Статистично–аналітичний огляд стану ринку праці у 2005 році
Основні тенденції, що були притаманні ринку праці
порівняно з 2004 роком:
- збільшення рівня зайнятості населення у віці 15–70 років з 56,7% до 57,7%;
- зниження рівня безробіття населення у віці 15–70 років (за методологією МОП) з 8,6% до 7,2%;
- зменшення рівня зареєстрованого безробіття з 4,7% до 4,4% економічно активного населення працездатного віку;
- зростання попиту на робочу силу на 12,1%;
- збільшення обсягів працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості на 6,7%;
- зростання кількості економічно неактивного населення працездатного віку на 0,5%;
- зростання розміру середньомісячної номінальної заробітної плати на 36,7%;
- зростання реальної заробітної плати на 20,3%;
- збільшення кількості звільнених працівників на 1,9%;
- зменшення кількості працівників, які:
переведені з ініціативи адміністрації на скорочений графік роботи – на 15,5%;
знаходились в адміністративних відпустках з ініціативи адміністрації – на 9,4%;
вивільнені з причин скорочення штатів – на 3,1%;
вчасно не отримали заробітну плату – на 34,2%;
- зменшення суми боргу з виплати заробітної плати у 2005 році на 13,6%.
Доповідь підготовлено за матеріалами вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, даними державних статистичних спостережень підприємств, установ та організацій, адміністративною інформацією державної служби зайнятості.
При використанні даних посилання на джерело інформації є обов'язковим.
Динаміка основних показників ринку праці
|
|
Одиниця виміру |
2004р. |
2005р. |
2005р. до 2004р., у % |
|
Економічно активне населення |
тис. осіб |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
22202,4 |
22280,8 |
100,4 |
|
|
працездатного віку |
20582,5 |
20481,7 |
99,5 |
|
|
Рівень економічної активності населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
62,0 |
62,2 |
х |
|
|
працездатного віку |
71,1 |
70,9 |
х |
|
|
Зайняте населення |
тис. осіб |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
20295,7 |
20680,0 |
101,9 |
|
|
працездатного віку |
18694,3 |
18886,5 |
101,0 |
|
|
Рівень зайнятості населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
56,7 |
57,7 |
х |
|
|
працездатного віку |
64,6 |
65,4 |
х |
|
|
Безробітне населення (за методологією МОП) |
|
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
тис. осіб |
1906,7 |
1600,8 |
84,0 |
|
працездатного віку |
1888,2 |
1595,2 |
84,5 |
|
|
зареєстроване у державній службі зайнятості, працездатного віку |
тис. осіб |
975,5 |
891,9 |
91,4 |
|
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) |
у % до економічно активного населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
8,6 |
7,2 |
х |
|
|
працездатного віку |
9,2 |
7,8 |
х |
|
|
Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку |
у % до економічно активного населення працездатного віку |
4,7 |
4,4 |
х |
|
у % до населення працездатного віку |
3,5 |
3,2 |
х |
|
|
Рівень економічної неактивності населення |
у % до населення відповідної вікової групи |
|
|
|
|
у віці 15-70 років |
38,0 |
37,8 |
х |
|
|
працездатного віку |
28,9 |
29,1 |
х |
|
|
Кількість незайнятих громадян, які скористалися послугами державної служби зайнятості |
тис. осіб |
2900,6 |
2887,7 |
99,6 |
|
з них |
|
|
|
|
|
Працевлаштовано |
тис. осіб |
984,2 |
1049,8 |
106,7 |
|
Рівень працевлаштування |
у % до тих, які перебували на обліку |
33,9 |
36,4 |
х |
|
Взяли участь у громадських роботах |
тис. осіб |
414,2 |
419,2 |
101,2 |
|
Проходили професійне навчання |
тис. осіб |
184,4 |
193,3 |
104,8 |
|
Потреба в робочій силі |
на кінець періоду, тис. осіб |
166,5 |
186,6 |
112,1 |
|
Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду |
на кінець періоду, осіб |
6 |
5 |
83,3 |
|
Середній розмір допомоги по безробіттю |
у грудні, гривень |
146,37 |
192,89 |
131,8 |
|
у % до законодавчо встановленого рівня мінімальної зарплати |
61,8 |
58,1 |
х |
|
|
Кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю |
на кінець періоду, тис. осіб |
680,0 |
642,7 |
94,5 |
|
у % до тих, які перебували на обліку на кінець періоду |
69,3 |
72,9 |
х |
|
|
Кількість працівників, які знаходились у відпустках з ініціативи адміністрації |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
2,0 |
1,8 |
90,6 |
|
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації переведені на скорочений графік роботи |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
8,8 |
7,4 |
84,5 |
|
Рівень прийому робочої сили |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
27,1 |
27,4 |
101,6 |
|
Рівень вибуття працівників |
у % до середньооблікової кількості штатних працівників |
28,8 |
29,2 |
101,9 |
|
Середньомісячна заробітна плата: - номінальна |
гривень |
589,62 |
806,19 |
136,7 |
|
- реальна |
у % до відповідного періоду попереднього року |
123,8 |
120,3 |
х |
|
Сума заборгованості із виплати заробітної плати |
на кінець періоду, млн. грн. |
1111,2 |
960,3 |
86,4 |
|
у % до 1 січня |
49,8 |
86,4 |
х |
|
|
Кількість працівників, яким вчасно не виплачено заробітну плату |
на кінець періоду, тис. осіб |
563,6 |
371,0 |
65,8 |
За даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності середньомісячна чисельність економічно активного населення віком 15–70 років у 2005р., порівняно з 2004р., збільшилась на 0,4% і становила 22,3 млн. осіб, з яких 20,7 млн.осіб або 92,8% були зайняті економічною діяльністю, а решта 1,6 млн.осіб – відповідно до методології Міжнародної організації праці (МОП) класифікувалися як безробітні.
Структуру та динаміку економічної активності населення наведено в діаграмі1.
Діаграма 1
Економічна активність населення віком 15-70 років у 1999–2005рр.
Чисельність економічно активного населення працездатного віку у 2005р., порівняно з 2004р., знизилась на 0,5% та становила відповідно 20,5 млн. осіб або 91,9% від зазначеної категорії населення віком 15–70 років.
Рівень економічної активності населення віком 15–70 років збільшився з 62,0% у 2004р. до 62,2% у 2005р., а населення працездатного віку навпаки скоротився з 71,1% до 70,9% відповідно. Це сталося за рахунок зниження рівня економічної активності у міського населення працездатного віку, в той час як у зазначеній віковій групі населення сільської місцевості спостерігалося зростання цього показника, про що свідчать дані наступної діаграми.
Діаграма 2
Рівень економічної активності населення віком 15–70 років у 2004–2005рр.
Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком від 30 до 49 років, проте найнижчий – у молоді віком 15–24 років та осіб пенсійного віку.
(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)
|
|
Всього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку[1] |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
2004р. |
||||||||
|
Все населення |
62,0 |
40,2 |
82,4 |
85,1 |
84,7 |
64,5 |
19,8 |
71,1 |
|
жінки |
57,6 |
37,0 |
75,3 |
81,4 |
83,1 |
58,7 |
17,7 |
68,6 |
|
чоловіки |
66,8 |
43,2 |
89,4 |
88,9 |
86,4 |
71,7 |
23,1 |
73,5 |
|
міське населення |
62,3 |
38,8 |
83,9 |
86,4 |
85,7 |
64,4 |
16,6 |
71,2 |
|
сільське населення |
61,2 |
43,9 |
78,6 |
82,3 |
82,3 |
64,6 |
25,3 |
71,0 |
|
2005р. |
||||||||
|
Все населення |
62,2 |
40,2 |
81,4 |
84,2 |
84,3 |
64,8 |
22,9 |
70,9 |
|
жінки |
57,0 |
35,5 |
73,5 |
79,8 |
82,9 |
57,2 |
20,3 |
67,6 |
|
чоловіки |
67,9 |
44,7 |
89,2 |
88,8 |
85,9 |
74,2 |
26,7 |
74,1 |
|
міське населення |
61,3 |
38,1 |
83,1 |
84,9 |
84,6 |
63,6 |
15,2 |
70,5 |
|
сільське населення |
64,1 |
45,5 |
77,2 |
82,7 |
83,6 |
67,8 |
35,9 |
71,8 |
Чисельність зайнятого населення віком 15–70 років у 2005р. порівняно з 2004р., збільшилась на 384,3 тис. осіб, або на 1,9% та становила 20,7 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 18,9 млн. або 91,3%. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років відповідно зріс за означений період в цілому по Україні з 56,7% до 57,7%, а у населення працездатного віку з 64,6% до 65,4%. Ця тенденція склалася через зростання ( на 7,3%) обсягів зайнятості населення сільської місцевості, в той час як серед міських жителів кількість зайнятих осіб скоротилася (на 0,5%). На відміну від ситуації 2004 року рівень зайнятості серед сільського населення перевищив відповідний показник для міських мешканців.
Діаграма 3
Рівень зайнятості населення віком 15–70 років у 2004–2005рр.
Найвищий рівень зайнятості населення спостерігається серед осіб віком 30–49 років, а найнижчий – у молоді віком 15–24 роки та осіб у віці 60–70 років.
(% до загальної кількості населення відповідної вікової групи)
|
|
Всього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку 1 |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
2004р. |
||||||||
|
Все населення |
56,7 |
33,9 |
74,7 |
78,0 |
78,0 |
60,5 |
19,7 |
64,6 |
|
жінки |
52,9 |
31,3 |
68,1 |
74,5 |
76,6 |
55,7 |
17,5 |
62,4 |
|
чоловіки |
60,9 |
36,3 |
81,4 |
81,5 |
79,6 |
66,6 |
23,0 |
66,7 |
|
міське населення |
56,9 |
32,4 |
76,4 |
79,2 |
79,1 |
60,5 |
16,4 |
64,7 |
|
міське населення |
56,1 |
37,8 |
70,9 |
75,2 |
75,5 |
60,5 |
25,3 |
64,4 |
|
2005р. |
||||||||
|
Все населення |
57,7 |
34,2 |
75,2 |
78,6 |
78,8 |
61,6 |
22,8 |
65,4 |
|
жінки |
53,1 |
30,4 |
67,8 |
74,4 |
77,5 |
54,9 |
20,3 |
62,4 |
|
чоловіки |
62,8 |
37,9 |
82,5 |
82,9 |
80,3 |
70,0 |
26,6 |
68,2 |
|
міське населення |
56,5 |
31,8 |
76,3 |
79,2 |
78,7 |
60,3 |
15,1 |
64,7 |
|
сільське населення |
60,5 |
40,4 |
72,4 |
77,4 |
79,1 |
65,1 |
35,9 |
67,1 |
Зростання зайнятості населення у 2005р. було характерно для всіх регіонів (Тернопільської, Херсонської, Луганської, Кіровоградської, Київської, Чернігівської,Черкаської областей). За регіонами країни найвищий рівень зайнятості спостерігався у м.Києві (63,3%), а найнижчий – у Івано-Франківській області (51,6%) (дані таблиці 3).
( в середньому за період)
|
|
2004р. |
2005р. |
||||||
|
всього, у віці 15–70 років |
з них працездатного віку |
всього, у віці 15–70 років |
з них працездатного віку |
|||||
|
тис. осіб |
у %[2] |
тис. осіб |
у %2 |
тис. осіб |
у % 2 |
тис. осіб |
у % 2 |
|
|
Україна |
20295,7 |
56,7 |
18694,3 |
64,6 |
20680,0 |
57,7 |
18886,5 |
65,4 |
|
Автономна Республіка Крим |
899,7 |
58,5 |
824,6 |
65,9 |
906,1 |
58,7 |
833,1 |
66,6 |
|
Вінницька |
720,8 |
57,4 |
650,1 |
65,6 |
723,0 |
57,6 |
650,6 |
65,9 |
|
Волинська |
423,9 |
56,7 |
390,2 |
62,7 |
429,9 |
57,5 |
394,7 |
63,2 |
|
Дніпропетровська |
1554,7 |
57,8 |
1418,1 |
65,8 |
1573,8 |
58,4 |
1434,3 |
66,8 |
|
Донецька |
2086,0 |
57,4 |
1950,0 |
67,3 |
2124,9 |
58,7 |
1980,5 |
68,7 |
|
Житомирська |
561,6 |
56,8 |
520,2 |
66,0 |
570,6 |
57,9 |
505,6 |
64,4 |
|
Закарпатська |
537,8 |
58,7 |
498,4 |
64,4 |
551,0 |
60,0 |
512,5 |
66,1 |
|
Запорізька |
824,8 |
56,8 |
749,2 |
64,2 |
846,0 |
58,2 |
770,7 |
66,3 |
|
Івано-Франківська |
513,5 |
50,7 |
462,9 |
55,3 |
522,5 |
51,6 |
479,3 |
57,1 |
|
Київська |
764,4 |
56,8 |
699,9 |
64,9 |
791,0 |
58,6 |
720,2 |
66,8 |
|
Кіровоградська |
444,5 |
54,6 |
413,7 |
64,7 |
457,5 |
56,5 |
416,0 |
65,7 |
|
Луганська |
1019,8 |
53,3 |
941,0 |
61,7 |
1054,4 |
55,4 |
978,7 |
64,5 |
|
Львівська |
1057,0 |
55,4 |
970,3 |
61,8 |
1064,6 |
55,8 |
960,3 |
61,0 |
|
Миколаївська |
534,7 |
56,7 |
501,2 |
65,4 |
539,8 |
57,3 |
497,7 |
65,3 |
|
Одеська |
1039,4 |
56,2 |
949,0 |
63,3 |
1028,1 |
55,6 |
936,1 |
62,6 |
|
Полтавська |
670,3 |
56,7 |
637,8 |
68,3 |
690,3 |
58,3 |
627,1 |
67,4 |
|
Рівненська |
437,4 |
52,4 |
427,2 |
61,4 |
461,6 |
55,2 |
435,6 |
62,4 |
|
Сумська |
534,4 |
56,7 |
515,5 |
68,3 |
546,0 |
58,1 |
514,1 |
68,6 |
|
Тернопільська |
387,7 |
47,8 |
350,8 |
53,3 |
425,1 |
52,6 |
379,3 |
57,7 |
|
Харківська |
1285,7 |
58,0 |
1177,4 |
65,5 |
1297,2 |
58,4 |
1188,2 |
66,2 |
|
Херсонська |
477,6 |
54,8 |
437,1 |
61,9 |
499,9 |
57,5 |
460,5 |
65,6 |
|
Хмельницька |
573,6 |
56,6 |
505,9 |
62,3 |
586,0 |
57,9 |
515,6 |
63,7 |
|
Черкаська |
561,1 |
55,4 |
509,5 |
64,2 |
578,7 |
57,0 |
521,7 |
66,0 |
|
Чернівецька |
353,4 |
53,2 |
339,4 |
62,1 |
361,7 |
54,5 |
312,1 |
57,0 |
|
Чернігівська |
506,1 |
58,1 |
449,0 |
65,8 |
517,9 |
59,8 |
453,0 |
66,8 |
|
м.Київ |
1348,9 |
64,2 |
1248,4 |
70,8 |
1352,0 |
63,3 |
1250,0 |
70,2 |
|
м.Севастополь |
176,9 |
59,7 |
157,5 |
65,7 |
180,4 |
60,6 |
159,0 |
66,3 |
У 2005р. кожен четвертий зайнятий громадянин працював у сільському, лісовому господарстві та мисливстві, майже кожен п'ятий – у промисловості, кожен сьомий – у оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту.
Слід зазначити, що зростання обсягів зайнятості населення відбулося в основному за рахунок активізації розвитку трудових відносин у неформальному секторі економіки України. Так, кількість працюючих у цьому секторі у 2005р. порівняно з 2004р. зросла на 0,5 млн. осіб та становила 3,8 млн. або 18,4% загальної кількості зайнятих економічною діяльністю (у 2004р. – 3,3 млн. осіб або 16,4% відповідно).
Діаграма 4
Обсяги зайнятості населення у неформальному секторі економіки
у % до загальної кількості зайнятих
Слід відмітити, що неформальний сектор економіки був єдиним місцем прикладання праці майже для кожної другої особи з числа зайнятих сільських жителів. Проте у міській місцевості зайнятість в неформальному секторі не набула розповсюдження ( 6,1% загальної зайнятості міських мешканців) завдяки більш сприятливій кон'юнктурі ринку праці та наявності попиту на робочу силу в офіційному секторі.
Внаслідок поширення зайнятості в особистих селянських господарствах, сільськогосподарське виробництво залишається переважаючим видом діяльності неформального сектору економіки (82,0% зайнятих у цьому секторі). Наразі кількість осіб віком 15–70 років працюючих в особистих селянських господарствах у 2005р. порівняно з 2004р. збільшилась на 373,3 тис. осіб або на 14,3% та досягла 3,0 млн. осіб (проти 2,6 млн. осіб у 2004р.). Поряд із сільським господарством, іншими розповсюдженими видами економічної діяльності неформального сектору виступають роздрібна торгівля, будівництво, транспорт та інші послуги ( таблиця 4).
Таблиця 4. Зайнятість у неформальному секторі економіки за видами економічної діяльності
|
|
1999р. |
2000р. |
2001р. |
2002р. |
2003р. |
2004р. |
2005р. |
|
Всього, тис. осіб |
2098,7 |
2390,9 |
2682,3 |
2865,0 |
2832,0 |
3328,3 |
3794,2 |
|
у тому числі у % до підсумку: |
|
|
|
|
|
|
|
|
Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство |
82,3 |
86,0 |
87,1 |
88,9 |
87,8 |
80,8 |
82,0 |
|
Будівництво |
3,6 |
3,1 |
3,1 |
2,9 |
3,6 |
3,4 |
4,2 |
|
Оптова й роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги з ремонту, готелі та ресторани |
8,7 |
6,7 |
6,2 |
4,7 |
4,8 |
11,0 |
9,5 |
|
Транспорт та зв'язок |
1,1 |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
1,0 |
1,1 |
1,0 |
|
Інші види економічної діяльності |
4,3 |
3,4 |
2,8 |
2,7 |
2,8 |
3,7 |
3,3 |
Привертає увагу той факт, що порівняно з 2004р. частка найманих працівників скоротилася на 1,8 в.п., в т.ч у сільській місцевості – на 5,0 в.п. Цей показник у 2005р. становив- 81,8%, в тому числі міській місцевості – 93,6%, сільській місцевості – 56,5%. Наразі, кожен 13-й найманий працівник повідомив, що працював на умовах усної домовленості з роботодавцем, тобто без офіційного оформлення трудових відносин, а у 2004р. – відповідно кожен 15-й працівник.
Головною тенденцією ринку праці в Україні є стале зниження рівня безробіття, яке розпочалося у 2000–2001рр., а з 2002р. доповнилося і такими важливими ознаками оздоровлення ринку праці як скорочення довготривалого безробіття.
Кількість безробітних, визначених за методологією МОП, у віці 15–70 років у цілому по країні у 2005р., порівняно з показником у 2004р., скоротилася на 305,9 тис. осіб або на 16,0% та становила 1,6 млн. осіб. Серед безробітних, визначених за методологією МОП, три чверті складали мешканці міської місцевості (1,2 млн. осіб), решту – сільські жителі (400,9 тис. осіб). У міській місцевості загальне скорочення безробіття населення віком 15–70 років (на 146,1 тис. осіб або на 10,9%) відбулося в основному за рахунок безробітних працездатного віку (на 135,1 тис. осіб або на 10,2%). Цей процес супроводжувався зниженням обсягів зайнятості (населення віком 15–70 років на 64,4 тис. осіб або на 0,5%; працездатного віку - на 19,4 тис.осіб або на 0,1%), а відповідно скороченням кількості економічно активного міського населення (на 210,7 тис.осіб або на 1,4%; працездатного віку – на 154,5 тис. осіб або на 1,1%). Зниження економічної активності у міській місцевості сталося за рахунок вибуття зі складу робочої сили пенсіонерів за віком, інвалідністю або на пільгових умовах та осіб працездатного віку, які виконують домашні (сімейні) обов'язки або доглядають дітей, хворих та інших членів сім"ї.
У сільській місцевості скорочення обсягів безробіття проходило більш інтенсивно. Зокрема кількість безробітних селян віком 15–70 років у 2005р., порівняно з 2004р. зменшилася більш як на чверть (на 159,8 тис. осіб або на 28,5%), в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 157,9 тис. осіб або на 28,3%). Це зумовлено зростанням обсягів зайнятості населення у сільській місцевості (для вікової групи 15–70 років – на 448,9 тис.осіб або на 7,3%; працездатного віку – на 211,6 тис. осіб або на 3,9%). Водночас збільшення економічної активності населення цієї місцевості (на 289,1 тис. осіб або на 4,3%) відбулося за рахунок суттєвого зростання кількості економічно активних селян пенсійного віку (на 235,4 тис.осіб або на 34,6%). Низький рівень пенсійного забезпечення осіб старшого віку сільської місцевості спонукає їх працювати в особистих селянських господарствах, для отримання додаткового засобу існування.
Рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) у цілому по Україні у 2005р., порівняно з відповідним періодом попереднього року, знизився на 1,4 в.п. та становив 7,2% економічно активного населення зазначеного віку.
Цей показник по Україні був нижчим, ніж у більшості країн Євросоюзу (діаграма 5).
Діаграма 5
Рівень безробіття населення в Україні та країнах Євросоюзу в 2005р.
у % до економічно активного населення у віці 15–74 років, для України - у віці 15–70 років
Джерело даних: інтернет-сторінка Євростату – http://www.europa.eu.int/comm/eurostat (станом на 03.04.2006р.).
Серед населення працездатного віку рівень безробіття (за методологією МОП) знизився на 1,4 відсоткових пункта та становив у 2005р. 7,8% економічно активного населення цієї вікової групи. Зазначений показник був вищим серед чоловіків працездатного віку (7,9%), порівняно з жінками (7,7%) та у міського населення (8,3%) на відміну від сільського (6,6%).
Діаграма 6
Рівень безробіття населення працездатного віку за місцем проживання
у 1999–2005рр.
у% до економічно активного населення працездатного віку
За віковими групами найвищий рівень безробіття, спостерігався серед молоді у віці
15–24 роки, а найнижчий серед осіб пенсійного віку.
(% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи)
|
|
Всього |
У тому числі за віковими групами, років |
Працездатного віку 1 |
|||||
|
15–24 |
25–29 |
30–39 |
40–49 |
50–59 |
60–70 |
|||
|
2004р. |
||||||||
|
Все населення |
8,6 |
15,7 |
9,3 |
8,4 |
7,9 |
6,1 |
0,6 |
9,2 |
|
жінки |
8,3 |
15,4 |
9,6 |
8,4 |
7,8 |
5,1 |
0,7 |
9,1 |
|
чоловіки |
8,9 |
15,9 |
9,0 |
8,3 |
7,9 |
7,1 |
0,6 |
9,3 |
|
міське населення |
8,7 |
16,5 |
9,0 |
8,3 |
7,7 |
6,0 |
1,1 |
9,1 |
|
сільське населення |
8,4 |
13,9 |
9,9 |
8,6 |
8,3 |
6,4 |
0,1 |
9,3 |
|
2005р. |
||||||||
|
Все населення |
7,2 |
14,9 |
7,6 |
6,7 |
6,5 |
4,9 |
0,3 |
7,8 |
|
жінки |
6,8 |
14,4 |
7,7 |
6,7 |
6,5 |
4,0 |
0,2 |
7,7 |
|
чоловіки |
7,5 |
15,2 |
7,5 |
6,6 |
6,5 |
5,7 |
0,3 |
7,9 |
|
міське населення |
7,8 |
16,7 |
8,1 |
6,8 |
7,0 |
5,2 |
0,5 |
8,3 |
|
сільське населення |
5,7 |
11,1 |
6,3 |
6,4 |
5,4 |
4,0 |
0,1 |
6,6 |
Слід відмітити, що рівень безробіття (за методологією МОП) населення працездатного віку в 1,8 раза перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахований за відповідною методикою, тобто по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок – у 1,3 раза, чоловіків – у 2,5 раза, міського населення – у 2,6 раза більше). Водночас у сільській місцевості цей показник на 0,5 в.п. був нижчим порівняно з рівнем зареєстрованого безробіття. Зазначена ситуація пояснюється тим, що сільські мешканці працездатного віку навіть за умови наявності низькодоходної зайнятості в особистих селянських господарствах, зверталися до державної служби зайнятості, оскільки потребували державної соціальної допомоги. Кількість зареєстрованих безробітних селян цієї вікової групи на 8,5% перевищила відповідну чисельність безробітних сільської місцевості, визначених за методологією МОП. У той час як лише 51,4% міських безробітних працездатного віку перебували на обліку в державній службі зайнятості.
Діаграма 7
Безробіття серед економічно активного населення працездатного віку
за статтю та місцем проживання у 2004–2005 рр.
у % до економічно активного населення працездатного віку
Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15–70 років у 2005р., по відношенню до 2004р., знизився в усіх регіонах. Найбільше зниження цього показника відбулося у Сумській (на 2,9 в.п.), Рівненській та Тернопільській областях (на 2,8 в.п.), Хмельницькій (на 2,4 в.п.) та Чернівецькій (на 2,4 в.п.) областях.
Максимальне значення цього показника спостерігалось у Житомирській, Черкаській та Чернівецькій областях (по 9,8%), а мінімальне – у м.Севастополі (3,4%).
Таблиця 6. Динаміка безробіття населення (за методологією МОП) за регіонами
( в середньому за період)
|
|
2004р. |
2005р. |
||||||
|
всього населення, у віці 15–70 років |
з нього, працездатного віку |
всього населення, у віці 15–70 років |
з нього, працездатного віку |
|||||
|
тис. осіб |
у % [3] |
тис. осіб |
у % 3 |
тис. осіб |
у % 3 |
тис. осіб |
у % 3 |
|
|
Україна |
1906,7 |
8,6 |
1888,2 |
9,2 |
1600,8 |
7,2 |
1595,2 |
7,8 |
|
Автономна Республіка Крим |
66,7 |
6,9 |
66,1 |
7,4 |
52,6 |
5,5 |
52,2 |
5,9 |
|
Вінницька |
62,4 |
8,0 |
61,1 |
8,6 |
52,4 |
6,8 |
52,1 |
7,4 |
|
Волинська |
51,2 |
10,8 |
50,2 |
11,4 |
41,9 |
8,9 |
41,9 |
9,6 |
|
Дніпропетровська |
104,4 |
6,3 |
104,3 |
6,9 |
91,9 |
5,5 |
91,8 |
6,0 |
|
Донецька |
164,4 |
7,3 |
163,6 |
7,7 |
140,2 |
6,2 |
138,9 |
6,6 |
|
Житомирська |
70,8 |
11,2 |
69,7 |
11,8 |
61,9 |
9,8 |
61,7 |
10,9 |
|
Закарпатська |
48,2 |
8,2 |
48,2 |
8,8 |
41,3 |
7,0 |
41,3 |
7,5 |
|
Запорізька |
71,3 |
8,0 |
70,3 |
8,6 |
62,3 |
6,9 |
62,3 |
7,5 |
|
Івано-Франківська |
58,4 |
10,2 |
57,9 |
11,1 |
50,3 |
8,8 |
50,3 |
9,5 |
|
Київська |
69,1 |
8,3 |
68,7 |
8,9 |
55,9 |
6,6 |
55,9 |
7,2 |
|
Кіровоградська |
54,8 |
11,0 |
54,0 |
11,5 |
44,0 |
8,8 |
44,0 |
9,6 |
|
Луганська |
103,1 |
9,2 |
99,6 |
9,6 |
88,8 |
7,8 |
88,0 |
8,2 |
|
Львівська |
117,5 |
10,0 |
116,8 |
10,7 |
102,4 |
8,8 |
102,3 |
9,6 |
|
Миколаївська |
63,8 |
10,7 |
63,5 |
11,2 |
55,2 |
9,3 |
55,2 |
10,0 |
|
Одеська |
77,6 |
6,9 |
76,0 |
7,4 |
58,3 |
5,4 |
58,3 |
5,9 |
|
Полтавська |
53,3 |
7,4 |
52,9 |
7,7 |
54,2 |
7,3 |
53,9 |
7,9 |
|
Рівненська |
62,7 |
12,5 |
62,5 |
12,8 |
49,5 |
9,7 |
49,2 |
10,1 |
|
Сумська |
62,6 |
10,5 |
62,6 |
10,8 |
45,2 |
7,6 |
45,1 |
8,1 |
|
Тернопільська |
52,6 |
11,9 |
52,3 |
13,0 |
42,3 |
9,1 |
42,3 |
10,0 |
|
Харківська |
110,6 |
7,9 |
110,2 |
8,6 |
91,6 |
6,6 |
91,5 |
7,2 |
|
Херсонська |
57,5 |
10,7 |
57,1 |
11,6 |
49,0 |
8,9 |
49,0 |
9,6 |
|
Хмельницька |
71,3 |
11,1 |
71,0 |
12,3 |
55,9 |
8,7 |
55,9 |
9,8 |
|
Черкаська |
72,6 |
11,5 |
72,2 |
12,4 |
62,9 |
9,8 |
62,2 |
10,7 |
|
Чернівецька |
49,1 |
12,2 |
49,0 |
12,6 |
39,5 |
9,8 |
38,7 |
11,0 |
|
Чернігівська |
53,3 |
9,5 |
53,0 |
10,6 |
44,4 |
7,9 |
44,4 |
8,9 |
|
м.Київ |
67,5 |
4,8 |
65,5 |
5,0 |
60,6 |
4,3 |
60,6 |
4,6 |
|
м.Севастополь |
9,9 |
5,3 |
9,9 |
5,9 |
6,3 |
3,4 |
6,2 |
3,8 |
Основними причинами безробіття, як зареєстрованого, так і за методологією МОП, найчастіше виступають: звільнення за власним бажанням; вивільнення з економічних причин[4];
неможливість знайти роботу після закінчення навчальних закладів.
Слід зазначити, що у 2005р. порівняно з 2004р., намітились позитивні тенденції щодо скорочення кількості безробітних (за методологією МОП), які не працювали з вищезазначених причин. Зокрема, за цей період кількість безробітних (за методологією МОП), вивільнених з економічних причин зменшилася на 32,2%, звільнених за власним бажанням – на 18,8%, не влаштованих після закінчення навчального закладу – на 28,3%.
Продовжує скорочуватись кількість незайнятих осіб працездатного віку, які припинили пошуки роботи, тому що втратили надію її знайти (зневірені). Порівняно з показником за 2004р. ця категорія осіб скоротилася більш як на чверть (29,1%) та становила у 2005р. 279,6 тис. осіб.
Разом з тим зросла кількість економічно неактивних осіб працездатного віку, які не знали де і як шукати роботу, яким чином організувати власну справу або були переконані у відсутності підходящої роботи. Так, у 2005р. їх кількість складала 234,2 тис.осіб, або 2,8% економічно неактивного населення працездатного віку (у 2004р. відповідно – 222,9 тис. осіб або 2,7%). Остання категорія громадян як і ті особи, які зневірились у пошуках роботи за умови сприятливої кон'юктури на ринку праці могли б запропонувати свою робочу силу, а отже могли б розглядатися як безробітні. З урахуванням таких громадян рівень безробіття населення працездатного віку становив би 10,0%, проти 7,8%, розрахованого за методологією МОП.
Діаграма 8
Пропозиція робочої сили у працездатному віці у 2005р.
у % до економічно активного населення працездатного віку
За адміністративними даними державної служби зайнятості за допомогою у пошуках роботи до цієї установи впродовж 2005р. звернулося 1888,8 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 0,4% менше, ніж у 2004р. Серед цієї категорії громадян майже кожен другий (47,7%) раніше займав місце робітника, кожен четвертий (24,5%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії. Статус безробітних впродовж року отримали 1222,1 тис. зареєстрованих державною службою зайнятості незайнятих осіб, що на 3,2 % менше ніж у 2004 році.
Середньомісячна чисельність зареєстрованих незайнятих громадян, які мали статус безробітних, у 2005р. становила 891,9 тис. осіб, що на 8,6% менше ніж у 2004р. Зареєстровані безробітні складали 4,4% економічно активного населення працездатного віку. Наразі, спостерігалася значна диференціація цього показника за регіонами, де рівень зареєстрованого безробіття коливався від 10,1% у Тернопільській області до 0,5% у м.Києві.
|
|
2004р. |
2005р. |
||||||
|
Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб |
у % до: |
Середньомісячна чисельність безробітних, зареєстрованих в державній службі зайнятості, тис. осіб |
у % до: |
|||||
|
економічно активного населення працездатного віку |
населення працездатного віку |
безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП |
економічно активного населення працездатного віку |
населення працездатного віку |
безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП |
|||
|
Україна |
975,5 |
4,7 |
3,5 |
51,7 |
891,9 |
4,4 |
3,2 |
55,9 |
|
Автономна Республіка Крим |
38,3 |
4,3 |
3,2 |
57,9 |
34,3 |
3,9 |
2,8 |
65,7 |
|
Вінницька |
35,2 |
4,9 |
3,7 |
57,6 |
38,4 |
5,5 |
4,0 |
73,7 |
|
Волинська |
28,2 |
6,4 |
4,7 |
56,2 |
25,2 |
5,8 |
4,2 |
60,1 |
|
Дніпропетровська |
69,3 |
4,6 |
3,3 |
66,4 |
54,4 |
3,6 |
2,6 |
59,3 |
|
Донецька |
68,6 |
3,2 |
2,4 |
41,9 |
57,9 |
2,7 |
2,0 |
41,7 |
|
Житомирська |
38,2 |
6,5 |
5,0 |
54,8 |
34,3 |
6,0 |
4,5 |
55,6 |
|
Закарпатська |
28,9 |
5,3 |
3,8 |
60,0 |
26,4 |
4,8 |
3,5 |
63,9 |
|
Запорізька |
36,4 |
4,4 |
3,2 |
51,8 |
33,2 |
4,0 |
2,9 |
53,3 |
|
Івано-Франківська |
34,0 |
6,5 |
4,2 |
58,7 |
33,7 |
6,4 |
4,1 |
67,0 |
|
Київська |
30,2 |
3,9 |
2,9 |
44,0 |
26,6 |
3,4 |
2,5 |
47,6 |
|
Кіровоградська |
32,4 |
6,9 |
5,2 |
60,0 |
28,5 |
6,2 |
4,6 |
64,8 |
|
Луганська |
40,5 |
3,9 |
2,7 |
40,7 |
34,0 |
3,2 |
2,3 |
38,6 |
|
Львівська |
60,8 |
5,6 |
4,0 |
52,1 |
55,7 |
5,2 |
3,6 |
54,4 |
|
Миколаївська |
27,6 |
4,9 |
3,7 |
43,5 |
27,4 |
5,0 |
3,7 |
49,6 |
|
Одеська |
30,8 |
3,0 |
2,1 |
40,5 |
29,0 |
2,9 |
2,0 |
49,7 |
|
Полтавська |
38,6 |
5,6 |
4,2 |
73,0 |
37,8 |
5,6 |
4,2 |
70,1 |
|
Рівненська |
39,0 |
8,0 |
5,8 |
62,4 |
37,4 |
7,7 |
5,5 |
76,0 |
|
Сумська |
31,0 |
5,4 |
4,2 |
49,5 |
29,5 |
5,3 |
4,0 |
65,4 |
|
Тернопільська |
42,2 |
10,5 |
6,6 |
80,7 |
42,5 |
10,1 |
6,6 |
100,5 |
|
Харківська |
51,7 |
4,0 |
2,9 |
46,9 |
46,0 |
3,6 |
2,6 |
50,3 |
|
Херсонська |
36,1 |
7,3 |
5,2 |
63,2 |
29,8 |
5,8 |
4,3 |
60,8 |
|
Хмельницька |
29,2 |
5,1 |
3,7 |
41,1 |
28,2 |
4,9 |
3,6 |
50,4 |
|
Черкаська |
42,7 |
7,3 |
5,5 |
59,1 |
39,7 |
6,8 |
5,1 |
63,8 |
|
Чернівецька |
29,7 |
7,6 |
5,6 |
60,6 |
27,7 |
7,9 |
5,2 |
71,6 |
|
Чернігівська |
26,6 |
5,3 |
4,0 |
50,2 |
25,5 |
5,1 |
3,8 |
57,4 |
|
м.Київ |
7,5 |
0,6 |
0,4 |
11,5 |
7,0 |
0,5 |
0,4 |
11,6 |
|
м.Севастополь |
1,8 |
1,1 |
0,8 |
18,2 |
1,8 |
1,1 |
0,8 |
29,0 |
Намітилася позитивна тенденція щодо скорочення загальної тривалості безробіття, а також обсягів довготривалого безробіття. Серед безробітних осіб, які перебували на обліку у державній службі зайнятості на 1 січня 2006 року, середня тривалість безробіття складала 6 місяців, проти 7 місяців на цю дату 2005 року. Це підтверджується результатами опитування населення з питань економічної активності. Оскільки, серед безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП, середня тривалість безробіття також скоротилася з 8 місяців у 2004 році до 7 місяців у 2005 році.
Кількість безробітних, які перебували на обліку державної служби зайнятості більше одного року, порівняно з 2004р. скоротилася майже на третину (30,0%) та на 1 січня 2006р. становила 109,8 тис. осіб, або 12,5% від загальної чисельності зареєстрованих безробітних.
Кількість безробітних працездатного віку (за методологією МОП), які шукали роботу понад один рік, у 2005 році, порівняно з 2004 роком, також скоротилася майже на чверть (22,7%) і складала 454,0 тис. ( 29,8% від загальної кількості тих, які шукали роботу).
Скорочення тривалості безробіття пояснюється збільшенням попиту на робочу силу на ринку праці.
Зокрема, адміністративні дані державної служби зайнятості свідчать про зростання потреби підприємств у працівниках. Так, кількість вільних робочих місць та вакантних посад, офіційно заявлених роботодавцями до цієї установи, порівняно з 1 січня 2005р., зросла на 12,1% та становила 186,6 тис.
Таблиця 8. Попит та пропозиція робочої сили в Україні
у 2004–2005рр.
(на кінець звітного періоду)
|
|
Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку, тис. осіб |
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад, тис. осіб |
Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду), осіб |
|||
|
2004р. |
2005р. |
2004р. |
2005р. |
2004р. |
2005р. |
|
|
cічень |
1044,8 |
1028,5 |
142,1 |
170,2 |
7 |
6 |
|
лютий |
1083,3 |
1050,7 |
141,2 |
167,1 |
8 |
6 |
|
березень |
1093,8 |
1049,9 |
163,4 |
188,9 |
7 |
6 |
|
квітень |
1076,4 |
1013,4 |
170,0 |
197,5 |
6 |
5 |
|
травень |
1034,9 |
944,7 |
171,8 |
207,2 |
6 |
5 |
|
червень |
987,4 |
877,6 |
177,5 |
205,7 |
6 |
4 |
|
липень |
974,6 |
852,4 |
182,7 |
210,4 |
5 |
4 |
|
серпень |
955,6 |
827,4 |
187,0 |
210,6 |
5 |
4 |
|
вересень |
945,7 |
809,4 |
195,1 |
218,1 |
5 |
4 |
|
жовтень |
928,1 |
797,0 |
190,4 |
214,6 |
5 |
4 |
|
листопад |
959,1 |
852,5 |
175,7 |
200,9 |
5 |
4 |
|
грудень |
998,9 |
903,5 |
166,5 |
186,6 |
6 |
5 |
За регіонами України найбільше зростання потреби у працівниках відбулося у Івано-Франківській області – в 1,5 раза, Чернігівській області – в 1,4 раза. Проте зниження цього показника спостерігалося у Сумській (на 25,5%), Черкаській (на 16,8%), Хмельницькій (на 11,1%), Рівненській (на 7,2%) та Чернівецькій (на 0,7%) областях, а також у м.Севастополі (на 3,4%).
У загальній кількості вільних робочих місць (вакантних посад) кожне четверте припадало на обробну промисловість, дев'яте – на оптову й роздрібну торгівлю, торгівлю транспортними засобами та послуги з ремонту, одинадцяте – на будівництво.
Внаслідок загального збільшення попиту на робочу силу, навантаження зареєстрованого незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) станом на 1 січня 2006р. складало 5 осіб проти 6 осіб на відповідну дату 2005р.
Діаграма 9
Навантаження незайнятого населення за категоріями робочих місць на 1 січня
|
осіб |
|
 |
|
Слід зазначити, що за регіонами країни навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на 1 січня 2006р., порівняно з відповідною датою 2005р, найбільше знизилося у Івано-Франківській (з 27 до 17 осіб), Тернопільській (з 31 до 24), Херсонській (з 17 до 12) та Житомирській (з 14 до 10 осіб) областях. Водночас, найбільша варіація між пропозицією робочої сили та попитом на неї спостерігається у Черкаській, Тернопільській та Рівненській областях, де показник навантаження коливався від 27 до 20 осіб на одне вільне робоче місце.
Порівняно з відповідними даними по країнах СНД, показник навантаження в Україні був нижчим, ніж у Вірменії, Грузії, Киргизстані, Азербайджані (Таблиця 9).
Таблиця 9. Навантаження незайнятого населення на одне вільне
робоче місце (вакантну посаду)
(на 1 січня, осіб)
|
|
2005р. |
2006р. |
|
Україна |
6 |
5 |
|
Азербайджан |
7 |
6 |
|
Білорусь |
2 |
2 |
|
Вірменія |
223 |
99 |
|
Грузія |
67 |
58 |
|
Казахстан |
7 |
4 |
|
Киргизстан |
23 |
23 |
|
Молдова |
4 |
4 |
|
Росія |
3 |
3 |
|
Таджикистан |
4 |
5 |
Примітка. По Таджикистану дані наведено на кінець листопада.
Джерело інформації: Статистичний бюлетень Міждержавного Статкомітету СНД "Статистика СНГ", січень 2006р.
В умовах зростання кількості вільних робочих місць збільшується і можливість забезпечення роботою незайнятих громадян. За сприяння служб зайнятості у 2005р. було працевлаштовано 1049,8 тис. незайнятих осіб, що на 6,7% більше, ніж у 2004р. Рівень працевлаштування у 2005р. (відношення кількості працевлаштованих осіб до кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку) порівняно з 2004р. зріс з 33,9% до 36,4%. Найвище значення цього показника було у м.Києві (62,8%), а найнижче – у Чернівецькій області (26,5%).
Щомісячна динаміка рівня працевлаштування незайнятих громадян в цілому по Україні у 2004–2005рр. відображена в діаграмі 10.
Діаграма 10
Рівень працевлаштування незайнятих громадян у 2004–2005рр.
у % до тих, які перебували на обліку
Серед незайнятих громадян, працевлаштованих у 2005 році через державну службу зайнятості, кожен четвертий отримав роботу в обробній промисловості, п’ятий – у оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту, шостий – у сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві. Найбільше зростання обсягів працевлаштування незайнятого населення, порівняно з 2004р., спостерігалося у оптовій та роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами та послугах з ремонту (на 21,9 тис. осіб).
Слід відмітити, що кількість незайнятих громадян, які були зняті з обліку через самостійне працевлаштування та інші причини у 2005 році порівняно з 2004 роком зросла на 7,8 тис. осіб або на 0,9 % та становила 896,3 тис.осіб.
Зростання зазначеної категорії громадян спостерігалось більш як у половини регіонів (15 областей) країни, найбільше – у Вінницькій (на 28,3%), Тернопільській (на 14,7%), Львівській (на 13,7%) та Хмельницькій (на 11,5%) областях, а найменше – у Волинській (на 0,4%) та Харківській (на 1,4%) областях. Проте у 12 регіонах, було зафіксовано скорочення кількості громадян, знятих з обліку з наведених причин, зокрема значне зменшення цієї категорії відбулося у Закарпатській ( на 19,4%) та Херсонській ( на 15,7%) областях.
Крім того, дострокову пенсію впродовж минулого року оформлено 38,1 тис. громадян передпенсійного віку, що на 31,8 % більше, ніж за 2004 рік.
Для забезпечення тимчасової зайнятості та соціального захисту незайнятого населення організовано оплачувані громадські роботи. На таких роботах упродовж 2005р. працювали 419,2 тис. осіб, що на 1,2% більше, ніж за 2004р. В основному, це були особи, які мали статус безробітних (99,5%). Середня тривалість таких робіт у розрахунку на одного безробітного, залученого до їх проведення, у 2005р. становила 13 днів проти 14 днів у 2004р. Загалом на організацію та проведення громадських робіт у 2005р. було витрачено 90,3 млн.грн., що в 1,3 раза більше, ніж у 2004р.
З метою отримання нової професії або спеціальності в навчальні заклади усіх типів впродовж 2005р. направлено 159,4 тис. безробітних проти 145,2 тис. осіб у 2004р. Професійне навчання за цей період пройшли 155,4 тис. осіб, що на 6,5% більше, ніж у 2004р.
З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття видатки на виплату допомоги у зв’язку з безробіттям у 2005р. становили 1185,6 млн.грн. Середній розмір допомоги у грудні 2005р. склав 192,89 грн., що дорівнює 58,1% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати (332 грн.). Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу впродовж зазначеного місяця, становила 631,2 тис. осіб, або 71,6% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 січня 2006р.
Використання робочої сили у 2005р. характеризувалося зменшенням обсягів вимушеної неповної зайнятості та підвищенням ефективного використання робочого часу.
Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації були переведені на скорочений робочий день (тиждень), за 2005р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зменшилась на 15,5%, а у промисловості – на 7,4%. На 9,4% скоротилася кількість працівників, яким надавались вимушені адміністративні відпустки, у промисловості – відповідно на 5,1%. Розміри вимушеної неповної зайнятості характеризують нижче наведені дані.
| Кількість працівників, які з ініціативи адміністрації у 2005 році: | ||||||||
| працювали неповний робочий час | перебували у відпустках | |||||||
| тис. осіб | у % до середньо облікової кількості працівників | тис. осіб | у % до середньооблікової кількості працівників | |||||
| 2004р. | 2005р. | 2004р. | 2005р. | 2004р. | 2005р. | 2004р. | 2005р. | |
|
Всього |
997,1 |
842,2 |
8,8 |
7,4 |
221,1 |
200,4 |
2,0 |
1,8 |
|
у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сільське господарство та пов’язані з ним послуги |
112,6 |
88,7 |
9,6 |
8,5 |
19,2 |
13,9 |
1,6 |
1,3 |
|
промисловість |
447,9 |
414,6 |
13,1 |
12,1 |
149,9 |
142,3 |
4,4 |
4,2 |
|
будівництво |
72,1 |
70,6 |
16,4 |
15,3 |
24,4 |
24,9 |
5,5 |
5,4 |
|
транспорт і зв'язок |
217,6 |
162,5 |
22,2 |
16,4 |
10,5 |
7,2 |
1,1 |
0,7 |
Кожен працівник, який перебував у вимушеній відпустці, не працював з цієї причини протягом 2005р. в середньому 178 годин, а через скорочення тривалості робочого дня (тижня) – 232 год., в промисловості – 166 та 241 год. відповідно. Загалом питома вага втрат із названих причин у фонді робочого часу, що відповідає режиму роботи підприємств, скоротилась і становила 1,0% (у 2004р. – 1,4%).
Загалом за 2005р. кожним працівником у середньому відпрацьовано 1668 годин, що складає 86,4% фонду робочого часу, встановленого на підприємствах, що на рівні відповідних показників 2004р.
Впродовж минулого року спостерігалося також підвищення мобільності робочої сили. Так, коефіцієнт валового обороту робочої сили (відношення кількості прийнятих і вибулих до середньооблікової кількості працівників) становив 56,6%, проти 55,9% у 2004р.
Коефіцієнт прийому збільшився на 0,3 в.п., а коефіцієнт звільнення – на 0,4 в.п.
|
|
Кількість штатних працівників у 2005р: |
|||
|
тис. осіб |
у % до середньооблікової кількості працівників |
|||
|
2004р. |
2005р. |
2004р. |
2005р. |
|
|
Прийнято |
3067,1 |
3116,9 |
27,1 |
27,4 |
|
Вибуло |
3260,6 |
3321,4 |
28,8 |
29,2 |
|
у тому числі : |
|
|
|
|
|
у зв’язку зі скороченням штатів |
129,0 |
125,0 |
1,1 |
1,1 |
|
з причин плинності кадрів |
2638,5 |
2749,3 |
23,3 |
24,1 |
Характерно, що переважна більшість працівників (82,8%), як і в 2004 році, залишила робочі місця за власним бажанням. Водночас кількість працівників, вивільнених у зв’язку зі скороченням штатів, порівняно з 2004р. зменшилась на 4 тис. осіб, або на 3,1%.
За даними державної служби зайнятості фактичні обсяги вивільнення робочої сили були в 3,4 рази менші за передбачені підприємствами, установами та організаціями. Зниження обсягів вивільнення працівників у 2005р. порівняно з 2004р. відбулося в більшості видів економічної діяльності, крім фінансової діяльності, оптової й роздрібної торгівлі, торгівлі транспортними засобами, послуг з ремонту, транспорту і зв'язку, державного управління. Найбільш суттєвим це явище було у освіті (на 31,2%) та сільському господарстві (на 17,5%). За регіонами найбільше скорочення обсягів вивільнення працівників спостерігалося в Автономній Республіці Крим (на 26,9%), Хмельницькій (на 25,4%) та Івано-Франківській (на 21,1%) областях.
5. Заробітна плата найманих працівників
У 2005р. зберігалися високі темпи зростання рівнів номінальної та реальної заробітної плати, що в більшій мірі зумовлено активною соціальною політикою держави, а також зменшенням обсягів неповної зайнятості.
Діаграма 11
Динаміка номінальної заробітної плати
Середньомісячна номінальна заробітна плата у 2005р. становила 806,19 грн. та перевищила на 36,7% відповідний показник у попередньому році і на 78% розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, що діяв у грудні (453 грн.).
Збереження високих темпів зростання заробітної плати зумовлено підвищенням у законодавчому порядку тричі впродовж року її мінімального рівня з 262 грн. до 332 грн., що дозволило наблизити розмір мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатної особи. З 1 вересня 2005р. таке співвідношення досягло 73,3%.
Крім вищезазначеного важливим фактором зростання заробітної плати став процес легалізації доходів, який з одного боку стимулюється розвитком системи загальнообов’язкового пенсійного та соціального страхування та ростом зацікавленості у ньому найманих працівників, а з іншого – заходами, що вживаються фіскальними органами.
Високі темпи приросту заробітної плати у 2005р. зафіксовано як у виробничій сфері діяльності, зокрема на підприємствах сільського господарства (на 40,6%), та добувної промисловості (на 36,9%), так і в організаціях, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів: зокрема, у закладах культури та спорту – на 63,9%, освіти – на 49,2%, охорони здоров’я та соціальної допомоги – на 47,2%. Останньому також сприяло упорядкування системи оплати працівників підприємств, установ, організацій окремих галузей бюджетної сфери, а саме впровадження з 1 жовтня 2005р. Єдиної тарифної сітки.
Диференціація розміру заробітної плати у минулому році, як і раніше, визначалася видом економічної діяльності. Найбільш оплачуваними в країні у 2005р. залишалися працівники фінансової сфери, авіаційного транспорту та виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення, де розмір заробітної плати у 2 рази перевищив середній рівень по економіці.
Незважаючи на значне збільшення обсягів фінансування бюджетної сфери рівень оплати праці працюючих у закладах освіти, охорони здоров’я та культури залишається на 21–36% нижчим за середній показник по економіці. Взагалі кожен третій працівник цієї сфери отримує заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи. Це свідчить про низьку вартість робочої сили у видах діяльності, які забезпечують надання соціально важливих послуг.
Динаміка рівня номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності наведена у таблиці 12.
| У середньому на одного штатного працівника | |||
| 2005р. |
Довідково: 2004р. |
||
| грн. | у % до 2004 р. | ||
|
Всього |
806 |
136,7 |
590 |
|
Сільське господарство та пов’язані з ним послуги |
415 |
140,6 |
295 |
|
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги |
668 |
134,0 |
498 |
|
Рибне господарство |
499 |
133,2 |
375 |
|
Промисловість |
967 |
130,0 |
743 |
|
Будівництво |
894 |
126,1 |
709 |
|
Оптова й роздрібна торгівля |
713 |
140,2 |
509 |
|
Готелі і ресторани |
566 |
131,9 |
429 |
|
Транспорт та зв'язок |
1057 |
125,4 |
843 |
|
наземний |
961 |
124,0 |
775 |
|
водний |
929 |
126,8 |
733 |
|
авіаційний |
1622 |
131,6 |
1232 |
|
допоміжні транспортні послуги |
1218 |
119,8 |
1016 |
|
пошта та зв’язок |
967 |
136,1 |
710 |
|
Фінансова діяльність |
1553 |
123,5 |
1258 |
|
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам |
900 |
135,0 |
667 |
|
з них дослідження та розробки |
1048 |
135,5 |
774 |
|
Державне управління |
1087 |
157,3 |
691 |
|
Освіта |
641 |
149,2 |
429 |
|
Охорона здоров'я та соціальна допомога |
517 |
147,2 |
351 |
|
Колективні, громадські та особисті послуги |
620 |
155,0 |
400 |
|
з них діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту |
628 |
163,9 |
383 |
Надмірна диференціація розмірів заробітної плати за видами економічної діяльності підприємств є головним чинником регіональної диференціації.
Найвищу заробітну плату у 2005р. отримували працівники підприємств м.Києва та регіонів, де сконцентровані підприємства гірничо-металургійного комплексу: Донецької, Дніпропетровської, Запорізької областей. Найнижчі показники були у Західних та Поліських регіонах: Тернопільській, Хмельницькій, Волинській, Вінницькій, Чернігівській та Житомирській областях.
Останніми роками спостерігається стійка тенденція до зменшення частки низькооплачуваних і відповідно збільшення середньо та високооплачуваних працівників. Так, за останні п’ять років частка працівників, які мали нарахування у розмірі понад 1000 грн. зросла у 11 разів: від 2,8% у грудні 2000р. до 30,7% у грудні 2005р. Водночас у 7 разів за означений період зменшилась кількість працівників, які отримували заробітну плату у межах 332 грн. (рівень мінімальної заробітної плати у грудні 2005р.).
Діаграма 12
Розподіл кількості найманих працівників за розмірами номінальної заробітної плати, нарахованої за грудень 2005 року
Розподіл працівників за розмірами заробітної плати свідчить про наявність значної міжгалузевої диференціації та відсутність залежності розміру зарплати від професійно-кваліфікаційного рівня працівників як у сфері послуг, так і виробництва. Наприклад, в установах освіти, де працівники мають високий кваліфікаційний та професійний рівень, забезпечений вищою освітою, у грудні 2005р. лише у 20,1% працюючих нарахована заробітна плата була понад 1000 грн., в установах охорони здоров’я та соціальної допомоги ще менше – у 12,8%. Разом з тим, серед зайнятих у сфері фінансової діяльності, зазначена категорія складала більше половини (55,1%).
Ще більш високий ступінь диференціації спостерігається у виробничих видах діяльності. Так, на підприємствах по виробництву коксу та продуктів нафтоперероблення майже три чверті працівників (72,7%) отримали заробітну плату більше 1000 грн., разом з тим на підприємствах текстильної промисловості та пошиття одягу, виробництва шкіри та шкіряного взуття зазначена категорія не перевищувала 15% працюючих.
Таким чином в економіці країни рівень заробітної плати практично визначається належністю до певної сфери економічної діяльності, а не формується під впливом загальновизнаних світовою практикою чинників, якими є кількість, якість та результати праці.
Нарахований фонд оплати праці штатних працівників у 2005р. зріс на 37,6% і становив 110,2 млрд. грн. На відміну від минулорічних тенденцій, коли приріст фонду оплати праці зазначеного кола підприємств обумовлювався здебільшого поступовим скороченням штатної кількості працюючих, у 2005р. таке зростання було забезпечено безпосередньо результатами виробничої діяльності.
Наразі суттєвих змін у структурі фонду оплати праці не зафіксовано: 61%, як і торік, – складав фонд основної заробітної плати (оплата за тарифними ставками та посадовими окладами), ще третину (33,5%) – фонд додаткової заробітної плати. Основними складовими останнього були доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів та премії за виробничі результати (68,4% від фонду додаткової заробітної плати). Питома вага інших заохочувальних та компенсаційних виплат (матеріальна допомога, соціальні пільги тощо) залишилась незначною і склала 5,5% фонду оплати праці.
6. Реальна заробітна плата
Зміни в економічній та фіскальній політиці, стабілізація споживчих цін забезпечили в останні чотири роки стабільну динаміку збільшення реальної заробітної плати, яка є одним із важливих індикаторів стану рівня життя. Починаючи з січня 2001р. середньомісячні темпи приросту реальної заробітної плати становили 1,4%, що забезпечило її зростання у 2005р. порівняно з 2001р. у 2 рази.
Найвищі темпи приросту реальної заробітної плати відмічалися у 2004р. і пояснюються змінами у системі оподаткування, які знизили суми податку з нарахованої заробітної плати до 13%.
Серед регіонів показник темпу росту реальної заробітної плати у 2005р. коливався від 111% у Запорізькій до 128% у Волинській та Тернопільській областях, що обумовлено регіональною диференціацією зростання споживчих цін.
|
|
Індекс реальної заробітної плати до відповідного періоду попереднього року, % |
|
|
2004р. |
2005р. |
|
|
Січень |
121,9 |
113,5 |
|
Січень–лютий |
125,0 |
114,3 |
|
Січень–березень |
126,8 |
114,8 |
|
Січень–квітень |
127,3 |
115,3 |
|
Січень–травень |
126,7 |
116,4 |
|
Січень–червень |
126,0 |
117,0 |
|
Січень–липень |
125,2 |
117,5 |
|
Січень–серпень |
124,7 |
117,8 |
|
Січень–вересень |
124,3 |
118,0 |
|
Січень–жовтень |
123,9 |
118,6 |
|
Січень–листопад |
124,1 |
119,2 |
|
Січень–грудень |
123,8 |
120,3 |
7. Стан виплати заробітної плати
Діаграма 13
Динаміка заборгованості із виплати заробітної плати
на 1 січня відповідного року
Важливим чинником щодо забезпечення соціальних гарантій працівників є фактор своєчасності виплати заробітної плати. Аналіз динаміки загальної суми боргу з виплати заробітної плати працівникам за останні роки свідчить про постійне її скорочення. Проте, на відміну від минулорічної тенденції темпи такого скорочення у 2005р. значно уповільнились. Якщо у 2004р. сума боргу скоротилася вдвічі, або на 1121,2 млн.грн., то у 2005р. вона зменшилась лише на 13,6%, або на 150,9 млн.грн.
Загальна сума боргу на 1 січня п.р. склала 960,3 млн.грн. та дорівнювала 8,2% фонду оплати праці, нарахованого усім праці-вникам за грудень 2005р. На початок 2005р. це співвідношення становило 13,8%. У регіональному розрізі на 1 січня п.р. найвищий рівень такого показника зафіксовано у Хмельницькій області – 22,2%, Тернопільській – 18,6%, Вінницькій – 17,4%, Донецькій і Кіровоградській – по 15,1%, Житомирській – 14,5%, Луганській – 14,2%. Найнижчий рівень (0,4%) – у м.Києві.
Протягом 2005р. загальна сума невиплаченої заробітної плати зменшилась майже в усіх реґіонах країни. Найбільше у Донецькій (на 54,9 млн.грн., або 19,4%.), Луганській (на 29,5 млн.грн., або 25,8%) та Дніпропетровській (на 16,5 млн.грн., або 20,1%) областях.
Погашення суми заборгованості із виплати заробітної плати відбулось переважно на економічно активних підприємствах, що характеризують дані, наведені у таблиці 14.
Таблиця 14. Динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати за типами підприємств
(на 1 січня, млн.грн.)
|
|
2002р. |
2003р. |
2004р. |
2005р. |
2006р. |
|
|
всього |
у % до 2005р. |
|||||
|
Всього |
2656,6 |
2548,2 |
2232,4 |
1111,2 |
960,3 |
86,4 |
|
у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
|
економічно активні підприємства |
2484,3 |
2313,5 |
1962,3 |
585,0 |
462,1 |
79,0 |
|
підприємства-банкрути |
... |
... |
... |
367,3 |
369,2 |
100,5 |
|
економічно неактивні |
172,3 |
234,7 |
270,1 |
158,9 |
129,0 |
81,2 |
Найбільш вагоме зменшення суми невиплаченої заробітної плати у 2005р. зафіксовано у промисловості – на 64,5 млн.грн., або 22,4%, зокрема за рахунок зменшення боргу на підприємствах, зайнятих видобуванням кам’яного, бурого вугілля і торфу (на 22,2 млн.грн., або 17,3%) а також виробництвом машин та устатковання (на 36,1 млн.грн., або 63,8%).
Також значно зменшилася сума невиплаченої заробітної плати у сільському господарстві – на 27,5 млн.грн., або 21,1%, будівництві – на 17,7 млн.грн., або 28,3% та на підприємствах наземного транспорту – на 7,0 млн.грн. або 28,3%.
У регіональному розрізі зменшення суми боргу економічно активних підприємств відмічалося у 18 регіонах, де темпи зниження складали від 0,2% у Полтавській області до 63,3% у Запорізькій. Разом з цим збільшення боргу склало від 2,6% у Черкаській області до 52,6% в Одеській.
Підприємствами приватної форми власності не виплачено на початок 2006р. 287,7 млн.грн. (62,3% боргу економічно активних підприємств), державної форми власності – 129,1 млн.грн. (27,9%), решта суми (45,3 млн.грн., або 9,8%) припадає на підприємства комунальної форми власності.
Заборгованість із виплати заробітної плати працівникам, що фінансуються з місцевих бюджетів на початок п.р. року була відсутня. Сума боргу за рахунок коштів державного бюджету становила 0,3 млн.грн., або 0,1% обсягу боргу економічно активних підприємств. Із зазначеної суми 83,8% складала сума боргу постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На 1 січня 2006р. вчасно не отримали заробітну плату 371,0 тис. осіб, що становить 3,4% загальної кількості працівників, зайнятих в економіці. Рік тому ці показники складали 563,6 тис. осіб та 5,1%. Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 908 грн., що на 11,0% менше середньомісячної заробітної плати за грудень 2005р.
Сума заробітної плати, невиплаченої працівникам підприємств-банкрутів протягом 2005р. збільшилась на 0,5% і на початок 2006р. становила 369,2 млн.грн.
У Запорізькій, Івано-Франківській, Сумській, Хмельницькій областях та м. Севастополі на початок п.р. майже половина загальної суми боргу (від 47,1% до 56,7%) не виплачена підприємствами-банкрутами.
У регіональній структурі найбільша частка боргу цих підприємств припадає на Донецьку (25,1%) та Луганську (10,2%) області. Половина суми заборгованості підприємств-банкрутів (50,4%) утворена у промисловості.
Сума невиплаченої заробітної плати на підприємствах, які призупинили свою виробничо-господарську діяльність (далі економічно неактивні) і не повідомили про погашення боргів у 2005р. зменшилась на 18,8% і на 1 січня п.р. склала 129,0 млн.грн. Найбільше заборгували своїм працівникам економічно неактивні підприємства Тернопільської (51,6% від загальної суми боргу в регіоні) та Київської (46,4% відповідно) областей. У Волинській, Полтавській, Чернівецькій областях та м.Києві на таких підприємствах утворено майже третину загальної суми невиплаченої заробітної плати, у Дніпропетровській та Закарпатській областях – більш ніж п’яту частину.
Серед економічно-неактивних підприємств найбільша частка боргу (43,0%) утворена у сільському господарстві.
Протягом 2005р. заборгованість з виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності зменшилася на 36,3% і на початок 2006р. становила 10,9 млн.грн. За цей же період обсяг заборгованості потерпілим на виробництві та при виконанні трудових обов’язків за рахунок коштів підприємств зменшився на 53,1% і на початок п.р. становив 17,5 млн.грн.
Отже, завдяки заходам, вжитим центральними та місцевими органами виконавчої влади у 2005р., поліпшився стан виплати заробітної плати. Проте заборгованість із заробітної плати залишається найгострішою соціально-економічною проблемою в суспільстві, що потребує послідовних і скоординованих дій усіх органів виконавчої влади.
8. Основні методологічні визначення та поняття
|
Обстеження населення з питань економічної активності |
Проводяться органами державної статистики з 1995 року. У 1995–1998рр. проводилися раз на рік, 1999–2003рр. – щоквартально, в останньому місяці кожного кварталу, а з січня 2004 року впроваджені в практику постійної роботи Держкомстату України з щомісячною періодичністю. |
|
Основа проведення обстежень |
Обстеження проводяться за місцем постійного проживання населення спеціально підготовленими працівниками (статистиками) шляхом безпосереднього опитування (на добровільних засадах) мешканців України віком 15–70 років (включно), які проживають у домогосподарствах, що потрапили до вибіркової сукупності. Базою проведення обстежень виступає сукупність домогосподарств, відібраних в усіх регіонах країни на науково обгрунтованих засадах, з урахуванням схеми ротації, за якою кожне відібране домогосподарство повинно опитуватися 6 разів. Опитування 3 місяці поспіль – перерва у 9 місяців – 3 місяці поспіль опитування. Щомісячна вибіркова сукупність домогосподарств становить 18,5 тис. |
|
Охоплення населення опитуванням |
Впродовж 2005р. було опитано 141,2 тис. респондентів віком 15–70 років, що складає 0,40% постійного населення України зазначеного віку. Кількість проведених інтерв'ю становила 391,1 тис. Рівень участі відібраних домогосподарств в обстеженні складав: у міській місцевості – 78,0% та 86,9 % у сільській. |
|
Обстеженню підлягають: |
|
|
усі члени домогосподарства у віці 15–70 років (включно), які постійно проживають у цьому домашньому господарстві (незалежно від наявності прописки та її характеру). |
|
|
Обстеженню не підлягають: |
|
|
а) домогосподарства, у яких: |
|
|
б) особи, які належать до нижче зазначених категорій: |
|
|
,- студенти та учні всіх типів навчальних закладів, які виїхали та тимчасово проживають в іншій місцевості і підлягають опитуванню за місцем їх навчання; |
|
|
.- особи, які перебувають на військовій строковій службі, а також курсанти, які проживають у казармах; |
|
|
.- особи, які в період відвідування домогосподарства були тимчасово відсутні та їхнє повернення не очікується впродовж наступних 12 місяців. |
|
|
Період проведення обстежень |
Опитування населення здійснюється у третій декаді кожного місяця з 21 по 30 (31) число (включно). |
|
Звітний період |
Звітним періодом є обстежуваний тиждень (з понеділка по неділю), що включає 15 число місяця. |
|
Методологічна основа |
Основні визначення та поняття, розроблені за рекомендаціями Міжнародної Організації Праці та 13-ої Міжнародної конференції статистиків праці від 29 жовтня 1982 року з урахуванням національних особливостей законодавчої та нормативної бази. |
|
Економічно активне населення |
Складається з населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, які впродовж звітного періоду займалися економічною діяльністю або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікувалися як «зайняті» або «безробітні», визначені за методологією МОП. |
|
Рівень економічної активності |
Визначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення віком 15–70 років до всього обстеженого населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
Зайняті економічною діяльністю (надалі - зайняті) |
Вважаються особи віком 15–70
років, які: |
|
- працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; |
|
|
"- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин. |
|
|
Рівень зайнятості |
Визначається як відношення (у відсотках) чисельності зайнятого населення віком 15–70 років до всього населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. |
|
Безробітні, визначені за методологією МОП |
Особи віком 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом основним умовам: а) «не мали роботи (прибуткового заняття)»; |
|
б) «активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню», тобто робили конкретні кроки, протягом останніх чотирьох тижнів, з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві; |
|
|
в) були «готові приступити до роботи впродовж 2-х найближчих тижнів», тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві. |
|
|
До категорії безробітних відносяться також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу, а також проходять навчання за направленням державної служби зайнятості населення. |
|
|
Рівень безробіття, визначений за методологією МОП |
Відношення (у відсотках) чисельності безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) означеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки. |
|
Зареєстровані безробітні |
Відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” до зареєстрованих безробітних належать працездатні громадяни працездатного віку, які не мають заробітку чи інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. |
|
Рівень зареєстрованого безробіття |
З 2005 року рівень зареєстрованого безробіття визначається як відношення чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до середньорічної чисельності населення працездатного віку. Це обумовлено удосконаленням методології розрахунку показника, яка враховує діючу демографічну структуру населення та методику розрахунку рівня безробіття за методологією МОП. Раніше показник розраховувався як відношення (у відсотках) чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку на відповідну дату. З метою здійснення порівнянь з даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, проводиться розрахунок середньої за період (за місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік) чисельності зареєстрованих безробітних. Відповідний показник рівня безробіття визначається по відношенню до економічно активного населення працездатного віку за відповідний період. |
|
Слід відмітити, що через недостатню кількість вільних робочих місць в офіційному секторі та розповсюдження неформальної зайнятості у сільській місцевості чисельність зареєстрованих безробітних у 2005 році перевищувала обсяги безробіття, визначеного за методологією МОП. |
|
|
Рівень працевлаштування |
Відношення (у відсотках) чисельності працевлаштованих осіб до кількості незайнятих, які перебували на обліку в державній службі зайнятості впродовж певного періоду. |
|
Навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) |
Показник розраховується як відношення кількості зареєстрованих у державній службі зайнятості громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до кількості вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціями на відповідну дату. |
|
Економічно неактивне населення |
Особи, які не можуть бути
класифіковані як «зайняті» або «безробітні». |
|
"-
учні та студенти; |
|
|
Зайняті у неформальному секторі економіки |
Визначення обсягів зайнятості у неформальному секторі економіки здійснюється починаючи з 1999 року відповідно до "Методики визначення обсягів зайнятості у неформальному секторі економіки України", затвердженої наказом Держкомстату України від 29.02.2000р. №73. Вказана методика розроблена на основі положень Резолюції щодо статистики зайнятості в неформальному секторі, що прийнята на 15 Міжнародній конференції статистиків праці (МКСП) у 1993 році. За національною методологією до неформального сектору включаються всі особи, які були зайняті на незареєстрованих підприємствах, що за своїм розміром (чисельністю працюючих) відносяться до сектору домашніх господарств. Віднесення підприємств до неформального сектору повинно одночасно відповідати наступним критеріям: 1) ринкова спрямованість; 2) обмежене число працівників; 3) відсутність державної реєстрації підприємницької діяльності. |
|
Оцінка надійності основних показників економічної активності населення |
У додатках 1 та 2 наведені результати розрахунків величини стандартної та граничної похибок вибірки для довірчої імовірності 0,95 та коефіцієнта варіації для оцінки відносних показників зайнятості та безробіття у 2005р. по Україні та регіонах. Коефіцієнт варіації (CV) використовується як показник придатності даних для аналізу. Так, якщо CV <= 5%, то оцінка вважається надійною; якщо 5% < CV <= 10% - оцінка є придатною для кількісного та якісного аналізу. Якщо 10 < CV <= 25% - оцінка придатна лише для якісного аналізу. |
|
Середньооблікова кількість штатних працівників |
Охоплює осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством та отримують заробітну плату, крім працівників малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб. У цій кількості також не враховуються тимчасово відсутні працівники, за якими зберігається місце роботи (знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, визначеного законодавством), зайняті на умовах договорів цивільно-правового характеру, сумісники. Зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу. Показник обчислюється в середньому за період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік). За звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні і ділення одержаної суми на відповідне число календарних днів звітного місяця. За певний період обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи, що минули у звітному періоді та діленням одержаної суми на кількість місяців у зазначеному періоді. |
|
Номінальна заробітна плата |
Нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу: тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Номінальна заробітна плата включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників: податок з доходів фізичних осіб, збори на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. |
|
Реальна заробітна плата |
Характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін споживчих цін на товари і послуги і рівня податків й обов’язкових платежів. |
|
Індекс реальної заробітної плати |
Характеризує зміну купівельної спроможності номінальної заробітної плати у звітному періоді порівняно з базисним під впливом зміни цін на товари та послуги і ставок податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових відрахувань. Визначається діленням індексу нарахованої номінальної заробітної плати (без урахування податку з доходів фізичних осіб та відрахувань до фондів державного соціального страхування) на індекс споживчих цін за той же період. |
|
Заборгованість з виплати заробітної плати |
Це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників, а саме: штатним працівникам облікового складу, особам, які не перебувають в обліковому складі підприємства – сумісникам та працюючим за договорами, а також звільненим працівникам. При цьому заборгованою вважається сума, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі із фонду оплати праці, за винятком обов’язкових утримань (податок з доходу фізичних осіб та суми зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), строк виплати якої минув до кінця місяця, у якому вона повинна бути виплачена. |
Додаток 1
Оцінка надійності показника рівня зайнятості населення у віці 15-70 років у 2005р.
|
|
Рівень зайнятості населення у віці 15 - 70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка вибірки (LSE), % |
Коефіцієнт варіації (CV),% |
|
Україна |
57,7 |
0,3 |
0,5 |
0,5 |
|
Автономна Республіка Крим |
58,7 |
1,2 |
2,4 |
2,1 |
|
Вінницька |
57,6 |
1,0 |
1,9 |
1,7 |
|
Волинська |
57,5 |
1,4 |
2,8 |
2,5 |
|
Дніпропетровська |
58,4 |
0,8 |
1,6 |
1,4 |
|
Донецька |
58,7 |
0,9 |
1,7 |
1,5 |
|
Житомирська |
57,9 |
1,3 |
2,5 |
2,2 |
|
Закарпатська |
60,0 |
1,5 |
2,9 |
2,4 |
|
Запорізька |
58,2 |
1,4 |
2,6 |
2,3 |
|
Івано-Франківська |
51,6 |
1,6 |
3,1 |
3,1 |
|
Київська |
58,6 |
1,1 |
2,2 |
1,9 |
|
Кіровоградська |
56,5 |
1,3 |
2,5 |
2,3 |
|
Луганська |
55,4 |
1,1 |
2,1 |
1,9 |
|
Львівська |
55,8 |
1,2 |
2,4 |
2,2 |
|
Миколаївська |
57,3 |
1,5 |
2,9 |
2,6 |
|
Одеська |
55,6 |
1,6 |
3,1 |
2,8 |
|
Полтавська |
58,3 |
1,1 |
2,1 |
1,9 |
|
Рівненська |
55,2 |
1,4 |
2,8 |
2,6 |
|
Сумська |
58,1 |
1,6 |
3,1 |
2,8 |
|
Тернопільська |
52,6 |
1,6 |
3,2 |
3,1 |
|
Харківська |
58,4 |
0,8 |
1,5 |
1,3 |
|
Херсонська |
57,5 |
1,6 |
3,1 |
2,7 |
|
Хмельницька |
57,9 |
1,5 |
2,9 |
2,6 |
|
Черкаська |
57,0 |
0,7 |
1,4 |
1,3 |
|
Чернівецька |
54,5 |
1,1 |
2,1 |
2,0 |
|
Чернігівська |
59,8 |
1,6 |
3,1 |
2,7 |
|
м.Київ |
63,3 |
1,1 |
2,1 |
1,7 |
|
м.Севастополь |
60,6 |
4,9 |
9,6 |
8,1 |
Додаток 2
Оцінка надійності показника рівня безробіття населення у віці 15-70 років за регіонами у 2005р.
|
|
Рівень безробіття населення у віці 15 - 70 років, % |
Стандартна похибка вибірки (SE), % |
Гранична похибка вибірки (LSE), % |
Коефіцієнт варіації (CV), % |
|
Україна |
7,2 |
0,2 |
0,4 |
2,9 |
|
Автономна Республіка Крим |
5,5 |
0,6 |
1,2 |
11,6 |
|
Вінницька |
6,8 |
0,6 |
1,2 |
8,8 |
|
Волинська |
8,9 |
1,0 |
2,0 |
11,6 |
|
Дніпропетровська |
5,5 |
0,5 |
1,0 |
9,0 |
|
Донецька |
6,2 |
0,4 |
0,9 |
7,1 |
|
Житомирська |
9,8 |
0,9 |
1,7 |
8,8 |
|
Закарпатська |
7,0 |
0,8 |
1,5 |
10,7 |
|
Запорізька |
6,9 |
1,0 |
1,9 |
13,9 |
|
Івано-Франківська |
8,8 |
1,2 |
2,3 |
13,6 |
|
Київська |
6,6 |
0,5 |
1,0 |
7,4 |
|
Кіровоградська |
8,8 |
1,0 |
1,9 |
11,0 |
|
Луганська |
7,8 |
0,7 |
1,3 |
8,4 |
|
Львівська |
8,8 |
0,7 |
1,3 |
7,8 |
|
Миколаївська |
9,3 |
0,9 |
1,8 |
9,7 |
|
Одеська |
5,4 |
0,6 |
1,3 |
11,9 |
|
Полтавська |
7,3 |
0,6 |
1,1 |
7,8 |
|
Рівненська |
9,7 |
0,8 |
1,7 |
8,7 |
|
Сумська |
7,6 |
0,9 |
1,8 |
12,2 |
|
Тернопільська |
9,1 |
1,2 |
2,3 |
13,1 |
|
Харківська |
6,6 |
0,5 |
1,0 |
7,5 |
|
Херсонська |
8,9 |
1,3 |
2,6 |
14,7 |
|
Хмельницька |
8,7 |
1,0 |
2,0 |
11,6 |
|
Черкаська |
9,8 |
1,1 |
2,2 |
11,4 |
|
Чернівецька |
9,8 |
1,1 |
2,1 |
10,8 |
|
Чернігівська |
7,9 |
0,8 |
1,6 |
10,1 |
|
м.Київ |
4,3 |
0,5 |
0,9 |
10,7 |
|
м.Севастополь |
3,4 |
1,6 |
3,0 |
46,0 |
1 Жінки віком 15-54 років, чоловіки-15-59 років, див. методологічні визначення та поняття.
[2] Рівень зайнятості розрахований у відсотках до населення відповідного віку.
[3] Рівень безробіття (за методологією МОП) розрахований у відсотках до економічно активного населення відповідного віку.
[4] Вивільнення у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією виробництва, скороченням чисельності або штату працівників підприємств, установ, організацій.