одна, в двох з п’яти таких домогосподарств – дві, в кожному дев’ятому – три і більше осіб.
Коефіцієнт економічного навантаження на працюючого члена домогосподарства (відношення загальної кількості членів домогосподарства до кількості працюючих) у середньому по країні становить 2,40 (у 2008р. – 2,39), у великих містах – 2,06 (2,00), у малих – 2,33 (2,27), на селі – 3,14 (3,41). Серед регіонів цей показник найвищий у Рівненській (3,32), Тернопільській (3,06), Волинській (2,86), Житомирській (2,69), Херсонській (2,66), Вінницькій та Черкаській (по 2,65) областях.
Рівень життя та соціально-економічні умови домогосподарства залежать не тільки від наявності та кількості дітей, працюючих осіб, осіб непрацездатного віку, але й від освітнього рівня осіб, які входять до його складу.
Повну вищу освіту мають 22% населення у віці 22 роки і старші, (у великих містах – третина, у малих – кожний п’ятий, на селі – 9%). Має базову вищу освіту 1,5% населення у віці 21 рік і старші, неповну вищу – п’ята частина населення у віці 20 років і старші. Повну загальну середню освіту мають двоє з п’яти осіб у віці 18 років і старші, 15% осіб у віці 16 років і старші має відповідно базову загальну середню та початкову загальну освіту (додаток 6).
Порівняння рівня освіти міського та сільського населення свідчить, що серед мешканців міст, особливо великих, частки осіб з повною, базовою та неповною вищою освітою, як і раніше, значно вищі, ніж серед сільських жителів.
Серед молоді двоє з п’яти осіб мають повну загальну середню освіту (38% – серед жінок, 49% – серед чоловіків), п’ята частина – повну вищу (відповідно – 22% та 17%), 16% – неповну вищу (17% та 14%), 4% таких осіб – базову вищу (4% та 3%). Кожна п’ята молода особа має професійно-технічну освіту, серед чоловіків частка таких осіб в 1,6 раза вища, ніж серед жінок (додаток 7).
Значний вплив на рівень життя домогосподарств має наявність особистих підсобних господарств. Земельні ділянки мають у своєму користуванні три з кожних п’яти домогосподарства, у містах – два з кожних п’яти, на селі – майже всі домогосподарства. Худобу, птицю і бджіл утримують три з десяти домогосподарств, у містах – кожне десяте, на селі – 77% домогосподарств.
У зв’язку із реформуванням аграрного сектора економіки значна частина домогосподарств мають у користуванні великі земельні ділянки (додаток 8).
Розподіл домогосподарств за розміром земельних ділянок
2008р. 2009р.
На селі більше половини домогосподарств користуються земельними ділянками площею до 1 гектара, чверть – від 1 до 5, кожне восьме домогосподарство – 5–10 гектарів. Більше 10 гектарів землі використовують близько 7% сільських домогосподарств. Земельними ділянками площею до 10 соток користуються 71% міських домогосподарств, від 10 до 25 соток – кожне п’яте.
Для вирощування сільськогосподарської продукції лише для власних потреб домогосподарствами використовується 15% земель, для вирощування сільськогосподарської продукції, як для власних потреб, так і на продаж – 14%. Домогосподарствами, які мають земельні ділянки, здається в оренду 70% земельної площі.
Домогосподарства великих міст використовують переважну частину (63%) земельної площі для вирощування продукції лише для власних потреб. Серед домогосподарств малих міст та сільської місцевості переважає здавання землі в оренду (відповідно 57% та 72% земельної площі).
Одними з основних характеристик умов життя домогосподарств є забезпеченість житлом і рівень його благоустрою.
Переважна більшість домогосподарств України (93%) мають окреме житло (окрему квартиру або індивідуальний будинок). Разом з тим 3% домогосподарств все ще мешкають у комунальних квартирах та гуртожитках (додаток 9).
Дев’ять з кожних десяти домогосподарств (без урахування тих, які мешкають у гуртожитках) проживають у власному житлі, 3% – у державному чи відомчому, а 2% – наймають його у фізичних осіб. На селі майже всі домогосподарства мають власне житло, у містах – 92%.
Найбільша частина домогосподарств (36%) мають двокімнатне житло, третина проживає в трьох, 16% домогосподарств – в чотирьох і більше, 15% – в одній кімнаті. Частка домогосподарств, які мешкають в трьох і більше кімнатах, на селі вище, ніж серед міських домогосподарств, в 1,4 раза.
Суттєва частка домогосподарств забезпечена житловою площею недостатньою мірою. Житлова площа двох з п’яти домогосподарств, як у середньому по країні, так і домогосподарств, які проживають у малих містах, нижче санітарної норми 13,65 м2 на одну особу, у великих містах – майже кожного другого, у сільській місцевості – кожного третього домогосподарства. Зокрема, житлова площа кожного четвертого домогосподарства становить від 9,1 до 13,65 м2 на одну особу, кожного десятого – менше 7,5 м2, 7% домогосподарств – від 7,5 до 9 м2.
Житло кожного четвертого
домогосподарства було збудовано до 1960р., у містах – кожного п’ятого, у селах –
кожного третього. Житловий фонд 68% домогосподарств був збудований у
60-х–80-х роках (71% – міських домогосподарств та 61% – сільських). У відносно
новому житлі, збудованому у 1991р. і пізніше, мешкають лише 8% домогосподарств.
Серед домогосподарств, які мешкають у житлі, збудованому до 1970р. – 43%
повідомили, що капітальний ремонт їх житла жодного разу не проводився.
У житлі, обладнаному центральним опаленням проживають 42%, а індивідуальною системою опалення – 35% домогосподарств (додаток 10). Централізованим газопостачанням користуються три чверті домогосподарств, 17% – балонним газом. Газову колонку у своєму житлі мають 15%, гаряче водопостачання – третина домогосподарств. Водопроводом і каналізацією обладнано житло 71% та 69% домогосподарств відповідно, ванну або душ мають дві третини домогосподарств. Половина домогосподарств має домашній телефон. Порівняно з 2008р. збільшилися на 5–1,4 в.п. частки домогосподарств, житло яких обладнано ванною або душем, водопроводом, каналізацією, централізованим газопостачанням, індивідуальною системою опалення, домашнім телефоном, гарячим водопостачанням.
Рівень благоустрою житла міських домогосподарств вище, ніж сільських: у містах водопроводом і каналізацією обладнано житло близько 88%, на селі – близько 30% (у 2008р. – близько 20%) домогосподарств відповідно; гарячим водопостачанням – відповідно 46% та 5% домогосподарств; газовою колонкою – 19% та 8%; централізованим газопостачанням – 84% та 50%; ванною або душем – 83% та 24%; домашнім телефоном – 64% та 27%.
Рівень благоустрою житла домогосподарств з дітьми дещо кращий, ніж без дітей. Частка домогосподарств з дітьми, які проживають у житлі, обладнаному основними видами благоустрою, по окремих видах на 0,4–8 в.п. вища, ніж серед домогосподарств без дітей, у сільській місцевості – відповідно на 0,4–14 в.п.
За підсумками опитування 46% домогосподарств задоволені в цілому або дуже задоволені своїми житловими умовами, що на 0,7 в.п. більше ніж у минулому році. У великих містах такі оцінки повідомили 52% домогосподарств, у малих – 45%, на селі – 37% (додаток 11). Частка задоволених або дуже задоволених своїми житловими умовами серед міських домогосподарств зросла на 0,1 в.п., а серед сільських – на 2 в.п.
Кожне п’яте домогосподарство в цілому по країні (у містах – 18%, на селі – чверть) незадоволене або дуже незадоволене своїми житловими умовами. Не дуже задоволена своїм житлом третина домогосподарств (на селі – два з кожних п’яти домогосподарств). Порівняно з 2008р. серед міських та сільських домогосподарств частка незадоволених або дуже незадоволених своїми житловими умовами скоротилася відповідно на 0,3 та 0,7 в.п.
Серед регіонів найнижчий ступінь задоволення житловими умовами повідомили домогосподарства Закарпатської, Херсонської області, м.Києва, Житомирської, Одеської, Івано-Франківської та Чернігівської областей (39–23% незадоволених або дуже незадоволених).
Ступінь задоволення житловими умовами домогосподарств з дітьми нижчий, ніж в домогосподарствах без дітей. Задоволені або дуже задоволені своїми житловими умовами 44% домогосподарств з дітьми проти 47% – без дітей, незадоволені або дуже незадоволені – відповідно 20% проти 19%. Порівняно з минулим роком покращився ступінь задоволення своїми житловими умовами домогосподарств з дітьми – на 3 в.п., а домогосподарств без дітей зменшився – на 0,4 в.п.
Майже половина однодітних домогосподарств та два з кожних п’яти домогосподарств, які мають двох дітей, повідомили, що задоволені або дуже задоволені своїми житловими умовами. Разом з тим майже 37% багатодітних домогосподарств незадоволені або дуже незадоволені своїм житлом. Порівняно з минулим роком в усіх групах домогосподарств з дітьми, крім багатодітних, покращився ступінь задоволення своїми житловими умовами.