Середній розмір домогосподарства (осіб) – чисельний склад домогосподарства, який розраховується діленням загальної чисельності населення, яке проживає в індивідуальних домогосподарствах, на кількість домогосподарств.

Середній розмір домогосподарства у розрахунку на умовних дорослих – чисельний склад домогосподарства, який розраховується з використанням шкали еквівалентності, за якою першому члену домогосподарства присвоюється коефіцієнт 1, а всім іншим – 0,7.

Частка домогосподарств, які складаються з однієї, .... , чотирьох і більше осіб (відсотків) – розраховується відношенням кількості домогосподарств, які складаються з відповідної кількості осіб, до загальної кількості домогосподарств.

Діти – особи у віці до 18 років, які не перебувають у шлюбі.

Частка домогосподарств із дітьми, які мають одну, дві, три дитини і більше (відсотків) – розраховується відношенням кількості домогосподарств, які у своєму складі мають відповідну кількість дітей, до загальної кількості домогосподарств із дітьми.

Сукупні витрати – складаються з суми споживчих та неспоживчих сукупних витрат. Сукупні витрати включають фактично сплачені грошові витрати домогосподарства, вартість натуральних надходжень, суми пільг та безготівкових субсидій. Оцінка натуральних надходжень здійснюється за середніми цінами купівлі відповідних товарів.

Споживчі сукупні витрати складаються з грошових витрат, а також – вартості спожитих домогосподарством продовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства та в порядку самозаготівель або подарованих родичами та іншими особами, суми отриманих пільг та безготівкових субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг, суми пільг на оплату телефону, проїзду у транспорті, туристичних послуг, путівок для лікування, оздоровлення та відпочинку, на оплату ліків, вітамінів, інших аптекарських товарів, медичних послуг (у тому числі стоматологічних послуг, проведення обстеження та отримання процедур, лікування в стаціонарі тощо).

Неспоживчі сукупні витрати складаються з грошових та негрошових витрат домогосподарства на допомогу родичам та іншим особам, витрат на купівлю нерухомості, на капітальний ремонт, будівництво житла та господарських будівель, на купівлю великої рогатої худоби, коней та багаторічних насаджень для особистого підсобного господарства, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вкладів до банківських установ, аліментів, податків (крім прибуткового), зборів, внесків та інших грошових платежів, використаних заощаджень, позик та повернених домогосподарством боргів.

Грошові доходи – складаються із суми грошових та натуральних (у грошовій оцінці) надходжень, одержаних членами домогосподарства у вигляді оплати праці (за виключенням прибуткового податку та обов’язкових відрахувань), доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів, надходжень від продажу худоби, продукції особистого підсобного господарства та продуктів, отриманих у порядку самозаготівель, пенсій, стипендій, соціальних допомог (пільг та субсидій готівкою на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, компенсаційних виплат за невикористане право на санаторно-курортне лікування, за пільговий проїзд окремих категорій громадян тощо), грошових допомог від родичів та інших осіб, а також інших грошових доходів.

Загальні доходи складаються з грошових доходів, а також вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного домогосподарства (за винятком поточних витрат на її виробництво), в порядку самозаготівель, суми безготівкових пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, суми безготівкових пільг на оплату телефону, проїзду у транспорті, на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, вартості подарованих родичами та іншими особами продовольчих товарів.

Сукупні ресурси включають загальні доходи, а також суми використаних заощаджень, приросту в обстежуваному періоді позик, кредитів, боргів, узятих домогосподарством, а також повернених домогосподарству боргів. Цей показник відображає потенційні ресурси домогосподарства, отримані в обстежуваному періоді, незалежно від джерел їх надходження.

Квінтильний коефіцієнт диференціації доходів населення – співвідношення мінімального рівня доходів серед найбільш забезпечених 20% населення до максимального рівня доходів серед найменш забезпечених 20% населення, ранжованого за показником середньодушових еквівалентних доходів.

Квінтильний коефіцієнт фондів – співвідношення сумарних доходів найбільш та найменш забезпечених 20% населення, ранжованого за показником середньодушових еквівалентних доходів.

Чисельність населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму - визначається на підставі даних розподілу населення за рівнем еквівалентних загальних доходів і є підсумком числа осіб, рівень еквівалентних загальних доходів яких нижче величини прожиткового мінімуму, діючого в державі на момент аналізу.

Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Середньорічний розмір прожиткового мінімуму розраховується, як середньозважена величина розмірів прожиткового мінімуму, що діяли протягом звітного року.

Шкала еквівалентності – система коефіцієнтів, що надаються членам домогосподарства у відповідності до їхніх демографічних характеристик, і які відображають зменшення мінімально необхідних потреб на одного члена домогосподарства при збільшенні розміру домогосподарства та зміні його складу.

Споживання продуктів харчування у домогосподарствах – середньодушове споживання продуктів харчування за місяць в натуральних одиницях виміру (кг, шт.). При розрахунках цього показника спожиті продукти харчування перераховуються в первинний продукт, наприклад, масло тваринне – в молоко, ковбаса – в м’ясо. В показник "споживання цукру" включений цукор, використаний на кондитерські вироби та мед. До спожитих продуктів харчування віднесені спожиті продукти, які були у звітному періоді куплені, отримані з особистого підсобного господарства, від самозаготівель (на полюванні, рибалці, у лісі тощо), а також отримані в подарунок та з інших джерел.

Закладами культури вважаються театри, філармонії, організації телебачення та радіомовлення, демонстратори фільмів, видавництва, музеї, бібліотеки, клубні заклади тощо.

Демонстраторами фільмів є суб’єкти кінематографії, які здійснюють демонстрування (публічний показ) фільмів (кінотеатри, міські та сільські кіноустановки, відео-зали та відеоустановки).

Середньодобовий обсяг місцевого мовлення - враховане мовлення державних теле-радіоорганізацій.

Виставкові центри – підприємства, основна діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням виставок, з наданням послуг у сфері організації та проведення виставок (ярмарків). Виставкові центри повинні мати штат кваліфікованих працівників, відповідну матеріально-технічну базу (спеціальні виставкові площі та обладнання) та можуть надавати ці площі та обладнання для проведення виставок та ярмарків.

Організатори виставок – підприємства, що відповідно до своїх статутів займаються організацією виставок на бюджетній, комерційній чи змішаній основі.

Виставки – заходи, пов’язані з демонстрацією продукції та послуг, просуванням їх на внутрішній та зовнішній ринок і вивченням з цією метою кон’юнктури ринку.

Ярмарки – заходи, безпосередньо пов'язані з торгівлею (роздрібною чи оптовою), що проводяться в певному місці та у визначені строки.

Житловий фонд – сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціальні будинки (гуртожитки, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів – дорослих і дітей, дитячі будинки, інтернати при школах і школи-інтернати), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в будівлях, придатних для проживання.

Адміністративно-територіальний устрій – поділ території держави на систему адміністративних одиниць.

Адміністративно-територіальна одиниця – автономна республіка, область, район, місто, район у місті, селище міського типу, село, селище.

До міст спеціального статусу відносяться Київ та Севастополь; республіканського значення – міста, безпосередньо підпорядковані органам державної влади Автономної Республіки Крим; обласного – міста, безпосередньо підпорядковані органам державної влади області.

Розрахунок (оцінка) чисельності населення – наближене визначення чисельності населення на території країни або її частини без проведення перепису населення.

Міграційний рух населення – демографічний процес, що змінює чисельність і склад населення за рахунок його територіального переміщення.

Відомості про міграційний рух населення формуються на підставі щорічної статистичної розробки даних талонів зняття з реєстрації місця проживання в Україні та відомостей про реєстрацію місця проживання особи, які надають територіальні підрозділи Державної міграційної служби України.

Кількість прибулих (прибуття) визначають за відомостями про реєстрацію місця проживання особи.

Кількість вибулих (вибуття) визначається за талонами зняття з реєстрації місця проживання в Україні.

Міграційний приріст (скорочення) населення – різниця між кількістю прибулих на певну територію та кількістю вибулих за її межі.

Міграційний приріст (скорочення) населення на 10000 осіб наявного населення (загальний коефіцієнт міграційного приросту (скорочення)) – відношення міграційного приросту (скорочення) населення до середньорічної чисельності наявного населення або різниця між загальними коефіцієнтами прибуття і вибуття.

Наявне населення – населення, яке на момент перепису перебуває на певній території, враховуючи тимчасово проживаючих.

Тимчасово проживаючі – особи, які на момент перепису населення перебувають на території певного населеного пункту, але постійно проживають в іншому населеному пункті (за умови відсутності у постійному місці проживання не більше ніж 12 місяців).

Постійне населення – населення, яке постійно проживає на момент перепису на певній території, ураховуючи тимчасово відсутніх.

Тимчасово відсутні – особи, які постійно проживають у цьому населеному пункті, але на момент перепису населення перебувають за його межами (за умови, якщо термін їх відсутності не перевищує 12 місяців).

Міське населення – населення, яке проживає у міських населених пунктах.

Сільське населення – населення, яке проживає у сільських населених пунктах.

До міських населених пунктів належать міста та селища міського типу, до сільських – села і селища.

Середня чисельність населення розраховується як середня арифметична з чисельності на початок і кінець звітного періоду.

Щільність населення – ступінь населеності певної території, розраховано діленням чисельності наявного населення на площу території країни в цілому чи окремого регіону. Площа території наводиться за даними Державного агентства земельних ресурсів України.

Природний рух населення – демографічний процес, що змінює чисельність і склад населення внаслідок народжуваності, смертності, шлюбності та розлучуваності.

Відомості про народження, смерті, шлюби та розлучення формуються на підставі щорічної статистичної розробки даних актових записів цивільного стану, які заповнюють в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Природний приріст (скорочення) населення – різниця між кількістю живонароджених та кількістю померлих.

Народжуваність, смертність на 1000 осіб наявного населення (загальні коефіцієнти народжуваності та смертності) – відношення відповідно кількості живонароджених і кількості померлих протягом календарного року до середньорічної чисельності наявного населення.

Природний приріст (скорочення) на 1000 осіб наявного населення (загальний коефіцієнт природного приросту (скорочення)) – відношення природного приросту (скорочення) населення до середньорічної чисельності наявного населення або різниця між загальними коефіцієнтами народжуваності та смертності.

Кількість шлюбів, розлучень на 1000 осіб наявного населення (загальні коефіцієнти шлюбності та розлучуваності) – відношення кількості зареєстрованих протягом календарного року відповідно шлюбів і розлучень до середньорічної чисельності наявного населення.

Коефіцієнти народжуваності за віком матері – відношення кількості народжених дітей (живонароджень) упродовж року в жінок цієї вікової групи до середньорічної чисельності жінок у цьому віці. Розрахунок показника для вікової групи 15–49 років здійснено з урахуванням дітей, народжених жінками у віці старше 49 років і молодше 15 років, розрахунок показника для вікової групи 15–19 років здійснено з урахуванням дітей, народжених жінками у віці молодше 15 років, розрахунок показника вікової групи 45–49 років – з урахуванням дітей, народжених жінками у віці старше 49 років.

Сумарний коефіцієнт народжуваності показує, скільки в середньому дітей народила б одна жінка упродовж усього репродуктивного періоду (15-49 років) при збереженні в кожному віці рівня народжуваності того року, для якого обчислені вікові коефіцієнти. Сумарний коефіцієнт народжуваності обчислюється як сума вікових коефіцієнтів народжуваності для вікових груп в інтервалі 15–49 років.

Вік – період від народження людини до того чи іншого моменту життя. Вік визначають кількістю повних років, що прожиті людиною на цей момент, для дітей до 1 року – кількістю повних місяців, а для дітей до 1 місяця – кількістю повних днів, годин.

Вікова група населення – сукупність людей певного віку.

Середня очікувана тривалість життя при народженні – кількість років, які в середньому належить прожити даному поколінню народжених за умови, що протягом всього життя цього покоління (при переході його від одного віку до іншого) рівень смертності буде дорівнювати сучасному рівню смертності населення в окремих вікових групах.

Загальна площа житлових приміщень складається з площі житлових кімнат, підсобних приміщень (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках) і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами: для балконів і терас – 0,3; лоджій – 0,5; засклених балконів – 0,8; веранд, засклених лоджій і холодних комор – 1,0.

До дошкільних навчальних закладів належать ясла, ясла-садки, дитячі садки, ясла-садки сімейного, комбінованого, компенсуючого типу (спеціальні та санаторні), навчально-виховні комплекси тощо.

Відсоток охоплення дітей дошкільними закладами розраховується як відношення чисельності дітей у дошкільних закладах до загальної чисельності дітей відповідного віку на початок наступного за звітним року.

До загальноосвітніх навчальних закладів належать школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, навчально-виховні комплекси (об’єднання), санаторні школи всіх ступенів, а також спеціальні школи.

Загальноосвітні навчальні заклади першого ступеня (початкова школа) забезпечують початкову загальну освіту, другого ступеня (основна школа) – базову загальну середню освіту, третього ступеня (старша школа) – повну загальну середню освіту.

Професійно-технічні навчальні заклади – навчальні заклади для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній освіті. Випускнику професійно-технічного навчального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація “кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду (категорії).

До вищих навчальних закладів належать технікуми, училища, коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети тощо.

Захворюваність населення. Розподіл даних про захворювання населення за класами хвороб до 1999 р. здійснено відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і причин смерті дев’ятого перегляду (1975 р.), з 1999 року – Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем десятого перегляду (МКХ-10).

Виявлено злочинів, всього – дані подаються на основі фактів офіційної реєстрації правоохоронними органами

Засуджено осіб, всього – на основі фактів офіційної реєстрації судами всіх видів

Кількість осіб притягнутих до адміністративної відповідальності – на основі фактів офіційної реєстрації органами, що уповноважені розглядати справи згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення

Кількість цивільних справ розглянутих судами (з постановленням рішення) – на основі фактів офіційної реєстрації судами всіх рівнів

Кількість пожеж – за даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Кількість пенсіонерів – це врахована загальна кількість пенсіонерів в Україні, незалежно від виду пенсії, яку вони отримують.

Дитина-сирота –дитина, у якої померли чи загинули батьки.

Діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, та безпритульні діти.

Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Будівельні роботи включають загальні та спеціалізовані роботи з будівництва будівель та споруд (Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010).

Обсяг будівельних робіт включається вартість (у фактичних цінах, без ПДВ) зазначених робіт, що виконуються під час нового будівництва, ремонту, розширення, реконструкції будівель та інженерних споруд, реставрації та технічного переоснащення підприємств.

Індекс будівельної продукції, запроваджений з 2013 року, розраховується відповідно до міжнародних стандартів у будівництві за Методикою, затвердженою наказом Держкомстату від 02.08.2005 №224 (у редакції наказу Держстату України від 14.03.2013 №91). Базисний 2010 рік.

Індекси обсягів виконаних будівельних робіт визначаються як відношення обсягів будівельних робіт, виконаних з початку звітного року до обсягів відповідного періоду попереднього року, перерахованих у порівнянні ціни з використанням індексу цін на будівельно-монтажні роботи.

Загальна площа житла визначається як сума загальної площі нових житлових будівель та приросту загальної площі, отриманої у результаті розширення, реконструкції існуючого житлового фонду та інших будівель.

Житлові будівелі - будинки одноквартирні, будинки садибного типу, будинки з двома та більше квартирами як масової, так і індивідуальної забудови, а також гуртожитки. До гуртожитків належать: житлові будинки для колективного проживання, включаючи будинки для людей похилого віку та інвалідів, студентів, дітей та інших соціальних груп, наприклад, будинки для біженців, гуртожитки для робітників та службовців, гуртожитки для студентів та учнів навчальних закладів, будинки дитини та сирітські будинки, притулки для бездомних і таке інше.

Оптовий товарооборот (без ПДВ і акцизу) включає дані щодо обсягів перепродажу (продаж без перероблення) підприємствами від свого імені нових за власний рахунок нових або вживаних товарів без будь-яких змін (крім звичайних для торгівлі операцій) роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам (крім населення) для їх використання або наступного продажу як в Україні, так і на експорт. Звичайними для торгівлі операціями є фасування, сортування крупних партій товару, поділ або перефасування товару меншими партіями, перепакування, поділ або розлив у пляшки, зберігання, очищення, складування та сортування відходів, складання техніки, зокрема комп’ютерів, перемішування та ін. Готові до реалізації товари (рухоме майно) є готовими виробами, які реалізуються без оброблення або перероблення. Критеріями віднесення торгівлі до оптової виступають не кількість товарів, що закуповується, а вид покупця і характер використання товару (з підприємницькою метою, тобто у виробництві або для перепродажу).

Оборот роздрібної торгівлі включає роздрібний товарооборот підприємств (юридичних осіб), які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі, а також розрахункові обсяги продажу споживчих товарів через торгову мережу, що належить фізичним особам-підприємцям, та на ринках (на основі даних суцільного одноразового обстеження та адміністративних даних щодо мережі роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, що належить фізичним особам-підприємцям).

Обороту ресторанного господарства включає роздрібний товарооборот підприємств (юридичних осіб), які здійснюють діяльність із ресторанного господарства, а також розрахункові обсяги продажу через мережу ресторанного господарства, що належить фізичним особам-підприємцям (на основі даних суцільного одноразового обстеження та адміністративних даних щодо мережі роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, що належить фізичним особам-підприємцям).

Роздрібний товарооборот підприємств (юридичних осіб) визначається як обсяг продажу споживчих товарів населенню через роздрібну торгову мережу і мережу ресторанного господарства всіма діючими підприємствами, а також промисловими, транспортними та іншими неторговими підприємствами безпосередньо населенню через касу підприємства. Крім того, до роздрібного товарообороту включається продаж через торгову мережу установам, організаціям і підприємствам продовольчих товарів для харчування обслуговуваних ними груп населення (у санаторіях, дитячих закладах, лікарнях та ін.).

Біржа – установа (організація), де регулярно функціонує оптовий ринок і здійснюється купівля-продаж товарів на основі співвідношення попиту і пропозиції. За рівнем спеціалізації біржі класифікуються як універсальні, товарні та товарно-сировинні, агропромислові та інші біржі.

Угоди вважається біржовими, якщо вони укладені на товари та інші цінності, які допущені до обігу на біржі, між членами біржі або їх представниками в порядку, встановленому правилами торгів. Угода визнається укладеною і підлягає первинному обліку на момент реєстрації на біржі у встановленому порядку. Облік та статистичне спостереження здійснюється за всіма видами угод, а саме – угодами з реальним товаром та іншими цінностями та ф’ючерсними угодами (угодами на строк).

Бюджетна система складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної республіки Крим (республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим) та місцевих бюджетів (обласні, міські, районні, районні в містах, селищні і сільські бюджети).

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Зведений бюджет України - сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України.

Активи – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Дебіторська заборгованість – заборгованість підприємству: покупців, замовників та інших дебіторів (в тому числі яка забезпечена векселями) за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги; фінансових і податкових органів за податками, зборами та іншими платежами до бюджету; також заборгованість з сум нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, що підлягають надходженню; заборгованість пов’язаних сторін та з внутрішньовідомчих розрахунків; інша поточна дебіторська заборгованість. Показники дебіторської заборгованості у разі створення щодо неї резерву сумнівних боргів наводяться у балансі за чистою реалізаційною вартістю.

Кредиторська заборгованість – заборгованість підприємства фізичним та юридичним особам: за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (в тому числі яка забезпечена векселями); з сум авансів одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг); за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства; з позабюджетних платежів; також заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату; заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов’язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формування статутного капіталу; заборгованість пов’язаним сторонам та з внутрішньовідомчих розрахунків; та інша заборгованість з поточних зобов’язань.

Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток, збиток) визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток) визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових, та інших доходів (прибутків), фінансових, та інших витрат (збитків).

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Рівень рентабельності операційної діяльності розрахований як відношення фінансового результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності підприємств.

Абонент – споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі.

Інтернет – всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Кабельне телебачення – телекомунікаційна послуга, що може надаватися як в аналоговому, так і цифровому форматах, забезпечує споживачу перегляд пакетів телевізійних програм за індивідуальною передплатою з використанням телекомунікаційної мережі.

Лист – поштове відправлення у вигляді поштового конверта з вкладенням письмового повідомлення або документа, розміри і масу якого встановлено відповідно до законодавства України.

Міжміськими телефонними розмовами вважаються міжміські телефонні розмови від даної міжміської телефонної станції до комутаційних станцій чи вузлів телефонних мереж в інших зонах нумерації.

Міська телефонна мережа – це місцева телефонна мережа, призначена для забезпечення з'єднання абонентів міста.

Переказ грошових коштів (поштовий переказ) – послуга поштового зв'язку щодо виконання доручення користувача на пересилання та виплату адресату зазначеної ним суми грошей.

Податок на додану вартість – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового Кодексу України.

Посилка – поштове відправлення з предметами культурно-побутового та іншого призначення, не забороненими законодавством до пересилання, розміри, маса і порядок упакування якого встановлені відповідно до законодавства України.

Рухомий (мобільний) зв'язок – електрозв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції.

Сільська телефонна мережа – це місцева телефонна мережа, призначена для забезпечення з'єднання абонентів сільського адміністративного району.

Таксофони місцеві – телефони-автомати загального користування в міській або сільській мережі телефонного зв'язку.

Таксофони універсальні – телефони-автомати загального користування в міській або сільській мережі, що включені в міжнародну мережу зв'язку та міжміську національну мережу зв'язку.

Телеграми – це документальні повідомлення, лист або інформація, які передаються засобами телеграфного зв'язку, що прийняті безпосередньо від відправників у структурних підрозділах оператора, з квартирних телефонів, з телефонів підприємств, установ, організацій (за договором) за виділеними телефонними номерами, через листонош з доставки поштової кореспонденції та телеграм, а також на мережі АТ/Телекс для подальшого передавання на мережу загального користування. До вихідних телеграм відносяться платні телеграми, службові (платні та безоплатні) телеграми та телеграми на переговори.

Телефонна розмова – це ефективний обмін у реальному масштабі часу з використанням з'єднання, встановленого автоматично або через телефоніста між телефонними апаратами, з якого викликають і який викликається або іншим кінцевим обладнанням, підключеним до телефонної мережі загального користування.

Телефонні апарати – це кінцеве обладнання, призначене для з'єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою доступу до телекомунікаційних послуг.

Капітальні інвестиції – інвестиції у придбання або виготовлення власними силами для власного використання матеріальних та нематеріальних активів.

Інвестицій у матеріальні активи - інвестиції у землю, існуючі будівлі та споруди, нові будівлі, споруди, об’єкти незавершеного будівництва, машини, обладнання та інвентар, транспортні засоби, довгострокові біологічні активи та інші необоротні матеріальні активи, які були придбані або створені для власного використання, уключаючи витрати на капітальний ремонт, поліпшення, вдосконалення, реконструкцію, модернізацію.

Інвестицій у нематеріальні активи - інвестиції у придбання або створення власними силами програмного забезпечення, баз даних, прав користування природними ресурсами, майном, прав на знаки для товарів і послуг, на об’єкти промислової власності, авторських та суміжних прав.

Індекс капітальних інвестицій розраховується відповідно до Методики, затвердженої наказом Держкомстату від 25.12.2009 № 494, виходячи з базисного 2010 року.

З 2013 року розрахунок індексу здійснюється за видами економічної діяльності (ДК 009:2010). Індекси за 2011-2012 роки перераховано з урахуванням змін відповідно до КВЕД-2010.

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел – загальна кількість забруднень, що надійшли в повітряний басейн від стаціонарних джерел викидів, як після проходження пилогазоочисних установок в результаті неповного уловлення і очищення на організованих джерелах забруднення, так і без очищення від організованих і неорганізованих джерел забруднення. Сюди не включаються викиди шкідливих речовин в результаті ерозії грунтів (пилових бур), лісових пожеж і т.п.

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел - загальна кількість забруднень, що надійшли в повітряний басейн під час роботи двигунів автомобільного, авіаційного, залізничного, водного транспорту та виробничої техніки.

Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Небезпечні відходи – відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Знешкодження відходів – зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

Видалення відходів – розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (полігонах, включаючи полігони твердих побутових відходів, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо).

Захоронення відходів – остаточне розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

Місця видалення відходів – спеціально відведені місця чи об’єкти (полігони, комплекси, котловани, споруди, ділянки надр, тощо), на використання яких для видалення відходів отримано дозвіл від спеціально уповноважених органів у сфері поводження з відходами.

Загальний забір води із природних водних джерел – обсяг вилучених водних ресурсів з природних водних об'єктів (уключаючи ріки, озера, моря і підземні горизонти). В загальний обсяг водозабору входять: шахтнорудникові води, що отримуються при видобуванні корисних копалин, відкачуванні ґрунтових вод з будівельних котлованів та інш. Показник включає також обсяг забору транзитної води для подачі в великі канали, нецентралізований забір води населенням із колодязів, артезіанських свердловин, природних водойм і т.п. В цей показник не включається обсяг попуску води через гідровузли для виробництва гідроелектроенергії, шлюзування суден, пропуску риби, підтримання судноплавних глибин та інш.

Споживання свіжої води – використання для задоволення потреб у воді всіх видів (поверхневих, підземних, пластових, шахтних, морських та ін.), забраних або одержаних із водозаборів, що належать підприємству, так і комунальних водопроводів та інших водогосподарчих систем. До складу водовикористання не включаються обсяги зворотного і послідовного (повторного) використання вод (за винятком води, що надійшла на відшкодування втрат у ці зворотні і послідовні водогосподарчі системи), а також колекторно-дренажні стоки.

Загальне водовідведення - обсяги води, скинутої у природні водні об'єкти, на рельєф місцевості, сільськогосподарські поля, поля зрошення і т.п. та переданої іншим водокористувачам.

Забруднені зворотні води – виробничі та побутові (комунальні) стоки (включаючи шахтні, рудникові, пластові, дренажні), враховуючи залпові скиди, які надходять у поверхневі водні об’єкти без очищення, або після недостатнього очищення і містять забруднюючі речовини в кількості, що призводить до порушення встановлених норм якості води у контрольному створі. До них не входять обсяги стоків, що надходять на поля фільтрації, в накопичувачі, на рельєф місцевості і т.п.

Потужність очисних споруд – це максимальний обсяг зворотних вод, які можна очистити на очисних спорудах протягом звітного періоду.

Нормативно-очищені зворотні води – стоки, які пройшли очищення на відповідних спорудах та відведення яких після очищення у водні об’єкти не призводить до порушення встановлених норм якості води в контрольному створі, або пункті водокористування.

Обсяг продукції, робіт та послуг лісового господарства включає продукцію лісозаготівель, побічного лісокористування, роботи та послуги, пов’язані з лісогосподарською діяльністю, обраховані у фактичних оптових цінах.

Заготівля деревини – це вирубування стиглих деревостанів на спеціально виділеній ділянці лісу з метою отримання деревини, вирубування окремих насаджень з метою вирощування та охорони лісу, отримання деревини під час очищення лісу від захаращеності.

Ліквідна деревина – до ліквідної деревини належить деревина, яка може бути використана з господарською метою.

Відтворення лісу – комплекс заходів спрямованих на поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності, біологічної стійкості, досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі строки нових насаджень найбільш економічно та екологічно доцільними способами і технологіями.

Рубки головного користування – це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини.

Мисливські угіддя – ділянки суші і водного простору (ліси, поля, луки, болота, озера тощо), на яких водяться мисливські тварини і які можуть бути використані для мисливського господарства або добування (відлову, відстрілу) цих тварин.

Мисливські тварини – дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання.

Заповідники − природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного або загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових, найбільш типових, унікальних природних комплексів біосфери або даного ландшафту, для екологічного моніторингу, розробки наукових засад охорони та ефективного використання навколишнього природного середовища.

Національні природні парки – природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До них належать земельні ділянки, будівлі, споруди та передавальні пристрої, машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, багаторічні насадження, тварини, довгострокові біологічні активи рослинництва і тваринництва, що пов’язані із сільськогосподарською діяльністю тощо; а також основні засоби, що перебувають в особистій власності населення (житлові будинки, господарські будівлі, багаторічні насадження, доросла худоба тощо).

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їхньої переоцінки.

Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їхнього зносу.

Знос основних засобів – сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Ступінь зносу – відношення суми зносу основних засобів до їхньої первісної (переоціненої) вартості на кінець року, у відсотках.

Індекс промислової продукції розраховується відповідно до міжнародних стандартів у цій сфері за Методикою, затвердженою наказом Держкомстату від 02.08.2005 №224 (у редакції наказу Держстату України від 14.03.2013 №91). Розрахунок індексу базується на даних про динаміку виробництва за постійним набором товарів-представників (більше тисячі позицій) та структурі валової доданої вартості за базисний рік.

Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів, послуг) визначається за ціною продажу відвантаженої готової продукції (товарів, послуг), що зазначена в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах (уключаючи продукцію (товари, послуги) за бартерним контрактом). Дані щодо обсягів реалізації за видами промислової діяльності сформовано за функціональним принципом (по однорідних продуктах).

Індекс обороту (реалізації) продукції добувної та переробної промисловості розраховується за методологією, яка узгоджена з європейськими стандартами у цій сфері на підставі Методологічних положень, затверджених наказом Держкомстату від 27.07.2007 № 277 (у редакції наказу Держстату України від 12.03.2013 № 86). Розрахунок індексу базується на даних про динаміку обсягів реалізованої продукції добувної та переробної промисловості та структурі реалізації за базисний рік.

Обсяг нових замовлень на виробництво промислової продукції включає в себе вартість усіх прийнятих за звітний місяць замовлень на виробництво промислової продукції.

Виробництво промислової продукції у натуральному виразі показане по валовому випуску продукції, тобто разом з продукцією, використаною для подальшої переробки в межах одного підприємства. Дані щодо виробництва продукції з 2011 року надані за Номенклатурою продукції промисловості (НПП), яка гармонізована з Класифікацією продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (СРА, 2008) та Переліком продуктів для європейської статистики виробництва (PRODCOM) і затверджена наказом Держстату України від 17.12.2012 № 520 (зі змінами). Інформація за переважною більшістю позицій НПП представлена в одиницях вимірювання PRODCOM.

Активне підприємство – статистична одиниця, яка здійснює реалізацію продукції, робіт, послуг та має найманих працівників за даними форм державних статистичних спостережень (включаючи фінансову звітність) або адміністративних джерел;

Частка народжених підприємств у генеральній сукупності підприємств – це відношення кількості народжених підприємств до генеральної сукупності підприємств, представлене у відсотках;

Частка померлих підприємств у генеральній сукупності підприємств - це відношення кількості померлих підприємств до генеральної сукупності підприємств, представлене у відсотках.

Сільськогосподарські угіддя - земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції. До їхнього складу входять рілля (вкл. чисті пари), сади, виноградники, сіножаті, пасовища, перелоги. Площу сільськогосподарських угідь наведено на кінець року за даними земельного обліку (ф.№6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності"), що здійснюється Держкомземом України. Дані показано по сільськогосподарських угіддях, що знаходяться у власності, оренді, постійному чи тимчасовому користуванні сільськогосподарських підприємств і господарств населення.

Посівна площа - площа, яка була зайнята під посівами сільськогосподарських культур і з якої передбачалося одержати врожай звітного року. До її складу входять озимі посіви минулого року, що збереглися до закінчення весняної сівби звітного року; посіви ярих культур звітного року на самостійній площі, включаючи пересів загиблих озимих, площі багаторічних технічних культур (лікарських, ефіроолійних); безпокривні багаторічні трави посіву звітного року; багаторічні трави посіву минулих років на площі, що збиралася у звітному році; посіви у міжряддях садів; посіви попередніх культур на розораних луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення. Посівну площу показано з урахуванням фактичного господарського використання посівів (на зерно, сіно, зелений корм та ін.) та їх загибелі.

Валовий збір основних сільськогосподарських культур - фактично зібрана продукція як з основних, так і з повторних та міжрядних посівів.

Валовий збір зернових та зернобобових культур (вкл. кукурудзу), соняшнику протягом року відображається у початково оприбуткованій вазі, овочів – тільки з відкритого ґрунту. Валовий збір зернових та зернобобових культур (вкл. кукурудзу), соняшнику за рік наведено у вазі після доробки, овочів – включаючи продукцію відкритого та закритого ґрунту (посівні площі овочів наведено по відкритому ґрунту).

Урожайність сільськогосподарських культур розрахована виходячи з валового збору з основних, повторних, міжрядних посівів та фактично зібраної площі даної культури; плодоягідних культур – з 1 га площі у плодоносному віці.

Поголів’я худоби на 1 січня встановлюється на основі щорічного обліку і включає поголів’я всіх вікових груп відповідного виду худоби.

Виробництво м'яса – маса худоби та птиці, реалізованих на забій. Дані включають як товарний, так і внутрішньогосподарський забій тварин. Виробництво м'яса протягом року наведено у живій вазі, за рік в цілому – у забійній вазі. Виробництво м’яса у забійній вазі включає м’ясо всіх видів худоби і птиці, жир-сирець, харчові субпродукти (без шкури, голови, хвоста тощо).

Виробництво молока - фактично надоєне коров’яче, овече та козине молоко, незалежно від того, було воно реалізовано чи використано у господарстві на випоювання телят і поросят. Молоко, висмоктане телятами при їх підсосному утриманні, у виробництво молока не включається.

Виробництво яєць включає їхній збір від усіх видів домашньої птиці з урахуванням яєць, що використані на відтворення птиці.

Виробництво вовни - фактично настрижена овеча, козина вовна та козиний пух, незалежно від того, була продукція реалізована чи використана на внутрішньогосподарські потреби. Не включається вовна, одержана з овчин при їх промисловій переробці (так звана “кисла вовна”). Вага вовни подається у фізичній вазі немитої вовни.

Середня ціна реалізації сільськогосподарської продукції – це вартість одиниці реалізованої сільськогосподарськими підприємствами власновиробленої продукції наростаючим підсумком з початку року з урахуванням надбавок (знижок) за якість, доплат та надбавок, але без урахування накладних витрат по закупівлях, транспортних та експедиційних витрат, податку на додану вартість.

Індекс сільськогосподарського виробництва відображає відносний рівень змін загальних фізичних обсягів сільськогосподарської продукції, вироблених за певні періоди часу, які обрані для порівняння. За своїм складом цей індекс є індексом валової продукції сільського господарства, яка включає в себе поряд з товарною продукцією, призначеною для реалізації, продукти сільськогосподарського походження, спожиті у процесі виробництва, а саме насіння і корми, а також роботи, пов’язані з вирощуванням урожаю майбутнього року. Для його обчислення обрана формула Ласпейреса.

Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва визначається для сільськогосподарських підприємств, як відношення прибутку (збитку) від реалізації продукції сільського господарства до повної її собівартості.

Утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Рубки головного користування – це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини.

Мисливські тварини – дикі звірі та птахи, що можуть бути об'єктами полювання.

Вилов риби та добування інших водних живих ресурсів - обсяг виловленої риби всіх видів і на всіх стадіях розвитку, а також добування інших водних живих ресурсів. У загальний підсумок вилову риби включається риба, яка виловлена у морях, океанах, ставках, річках, водосховищах, озерах та інших водоймах, як з метою її реалізації на переробні підприємства, організаціям торгівлі тощо, так і для подальшої переробки на власному підприємстві. У господарствах, що займаються ставковим рибництвом, у загальні обсяги вилову живої ставкової риби враховується також риба, яка переважена та пересаджена з нагульних ставків у зимувальні ставки.

Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування - загальна протяжність залізничних колій, що призначена виключно для руху залізничних транспортних засобів.

Експлуатаційна довжина річкових судноплавних шляхів загального користування - загальна протяжність водного простору, що не являється частиною моря, по якому може здійснюватись рух нормально навантажених суден вантажопідйомністю не менше 50 тонн.

Довжина автомобільних доріг загального користування - загальна протяжність автомобільних доріг за межами населених пунктів відкрита для загального руху дорожніх механічних транспортних засобів, що пересуваються на власних колесах.

Експлуатаційна довжина тролейбусних ліній загального користування (в однопутному обчисленні) - довжина тролейбусних ліній, що призначені для забезпечення руху тролейбусів, включаючи роз’їзди та поворотні кільця.

Експлуатаційна довжина трамвайних колій загального користування (в одноколійному обчисленні) - протяжність колії, яка призначена для руху трамваїв, включаючи роз’їзди і поворотні кільця.

Експлуатаційна довжина метрополітенних колій загального користування (у двоколійному обчисленні) - протяжність головної колії, у двоколійному обчисленні, яка вимірюється між вісями станцій.

Відправлення вантажів – загальний обсяг вантажів у тоннах (брутто), прийнятий до перевезення.

Перевезення вантажів – загальний обсяг вантажів, який навантажено та транспортовано рухомим складом окремих видів транспорту (вантажні автомобілі, залізничні вагони, річкові та морські судна, літаки) або трубопроводами, вимірюється в тоннах (перекачка газу, аміаку – в тоннах або кубічних метрах).

Відправлення пасажирів – загальна кількість пасажирів, прийнятих до перевезення.

Перевезення пасажирів – загальна кількість пасажирів транспортованих рухомим складом окремих видів транспорту (автобуси, легкові автомобілі, тролейбуси, трамваї, залізничні пасажирські вагони, річкові та морські судна, літаки).

Дорожньо-транспортні пригоди на дорогах і вулицях – це пригоди, що призвели до травмування людей.

Підприємства готельного господарства – суб’єкти підприємницької діяльності – включають такі типи підприємств: готелі, готельно-офісні центри, мотелі, кемпінги, молодіжні турбази та гірські притулки, приміщення, пристосовані під готелі, гуртожитки та інші об’єкти для тимчасового проживання.

Номер – ізольоване, мебльоване житлове приміщення, призначене для тимчасового проживання. Номер може складатися з однієї, двох та більше кімнат.

Житлова площа номерів – це площа, яка складається з площі всіх номерів (житлових кімнат гуртожитків), що використовуються для проживання приїжджих. До неї не відноситься площа віталень, холів підсобних приміщень, а також площа готелю, яка використовується не за призначенням (під установи, організації, буфети, перукарні тощо), або на якій постійно проживають мешканці, які сплачують за проживання за діючими тарифами для житлових будинків.

Одноразова місткість – це загальна кількість місць, яка визначається по кількості розміщених ліжок (койок) в усіх номерах на кінець звітного року. В цей показник не включаються тимчасові (додаткові) місця, місця в номерах, які постійно зайняті не за прямим призначенням, або зайняті мешканцями, які оплачують займану площу за діючими тарифами для житлових будинків.

Туристами вважаються особи, які подорожують у місцях, що знаходяться поза межами їхнього постійного перебування, впродовж періоду, що не перевищує одного року, з метою дозвілля і відпочинку, лікування, спорту та оздоровлення, відвідання знайомих і родичів, вирішення службових питань тощо.

Ексурсантами вважаються особи, яким надаються послуги з організації подорожей на території України, що не перевищують 24 годин, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам’ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

Інформація про туристів наводиться за даними Державної служби туризму і курортів України (стосовно осіб, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України), а дані про іноземців та осіб без громадянства, які в'їхали в Україну – за інформацією Адміністрації Держприкордонслужби України.

Санаторії та пансіонати з лікуванням - лікувально-профілактичні заклади, що обладнані ліжками і надають реабілітаційнеи лікування, головним чином, на основі цілющих властивостей природних факторів. Усі вони спеціалізовані і можуть бути одно- або багатопрофільними. У них враховуються ліжка, забезпечені необхідним обладнанням, у місяць максимального розгортання.

Будинки, пансіонати, бази та інші заклади відпочинку – заклади, що призначені для відпочинку населення, в яких відпочиваючі протягом певного терміну розміщуються і харчуються або тільки розміщуються. Такі заклади можуть діяти протягом цілого року (цілорічні) або протягом сезону (сезонні). Місця враховуються у місяць максимального розгортання.

Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку - спеціально організовані або пристосовані заклади, призначені для оздоровлення, відпочинку та розвитку дітей, які працювали влітку відповідного року і надавали дітям послуги з оздоровлення та відпочинку. До дитячих закладів оздоровлення належать позаміські заклади оздоровлення, санаторного типу та дитячі центри. До дитячих закладів відпочинку належать заклади праці й відпочинку, табори з денним перебуванням, позаміські заклади відпочинку та наметові містечка

Пряма інвестиція – це категорія міжнародної інвестиційної діяльності, яка відображає прагнення інституційної одиниці - резидента однієї країни здійснювати контроль або істотний вплив на діяльність підприємства, що є резидентом іншої країни.

Експорт – митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Імпорт – митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Сальдо зовнішньої торгівлі – різниця між вартістю експорту і імпорту.

Вартість експорту послуг – вартість окремого виду послуги, наданої українським суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземному суб’єкту господарської діяльності як на території України, так і за її межами згідно з договорами (контрактами) або в усній формі договору.

Вартість імпорту послуг – вартість окремого виду послуги, наданої українському суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктом господарської діяльності як на території України, так і за її межами згідно з договорами (контрактами) або в усній формі договору.

Зовнішньоекономічні послуги є товаром, що не проходить митного контролю і на який не оформлюється вантажна митна декларація. Послуги не приймають форму матеріальних об’єктів, на які розповсюджуються права власності. Реалізація послуг та їх виробництво не відокремлені один від одного. Головним у торгівлі послугами є те, що повинна відбутись операція купівлі-продажу, яка охоплює діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності (резидентів та нерезидентів), побудована на взаємовідносинах між ними.

Моментом здійснення процедури експорту (імпорту) послуг та відповідно їх обліку вважається дата їх фактичного надання або одержання на основі принципу нарахування (за виписаними рахунками). Найчастіше, як правило, дата реєстрації таких операцій збігається з часом виробництва послуг.

Резиденти – юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; фізична особа-резидент – фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Нерезиденти – іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України. Як правило, іноземними підприємствами (нерезидентами) вважаються ті підприємства, які платять податки від діяльності на користь іноземної держави.

Питома вага окремої компоненти – результат, одержаний при діленні величини окремої компоненти на величину загального обсягу всіх компонент.

Сальдо зовнішньої торгівлі послугами – різниця між фінансовими надходженнями (як оплата за надані послуги українськими резидентами) й витратами (як оплата за отримані українськими резидентами від нерезидентів послуги) за певний проміжок часу. Перевищення обсягу надходжень фінансів свідчить про позитивне сальдо, перевищення обсягу витрат – про негативне.

Чисельність науковців — чисельність наукових та інженерно-технічних працівників, які професійно займаються науковими дослідженнями і розробками і безпосередньо беруть участь у створенні нових знань, а також спеціалістів, які виконують технічні та допоміжні функції, пов’язані з проведенням наукових досліджень і розробок (до них включаються дослідники і техніки).

До числа працівників наукових організацій (які виконують дослідні, експериментальні та науково-дослідні роботи) відносять дослідників, техніків, допоміжний персонал та інших працівників самостійних науково-дослідних, конструкторських, проектно-конструкторських організацій, а також працівників лабораторій або відокремлених підрозділів у вищих навчальних закладах чи на підприємствах, основною діяльністю яких є виконання наукових та науково-технічних робіт.

Витрати на виконання наукових та науково-технічних робіт – загальна сума витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт власними силами організації. До витрат включають витрати на оплату праці, матеріальні витрати та інші поточні витрати, капітальні вкладення (за винятком суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів). У зазначений обсяг витрат не включають витрати на виконання робіт (послуг), що не є науково-технічними, а також платні послуги населенню.

Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт — обсяг робіт, що визначається як загальна вартість виконаних власними силами наукової організації фундаментальних, прикладних досліджень, науково-технічних розробок, а також наданих науково-технічних послуг (без податку на додану вартість).

Чисельність докторів наук в економіці України — спеціалісти, які мають науковий ступінь доктора наук і зайняті в економіці країни.

Чисельність кандидатів наук в економіці України — спеціалісти, які мають науковий ступінь кандидата наук і зайняті в економіці країни.

Інноваційна діяльність — це комплекс наукових, технологічних, організаційних, фінансових та маркетингових заходів, які спрямовані на створення та впровадження інновацій (проведення і придбання наукових досліджень, нових технологій, виробниче проектування, інші види підготовки виробництва для випуску нових продуктів, впровадження нових методів їх виробництва, придбання машин, обладнання, установок, інших основних засобів та капітальні витрати, пов’язані з упровадженням інновацій, маркетинг, реклама тощо). Ці заходи не завжди приводять до впровадження інновацій але необхідні для їх створення. Починаючи зі звіту за 2007р. до інноваційної діяльності включаються дослідження і розробки, не пов’язані прямо з підготовкою конкретної інновації.

Новими продуктами вважаються товари і послуги, що значно відрізняються за своїми характеристиками або призначенням від продуктів, що вироблялися підприємством раніше. Прикладами нових продуктів, де використовувалися нові технології, можна вважати перші мікропроцесори або цифрові фотоапарати. Перший портативний MP3-плеєр, у якому використовувалося сполучення вже існуючого програмного забезпечення і технологія використання мініатюрного твердого диска, був новим продуктом, у якому комбінувалися вже існуючі технології.

Упровадження інновацій (інновація) — це діяльність підприємства пов’язана з упровадженням як технологічно нових, так і значно технологічно удосконалених продуктів (продуктові інновації) і процесів (процесові інновації). Інновація вважається упровадженою, якщо вона (її результат) потрапила на ринок чи використовується у виробничому процесі.

Придбання нових технологій — це придбання нових технологій, які використовуються для реалізації технологічних інновацій, ураховуючи придбання підприємством: виключних майнових прав власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ліцензій, ліцензійних договорів на використання зазначених об'єктів; комерційних таємниць (формули, розрахунки, плани, креслення, незапатентовані винаходи та інше; інструкції, опис, вимоги, дані, методи і методики); проектів; технологій в розукомплектованому вигляді; товарних знаків (товарні знаки, придбані у зв'язку з проведенням підприємством інновацій); інших інжинірингових, консалтингових послуг (виключаючи дослідження і розробки), придбані від сторонніх організацій, приватних осіб тощо (без урахування виробів, зразків, машин, апаратів, комплектуючих або запасних частин, інструментів тощо, що придбані в комплекті з документами). Підприємство може придбати технологію як у матеріальній, так і в нематеріальній формі. Починаючи зі звіту за 2007р. назву показника замінено на "придбання інших зовнішніх знань".

Підготовка виробництва для впровадження інновацій — це виробниче проектування, інші види робіт з підготовки виробництва для випуску нових продуктів, упровадження нових методів їх виробництва. Виробничі проектно-конструкторські роботи, пов’язані з технологічним оснащенням, організацією виробництва і початковим етапом випуску продукції. До них може відноситись проектування промислового об’єкта (зразка), інші проектно-конструкторські роботи, направлені на окремі виробничі процеси і методи, технічні специфікації, експлуатаційні особливості (властивості), необхідні для виробництва технологічно нових продуктів та здійснення нових процесів. Указані роботи не входять до складу досліджень і розробок та належать, як правило, до початкової стадії проекту створення нових продуктів чи технологічних процесів. Починаючи зі звіту за 2007р. дані показника віднесено до інших витрат.

Придбання машин та обладнання пов'язані з упровадженням інновацій — це придбання прогресивних (на новій технологічній основі) машин, устаткування та інших засобів виробництва та обладнання, ураховуючи інтегроване програмне забезпечення, необхідних для упровадження нових чи вдосконалених технологічних процесів, машин та обладнання, які не вдосконалюють виробничі потужності, але необхідні для випуску нової продукції (наприклад, додаткові формувальні та пакувальні машини), незалежно від того, придбані вони окремо чи в комплекті з документами комерційних таємниць. Починаючи зі звіту за 2007р. назву показника замінено на "придбання машин, обладнання та програмного забезпечення (за виключенням витрат на обладнання для НДР)".

Кількість впроваджених інноваційних видів продукції, найменувань – зазначається кількість упроваджених у виробництво у звітному періоді інноваційних видів продукції, що можуть бути новими як для ринку, так и лише для підприємства; у т.ч. нові види машин, устатковання, приладів, апаратів тощо – наводиться кількість упроваджених у виробництво інноваційних видів машин, устаткування, приладів, апаратів тощо.

Реалізована інноваційна продукція — це обсяг реалізованої інноваційної продукції за період з початку року, що була заново упроваджена, зазнала суттєвих технологічних змін або вдосконалювалася протягом останніх трьох років ( інноваційна продукція нова як для ринку, так і лише для підприємства). Інновація є новою для ринку, коли підприємство, що впровадило інновацію першим виводить її на свій ринок. Під ринком розуміють уявлення самого підприємства про ринок, де воно діє, і який може складатися з власне підприємства, що звітує, в сукупності з її конкурентами, можливо, з урахуванням географічного аспекту чи типової серії продуктів. Під географічним аспектом мається на увазі ринок, до якого можуть входити як вітчизняні, так і міжнародні підприємства. Мінімальний рівень новизни для зарахування будь-якої зміни до категорії „інновація” визначається як „нове для підприємства”. Продукт уже може використовуватись (виготовлятися) на інших підприємствах, але якщо він є новим або істотно поліпшеним для даного підприємства, то така зміна розглядається для нього як інновація.

Питома вага. Вказується питома вага підприємств в загальній кількості промислових підприємств.

Система національних рахунків (СНР) – це сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів. Ця система застосовується в умовах ринкових відносин.

Стадія виробництва характеризується показниками випуску, проміжного споживання, валового внутрішнього продукту (валової доданої вартості).

Випуск – це вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць – резидентів у звітному періоді.

Проміжне споживання містить витрати на товари та послуги, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб.

Валова додана вартість (ВДВ) розраховується як різниця між випуском в основних цінах та проміжним споживанням. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними.

У національних рахунках використовуються два рівні показників і два методи оцінки. Для економіки в цілому результати вимірюються випуском товарів і послуг та валовим внутрішнім продуктом у ринкових цінах, для секторів і видів економічної діяльності – випуском в основних цінах і валовою доданою вартістю.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) на стадії виробництва визначається як різниця між випуском у ринкових цінах та проміжним споживанням у цінах покупців або як сума валових доданих вартостей видів економічної діяльності і податків на продукти за виключенням субсидій на продукти.

Номінальний ВВП - це обсяг ВВП у поточних (фактичних) цінах.

Реальний ВВП - це обсяг ВВП в цінах періоду, який прийнятий за базу порівняння.

Індекс-дефлятор ВВП - це сукупність індексів цін, які надають узагальнену характеристику їх змін у звітному періоді порівняно з цінами періоду, прийнятого для порівняння.

Податки на продукти включають податки, величина яких безпосередньо залежить від кількості чи вартості товарів і послуг, вироблених, реалізованих або імпортованих виробничою одиницею – резидентом.

Субсидії на продукти – це відшкодування з державного бюджету підприємствам у порядку державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію, для покриття поточних збитків підприємств, поліпшення їх фінансового становища шляхом поповнення оборотних коштів або компенсації окремих витрат.

Стадія утворення доходу на рівні ВВП характеризується такими показниками: оплатою праці найманих працівників, податками та субсидіями на виробництво та імпорт (на рівні ВДВ – іншими податками та субсидіями, пов’язаними з виробництвом) та валовим (чистим) прибутком.

Оплата праці найманих працівників являє собою винагороду в грошовій та натуральній формі (оцінену у грошовому вираженні), яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за роботу, виконану у звітному періоді резидентним підприємством, незалежно від того, є дані працівники резидентами чи нерезидентами. Оплата праці обчислюється на підставі нарахованих сум і містить фактичні та умовні внески на соціальне страхування.

Податки на виробництво та імпорт включають податки на продукти та інші податки, пов’язані з виробництвом, а субсидії на виробництво та імпорт – субсидії на продукти та інші субсидії, пов’язані з виробництвом.

Інші податки, пов’язані з виробництвом, включають платежі підприємств і організацій до державного та місцевих бюджетів, державних цільових фондів у зв’язку з використанням ресурсів та одержанням дозволів на специфічні види діяльності.

До інших субсидій, пов’язаних з виробництвом, належать ті, що надаються для здійснення певної економічної та соціальної політики щодо використання ресурсів.

Валовий (чистий) прибуток – показник, що характеризує перевищення доходів над витратами, які підприємства мають у результаті виробництва. Чистий прибуток визначається шляхом виключення з валового прибутку споживання основного капіталу.

На стадії використання ВВП розраховується як сума кінцевого споживання товарів і послуг, валового нагромадження, сальдо експорту-імпорту товарів і послуг.

Кінцеве споживання товарів і послуг складається з витрат домашніх господарств на власне кінцеве споживання, витрат державних закладів для задоволення індивідуальних та колективних потреб суспільства, а також витрат на індивідуальне кінцеве споживання некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

Валове нагромадження розраховується як сума валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів матеріальних оборотних коштів та придбання за виключенням вибуття цінностей.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) – показник, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, що купує населення для невиробничого споживання. Відображає зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

Розрахунок ІСЦ проводиться шляхом об’єднання двох інформаційних потоків:
- даних про зміни цін, одержаних шляхом реєстрації цін і тарифів на споживчому ринку;
- даних про структуру споживчих грошових витрат домогосподарств.

Реєстрація цін – метод збору інформації про ціни на товари (послуги), що включені до споживчого набору на відібраній сукупності підприємств торгівлі, сфери послуги та ринків.

Споживчий набір товарів (послуг)-представників - це найбільш представницькі та найважливіші для споживання домогосподарств товари та послуги. Визначається централізовано і є єдиним для всіх регіонів країни.

Товар (послуга)-представник – сукупність видів товарів (послуг), які є однорідними за своїми споживчими властивостями та призначенням і мають однакові тенденції щодо зміни цін.

Базовий індекс споживчих цін (БІСЦ) – показник, який характеризує інфляцію, яка спричинена тиском з боку попиту, тобто відображає ефекти від зміни реальних монетарних умов, фіскальної політики, а також непередбачених шоків попиту.

Індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ) – показник, який характеризує зміни цін у часі у сфері промислового виробництва. Спостереження за змінами цін проводиться на промислову продукцію (без податку на додану вартість та акцизного збору) за вибірковим колом промислових підприємств. Дані щодо індексів цін виробників промислової продукції у 1991-2001рр. представлені за галузями промисловості відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства (ЗКГНГ), починаючи з січня 2002 року - за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), гармонізованою з відповідними міжнародними класифікаціями.

Ціна виробника - це сума, яку отримує виробник від покупця за одиницю виробленої продукції у вигляді товару або послуги без податку на додану вартість або аналогічних податків, які нараховуються на покупця.

Індекс тарифів на послуги пошти та зв’язку – показник, який характеризує динаміку рівня тарифів на послуги пошти та зв’язку для підприємств, установ, організацій. Спостереження за змінами тарифів на послуги-представники (без податку на додану вартість) проводиться за видами послуг пошти та зв’язку за вибірковим колом організацій.

Види послуг пошти та зв’язку – різні способи передачі повідомлень.

Послуга-представник – це сукупність послуг, які є однорідними за своїми властивостями та призначенням і мають однакові тенденції щодо зміни тарифів.

Індекс тарифів на вантажні перевезення – показник, який характеризує зміну у часі тарифів на вантажні перевезення без урахування структурних зрушень за різними ознаками: видами вантажу, відстані транспортування, території і т. ін. Спостереження за змінами тарифів (без податку на додану вартість) на вантажні перевезення (транспортування) проводиться за окремими видами транспорту (залізничний, трубопровідний) за вибірковим колом організацій.

Послуга-представник – перевезення (транспортування) однієї тони найбільш масового вантажу.

Індекс цін на будівельно-монтажні роботи – показник, який характеризує динаміку загального рівня цін у будівництві. Відображає зміну вартості фіксованого набору матеріальних ресурсів у поточному періоді порівняно з базисним. Спостереження за змінами цін на матеріальні ресурси (без податку на додану вартість) проводиться за вибірковим колом будівельно-монтажних та ремонтних організацій.

Матеріальні ресурси – будівельні матеріали, вироби, конструкції та енергоносії, які використовуються при виконанні будівельно-монтажних робіт.

Індекс цін реалізації сільськогосподарської продукції – це середньозважена величина, яка враховує зміни середніх цін на основні види продукції за рік, або ряд років, з урахуванням всіх напрямків її реалізації (переробним підприємствам), на ринку, населенню в рахунок оплати праці, пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв (часток), на біржах, аукціонах, за іншими напрямками). Базою зважування для агрегування цих змін є фактичний обсяг реалізації відповідних видів продукції за звітний рік.