МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПЕРЕРАХУНКУ ПЕРВІСНОЇ ВАРТОСТІ ОБ’ЄКТІВ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ, ЗБУДОВАНИХ ІНДИВІДУАЛЬНИМИ ЗАБУДОВНИКАМИ

 1. Основні терміни та визначення

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Балансова вартість основних засобів – вартість активу, за якою він включається до підсумку балансу.

Житловий фонд – сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціальні будинки (гуртожитки, притулки, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів – дорослих і дітей, дитячі будинки, інтернати при школах і школи-інтернати), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в будівлях, придатних для проживання.

Знос основних засобів – сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Це земельні ділянки, будинки, споруди та передавальні пристрої, машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, багаторічні насадження, тварини та ін.

До основних засобів уключаються основні засоби підприємств, організацій, установ, а також основні засоби, що перебувають в особистій власності населення (житлові будинки, господарські будівлі тощо).

Первісна вартість основних засобів – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених на придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість основних засобів – вартість основних засобів після їх переоцінки.

Подібні об’єкти – об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

2. Загальні положення

Дестабілізаційні процеси і, як наслідок, високий рівень інфляції та гіперінфляція, що були притаманні економіці України на початку 90-років минулого століття, спричинили виникнення суттєвої різниці між балансовою та справедливою вартістю основних засобів усіх суб’єктів господарювання. Одним із механізмів, що дозволяє зменшити вплив інфляційних процесів, є індексація вартості основних засобів.

Для подолання згаданих негативних явищ у 1992 році Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 7 травня 1992 року № 229 "Про проведення загальної переоцінки основних фондів, заліку взаємної заборгованості підприємств та поповнення оборотних коштів державних підприємств і організацій". Відповідно до положень згаданої постанови та порядку "Про індексацію балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ у зв’язку з підвищенням цін" індексацію балансової вартості основних засобів проводили підприємства й організації всіх галузей народного господарства і форм власності, а також установи, що утримувались за рахунок бюджету, за винятком житла.

Наступні індексації балансової вартості основних засобів підприємств, організацій, установ України здійснювались відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1993 року № 598 "Про проведення індексації основних фондів у народному господарстві України", від 17 січня 1995 року № 34 "Про проведення індексації основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1995 році" та від 16 травня 1996 року № 523 "Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках".

Вирішення питання індексації житлового фонду було започатковано прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 1995 року № 163 "Про проведення індексації балансової вартості об’єктів житлового фонду", якою було затверджено Методику визначення балансової вартості об’єктів житлового фонду. Відповідно до положень зазначеної постанови всі підприємства, організації та установи, у власності або у повному господарському віданні чи оперативному управлінні яких перебувають об’єкти житлового фонду, до 15 квітня 1995 року повинні були визначити переоцінену вартість житлових будинків і належних до них будівель та споруд згідно з Методикою і внести відповідні зміни до облікових даних про вартість цих об’єктів.

Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 року № 1024 "Про порядок індексації вартості об’єктів житлового фонду" було встановлено проведення індексації балансової вартості об’єктів житлового фонду станом на 1 січня 1996 року та запроваджено, починаючи з 1997 року, проведення щорічної індексації балансової вартості об’єктів житлового фонду відповідно до індексів, затверджених Державним комітетом у справах містобудування та архітектури (далі – відповідно до постанови КМУ від 01.03.2007 № 323 – Мінрегіонбуд України ).

Зазначеними постановами індексація вартості житла, збудованого індивідуальними забудовниками, не передбачалась.

Органами державної статистики спостереження за наявністю та станом основних засобів, що знаходяться на балансі підприємств, організацій та установ, проводиться щорічно за формою звітності № 11-ОЗ "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)".

Інформація щодо вартості збудованого індивідуальними забудовниками житла отримується на підставі даних щодо введених у дію основних фондів (історична собівартість) за формою звітності № 2-буд, що подається органам державної статистики виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та місцевими державними адміністраціями.

Методичні рекомендації щодо перерахунку первісної вартості об’єктів житлового фонду, збудованих індивідуальними забудовниками, вирішують питання усунення диспропорції між історичною вартістю та вартістю подібних об’єктів у фактичних цінах забудовника за рахунок нівелювання негативного впливу інфляційних процесів.

3. Інформаційні джерела щодо проведення перерахунку первісної вартості об’єктів житлового фонду, збудованих індивідуальними забудовниками

Інформаційними джерелами слугують.

1. Форма звітності № 11-ОЗ "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)":

– вартість житлових будівель.

2. Форма звітності № 2-КБ (річна) "Звіт про введення в дію об’єктів, основних фондів і використання капітальних вкладень" (до 2003 року):

– обсяг освоєних капітальних вкладень в індивідуальне житлове будівництво.

3. Форма звітності № 2-буд (квартальна) "Звіт про реалізацію дозволу на виконання будівельних робіт" (починаючи з 2003 року):

– вартість уведених у дію основних фондів у частині введення індивідуальними забудовниками житла.

4. Форма звітності № 1-житлофод "Житловий фонд":

– вибуття загальної площі із житлового фонду у зв’язку з ветхістю та аварійністю, а також у разі стихійного лиха.

5. Динамічні ряди щодо освоєних капітальних вкладень на будівництво житлових будинків індивідуальними забудовниками.

4. Етапи проведення індексацій вартості об’єктів житлового фонду

Перша індексація балансової вартості об’єктів житлового фонду проводиться згідно з постановою КМУ від 09.03.1995 року № 163 "Про проведення індексації балансової вартості об’єктів житлового фонду", за якою вартість наявного житлового фонду збільшується відповідно до періодів уведення в експлуатацію об’єктів:

уведених до 1991 року – у 25050 раз; у 1991 році – у 11386 раз; протягом 1992 року відповідно до кварталу введення в експлуатацію – у 986, 708, 385, 200 раз; протягом 1993 року відповідно до кварталу введення – у 83, 39, 10, 2,6 раз; протягом 1996 року відповідно до кварталу введення – у 1,4, 1,12, 1, 1 раз.

Наступна індексація проводиться згідно з постановою КМУ від 31.08.1996 року № 1024 "Про порядок індексації вартості об’єктів житлового фонду", за якою вартість об’єктів, визначена згідно з постановою КМУ від 09.03.1995 року № 163, індексується так:

уведених в експлуатацію до 01.10.1994р. – збільшується у 7,1 раза; з 01.10.1994р. до 01.01.1995р. – у 4,5 раза; у 1995 році відповідно до кварталу введення – у 1,77, 1,3, 1,07, 1 раз.

На виконання зазначеної постанови наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 04.04.1997р. № 56 були затверджені коефіцієнти індексації вартості об’єктів житлового фонду. Згідно з цим наказом вартість об’єктів, уведених в експлуатацію до 1996 року, збільшується у 1,29 раза, а введених у 1996 році відповідно до кварталу введення – у 1,17, 1,09, 1,05, 1 раз.

У 1997 році індексація не проводилась, так як коефіцієнт зростання цін на будівництво відповідав 1 (лист Держбуду від 16.03.1998р. № 7/109).

Вартість об’єктів житлової сфери, які перебували на балансах організацій станом 01.01.1998р., збільшується в 1,18 раза, а введених в експлуатацію протягом 1998 року відповідно до кварталу введення – у 1,17, 1,17, 1,14, 1 раз (Наказ Держбуду України від 24.02.1999р. № 41).

Згідно з листом Держбуду України від 08.02.2000р. № 7/7-118 індексація об’єктів житлового фонду станом на 01.01.2000р. не проводиться, виходячи з того, що протягом 1999 року вартість будівництва значно не збільшилась.

Наказом Держбуду України від 08.02.2001р. № 30 затверджене проведення індексації вартості об’єктів житлового фонду, які введені в експлуатацію до 2000 року, шляхом збільшення у 1,31 раза, а введених у 2000 році відповідно до кварталу введення – у 1,24, 1,2, 1,03, 1 раз.

У 2001 році індексація не проводилась (лист Держбуду України від 04.02.2002р. № 7/7-67).

Індексація вартості об’єктів житлового фонду, введених в експлуатацію до 2002 року, проводиться шляхом збільшення їх вартості у 1,1 раза, а введених протягом 2002 року відповідно до кварталу введення – у 1,03, 1,03, 1,03, 1 раз, згідно з наказом Держбуду України від 31.01.2003р. № 9.

У 2003 році індексація не проводилась (лист Держбуду України від 13.02.2004р. № 7/8-149).

Згідно з наказом Держбуду України від 20.05.2005р. № 84 перерахунок вартості об’єктів житлового фонду, введених до 01.01.2004р., проводиться за допомогою індексу 1,3, а введених протягом 2004 року відповідно до кварталу введення – 1,2, 1,2, 1,2, 1.

Балансова вартість об’єктів житлового фонду, які введені до 01.01.2005р., збільшується в 1,16 раза, а введених протягом 2005 року відповідно до кварталу введення – у 1,09, 1,05, 1,02, 1 раз (наказ Мінбуду України від 17.02.2006р. № 44).

У 2007 році затверджено наказ Мінрегіонбуду України від 05.03.2007р. № 76, згідно з яким вартість об’єктів житлового фонду, введених до 01.01.2006р., індексується шляхом збільшення в 1,24 раза, а введених протягом 2006 року відповідно до кварталу введення – у 1,17, 1,12, 1,05, 1 раз.

Наказом Мінрегіонбуду України від 27.02.2008р. № 100 затверджені такі індекси: для об’єктів, уведених до 01.01.2007р. – 1,18, а введених протягом 2007 року відповідно до кварталу введення – 1,15, 1,08, 1,04, 1.

Індексація вартості об’єктів житлового фонду, введених в експлуатацію до 01.01.2008р., проводиться шляхом збільшення їх вартості у 1,34 раза, а введених протягом 2008 року відповідно до кварталу введення – у 1,32, 1,29, 1,19, 1 раз, згідно з наказом Мінрегіонбуду України від 31.03.2009р. № 133.

5. Алгоритм перерахунку первісної вартості об’єктів житлового фонду, збудованих індивідуальними забудовниками

Алгоритм перерахунку такий.

1. Обсяг освоєних капітальних вкладень в індивідуальне житлове будівництво (історична вартість об’єктів житлового фонду) помножується на відповідні коефіцієнти індексації до балансової вартості об’єктів житлового фонду залежно від року введення їх в експлуатацію, що наведені у розділі 4 цих методичних положень.

Ці розрахунки представлені у додатку 1. Зауважуємо, що капітальні вкладення в індивідуальне житлове будівництво з 1992р. перераховувались за допомогою середньорічних коефіцієнтів індексації, а починаючи з 2004р. – квартальних (виходячи з наявної статистичної інформації).

2. Отримана первісна (переоцінена) вартість об’єктів індивідуального житлового фонду станом на 01.01.2009р. корегується на відсоток вибуття житлових будинків за ветхістю та аварійністю, а також у разі руйнування від стихійного лиха.

 6. Результати перерахунку первісної вартості об’єктів житлового фонду, збудованих індивідуальними забудовниками

Результати перерахунку первісної (історичної) вартості об’єктів житлового фонду, збудованих індивідуальними забудовниками, наведені у таблиці.

Табл.1

 Вартість житлового фонду станом на 01.01.2009р.

(млн.грн.)

^* з урахуванням вибуття за ветхістю та аварійністю, а також у разі руйнування від стихійного лиха

У результаті здійсненого перерахунку первісна (переоцінена) вартість житлового фонду, збудованого індивідуальними забудовниками, станом на 01.01.2009р. склала 390848 млн.грн. проти 80380 млн.грн., питома вага у загальному обсязі житлового фонду – 50,5% проти 17,3% відповідно.

Коректність отриманих результатів підтверджується даними щодо середньої питомої ваги обсягу введення в експлуатацію житла індивідуальними забудовниками у загальному обсязі введення житла за період з 1918 до 2008 року, що становить 46,3% (додаток 2).

У цілому по Україні обсяг основних засобів на 01.01.2009р. збільшився на 9,9 % проти обсягу до перерахунку.

Список використаних джерел.

1.     Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.1995 № 163 "Про проведення індексації балансової вартості об’єктів житлового фонду".

2.     Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1996 № 1024 "Про порядок індексації вартості об’єктів житлового фонду".

3.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92.

4.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163.

5.     Наказ Держкоммістобудування № 56 від 04.04.1997.

6.     Наказ Держбуду № 41 від 24.02.1999.

7.     Наказ Держбуду № 30 від 08.02.2001.

8.     Наказ Держбуду № 9 від 31.01.2003.

9.     Наказ Держбуду № 84 від 20.05.2005.

10.   Наказ Мінбуду № 44 від 17.02.2006.

11.   Наказ Мінрегіонбуду № 76 від 05.03.2007.

12.   Наказ Мінрегіонбуду № 100 від 27.02.2008.

13.   Наказ Мінрегіонбуду № 133 від 31.03.2009.