Статистично–аналітичний огляд стану ринку праці у 2008 році
Доповідь підготовлено за матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, даними державних статистичних спостережень підприємств, установ та організацій, адміністративною інформацією державної служби зайнятості.
Основні тенденції, що були притаманні ринку праці
порівняно з 2007 роком:
- щодо економічної активності населення працездатного віку:
§ збільшення рівня економічної активності з 71,7% до 72,3% населення відповідного віку;
§ збільшення рівня зайнятості з 66,7% до 67,3% населення відповідного віку;
§ зменшення обсягів самостійної зайнятості – на 7,2%;
§ зменшення кількості економічно неактивних осіб, зневірених у пошуку роботи на 15,9%;
§ зростання кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж року – на 3,4%;
§ зростання кількості безробітного населення (за методологією МОП) на 0,5%;
- зменшення кількості вільних робочих місць (вакансій) на 46,3%;
- зниження рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості з 45,4% до 43,3%;
- зростання середньомісячної допомоги по безробіттю на 68,3%;
- зростання розміру середньомісячної номінальної заробітної плати на 33,7%;
- зростання реальної заробітної плати на 6,3%;
- зменшення обсягів вивільнення працівників з причин скорочення штатів на 9,0%;
- зростання кількості працівників які:
§ переведені з ініціативи адміністрації на скорочений графік роботи – в 2,4 раза;
§ знаходились в адміністративних відпустках з ініціативи адміністрації – на 41,8%;
- збільшення кількості працівників, які вчасно не отримали заробітну плату – у 3,1 раза;
- збільшення суми боргу з виплати заробітної плати на 77,8%.
Динаміка основних показників ринку праці
|
|
Одиниця виміру |
2007р. |
2008р. |
2008р. до 2007р., у % |
|
Економічно активне населення |
тис. осіб |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
22322,3 |
22397,4 |
100,3 |
|
|
працездатного віку |
20606,2 |
20675,7 |
100,3 |
|
|
Рівень економічної активності населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
62,6 |
63,3 |
х |
|
|
працездатного віку |
71,7 |
72,3 |
х |
|
|
Зайняте населення |
тис. осіб |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
20904,7 |
20972,3 |
100,3 |
|
|
працездатного віку |
19189,5 |
19251,7 |
100,3 |
|
|
Рівень зайнятості населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
58,7 |
59,3 |
х |
|
|
працездатного віку |
66,7 |
67,3 |
х |
|
|
Кількість населення віком 15-70 років, зайнятого у неформальному секторі економіки |
тис. осіб |
4661,7 |
4563,8 |
97,9 |
|
у % до загальної кількості зайнятого населення відповідної вікової групи |
22,3 |
21,8 |
х |
|
|
Безробітне населення (за методологією МОП) |
|
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
тис. осіб |
1417,6 |
1425,1 |
100,5 |
|
працездатного віку |
1416,7 |
1424,0 |
100,5 |
|
|
зареєстроване у державній службі зайнятості, працездатного віку |
673,1 |
596,0 |
88,5 |
|
|
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) |
у % до економічно активного населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
6,4 |
6,4 |
х |
|
|
працездатного віку |
6,9 |
6,9 |
х |
|
|
Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку |
у % до економічно активного населення працездатного віку |
3,3 |
2,9 |
х |
|
у % до населення працездатного віку |
2,4 |
2,1 |
х |
|
|
Рівень економічної неактивності населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
37,4 |
36,7 |
х |
|
|
працездатного віку |
28,3 |
27,7 |
х |
|
|
Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж року |
тис. осіб |
2419,7 |
2500,7 |
103,4 |
|
з них |
|
|
|
|
|
працевлаштовано |
|
1098,6 |
1084,0 |
98,7 |
|
Рівень працевлаштування |
у % до тих, які перебували на обліку |
45,4 |
43,3 |
х |
|
Взяли участь у громадських роботах |
тис. осіб |
422,1 |
428,5 |
101,5 |
|
Проходили професійне навчання |
тис. осіб |
229,4 |
245,2 |
106,9 |
|
Потреба в робочій силі |
на кінець періоду, тис. осіб |
169,7 |
91,1 |
53,7 |
|
Навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакансій) |
на кінець періоду, осіб |
39 |
96 |
246,2 |
|
Середній розмір допомоги по безробіттю |
у грудні, гривень |
339,27 |
571,07 |
168,3 |
|
у % до законодавчо встановленого рівня мінімальної зарплати |
73,8 |
94,4 |
х |
|
|
Кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю |
на кінець періоду, тис. осіб |
468,3 |
652,1 |
139,2 |
|
у % до тих, які перебували на обліку на кінець періоду |
72,9 |
77,2 |
х |
|
|
Кількість працівників, які знаходились у відпустках з ініціативи адміністрації |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
1,1 |
1,6 |
х |
|
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації переведені на скорочений графік роботи |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
4,4 |
10,6 |
х |
|
Рівень прийому робочої сили |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
29,7 |
28,3 |
х |
|
Рівень вибуття працівників |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
30,7 |
32,8 |
х |
|
Середньомісячна заробітна плата: - номінальна |
гривень |
1351 |
1806 |
133,7 |
|
- реальна |
у % до відповідного періоду попереднього року |
112,5 |
106,3 |
х |
|
Сума заборгованості із виплати заробітної плати |
на кінець періоду, млн. грн. |
668,7 |
1188,7 |
х |
|
у % до 1 січня |
82,9 |
177,8 |
х |
|
|
Кількість працівників, яким вчасно не виплачено заробітну плату |
на кінець періоду, тис. осіб |
119,4 |
371,7 |
311,3 |
За даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15–70 років у 2008р., порівняно з 2007р., збільшилась на 0,3% і становила 22,4 млн. осіб, з яких 21,0 млн.осіб або 93,6% були зайняті економічною діяльністю, а решта 1,4 млн.осіб – відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні.
Чисельність економічно активного населення працездатного віку у 2008р., порівняно з 2007р., зросла на 0,3% та становила відповідно 20,7 млн. осіб або 92,3% від зазначеної категорії населення віком 15–70 років.
Рівень економічної активності населення віком 15–70 років збільшився з 62,6% у 2007р. до 63,3% у 2008р., а населення працездатного віку - з 71,7% до 72,3% відповідно. Зростання рівня економічної активності спостерігалось як у міській так і сільській місцевостях.
Діаграма 1
Рівень економічної активності населення віком 15–70 років у 2007–2008рр.
Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком 30 - 49 років, проте найнижчий – у молоді віком 15–24 років та осіб віком 60 – 70 років.
(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)
|
|
Всього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
2007р. |
||||||||
|
Все населення |
62,6 |
41,8 |
82,2 |
85,8 |
84,5 |
63,3 |
21,6 |
71,7 |
|
жінки |
57,1 |
36,6 |
73,8 |
80,9 |
83,6 |
54,9 |
19,7 |
68,2 |
|
чоловіки |
68,9 |
46,8 |
90,5 |
90,8 |
85,6 |
73,7 |
24,7 |
75,0 |
|
міське населення |
61,6 |
39,5 |
83,2 |
86,4 |
85,0 |
61,6 |
13,5 |
71,4 |
|
сільське населення |
65,1 |
47,1 |
79,4 |
84,2 |
83,4 |
67,7 |
36,6 |
72,3 |
|
2008р. |
||||||||
|
Все населення |
63,3 |
43,0 |
82,2 |
86,1 |
85,0 |
63,5 |
21,8 |
72,3 |
|
жінки |
57,5 |
37,7 |
72,7 |
81,2 |
83,9 |
55,4 |
19,5 |
68,7 |
|
чоловіки |
69,8 |
48,1 |
91,4 |
91,1 |
86,2 |
73,7 |
25,3 |
75,8 |
|
міське населення |
62,4 |
40,9 |
83,8 |
86,9 |
85,7 |
61,6 |
13,7 |
72,3 |
|
сільське населення |
65,6 |
48,0 |
77,8 |
84,2 |
83,3 |
68,4 |
37,3 |
72,5 |
Чисельність зайнятого населення віком 15–70 років у 2008р., порівняно з 2007р., збільшилась на 67,6 тис. осіб, або на 0,3% та становила 21,0 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 19,3 млн., або 91,8%. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років відповідно зріс за означений період в цілому по Україні з 58,7% до 59,3%, а у населення працездатного віку з 66,7% до 67,3%.
Діаграма 2
Рівень зайнятості населення
Найвищий рівень зайнятості населення спостерігається серед осіб віком 30 – 49 років, а найнижчий – у віці 15 - 24 років та віком 60 – 70 років.
(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)
|
|
Всього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
2007р. |
||||||||
|
Все населення |
58,7 |
36,6 |
76,5 |
80,8 |
79,7 |
60,3 |
21,6 |
66,7 |
|
жінки |
53,7 |
32,0 |
68,4 |
76,7 |
78,6 |
53,0 |
19,7 |
63,6 |
|
чоловіки |
64,3 |
41,0 |
84,5 |
85,1 |
81,0 |
69,4 |
24,7 |
69,8 |
|
міське населення |
57,4 |
34,2 |
77,3 |
81,4 |
79,9 |
58,6 |
13,5 |
66,3 |
|
сільське населення |
61,5 |
42,3 |
74,4 |
79,5 |
79,3 |
64,7 |
36,6 |
67,8 |
|
2008р. |
||||||||
|
Все населення |
59,3 |
37,3 |
76,4 |
81,5 |
79,8 |
61,0 |
21,8 |
67,3 |
|
жінки |
54,0 |
32,5 |
67,5 |
77,2 |
78,7 |
53,4 |
19,5 |
63,9 |
|
чоловіки |
65,2 |
41,8 |
85,1 |
85,9 |
81,1 |
70,4 |
25,3 |
70,6 |
|
міське населення |
58,2 |
34,8 |
77,7 |
82,4 |
80,4 |
59,2 |
13,7 |
67,2 |
|
сільське населення |
61,8 |
43,1 |
72,7 |
79,3 |
78,6 |
65,5 |
37,3 |
67,8 |
Зростання рівнів зайнятості населення спостерігалось по всіх регіонах країни. Найбільший приріст зазначеного показника на 0,9 в.п. зафіксовано у Донецькій, Луганській, Львівській, Сумській, Хмельницькій областях. Найвищий рівень зайнятості у 2008р. був у м.Києві (64,9%), а найнижчий – у Тернопільській області (53,1%) (таблиця 3).
(в середньому за період)
|
|
2007р. |
2008р. |
||||||
|
всього, у віці 15–70 років |
з них працездатного віку |
всього, у віці 15–70 років |
з них працездатного віку |
|||||
|
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
|
|
Україна |
20904,7 |
58,7 |
19189,5 |
66,7 |
20972,3 |
59,3 |
19251,7 |
67,3 |
|
Автономна Республіка Крим |
916,5 |
59,6 |
843,0 |
67,8 |
918,7 |
60,2 |
844,7 |
68,4 |
|
Вінницька |
726,8 |
58,3 |
656,9 |
66,7 |
725,6 |
58,7 |
656,1 |
67,0 |
|
Волинська |
433,9 |
58,2 |
400,3 |
63,8 |
438,6 |
58,8 |
401,8 |
63,9 |
|
Дніпропетровська |
1582,4 |
59,3 |
1454,5 |
68,3 |
1580,0 |
59,9 |
1459,8 |
69,1 |
|
Донецька |
2135,0 |
59,8 |
1997,8 |
70,3 |
2138,8 |
60,7 |
1998,0 |
71,2 |
|
Житомирська |
570,4 |
58,5 |
513,8 |
65,9 |
568,2 |
58,9 |
514,6 |
66,4 |
|
Закарпатська |
547,6 |
59,4 |
514,5 |
66,1 |
552,2 |
59,9 |
515,4 |
66,2 |
|
Запорізька |
850,4 |
58,9 |
777,6 |
67,6 |
850,4 |
59,5 |
774,5 |
67,9 |
|
Івано-Франківська |
535,7 |
52,8 |
492,2 |
58,2 |
541,9 |
53,4 |
498,5 |
58,8 |
|
Київська |
795,1 |
59,3 |
731,9 |
68,3 |
796,1 |
60,1 |
733,0 |
68,9 |
|
Кіровоградська |
462,4 |
58,1 |
420,5 |
67,6 |
459,1 |
58,5 |
418,6 |
68,0 |
|
Луганська |
1066,7 |
57,1 |
990,9 |
66,4 |
1068,8 |
58,0 |
993,4 |
67,4 |
|
Львівська |
1077,3 |
56,6 |
976,7 |
61,8 |
1092,5 |
57,5 |
997,5 |
63,2 |
|
Миколаївська |
547,1 |
58,4 |
505,1 |
66,8 |
548,5 |
58,9 |
508,7 |
67,8 |
|
Одеська |
1059,7 |
57,4 |
966,9 |
64,8 |
1067,2 |
57,9 |
970,0 |
65,0 |
|
Полтавська |
695,2 |
59,2 |
646,0 |
69,9 |
691,6 |
59,6 |
644,1 |
70,2 |
|
Рівненська |
471,8 |
56,6 |
440,1 |
62,7 |
478,1 |
57,4 |
444,7 |
63,3 |
|
Сумська |
543,1 |
58,5 |
512,3 |
69,3 |
543,7 |
59,4 |
515,3 |
70,4 |
|
Тернопільська |
423,5 |
52,7 |
385,7 |
58,4 |
424,9 |
53,1 |
386,2 |
58,5 |
|
Харківська |
1311,5 |
59,2 |
1206,6 |
67,7 |
1312,9 |
59,8 |
1209,3 |
68,4 |
|
Херсонська |
505,7 |
58,7 |
462,0 |
66,5 |
507,5 |
59,5 |
460,1 |
66,8 |
|
Хмельницька |
589,1 |
58,5 |
521,3 |
64,7 |
594,4 |
59,4 |
526,7 |
65,7 |
|
Черкаська |
585,2 |
58,2 |
527,5 |
67,2 |
583,1 |
58,6 |
527,4 |
67,6 |
|
Чернівецька |
376,0 |
56,5 |
326,8 |
59,2 |
381,0 |
57,2 |
329,8 |
59,6 |
|
Чернігівська |
503,9 |
59,2 |
443,2 |
66,5 |
501,4 |
59,8 |
441,8 |
67,1 |
|
м. Київ |
1405,3 |
64,4 |
1307,2 |
72,4 |
1420,2 |
64,9 |
1313,7 |
72,7 |
|
м. Севастополь |
187,4 |
62,7 |
168,2 |
70,4 |
186,9 |
62,8 |
168,0 |
70,8 |
Серед зайнятого населення віком 15-70 років, кожен п'ятий працівник був зайнятий у сільському господарстві або промисловості, шостий – в торгівлі.
Збільшення кількості зайнятих впродовж 2008р. відбулося у будівництві (на 14,9%), фінансовій діяльності (на 12,2%), торгівлі (на 6,9%). Водночас зменшення обсягів зайнятості було зафіксоване у сільському господарстві, державному управлінні, діяльності домашніх господарств.
У структурі зайнятих збільшилась питома вага найманих працівників, водночас частка працюючих у секторі самостійної зайнятості зменшилась.
|
|
В середньому за період |
|||||
|
2007р. |
2008р. |
|||||
|
всього |
міське населення |
сільське населення |
всього |
міське населення |
сільське населення |
|
|
Всього, тис.осіб |
20904,7 |
14309,7 |
6595,0 |
20972,3 |
14416,8 |
6555,5 |
|
у тому числі у % до підсумку |
|
|
|
|
|
|
|
працюючі за наймом |
80,7 |
92,9 |
54,1 |
82,0 |
92,8 |
58,4 |
|
самозайняті (включаючи роботодавців та безкоштовно працюючих членів сім’ї) |
19,3 |
7,1 |
45,9 |
18,0 |
7,2 |
41,6 |
Зменшення самостійної зайнятості відбулося в основному за рахунок зменшення (на 9,1%) кількості зайнятих в особистому селянському господарстві, що є переважаючою частиною неформального сектора економіки України. Кількість зайнятих в зазначеному секторі економіки у 2008р. складала 4,6 млн. осіб, або 21,8% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років.
Неформальний сектор економіки у 2008р., як і в 2007р., був основним місцем прикладання праці для кожної другої особи з числа зайнятих сільських жителів. Проте у міській місцевості зайнятість у цьому секторі не набула суттєвого розповсюдження завдяки більш сприятливій кон'юнктурі на ринку праці.
Зберігається тенденція щодо змін складу зайнятих у неформальному секторі економіки, яка відбулася у 2007 році. Так, частка працюючих за наймом за усною домовленістю збільшилась з 28,8% у 2007р. до 33,7% у 2008р., при цьому питома вага осіб, які працювали самостійно (включаючи роботодавців та безкоштовно працюючих членів сім’ї), скоротилась з 71,2% до 66,3% відповідно.
Сільськогосподарське виробництво залишається переважаючим видом діяльності неформального сектору економіки (65,7% зайнятих у цьому секторі, або 72,2% усіх зайнятих у зазначеному виді діяльності). Іншими розповсюдженими видами економічної діяльності населення у цьому секторі економіки були торгівля та будівництво (таблиця 5).
Таблиця 5. Зайнятість у неформальному секторі економіки за видами економічної діяльності
|
|
2007р. |
2008р. |
|
Всього, тис. осіб |
4661,7 |
4563,8 |
|
у % до загальної кількості зайнятого населення |
22,3 |
21,8 |
|
у т.ч. за видами економічної діяльності, у % |
|
|
|
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство; рибальство, рибництво |
70,5 |
65,7 |
|
Будівництво |
9,0 |
12,1 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку; діяльність готелів та ресторанів |
11,6* |
12,8 |
|
Діяльність транспорту та зв'язку |
1,2 |
1,5 |
|
Інші види економічної діяльності |
7,7* |
7,9 |
* Дані уточнено порівняно до раніше опублікованих.
У неформальному секторі економіки в основному працюють особи працездатного віку, їх частка у 2008р. складала 80,6%. Найвищий рівень участі у неформальному секторі економіки спостерігався серед осіб віком 60-70 років.
Таблиця 6. Зайнятість населення у неформальному секторі економіки за статтю, місцем проживання та віковими групами у 2008 році
|
|
Всього |
У тому числі за віковими групами (років), у % до загальної кількості зайнятого населення відповідної вікової групи |
Працездатного віку, тис. осіб |
|||||||
|
тис. осіб |
у % до |
|||||||||
|
загальної кількості зайнятих |
2007р. |
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
Все населення |
4563,8 |
21,8 |
97,9 |
28,7 |
17,3 |
17,7 |
16,6 |
21,1 |
61,6 |
3676,7 |
|
жінки |
2159,9 |
21,3 |
95,4 |
27,8 |
15,5 |
15,9 |
14,9 |
23,2 |
66,6 |
1549,3 |
|
чоловіки |
2403,9 |
22,2 |
100,2 |
29,4 |
18,7 |
19,5 |
18,5 |
19,1 |
55,4 |
2127,4 |
|
міське населення |
1423,3 |
9,9 |
107,8 |
14,0 |
9,6 |
10,2 |
8,6 |
7,6 |
15,7 |
1317,6 |
|
сільське населення |
3140,5 |
47,9 |
94,0 |
56,4 |
40,1 |
36,2 |
35,7 |
51,7 |
94,3 |
2359,1 |
Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15–70 років у 2008р., порівняно з 2007р., збільшилася на 7,5 тис. осіб, або на 0,5% та становила 1,4 млн. осіб. Серед безробітних майже три чверті складали мешканці міської місцевості (1,0 млн. осіб), решту – сільські жителі (397,6 тис. осіб). Загальне зростання кількості безробітного населення віком 15–70 років відбулося в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 7,3 тис. осіб, або на 0,5%).
Рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) у цілому по Україні не змінився та склав 6,4% економічно активного населення зазначеного віку.
Цей показник був на рівні відповідного показника Фінляндії, проте нижчим, ніж в середньому по країнах Євросоюзу (7,0%).
Діаграма 3
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у країнах Євросоюзу (27 країн) та в Україні у 2008 році
у % до економічно активного населення у віці 15 років і старше , для України – у віці 15-70 років
Примітка: По Греції, Італії, Румунії дані наведені в середньому за січень-вересень 2008р.
Дані сезонно не скориговані, їх джерело - інтернет-сторінка Євростату:
http://www.europa.eu.int/comm/eurostat (станом на 20.03.2009р.)
Незважаючи на стрімке зростання безробіття серед населення працездатного віку в останньому кварталі 2008р., рівень безробіття (за методологією МОП) в середньому за 2008р. порівняно з 2007р. не змінився та склав 6,9%. Зростання цього показника спостерігалося серед жінок, на відміну від чоловіків, та серед сільського населення ніж серед міського населення.
Діаграма 4
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) у 2007 – 2008рр.
Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) спостерігався серед молоді віком 15-24 роки, а найнижчий – серед осіб віком 50-59 років.
(% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)
|
|
Всього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
2007р. |
||||||||
|
Все населення |
6,4 |
12,5 |
6,9 |
5,8 |
5,7 |
4,7 |
0,0 |
6,9 |
|
жінки |
6,0 |
12,5 |
7,3 |
5,3 |
6,0 |
3,5 |
- |
6,7 |
|
чоловіки |
6,7 |
12,4 |
6,6 |
6,2 |
5,4 |
5,8 |
0,1 |
7,0 |
|
міське населення |
6,8 |
13,6 |
7,1 |
5,8 |
6,0 |
4,9 |
0,1 |
7,1 |
|
сільське населення |
5,4 |
10,2 |
6,2 |
5,7 |
4,9 |
4,3 |
- |
6,2 |
|
2008р. |
||||||||
|
Все населення |
6,4 |
13,3 |
7,0 |
5,3 |
6,1 |
4,0 |
0,0 |
6,9 |
|
жінки |
6,1 |
13,6 |
7,1 |
4,9 |
6,2 |
3,5 |
0,0 |
6,9 |
|
чоловіки |
6,6 |
13,1 |
7,0 |
5,7 |
5,9 |
4,6 |
0,0 |
6,9 |
|
міське населення |
6,7 |
14,9 |
7,2 |
5,1 |
6,2 |
3,9 |
0,1 |
7,0 |
|
сільське населення |
5,7 |
10,3 |
6,6 |
5,8 |
5,7 |
4,2 |
- |
6,5 |
Слід відмітити, що рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) в 2,4 раза перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок – у 1,8 раза, чоловіків – у 3,3 раза, міського населення – у 3,5 раза, сільського населення – у 1,3 раза більше).
Діаграма 5
Безробіття серед економічно активного населення працездатного віку за статтю та місцем проживання у 2007–2008рр.
у % до економічно активного населення працездатного віку
Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15–70 років знизився майже у половини регіонів. Найбільше зниження цього показника відбулося у Миколаївській, Рівненській, Чернівецькій (на 0,2 в.п. у кожній) областях. На противагу сталій тенденції у 9 регіонах відбулося зростання цього показника. Найбільше зростання рівня безробіття спостерігалось у м. Севастополі (на 0,4 в.п), Вінницькій (на 0,3 в.п.), Волинській та Тернопільській (по 0,2 в.п. у кожній) областях. При цьому у Запорізькій, Луганській, Херсонській областях та м.Києві показник залишився на рівні 2007р.
Слід зазначити, що максимальне значення цього показника спостерігалось у Рівненській та Тернопільській областях (по 8,8% у кожній), а мінімальне – у м.Києві (3,1%).
Таблиця 8. Безробітне населення (за методологією МОП) за регіонами
(в середньому за період)
|
|
2007р. |
2008р. |
||||||
|
всього населення, у віці 15–70 років |
з нього, працездатного віку |
всього населення, у віці 15–70 років |
з нього, працездатного віку |
|||||
|
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
тис. осіб |
у % |
|
|
Україна |
1417,6 |
6,4 |
1416,7 |
6,9 |
1425,1 |
6,4 |
1424,0 |
6,9 |
|
Автономна Республіка Крим |
43,9 |
4,6 |
43,9 |
4,9 |
45,7 |
4,7 |
45,7 |
5,1 |
|
Вінницька |
47,1 |
6,1 |
47,1 |
6,7 |
49,7 |
6,4 |
49,3 |
7,0 |
|
Волинська |
38,4 |
8,1 |
38,4 |
8,8 |
39,6 |
8,3 |
39,6 |
9,0 |
|
Дніпропетровська |
82,5 |
5,0 |
82,4 |
5,4 |
84,1 |
5,1 |
83,9 |
5,4 |
|
Донецька |
125,7 |
5,6 |
125,4 |
5,9 |
128,5 |
5,7 |
128,5 |
6,0 |
|
Житомирська |
53,5 |
8,6 |
53,5 |
9,4 |
53,9 |
8,7 |
53,9 |
9,5 |
|
Закарпатська |
37,0 |
6,3 |
36,9 |
6,7 |
37,8 |
6,4 |
37,8 |
6,8 |
|
Запорізька |
54,3 |
6,0 |
54,3 |
6,5 |
53,9 |
6,0 |
53,9 |
6,5 |
|
Івано-Франківська |
46,8 |
8,0 |
46,8 |
8,7 |
46,5 |
7,9 |
46,5 |
8,5 |
|
Київська |
49,6 |
5,9 |
49,6 |
6,3 |
49,2 |
5,8 |
49,2 |
6,3 |
|
Кіровоградська |
40,8 |
8,1 |
40,8 |
8,8 |
40,1 |
8,0 |
40,1 |
8,7 |
|
Луганська |
75,6 |
6,6 |
75,6 |
7,1 |
75,2 |
6,6 |
75,2 |
7,0 |
|
Львівська |
90,4 |
7,7 |
90,4 |
8,5 |
89,7 |
7,6 |
89,7 |
8,3 |
|
Миколаївська |
50,5 |
8,5 |
50,5 |
9,1 |
49,7 |
8,3 |
49,7 |
8,9 |
|
Одеська |
48,5 |
4,4 |
48,5 |
4,8 |
50,6 |
4,5 |
50,2 |
4,9 |
|
Полтавська |
48,8 |
6,6 |
48,8 |
7,0 |
47,7 |
6,5 |
47,7 |
6,9 |
|
Рівненська |
46,7 |
9,0 |
46,7 |
9,6 |
46,2 |
8,8 |
46,2 |
9,4 |
|
Сумська |
44,3 |
7,5 |
44,3 |
8,0 |
43,7 |
7,4 |
43,7 |
7,8 |
|
Тернопільська |
39,8 |
8,6 |
39,8 |
9,4 |
41,1 |
8,8 |
41,1 |
9,6 |
|
Харківська |
74,2 |
5,4 |
74,2 |
5,8 |
73,6 |
5,3 |
73,6 |
5,7 |
|
Херсонська |
45,6 |
8,3 |
45,6 |
9,0 |
46,1 |
8,3 |
46,1 |
9,1 |
|
Хмельницька |
52,0 |
8,1 |
52,0 |
9,1 |
51,6 |
8,0 |
51,6 |
8,9 |
|
Черкаська |
52,8 |
8,3 |
52,8 |
9,1 |
51,9 |
8,2 |
51,9 |
9,0 |
|
Чернівецька |
35,2 |
8,6 |
35,2 |
9,7 |
34,9 |
8,4 |
34,9 |
9,6 |
|
Чернігівська |
42,3 |
7,7 |
42,3 |
8,7 |
41,5 |
7,6 |
41,5 |
8,6 |
|
м. Київ |
45,0 |
3,1 |
44,7 |
3,3 |
45,5 |
3,1 |
45,4 |
3,3 |
|
м. Севастополь |
6,3 |
3,3 |
6,2 |
3,6 |
7,1 |
3,7 |
7,1 |
4,1 |
Основними причинами незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП) у 2008р. виступали: звільнення за власним бажанням (38,6%), вивільнення з причин економічного характеру (28,1%), непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (18,3%), звільнення у зв'язку з закінченням терміну дії трудового договору (10,9%).
Діаграма 6
Причини незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП) у 2007-2008рр.
у % до загальної кількості безробітних
Серед населення у віці 15-70 років понад третину (13,0 млн.) складала категорія економічно неактивного населення, з них кожен другий був пенсіонером за віком, по інвалідності та на пільгових умовах, кожен четвертий - учнем або студентом, кожен шостий - зайнятий в домогосподарстві.
До вищезазначеної категорії осіб також включаються незайняті особи, які припинили активні пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за 2007р. ця категорія осіб працездатного віку скоротилася на 15,9% та у 2008р. становила 143,2 тис. осіб. Також зменшилася кількість економічно неактивних осіб працездатного віку, які не знали де і як шукати роботу, яким чином організувати власну справу, або були переконані у відсутності підходящої роботи. Кількість таких громадян у 2008р. складала 107,5 тис. осіб, або 1,4% економічно неактивного населення працездатного віку (у 2007р. відповідно – 126,6 тис. осіб, або 1,6%). Остання категорія громадян, як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи, за умови сприятливої кон'юктури могли б запропонувати свою робочу силу на ринку праці, а отже, є потенціалом поповнення лав безробітних. З урахуванням таких громадян рівень безробіття населення працездатного віку становив би 8,0%, проти 6,9%, розрахованого за методологією МОП (у 2007р. – 8,2% та 6,9% відповідно).
Діаграма 7
Пропозиція робочої сили працездатного віку у 2008 році
у % до економічно активного населення працездатного віку
За адміністративними даними державної служби зайнятості на обліку цієї установи упродовж 2008р. перебувало 2,5 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 3,4% більше, ніж у 2007р. Серед таких осіб кожен другий (50,2%) раніше займав місце робітника, кожен четвертий (25,8%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії. Статус безробітних впродовж 2008р. набули 1,1 млн. незайнятих осіб, що на 17,7% більше, ніж у 2007р. Середньомісячна кількість зареєстрованих безробітних, порівняно з 2007р., зменшилась на 11,5% та становила у 2008р. 596,0 тис. осіб, що складає близько половини (41,9%) кількості безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП.
Рівень зареєстрованого безробіття в середньому за 2008р. склав 2,9% економічно активного населення працездатного віку. Зазначений показник був вищим серед жінок (3,8%), порівняно з чоловіками (2,1%) та у населення сільскої місцевості (5,0%), порівняно з міськими жителями (2,0%). Слід зазначити, що на кінець 2008р. рівень зареєстрованого безробіття становив 4,1% економічно активного населення працездатного віку.
За показником рівня зареєстрованого безробіття серед країн СНД Україна посідала друге місце після Вірменії (діаграма 8).
Діаграма 8
Рівень зареєстрованого безробіття серед країн СНД у 2008 році
у % до економічно активного населення, на кінець звітного періоду
Примітка: По Таджикистану дані наведено на кінець листопада.
Дані по Україні розраховано у % до економічно активного населення працездатного віку.
Джерело інформації: Експрес-доповідь Міждержавного Статкомітету СНД "Социально-экономическое положение
стран Содружества Независимых Государств в 2008 году", січень 2009р.
Для зареєстрованого безробіття притаманна суттєва регіональна диференціація. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття, як і рівень безробіття (за методологією МОП), у 2008р. спостерігався у Тернопільській області, а найнижчий – у м.Києві (таблиця 9).
|
|
2007р. |
2008р. |
||||||
|
Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб |
у % до: |
Середньомісячна
чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, |
у % до: |
|||||
|
економічно активного населення працездатного віку |
населення працездатного віку |
безробітних працездатного віку (за методологією МОП) |
економічно активного населення працездатного віку |
населення працездатного віку |
безробітних працездатного віку (за методологією МОП) |
|||
|
Україна |
673,1 |
3,3 |
2,4 |
47,5 |
596,0 |
2,9 |
2,1 |
41,9 |
|
Автономна Республіка Крим |
22,2 |
2,5 |
1,8 |
50,6 |
18,4 |
2,1 |
1,5 |
40,3 |
|
Вінницька |
31,3 |
4,4 |
3,3 |
66,5 |
29,2 |
4,1 |
3,0 |
59,2 |
|
Волинська |
18,2 |
4,1 |
3,0 |
47,4 |
17,9 |
4,1 |
2,9 |
45,2 |
|
Дніпропетровська |
34,8 |
2,3 |
1,7 |
42,2 |
31,8 |
2,1 |
1,5 |
37,9 |
|
Донецька |
41,6 |
2,0 |
1,5 |
33,2 |
36,1 |
1,7 |
1,3 |
28,1 |
|
Житомирська |
26,9 |
4,7 |
3,5 |
50,3 |
24,2 |
4,3 |
3,2 |
44,9 |
|
Закарпатська |
19,1 |
3,5 |
2,5 |
51,8 |
18,1 |
3,3 |
2,4 |
47,9 |
|
Запорізька |
26,4 |
3,2 |
2,3 |
48,6 |
22,9 |
2,8 |
2,0 |
42,5 |
|
Івано-Франківська |
26,9 |
5,0 |
3,3 |
57,5 |
24,8 |
4,6 |
3,0 |
53,3 |
|
Київська |
20,2 |
2,6 |
1,9 |
40,7 |
18,9 |
2,4 |
1,8 |
38,4 |
|
Кіровоградська |
20,2 |
4,4 |
3,3 |
49,5 |
17,5 |
3,8 |
2,9 |
43,6 |
|
Луганська |
29,7 |
2,8 |
2,0 |
39,3 |
24,1 |
2,3 |
1,7 |
32,0 |
|
Львівська |
37,0 |
3,5 |
2,4 |
40,9 |
32,8 |
3,0 |
2,1 |
36,6 |
|
Миколаївська |
21,0 |
3,8 |
2,8 |
41,6 |
18,5 |
3,3 |
2,5 |
37,2 |
|
Одеська |
24,2 |
2,4 |
1,7 |
49,9 |
22,0 |
2,2 |
1,5 |
43,8 |
|
Полтавська |
32,6 |
4,7 |
3,6 |
66,8 |
29,0 |
4,2 |
3,2 |
60,8 |
|
Рівненська |
30,1 |
6,2 |
4,4 |
64,5 |
25,1 |
5,1 |
3,7 |
54,3 |
|
Сумська |
23,6 |
4,2 |
3,2 |
53,3 |
20,9 |
3,7 |
2,9 |
47,8 |
|
Тернопільська |
29,3 |
6,9 |
4,6 |
73,6 |
25,3 |
5,9 |
3,9 |
61,6 |
|
Харківська |
38,9 |
3,0 |
2,2 |
52,4 |
33,1 |
2,6 |
1,9 |
45,0 |
|
Херсонська |
19,4 |
3,8 |
2,8 |
42,5 |
15,9 |
3,1 |
2,4 |
34,5 |
|
Хмельницька |
25,0 |
4,4 |
3,2 |
48,1 |
21,9 |
3,8 |
2,8 |
42,4 |
|
Черкаська |
29,6 |
5,1 |
3,9 |
56,1 |
25,9 |
4,5 |
3,4 |
49,9 |
|
Чернівецька |
16,9 |
4,7 |
3,1 |
48,0 |
14,9 |
4,1 |
2,8 |
42,7 |
|
Чернігівська |
21,0 |
4,3 |
3,2 |
49,6 |
20,5 |
4,2 |
3,2 |
49,4 |
|
м.Київ |
5,6 |
0,4 |
0,3 |
12,5 |
5,0 |
0,4 |
0,3 |
11,0 |
|
м.Севастополь |
1,4 |
0,8 |
0,6 |
22,6 |
1,3 |
0,7 |
0,5 |
18,3 |
Слід зазначити, що показник середньої тривалості зареєстрованого безробіття знизився з 6 місяців у 2007р. до 4 місяців у 2008р. При цьому аналогічний показник серед безробітних працездатного віку (за методологією МОП) у 2008р. не змінився та залишився на рівні 6 місяців.
Спостерігається стійка тенденція скорочення довготривалого безробіття. Частка безробітних, які перебували на обліку державної служби зайнятості більше одного року, за 2008р. зменшилась на 4,2 в.п. та на кінець цього року становила 7,4% від загальної кількості зареєстрованих безробітних (62,7 тис. осіб).
Наразі, серед безробітних (за методологією МОП) частка осіб, які шукали роботу понад один рік, також скоротилась на 2,4 в.п. і складала 19,5% всіх безробітних (таблиця 10).
Таблиця 10. Безробітне населення (за методологією МОП) за тривалістю пошуку роботи
|
|
2000р. |
2005р. |
2006р. |
2007р. |
2008р. |
|
Безробітне населення у віці 15–70 років (за методологією МОП), тис. осіб |
2655,8 |
1600,8 |
1515,0 |
1417,6 |
1425,1 |
|
у тому числі шукали роботу, намагались організувати власну справу, тис. |
2176,3 |
1523,5 |
1443,8 |
1362,6 |
1347,9 |
|
з них за тривалістю пошуку роботи, відсотків |
|
|
|
|
|
|
до 3 місяців |
14,8 |
33,1 |
36,3 |
39,1 |
45,4 |
|
від 3 до 6 місяців |
11,7 |
20,4 |
21,7 |
22,0 |
19,9 |
|
від 6 до 9 місяців |
8,5 |
10,7 |
10,7 |
10,6 |
9,0 |
|
від 9 до 12 місяців |
9,6 |
6,0 |
5,5 |
5,3 |
5,1 |
|
12 місяців і більше |
55,4 |
29,8 |
25,8 |
23,0 |
20,6 |
|
Середня тривалість пошуку роботи, місяців |
10 |
7 |
6 |
6 |
6 |
За адміністративними даними державної служби зайнятості кількість вільних робочих місць (вакансій) на підприємствах, в установах, організаціях на кінець 2008р. становила 91,1 тис., що на 46,3% менше, ніж на кінець 2007р. Навантаження незайнятого населення порівняно з 2007р. зросло майже вдвічі та на кінець 2008р. становило 96 осіб на 10 вільних робочих місць (вакансій). Динаміку попиту та пропозиції характеризують дані, наведені в таблиці 11.
Таблиця 11. Попит та пропозиція робочої сили
(на кінець року)
|
|
Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку, тис. осіб |
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакансій), тис. осіб |
Навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакансій), осіб |
|||
|
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
|
|
Січень |
823,2 |
691,2 |
177,7 |
175,0 |
46 |
39 |
|
Лютий |
838,2 |
693,6 |
174,4 |
182,6 |
48 |
38 |
|
Березень |
803,1 |
659,6 |
194,6 |
194,6 |
41 |
34 |
|
Квітень |
757,4 |
624,1 |
200,7 |
194,7 |
38 |
32 |
|
Травень |
707,7 |
592,1 |
212,4 |
205,6 |
33 |
29 |
|
Червень |
656,2 |
555,0 |
214,8 |
207,2 |
31 |
27 |
|
Липень |
631,5 |
537,5 |
211,1 |
201,8 |
30 |
27 |
|
Серпень |
615,4 |
525,7 |
218,1 |
197,5 |
28 |
27 |
|
Вересень |
599,9 |
538,2 |
213,3 |
198,6 |
28 |
27 |
|
Жовтень |
578,5 |
560,5 |
207,4 |
177,5 |
28 |
32 |
|
Листопад |
619,9 |
694,8 |
195,3 |
136,8 |
32 |
51 |
|
Грудень |
660,3 |
876,2 |
169,7 |
91,1 |
39 |
96 |
Зниження потреби в працівниках на заміщення вільних робочих місць у грудні 2008р. у порівнянні з відповідним місяцем 2007р. спостерігалось в усіх видах економічної діяльності. Найбільше зниження цього показника відбулося в таких видах економічної діяльності, як добувна промисловість (на 69,2%), будівництво (на 63,9%), переробна промисловість (на 61,4%).
У загальній кількості вільних робочих місць (вакансій), заявлених підприємствами, установами, організаціями на кінець грудня п.р., кожне шосте було в переробній промисловості, сьоме – у державному управлінні, десяте – в торгівлі; ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, одинадцяте – в операціях з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям і в охороні здоров'я та наданні соціальної допомоги.
Таблиця 12. Попит на робочу силу за видами економічної діяльності у 2008 році
(тис.осіб; на кінець року)
|
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць |
У тому числі на |
||||
|
усього, осіб |
у % до 2007р. |
місця робітників |
посади службовців |
місця, які не потребують професійної підготовки |
|
Усього |
91,1 |
53,7 |
43,7 |
33,8 |
13,6 |
|
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство |
4,0 |
54,8 |
2,0 |
0,7 |
1,3 |
|
Промисловість |
23,5 |
41,0 |
16,2 |
3,1 |
4,2 |
|
добувна промисловість |
2,5 |
30,8 |
2,2 |
0,2 |
0,1 |
|
переробна промисловість |
16,5 |
38,6 |
10,8 |
2,4 |
3,3 |
|
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води |
4,5 |
68,9 |
3,2 |
0,5 |
0,8 |
Будівництво |
6,0 |
36,1 |
3,8 |
1,0 |
1,2 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
8,9 |
41,2 |
5,0 |
2,6 |
1,3 |
|
Діяльність готелів та ресторанів |
1,2 |
45,4 |
0,8 |
0,2 |
0,2 |
|
Діяльність транспорту та зв’язку |
7,9 |
60,1 |
4,6 |
2,7 |
0,6 |
|
Фінансова діяльність |
3,4 |
93,1 |
0,1 |
3,3 |
0,0 |
|
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям |
8,5 |
64,3 |
3,6 |
2,0 |
2,9 |
|
Державне управління |
13,3 |
79,3 |
3,5 |
9,4 |
0,4 |
|
Освіта |
3,2 |
79,7 |
1,0 |
1,6 |
0,6 |
|
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги |
8,4 |
93,9 |
1,9 |
6,1 |
0,4 |
|
Інші видиекономічної діяльності |
2,8 |
64,6 |
1,2 |
1,1 |
0,5 |
За регіонами найбільше зниження потреби в працівниках на кінець 2008р., порівняно з відповідним періодом 2007р., відбулося у Запорізькій (на 71,8%), Кіровоградській (на 69,7%) та Черкаській (на 60,3%) областях. Зростання цього показника спостерігалось лише в Луганській (на 24,9%) та Херсонській (на 4,9%) областях. Навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакансій) за регіонами країни найбільше зросло в Черкаській (з 237 до 767 осіб), Івано-Франківській (з 196 до 482 осіб), Хмельницькій (з 228 до 483 осіб) та Вінницькій (з 146 до 387 осіб) областях (таблиця 13).
Таблиця 13. Попит та пропозиція робочої сили за регіонами
(на кінець року)
|
|
Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, тис. осіб |
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакансій) тис. осіб |
Навантаження на 10 вільних робочих місць (вакансій), осіб |
|||
|
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
|
|
Україна |
660,3 |
876,2 |
169,7 |
91,1 |
39 |
96 |
|
Автономна Республіка Крим |
21,5 |
26,9 |
6,4 |
3,4 |
33 |
80 |
|
Вінницька |
32,5 |
43,2 |
2,2 |
1,1 |
146 |
387 |
|
Волинська |
16,5 |
25,7 |
3,6 |
2,0 |
46 |
126 |
|
Дніпропетровська |
35,3 |
54,4 |
18,9 |
10,0 |
19 |
54 |
|
Донецька |
38,6 |
57,9 |
25,0 |
10,1 |
15 |
57 |
|
Житомирська |
25,7 |
33,9 |
3,9 |
2,4 |
66 |
142 |
|
Закарпатська |
18,0 |
23,4 |
2,1 |
1,1 |
86 |
211 |
|
Запорізька |
26,6 |
37,5 |
6,8 |
1,9 |
39 |
196 |
|
Івано-Франківська |
25,6 |
31,6 |
1,3 |
0,6 |
196 |
482 |
|
Київська |
20,9 |
28,6 |
7,4 |
3,7 |
28 |
77 |
|
Кіровоградська |
20,9 |
26,2 |
3,5 |
1,1 |
60 |
246 |
|
Луганська |
27,2 |
35,9 |
1,8 |
2,2 |
154 |
163 |
|
Львівська |
33,3 |
43,4 |
4,0 |
2,1 |
83 |
203 |
|
Миколаївська |
22,0 |
26,5 |
2,7 |
1,7 |
81 |
157 |
|
Одеська |
27,1 |
30,6 |
5,8 |
3,0 |
46 |
103 |
|
Полтавська |
33,8 |
44,2 |
6,2 |
2,8 |
55 |
157 |
|
Рівненська |
27,2 |
33,0 |
3,6 |
2,1 |
75 |
159 |
|
Сумська |
22,6 |
30,9 |
2,0 |
1,3 |
112 |
245 |
|
Тернопільська |
30,0 |
34,6 |
1,8 |
1,3 |
168 |
270 |
|
Харківська |
36,8 |
48,2 |
10,7 |
4,4 |
35 |
109 |
|
Херсонська |
18,9 |
21,5 |
2,9 |
3,0 |
66 |
71 |
|
Хмельницька |
24,1 |
35,0 |
1,1 |
0,7 |
228 |
483 |
|
Черкаська |
30,8 |
39,7 |
1,3 |
0,5 |
237 |
767 |
|
Чернівецька |
16,1 |
18,6 |
1,5 |
0,8 |
105 |
246 |
|
Чернігівська |
21,2 |
31,9 |
4,5 |
2,2 |
47 |
147 |
|
м.Київ |
5,7 |
10,8 |
36,2 |
24,1 |
2 |
4 |
|
м.Севастополь |
1,4 |
2,1 |
2,5 |
1,5 |
6 |
14 |
Найбільшою залишається потреба підприємств у кваліфікованих робітниках з інструментом (22,0% від загальної кількості вільних робочих місць на кінець 2008р.), робітниках з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (15,8%) і працівниках найпростіших професій у сфері торгівлі, послуг, промисловості, будівництва та транспорту (15,0%).
Водночас, порівняно з даними на кінець 2007р., потреба скоротилась у працівниках найпростіших професій у сільському господарстві – на 54,6%, у кваліфікованих робітниках у галузі точної механіки, ручних ремесел та друкування – на 62,0%, у робітниках, що обслуговують машини, та складальниках машин – на 55,4%, у кваліфікованих робітниках з видобутку корисних копалин і на будівництві – на 61,6%, у працівниках найпростіших професій у сфері торгівлі, послуг – на 25,3%. При цьому зросла потреба підприємств на фахівців у галузі біології, агрономії та медицини – на 5,6%, молодших фахівців у галузі освіти – на 9,2% (таблиця 14).
Таблиця 14. Попит та пропозиція робочої сили за професійними групами
(на кінець періоду)
|
|
Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, тис. осіб |
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакансій), тис. осіб |
Навантаження на 10 вільних робочих місць (вакансій), осіб |
|||
|
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
|
|
Усього |
660,3 |
876,2 |
169,7 |
91,1 |
39 |
96 |
|
у т.ч. за професійними групами: |
|
|
|
|
|
|
|
Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі) |
47,5 |
66,9 |
11,1 |
7,0 |
43 |
96 |
|
Професіонали |
38,1 |
54,6 |
16,5 |
10,9 |
23 |
50 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Професіонали в галузі фізичних, математичних та технічних наук |
9,3 |
14,7 |
5,1 |
2,4 |
18 |
61 |
|
Професіонали в галузі біологічних, агрохімічних та медичних наук |
4,3 |
5,1 |
4,5 |
4,3 |
10 |
12 |
|
Фахівці |
55,3 |
72,0 |
15,6 |
12,1 |
35 |
59 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Технічні фахівці в галузі прикладних наук та техніки |
11,9 |
15,7 |
4,3 |
2,6 |
27 |
60 |
|
Молодші фахівці в галузі біології, агрономії та медицини |
6,4 |
6,3 |
2,6 |
2,7 |
24 |
23 |
|
Технічні службовці |
36,3 |
46,2 |
6,4 |
3,8 |
56 |
122 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Службовці, пов'язані з інформацією |
25,8 |
31,7 |
2,7 |
1,6 |
94 |
203 |
|
Службовці, що обслуговують клієнтів |
10,5 |
14,5 |
3,7 |
2,2 |
28 |
66 |
|
Працівники сфери торгівлі та послуг |
86,7 |
106,6 |
15,1 |
8,4 |
58 |
126 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Робітники, що надають персональні та захисні послуги |
51,6 |
64,1 |
10,0 |
6,2 |
52 |
104 |
|
Продавці та демонстратори |
35,1 |
42,5 |
5,1 |
2,2 |
69 |
188 |
|
Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства |
35,9 |
42,0 |
1,4 |
0,8 |
252 |
534 |
|
Кваліфіковані робітники з інструментом |
68,8 |
116,3 |
48,8 |
20,1 |
14 |
58 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Робітники з видобутку корисних копалин і на будівництві |
17,3 |
30,2 |
17,4 |
6,7 |
10 |
45 |
|
Робітники металургійних та машинобудівних професій |
33,1 |
59,7 |
26,9 |
11,6 |
12 |
51 |
|
Робітники в галузі точної механіки, ручних ремесел та друкування |
3,0 |
4,6 |
0,6 |
0,2 |
51 |
211 |
|
Інші кваліфіковані робітники з інструментом |
15,4 |
21,8 |
3,9 |
1,6 |
39 |
139 |
|
Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин |
120,4 |
176,8 |
31,7 |
14,4 |
38 |
123 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Робітники, що обслуговують промислове устаткування |
23,0 |
34,0 |
5,4 |
2,2 |
43 |
153 |
|
Робітники, що обслуговують машини, та складальники машин |
29,2 |
46,0 |
12,3 |
5,5 |
24 |
84 |
|
Водії та робітники з обслуговування пересувної техніки та устаткування |
68,2 |
96,8 |
14,0 |
6,7 |
49 |
144 |
|
Найпростіші професії (включаючи осіб без професії) |
171,3 |
194,8 |
23,1 |
13,6 |
74 |
143 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
Найпростіші професії торгівлі та сфери послуг |
47,3 |
53,0 |
11,0 |
8,3 |
43 |
64 |
|
Найпростіші професії в сільському господарстві та подібних галузях |
45,4 |
43,9 |
0,6 |
0,3 |
710 |
1515 |
|
Найпростіші професії у видобувних галузях, будівництві, промисловості та транспорті |
66,5 |
83,1 |
11,3 |
5,0 |
59 |
165 |
Примітка: Назви професійних груп приведені у відповідність до нової редакції Класифікатора професій (ДК 003:2005), яку прийнято і надано чинності наказом Держспоживстандарту від 26 грудня 2005 року №375.
Наявність структурної диспропорції між попитом на робочу силу та її пропозицією за професіями є фактором, що обмежує можливості працевлаштування безробітних та задоволення потреб роботодавців у працівниках.
Зокрема найвищий рівень навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць характерний для працівників найпростіших професій в сільському господарстві, професій кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства.
Порівняно з відповідними даними по країнах СНД, за показником навантаження на 10 вільних робочих місць (вакансій) Україна посідала третє місце після Вірменії та Киргизстану (таблиця 15).
Таблиця 15. Навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць (вакансій)
(осіб; на кінець періоду)
|
|
2007р. |
2008р. |
|
Україна |
39 |
96 |
|
Азербайджан |
41 |
43 |
|
Білорусь |
14 |
11 |
|
Вірменія |
951 |
1153 |
|
Казахстан |
26 |
33 |
|
Киргизстан |
209 |
190 |
|
Молдова |
23 |
33 |
|
Росія |
15 |
19 |
|
Таджикистан |
47 |
43 |
Примітка: По Таджикистану дані наведено на кінець листопада.
Джерело інформації: Експрес-доповідь Міждержавного Статкомітету СНД "Социально-экономическое положение стран Содружества Независимых Государств в 2008 году", січень 2009р.
За сприяння державної служби зайнятості у 2008р. було працевлаштовано 1084,0 тис. осіб, або близько половини (43,3%) незайнятого населення, що перебувало на обліку цієї установи (у 2007р. – 1098,6 тис. та 45,4% відповідно). Із зазначеної кількості громадян 44,7 тис. отримали роботу шляхом надання дотацій роботодавцям, а 31,0 тис. осіб організували власну справу за рахунок виплат одноразової допомоги по безробіттю.
Серед незайнятих трудовою діяльністю громадян, працевлаштованих у зазначеному періоді через державну службу зайнятості, майже половину (48,6%) з них становили жінки та молодь у віці до 35 років (49,1%).
У 2008р. за сприяння державної служби зайнятості кожен п’ятий незайнятий громадянин отримав роботу у переробній промисловості, у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві або торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Найбільше зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення порівняно з 2007р. спостерігалося у торгівлі та ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку (на 15,1 тис. осіб), сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві (на 3,7 тис. осіб), діяльності транспорту та зв’язку (на 1,1 тис. осіб). Серед працевлаштованих незайнятих осіб більше половини складали місця робітників, 23,4% – посади службовців, 21,1% – місця, які не потребують спеціальної підготовки.
В усіх регіонах країни, крім Автономної Республіки Крим, Тернопільської, Херсонської та Чернівецької областей у 2008р. порівняно з 2007р. спостерігалось зниження рівня працевлаштування населення (таблиця 16).
Таблиця 16. Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за регіонами у 2008 році
|
Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку впродовж 2008р. – всього, тис. осіб |
Кількість працевлаштованих у 2008р. |
Рівень працевлаштування,¹ % |
|||
|
тис. осіб |
у % до 2007р. |
2007р. |
2008р. |
||
|
Україна |
2500,7 |
1084,0 |
98,7 |
45,4 |
43,3 |
|
Автономна Республіка Крим |
86,8 |
39,4 |
100,1 |
44,5 |
45,3 |
|
Вінницька |
110,7 |
46,5 |
99,6 |
44,5 |
42,0 |
|
Волинська |
77,8 |
35,2 |
99,7 |
49,3 |
45,2 |
|
Дніпропетровська |
162,3 |
73,7 |
98,8 |
49,6 |
45,4 |
|
Донецька |
176,6 |
74,3 |
92,8 |
46,6 |
42,1 |
|
Житомирська |
92,9 |
38,5 |
96,4 |
44,3 |
41,4 |
|
Закарпатська |
66,9 |
30,3 |
100,4 |
47,1 |
45,3 |
|
Запорізька |
104,6 |
43,1 |
95,9 |
44,3 |
41,2 |
|
Івано-Франківська |
102,1 |
47,9 |
100,0 |
48,1 |
46,9 |
|
Київська |
72,7 |
32,1 |
97,7 |
48,2 |
44,1 |
|
Кіровоградська |
74,8 |
32,8 |
98,4 |
44,9 |
43,9 |
|
Луганська |
106,5 |
45,8 |
100,1 |
43,6 |
43,0 |
|
Львівська |
123,3 |
51,7 |
100,6 |
42,3 |
41,9 |
|
Миколаївська |
74,4 |
31,6 |
100,4 |
43,3 |
42,6 |
|
Одеська |
87,8 |
38,7 |
99,8 |
44,4 |
44,1 |
|
Полтавська |
114,0 |
45,2 |
99,1 |
42,1 |
39,6 |
|
Рівненська |
91,3 |
35,6 |
101,7 |
39,0 |
38,9 |
|
Сумська |
86,4 |
37,1 |
100,1 |
45,0 |
43,0 |
|
Тернопільська |
94,1 |
37,5 |
100,3 |
39,3 |
39,9 |
|
Харківська |
136,0 |
59,5 |
97,7 |
46,0 |
43,7 |
|
Херсонська |
70,6 |
33,2 |
97,8 |
46,7 |
47,0 |
|
Хмельницька |
90,3 |
38,5 |
100,5 |
45,8 |
42,6 |
|
Черкаська |
107,1 |
45,7 |
97,5 |
44,7 |
42,7 |
|
Чернівецька |
50,4 |
19,3 |
96,1 |
38,0 |
38,3 |
|
Чернігівська |
80,2 |
32,0 |
100,0 |
44,6 |
39,9 |
|
м.Київ |
52,7 |
35,4 |
100,2 |
74,1 |
67,1 |
|
м.Севастополь |
7,4 |
3,4 |
97,0 |
50,9 |
46,1 |
Одним із напрямів соціального захисту незайнятого населення є організація оплачуваних громадських робіт, які забезпечують тимчасову зайнятість. На таких роботах упродовж 2008р. працювали 428,5 тис., що на 1,5% більше, ніж у 2007р. В основному, це були особи, які мали статус безробітних (99,6%). Середня тривалість громадських робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, у 2008р. становила 11,1 дня проти 12,3 дня у 2007р. Загалом на організацію та проведення таких робіт у 2008р. було витрачено 173,0 млн.грн., що на 28,4% більше, ніж у 2007р.
З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою зайнятості здійснюється їх професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації). В навчальних закладах усіх типів упродовж 2008р. проходили професійне навчання 245,2 тис. безробітних, що на 6,9% більше, ніж у 2007р. Із загальної кількості безробітних, які завершили навчання у зазначеному періоді (204,9 тис. осіб.), 79,3% – навчалися з метою підвищення своєї кваліфікації, 14,3% – пройшли перепідготовку на іншу професію, а решта з них (6,4%) – вперше отримали професійну освіту.
Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям у 2008р. становили 2,3 млрд.грн. Середній розмір допомоги у грудні 2008р. склав 571,07 грн., що дорівнює 94,4% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати (605 грн.).
Із загальної кількості зареєстрованих безробітних, які отримували допомогу по безробіттю на кінець грудня 2008р. (652,1 тис. осіб), кожен третій отримав в межах 360 грн., майже кожен другий – від 360 до 605 грн., кожен п’ятий – понад 669 грн., тобто вище прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Діаграма 9
Допомога по безробіттю та заробітна плата у грудні 2000-2008рр.
Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу впродовж грудня, становила 562,7 тис. осіб, або 66,6% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на кінець грудня 2008р.
Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств, установ та організацій² (далі – підприємства) у 2008р. скоротилася на 23,7 тис., або на 0,2%, та становила 11,4 млн. осіб.
У 2008р. порівняно з попереднім роком спостерігалось зростання мобільності робочої сили. Коефіцієнт валового обороту робочої сили (відношення кількості прийнятих і вибулих до середньооблікової кількості працівників) становив 61,1% проти 60,4% у 2007р. (таблиця 17). Зростання показника відбулось через збільшення (на 2,1 в.п.) рівня вибуття працівників. Рівень прийому зменшився на 1,4 в.п. При цьому тільки протягом жовтня–грудня 2008р. з підприємств звільнилося 1166,4 тис. осіб, або 10,4% середньооблікової кількості штатних працівників, що на 4,1 в.п. менше, ніж було прийнято у цьому періоді.
|
|
Кількість штатних працівників |
|||
|
тис. осіб |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
|||
|
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
|
|
Прийнято |
3388,1 |
3223,5 |
29,7 |
28,3 |
|
Вибуло |
3500,5 |
3736,4 |
30,7 |
32,8 |
|
у тому числі |
|
|
|
|
|
у зв’язку зі скороченням штатів |
97,4 |
88,6 |
0,9 |
0,8 |
|
з причин плинності кадрів |
3040,2 |
3285,5 |
26,6 |
28,8 |
Переважна більшість працівників (87,9%), як і в 2007 році, залишила робочі місця за власним бажанням. Кількість працівників, вивільнених у зв’язку зі скороченням штатів, зменшилась на 9,0%, а її частка по відношенню до середньооблікової кількості штатних працівників – на 0,1 в.п.
Використання робочої сили у 2008р. характеризувалося значним збільшенням обсягів вимушеної неповної зайнятості, в основному протягом останнього кварталу.
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації були переведені на скорочений робочий день (тиждень), у 2008р. порівняно з попереднім роком збільшилася в середньому по економіці та у промисловості в 2,4 раза. На 41,8% зросла кількість працівників, яким надавались вимушені адміністративні відпустки, у промисловості – на 14,9%. Розміри вимушеної неповної зайнятості характеризують нижче наведені дані (таблиця 18).
|
|
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації |
|||||||
|
працювали неповний робочий час |
перебували у відпустках |
|||||||
|
тис. осіб |
у % до середньооблікової кількості працівників |
тис. осіб |
у % до середньооблікової кількості працівників |
|||||
|
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
2007р. |
2008р. |
|
|
Усього |
505,5 |
1205,8 |
4,4 |
10,6 |
126,5 |
179,5 |
1,1 |
1,6 |
|
з них |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги |
49,3 |
71,4 |
6,3 |
10,2 |
8,6 |
9,8 |
1,1 |
1,4 |
|
Промисловість |
274,7 |
657,9 |
8,4 |
20,6 |
87,8 |
100,9 |
2,7 |
3,2 |
|
Будівництво |
38,8 |
124,2 |
7,8 |
25,0 |
15,4 |
28,1 |
3,1 |
5,7 |
|
Діяльність транспорту і зв'язку |
88,8 |
153,4 |
9,1 |
15,7 |
6,3 |
13,8 |
0,6 |
1,4 |
Зростання кількості осіб, які працювали в умовах вимушеної неповної зайнятості, відбулось в основному у IV кварталі 2008р., зокрема у грудні кількість працівників, які перебували в адміністративних відпустках, становила 829,0 тис. осіб, або 7,5% кількості штатних працівників, кількість працюючих у режимі скороченого робочого дня (тижня) становила відповідно 928,0 тис. осіб, або 8,5%.
Кожен працівник, який перебував у вимушеній відпустці, не працював з цієї причини протягом 2008р. в середньому 148 годин, а через скорочення тривалості робочого дня (тижня) – 139 год., в промисловості – 155 та 141 год. відповідно. Питома вага втрат із названих причин у фонді робочого часу, що відповідає режиму роботи підприємств, зросла і становила 0,9% (у 2007р. – 0,6%).
Загалом у 2008р. кожним працівником у середньому відпрацьовано 1687 годин, що складає 86,8% фонду робочого часу, встановленого на підприємствах, у 2007р. ці показники складали 1689 та 87,4% відповідно.
5. Заробітна плата найманих працівників
У 2008р. збереглася тенденція щодо зростання рівня номінальної заробітної плати, про що свідчать дані щомісячного державного статистичного спостереження підприємств з питань статистики праці.
Діаграма 10
Динаміка номінальної заробітної плати у 2007-2008рр.
Середньомісячна номінальна заробітна плата у 2008р. становила 1806 грн. та перевищила на 33,7% відповідний показник у попередньому році (це є найвищий темп зростання показника за останні 3 роки) й майже втричі прожитковий мінімум для працездатної особи, що діяв у грудні (669 грн.).
Одним з основних важелів політики держави у сфері оплати праці є підвищення в законодавчому порядку соціальних гарантій – мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Зокрема впродовж 2008р. мінімальний рівень оплати праці поступово підвищувався з 515 грн. у січні до 605 грн. у грудні. Проте в Україні він є значно нижчим від відповідних стандартів країн Євросоюзу і становить в середньому за 2008р. 69 євро. Для порівняння варто навести цей показник за законодавством окремих держав – членів ЄС, які віднесені Євростатом до третьої умовної категорії країн за рівнем мінімальної гарантованої заробітної плати: у Болгарії – 112, Румунії – 141, Латвії – 229, Литві – 232, Словаччині – 242, Угорщині – 272, Естонії – 278, Чехії – 304, Польщі – 313 євро (джерело даних – інтернет-сторінка Євростату: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/).
Темпи приросту номінальної заробітної плати у більшості видів економічної діяльності в 2008р. перевищували рівні попереднього року і коливалися від 19,2% у лісовому господарстві до 50,2% на підприємствах авіаційного транспорту. Більш високими темпами відбувалося зростання заробітної плати порівняно з 2007р. у видах діяльності з традиційно низьким номінальним рівнем показника: охорона здоров’я, освіта, культура, сільське господарство. У виробничих видах діяльності зростання заробітної плати порівняно з 2007р. відбувалося також більш високими темпами – від 20,7% у виробництві готових металевих виробів, до 41,1% у добуванні паливно-енергетичних корисних копалин.
Диференціація розміру заробітної плати у 2008р., як і раніше, визначалася видом економічної діяльності. Найбільш оплачуваними в країні були працівники авіаційного транспорту та фінансових установ, у яких розмір заробітної плати у 2 рази перевищив середній по економіці. Серед промислових видів діяльності на підприємствах по добуванню паливно-енергетичних корисних копалин та по виробництву коксу, продуктів нафтоперероблення рівень оплати праці був у 1,5 раза вищий ніж середній по економіці та на третину – ніж по промисловості.
Разом з тим рівень оплати праці працюючих у закладах охорони здоров’я та освіти залишається нижчим на 19,8%–34,8% за середній показник по економіці. Це свідчить про низьку вартість робочої сили у видах діяльності, які забезпечують надання соціально важливих послуг.
Також при збереженні постійно високих темпів приросту значно нижчою залишається заробітна плата працівників сільського господарства, рибальства та рибництва, а також виробництва текстилю, одягу, хутра, шкіри та виробів зі шкіри. Співвідношення рівня оплати праці в зазначених видах діяльності з середнім по економіці не перевищує 60%.
Динаміка рівня номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності наведена у таблиці 19.
|
|
У середньому на одного штатного працівника |
|||
|
грн. |
у % до |
Довідково: 2007р. |
||
|
середнього рівня |
попереднього року |
|||
|
Усього |
1806 |
100,0 |
133,7 |
1351 |
|
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги |
1076 |
59,6 |
146,8 |
733 |
|
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги |
1311 |
72,6 |
119,2 |
1100 |
|
Рибальство, рибництво |
913 |
50,5 |
126,6 |
721 |
|
Промисловість |
2017 |
111,6 |
129,8 |
1554 |
|
Будівництво |
1832 |
101,4 |
123,3 |
1486 |
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
1514 |
83,8 |
132,3 |
1145 |
|
Діяльність готелів та ресторанів |
1221 |
67,6 |
129,4 |
944 |
|
Діяльність транспорту та зв'язку |
2207 |
122,2 |
132,2 |
1670 |
|
діяльність наземного транспорту |
2036 |
112,7 |
130,3 |
1563 |
|
діяльність водного транспорту |
1924 |
106,5 |
136,2 |
1412 |
|
діяльність авіаційного транспорту |
4061 |
224,8 |
150,2 |
2704 |
|
додаткові транспортні послуги та допоміжні операції |
2457 |
136,0 |
131,2 |
1872 |
|
діяльність пошти та зв’язку |
1950 |
108,0 |
131,3 |
1485 |
|
Фінансова діяльність |
3747 |
207,4 |
135,3 |
2770 |
|
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям |
2085 |
115,4 |
130,8 |
1595 |
|
з них дослідження і розробки |
2336 |
129,3 |
134,2 |
1741 |
|
Державне управління |
2581 |
142,9 |
139,4 |
1852 |
|
Освіта |
1448 |
80,2 |
136,6 |
1060 |
|
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги |
1177 |
65,2 |
135,3 |
871 |
|
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту |
1511 |
83,7 |
138,6 |
1090 |
|
з них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг |
1551 |
85,9 |
139,8 |
1109 |
Диференціація розмірів заробітної плати за видами економічної діяльності є головним чинником міжрегіональних відмінностей.
Найвищу заробітну плату у 2008р., як і раніше, отримували працівники підприємств м.Києва (у 1,7 раза більше ніж в середньому по країні), а також регіонів, де сконцентровані підприємства гірничо-металургійного комплексу: Донецької, Дніпропетровської, Запорізької областей, а також Київської області (на 0,3–11,6% більше). Найнижчі показники (відповідно на 23,6–27,3% нижче) були у працівників Тернопільської, Чернігівської, Херсонської та Волинської областей.
Завдяки зростанню номінальної заробітної плати та підвищенню розміру мінімальної заробітної плати, спостерігається позитивна тенденція скорочення частки низькооплачуваних і збільшення середньо- та високооплачуваних працівників. Якщо у грудні 2007р. нарахування понад 2000 грн. мали 22,4% працівників, то у 2008р. третина (32,7%).
Діаграма 11
Розподіл кількості найманих працівників за розмірами номінальної заробітної плати, нарахованої за грудень 2008 року
Розподіл працівників за розмірами заробітної плати свідчить про відсутність залежності розміру зарплати від професійно-кваліфікаційного рівня працівників як у сфері послуг, так і виробництва. Наприклад, в установах освіти, де працівники мають високий кваліфікаційний та професійний рівень, забезпечений вищою освітою, у грудні 2008р. лише у 15,8% працюючих нарахована заробітна плата перевищувала 2500 грн., в установах охорони здоров’я та соціальної допомоги ще менше – у 8,2%. Разом з тим серед зайнятих у сфері фінансової діяльності зазначена категорія складала половину.
Такі ж відмінності у рівнях оплати праці спостерігаються у виробничих видах діяльності. Так, на підприємствах з добування паливно-енергетичних корисних копалин, виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення та металургійного виробництва більше чверті працівників отримали заробітну плату понад 2500 грн., разом з тим на підприємствах текстильного виробництва, виробництва одягу, хутра та виробництва шкіри, виробів зі шкіри зазначена категорія не перевищувала 6% працюючих.
Нарахований фонд оплати праці штатних працівників у 2008р. зріс на третину і становив 246,9 млрд. грн. У структурі фонду оплати праці суттєвих змін не зафіксовано: 60,8% складав фонд основної заробітної плати (оплата за тарифними ставками та посадовими окладами), третину (33,9%) – фонд додаткової заробітної плати. Основними складовими останнього були доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів і премії за виробничі результати (69,0% від фонду додаткової заробітної плати). Питома вага інших заохочувальних та компенсаційних виплат (матеріальна допомога, соціальні пільги тощо) залишилась незначною і склала 5,3% фонду оплати праці.
6. Реальна заробітна плата
Індекс реальної заробітної плати є одним з важливих індикаторів стану рівня життя населення. У 2008р. по відношенню до 2007р. він становив 106,3% (проти 112,5% у 2007р.). Впродовж року (грудень 2008р. до грудня 2007р.) показник навіть зменшився і становив 97,0%.
Щорічну динаміку реальної заробітної плати характеризують дані, наведені у таблиці 20.
(у відсотках)
|
|
Грудень до грудня попереднього року |
До попереднього року |
2008р. до відповідного року |
|
2005р. |
131,5 |
120,3 |
141,5 |
|
2006р. |
111,7 |
118,3 |
119,6 |
|
2007р. |
110,3 |
112,5 |
106,3 |
|
2008р. |
97,0 |
106,3 |
х |
Серед регіонів індекс реальної заробітної плати у 2008р. коливався в межах від 102,3% у Дніпропетровській області до 111,6% у Закарпатській, що обумовлено регіональною диференціацією зростання розмірів заробітної плати та споживчих цін.
7. Стан виплати заробітної плати
Кризові явища, що намітились наприкінці 2008 року, спричинили загострення ситуації у сфері розрахунків з працівниками. Заборгованість з виплати заробітної плати на 1 січня 2009р. досягла 1188,7 млн.грн. проти 668,7 млн.грн. на цю ж дату 2008р. Таке стрімке зростання порушило тенденцію постійного щорічного зменшення показника, яке спостерігалося впродовж останніх десяти років. В абсолютному вимірі сума боргу досягла рівня, який спостерігався на 1 січня 2005р., а по відношенню до фонду оплати праці – на 1 січня 2007р., про що свідчать дані діаграми.
Діаграма 12
Динаміка суми заборгованості з виплати заробітної плати
(станом на 1 січня відповідного року)
Динаміка показника впродовж 2008р. була неоднозначною: починаючи з жовтня сума боргу зростала значно швидшими темпами, ніж у січні–вересні, і станом на 1 грудня у 2,6 раза перевищила рівень на початок року.
Протягом 2008р. сума невиплаченої заробітної плати збільшилася в усіх регіонах України, за винятком Тернопільської області, при цьому найсуттєвіше – у Донецькій (на 94,6 млн.грн.), Харківській (на 56,2 млн.грн.) областях та у м.Києві (на 90,8 млн.грн.).
Збільшення загальної суми заборгованості було зумовлено головним чином погіршенням розрахунків по заробітній платі з найманими працівниками економічно активних підприємств, що характеризують дані, наведені у таблиці.
(на 1 січня, млн.грн.)
|
|
2009р. |
Довідково: |
|||
|
усього |
у % до |
2007р. |
2008р. |
||
|
2008р. |
підсумку |
||||
|
Усього |
1188,7 |
177,8 |
100,0 |
806,4 |
668,7 |
|
у тому числі |
|
|
|
|
|
|
економічно активні підприємства |
760,6 |
309,4 |
64,0 |
315,4 |
245,8 |
|
підприємства-банкрути |
366,0 |
106,6 |
30,8 |
394,7 |
343,3 |
|
економічно неактивні |
62,1 |
78,0 |
5,2 |
96,3 |
79,6 |
Протягом 2008р. заборгованість працівникам економічно активних підприємств збільшилася в 3,1 раза (на 514,8 млн.грн.) і на 1 січня 2009р. становила 760,6 млн.грн.
Високі темпи зростання суми невиплаченої заробітної плати у 2008р. спостерігалися в усіх видах економічної діяльності. Найбільший приріст заборгованості зафіксовано на економічно активних підприємствах промисловості (279,2 млн.грн.) та будівництва (120,7 млн.грн.).
У регіональному розрізі збільшення суми боргу економічно активних підприємств спостерігалось у 26 регіонах, де темпи зростання становили від 9,3% в Одеській області до 48,9 раза у м.Києві. Виняток становила Автономна Республіка Крим, де заборгованість зменшилася на 0,7%.
На 1 січня 2009р. вчасно не отримали заробітну плату 371,7 тис. осіб, що становить 3,4% від загальної кількості штатних працівників, охоплених спостереженням. Рік тому ці показники становили відповідно 119,4 тис. осіб та 1,1%. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 1820 грн., що майже на рівні середньомісячної заробітної плати за 2008р.
Серед регіонів найбільша питома вага працівників, яким не виплачено заробітну плату, зафіксована у Житомирській (11,3% від загальної кількості штатних працівників регіону), Луганській (7,2%) та Донецькій (5,6%) областях.
Тривалість і розмір заборгованості з виплати заробітної плати працівникам окремих видів діяльності наведено у таблиці 22.
|
|
Кількість штатних працівників економічно активних підприємств, яким не виплачено заробітну плату, на 1 січня 2009р. |
Сума боргу в середньому на одного штатного працівника, грн. |
||
|
тис. осіб |
у % до загальної кількості працівників |
у т.ч. за терміном утворення боргу до трьох місяців, % |
||
Усього |
371,7 |
3,4 |
83,7 |
1820 |
|
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги |
22,7 |
3,8 |
80,4 |
1286 |
|
Промисловість |
206,3 |
7,1 |
84,9 |
1825 |
|
Будівництво |
52,4 |
12,0 |
86,1 |
2497 |
|
Діяльність транспорту та зв’язку |
22,3 |
2,3 |
92,2 |
1597 |
|
Освіта |
6,4 |
0,4 |
53,8 |
347 |
|
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги |
7,0 |
0,6 |
70,5 |
657 |
Сума заробітної плати, не виплаченої працівникам підприємств-банкрутів, протягом 2008р. збільшилась на 6,6% і на початок 2009р. становила 366,0 млн.грн. У Хмельницькій, Черкаській областях та Автономній Республіці Крим частка таких підприємств складала більше половини загальної суми боргу.
Якщо в цілому по країні на економічно неактивні підприємства припадає 5,2% суми боргу, то ситуація у регіонах має значні відмінності. Найбільше заборгували своїм працівникам економічно неактивні підприємства Тернопільської, Київської, Дніпропетровської та Миколаївської областей (42,4–11,9% від загальної суми боргу в регіоні). Загалом заборгованість на економічно неактивних підприємствах у 2008р. зменшилася на 22,0% як за рахунок погашення боргу працівникам так і в зв’язку з початком процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
____________________________________________
¹ Розраховано як відношення кількості незайнятих осіб, працевлаштованих державною службою зайнятості, до загальної кількості осіб, які перебували на обліку впродовж звітного періоду.
² Див. основні методологічні визначення та поняття.
8. Основні методологічні визначення та поняття
|
Обстеження населення з питань економічної активності |
Проводяться органами державної статистики з 1995 року. У 1995-1998рр. проводилися раз на рік, 1999-2003рр. - щоквартально, в останньому місяці кожного кварталу, а з січня 2004 року впроваджені в практику постійної роботи Держкомстату України з щомісячною періодичністю. У рамках заходів щодо формування територіальної вибірки на 2009-2013рр. з травня 2008 року у сільській місцевості впроваджено нову територіальну вибірку для обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності. Опитування міського населення відповідно до зазначеної вибірки запроваджується з січня 2009 року. |
|
Основа проведення обстежень |
Обстеження проводяться за місцем постійного проживання населення спеціально підготовленими працівниками (фахівцями з інтерв'ювання) шляхом безпосереднього опитування (на добровільних засадах) осіб віком 15-70 років (включно), які проживають у домогосподарствах, що потрапили до вибіркової сукупності. Базою проведення обстежень виступає сукупність домогосподарств, відібраних в усіх регіонах країни на науково обґрунтованих засадах, з урахуванням схеми ротації, за якою кожне відібране домогосподарство повинно опитуватися 6 разів. |
|
Охоплення населення опитуванням |
Щомісячна вибіркова сукупність домогосподарств становить 15,0 тисяч. Впродовж 2008 року було опитано 121,4 тис. респондентів віком 15-70 років, що складає 0,34% постійного населення України зазначеного віку. Кількість проведених інтерв'ю становила 317,5 тис. Рівень участі відібраних домогосподарств в обстеженні складав: у міській місцевості – 80,5% та 91,1% у сільській місцевості. |
|
Обстеженню підлягають: усі члени домогосподарства у віці 15-70 років (включно), які постійно проживають в цьому домашньому господарстві (незалежно від наявності прописки та її характеру). Обстеженню не підлягають: а) домогосподарства, у яких: - всі особи молодші 15 та старші 70 років; - проживає одинока особа, яка має явні розумові чи інші відхилення, через які неспроможна надати об'єктивну інформацію, необхідну для заповнення анкет. б) особи, які належать до нижче зазначених категорій: ,- студенти та учні всіх типів навчальних закладів, які виїхали та тимчасово проживають в іншій місцевості і підлягають опитуванню за місцем їх навчання; .- особи, які перебувають на військовій строковій службі (крім осіб, призваних на військово-навчальні збори), а також курсанти, які проживають в казармах; - особи, які перебувають в інституціональних закладах (у місцях позбавлення волі, будинках - інтернатах, будинках для осіб похилого віку тощо); .- особи, які в період відвідування домогосподарства були тимчасово відсутні та їхнє повернення не очікується впродовж наступних 12 місяців. |
|
|
Період проведення обстежень |
Опитування населення здійснюється у третій декаді кожного місяця з 21 по 30 (31) число (включно). |
|
Звітний період |
Звітним періодом є обстежуваний тиждень (з понеділка по неділю), що включає 15 число місяця. |
|
Методологічна основа |
Основні визначення та поняття, розроблені за рекомендаціями Міжнародної Організації Праці та 13-ої Міжнародної конференції статистиків праці від 29 жовтня 1982 року, з урахуванням національних особливостей законодавчої та нормативної бази. |
|
Особи працездатного віку |
До осіб працездатного віку належать: - жінки у віці 15-54 роки, - чоловіки віком 15-59 років. |
|
Економічно активне населення |
Складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як «зайняті» або «безробітні», визначені за методологією МОП. |
|
Рівень економічної активності |
Визначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення віком 15-70 років до всього населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
Зайняті економічною діяльністю (надалі - зайняті) |
Вважаються особи віком 15–70 років, які: - працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину: - за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; - працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; - особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин. |
|
Рівень зайнятості |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення віком 15–70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
Безробітні, визначені за методологією МОП |
Особи віком 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом основним умовам: а) не мали роботи (прибуткового заняття); б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню, тобто робили конкретні кроки протягом останніх чотирьох тижнів з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві; в) були готові приступити до роботи впродовж 2-х найближчих тижнів, тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві. До категорії безробітних відносяться також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу, а також проходять навчання за направленням державної служби зайнятості. |
|
Рівень безробіття, визначений за методологією МОП |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки. |
|
Зареєстровані безробітні |
Згідно з чинним законодавством - це громадяни працездатного віку, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. |
|
Рівень зареєстрованого безробіття |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до середньорічної чисельності населення працездатного віку. З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності проводиться розрахунок середньої за період (квартал, І півріччя, 9 місяців, рік). чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття визначається по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період. |
|
Рівень працевлаштування |
Відношення (у відсотках) чисельності працевлаштованих осіб до кількості незайнятих, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж певного періоду. |
|
Навантаження на десять вільних робочих місць (вакантних посад) |
Показник розраховується як відношення кількості зареєстрованих у державній службі зайнятості громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до кількості вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціями на відповідну дату помножене на 10. |
|
Економічно неактивне населення |
Особи, які
не можуть бути класифіковані як «зайняті» або «безробітні». - пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; - учні та студенти; - особи, які зайняті в домашньому господарстві; - особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; - особи, які вважають, що немає підходящої роботи та не знають де і як її знайти; - інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, діяльність яких не відноситься до економічної (виконання громадських обов'язків, благодійна діяльність тощо). |
|
Зайняті у неформальному секторі економіки |
Визначення обсягів зайнятості у неформальному секторі економіки здійснюється починаючи з 1999 року відповідно до "Методики визначення обсягів зайнятості у неформальному секторі економіки України", затвердженої наказом Держкомстату України від 29.02.2000р. №73. Вказана методика розроблена на основі положень Резолюції щодо статистики зайнятості в неформальному секторі, що прийнята на 15-ій Міжнародній конференції статистиків праці (МКСП) у 1993 році. За національною методологією до неформального сектору включаються всі особи, які були зайняті на незареєстрованих підприємствах, що за своїм розміром (чисельністю працюючих) відносяться до сектору домашніх господарств. Віднесення підприємств до неформального сектору повинно одночасно відповідати наступним критеріям: - ринкова спрямованість; - обмежене число працівників; - відсутність державної реєстрації підприємницької діяльності. З урахуванням національних особливостей щодо поширення неформальних трудових відносин, критерії визначення кількості зайнятих у цьому секторі розширені за рахунок включення осіб, які працювали за усною домовленістю з роботодавцем в офіційному секторі, тобто без укладення офіційного трудового договору (контракту), що надає їм мінімальні соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства. |
|
Рівень участі зайнятого населення у неформальному секторі економіки |
Визначається, як відношення (у відсотках) кількості зайнятих у неформальному секторі економіки віком 15–70 років до всього зайнятого населення зазначеного віку або за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
Оцінка надійності основних показників економічної активності населення |
У додатках 1-3 наведені результати розрахунків величини стандартної та граничної похибок вибірки для довірчої імовірності 0,95 та коефіцієнта варіації для оцінки відносних показників економічної активності, зайнятості та безробіття за 2008 рік по Україні та регіонах. Коефіцієнт варіації (CV) використовується як показник придатності даних для аналізу. Так, якщо CV <= 5%, то оцінка вважається надійною; якщо 5% < CV <= 10% - оцінка є придатною для кількісного та якісного аналізу. Якщо 10% < CV <= 25% - оцінка придатна лише для якісного аналізу, 25% < CV <= 50% оцінка вважається не надійною, CV понад 50% - інформація не оприлюднюється через неприйнятність її до застосування. |
|
Середньооблікова кількість штатних працівників |
Охоплює осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством та отримують заробітну плату, крім працівників малих підприємств, визначених за статистичним цензом, та зайнятих у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. У цій кількості також не враховуються тимчасово відсутні працівники, за якими зберігається місце роботи (знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством), зайняті на умовах договорів цивільно-правового характеру, сумісники. Зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу. Показник обчислюється в середньому за період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік). За звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні і ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів звітного місяця. За певний період обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному періоді та діленням одержаної суми на кількість місяців у зазначеному періоді. |
|
Номінальна заробітна плата |
Нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу: тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Номінальна заробітна плата включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників: податок з доходів фізичних осіб, збори на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. |
|
Реальна заробітна плата |
Характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін споживчих цін на товари і послуги і рівня податків й обов’язкових платежів. |
|
Індекс реальної заробітної плати |
Характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним під впливом зміни цін на товари та послуги і ставок податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових відрахувань. Визначається діленням індексу нарахованої номінальної заробітної плати (без урахування податку з доходів фізичних осіб та відрахувань до фондів державного соціального страхування) на індекс споживчих цін за той же період. |
|
Заборгованість з виплати заробітної плати |
Це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників, а саме: штатним працівникам облікового складу, особам, які не перебувають в обліковому складі підприємства – сумісникам та працюючим за договорами, а також звільненим працівникам. При цьому заборгованою вважається сума, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі із фонду оплати праці, за винятком обов’язкових утримань (податок з доходу фізичних осіб та суми зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), строк виплати якої минув до кінця місяця, у якому вона повинна бути виплачена. |
|
Умовні позначення, що використовуються у доповіді |
0,0 (нуль) - явище існувало, але у вимірах, менших за ті, що можуть бути виражені використаними в таблиці цифровими розрядами; Х (знак ікс) - заповнення рубрики за характером явища не має сенсу; – (тире) - явища не було; "у тому числі", "з них" - означає, що наведені не всі доданки загальної суми. Мають місце випадки, коли наведені всі доданки загальної суми, а при округленні сума складових не дорівнює підсумку. |
Додаток 1
Оцінка надійності показника рівня економічної активності населення
у віці 15-70 років за регіонами у 2008 році
|
|
Рівень економічної активності населення у віці 15 - 70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка вибірки (LSE), % |
Коефіцієнт варіації (CV),% |
|
Україна |
63,3 |
0,2 |
0,4 |
0,3 |
|
Автономна Республіка Крим |
63,2 |
1,2 |
2,4 |
1,9 |
|
Вінницька |
62,7 |
1,3 |
2,5 |
2,1 |
|
Волинська |
64,1 |
1,3 |
2,5 |
2,0 |
|
Дніпропетровська |
63,0 |
1,0 |
2,0 |
1,6 |
|
Донецька |
64,4 |
0,7 |
1,4 |
1,1 |
|
Житомирська |
64,5 |
1,1 |
2,2 |
1,7 |
|
Закарпатська |
64,0 |
0,9 |
1,8 |
1,4 |
|
Запорізька |
63,3 |
1,0 |
2,0 |
1,6 |
|
Івано-Франківська |
58,0 |
1,0 |
2,0 |
1,7 |
|
Київська |
63,8 |
1,2 |
2,4 |
1,9 |
|
Кіровоградська |
63,6 |
1,4 |
2,7 |
2,2 |
|
Луганська |
62,1 |
1,0 |
2,0 |
1,6 |
|
Львівська |
62,2 |
1,1 |
2,2 |
1,8 |
|
Миколаївська |
64,3 |
1,2 |
2,4 |
1,9 |
|
Одеська |
60,6 |
1,2 |
2,4 |
2,0 |
|
Полтавська |
63,7 |
1,2 |
2,4 |
1,9 |
|
Рівненська |
63,0 |
1,1 |
2,2 |
1,7 |
|
Сумська |
64,2 |
1,0 |
2,0 |
1,6 |
|
Тернопільська |
58,2 |
1,3 |
2,5 |
2,2 |
|
Харківська |
63,2 |
0,8 |
1,6 |
1,3 |
|
Херсонська |
64,9 |
1,2 |
2,4 |
1,8 |
|
Хмельницька |
64,6 |
1,5 |
2,9 |
2,3 |
|
Черкаська |
63,9 |
1,1 |
2,2 |
1,7 |
|
Чернівецька |
62,4 |
2,0 |
3,9 |
3,2 |
|
Чернігівська |
64,8 |
1,5 |
2,9 |
2,3 |
|
м.Київ |
66,9 |
1,0 |
2,0 |
1,5 |
|
м.Севастополь |
65,2 |
2,2 |
4,3 |
3,4 |
Додаток 2
Оцінка надійності показника рівня зайнятості населення у віці 15-70 років за регіонами у 2008 році
|
|
Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка вибірки (LSE), % |
Коефіцієнт варіації (CV), % |
|
Україна |
59,3 |
0,2 |
0,4 |
0,3 |
|
Автономна Республіка Крим |
60,2 |
1,3 |
2,5 |
2,2 |
|
Вінницька |
58,7 |
1,3 |
2,5 |
2,2 |
|
Волинська |
58,8 |
1,4 |
2,7 |
2,4 |
|
Дніпропетровська |
59,9 |
1,0 |
2,0 |
1,7 |
|
Донецька |
60,7 |
0,6 |
1,2 |
1,0 |
|
Житомирська |
58,9 |
1,4 |
2,7 |
2,4 |
|
Закарпатська |
59,9 |
1,3 |
2,5 |
2,2 |
|
Запорізька |
59,5 |
1,0 |
2,0 |
1,7 |
|
Івано-Франківська |
53,4 |
1,2 |
2,4 |
2,2 |
|
Київська |
60,1 |
1,1 |
2,2 |
1,8 |
|
Кіровоградська |
58,5 |
1,5 |
2,9 |
2,6 |
|
Луганська |
58,0 |
1,0 |
2,0 |
1,7 |
|
Львівська |
57,5 |
1,1 |
2,2 |
1,9 |
|
Миколаївська |
58,9 |
1,1 |
2,2 |
1,9 |
|
Одеська |
57,9 |
1,4 |
2,7 |
2,4 |
|
Полтавська |
59,6 |
1,1 |
2,2 |
1,8 |
|
Рівненська |
57,4 |
1,2 |
2,4 |
2,1 |
|
Сумська |
59,4 |
1,0 |
2,0 |
1,7 |
|
Тернопільська |
53,1 |
1,0 |
2,0 |
1,9 |
|
Харківська |
59,8 |
0,9 |
1,8 |
1,5 |
|
Херсонська |
59,5 |
1,4 |
2,7 |
2,4 |
|
Хмельницька |
59,4 |
1,5 |
2,9 |
2,5 |
|
Черкаська |
58,6 |
1,4 |
2,7 |
2,4 |
|
Чернівецька |
57,2 |
2,1 |
4,1 |
3,7 |
|
Чернігівська |
59,8 |
1,5 |
2,9 |
2,5 |
|
м. Київ |
64,9 |
1,0 |
2,0 |
1,5 |
|
м. Севастополь |
62,8 |
1,9 |
3,7 |
3,0 |
Додаток 3
Оцінка надійності показника рівня безробіття населення у віці 15-70 років за регіонами у 2008 році
|
|
Рівень безробіття населення у віці 15-70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка вибірки (LSE), % |
Коефіцієнт варіації (CV), % |
|
Україна |
6,4 |
0,2 |
0,4 |
3,1 |
|
Автономна Республіка Крим |
4,7 |
0,8 |
1,6 |
17,0 |
|
Вінницька |
6,4 |
0,8 |
1,6 |
12,5 |
|
Волинська |
8,3 |
1,2 |
2,4 |
14,5 |
|
Дніпропетровська |
5,1 |
0,6 |
1,2 |
11,8 |
|
Донецька |
5,7 |
0,5 |
1,0 |
8,8 |
|
Житомирська |
8,7 |
1,0 |
2,0 |
11,5 |
|
Закарпатська |
6,4 |
0,8 |
1,6 |
12,5 |
|
Запорізька |
6,0 |
0,8 |
1,6 |
13,3 |
|
Івано-Франківська |
7,9 |
0,9 |
1,8 |
11,4 |
|
Київська |
5,8 |
0,9 |
1,8 |
15,5 |
|
Кіровоградська |
8,0 |
1,1 |
2,2 |
13,8 |
|
Луганська |
6,6 |
0,8 |
1,6 |
12,1 |
|
Львівська |
7,6 |
0,7 |
1,4 |
9,2 |
|
Миколаївська |
8,3 |
1,0 |
2,0 |
12,0 |
|
Одеська |
4,5 |
0,6 |
1,2 |
13,3 |
|
Полтавська |
6,5 |
0,7 |
1,4 |
10,8 |
|
Рівненська |
8,8 |
1,0 |
2,0 |
11,4 |
|
Сумська |
7,4 |
1,0 |
2,0 |
13,5 |
|
Тернопільська |
8,8 |
1,0 |
2,0 |
11,4 |
|
Харківська |
5,3 |
0,7 |
1,4 |
13,2 |
|
Херсонська |
8,3 |
1,0 |
2,0 |
12,0 |
|
Хмельницька |
8,0 |
1,4 |
2,7 |
17,5 |
|
Черкаська |
8,2 |
1,2 |
2,4 |
14,6 |
|
Чернівецька |
8,4 |
1,4 |
2,7 |
16,7 |
|
Чернігівська |
7,6 |
0,9 |
1,8 |
11,8 |
|
м. Київ |
3,1 |
0,3 |
0,6 |
10,3 |
|
м. Севастополь |
3,7 |
1,0 |
2,0 |
27,0 |