Україна

Огляд ССПД - ООЯД

Категорія: Платіжний баланс

Департамент статистики та звітності

+380 44 527 39 02

2. Методологія

2.1. Концепція та визначення

2.1.1.      Концепція та визначення

Концептуальна основа складання статистики платіжного балансу України базується на 6-му виданні “Керівництва з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції” (МВФ, 2009) (далі – КПБ6). Платіжний баланс – це статистичний звіт, у якому зазначено сумарні дані про економічні операції резидентів з нерезидентами за певний період.

Основні компоненти платіжного балансу згруповані за трьома категоріями, а саме: рахунок поточних операцій, рахунок операцій з капіталом і фінансовий рахунок. Рахунок поточних операцій включає:

·          експорт товарів (у цінах FOB) і послуг;

·          імпорт товарів (у цінах FOB) і послуг;

·          первинні доходи до отримання та виплати;

·          вторинні доходи до отримання та виплати.

Рахунок операцій з капіталом включає капітальні трансферти до отримання та виплати, вибуття та набуття невиробничих нефінансових активів.

У фінансовому рахунку відображаються операції з фінансовими активами та зобов'язаннями між резидентами і нерезидентами. Фінансовий рахунок включає:

·          прямі інвестиції (активи та зобов’язання);

·          портфельні інвестиції (активи та зобов’язання);

·          фінансові похідні інструменти (активи та зобов’язання);

·          інші інвестиції (активи та зобов’язання);

·          міжнародні резервні активи.

2.2. Статистичне охоплення

2.2.1.      Статистичне охоплення

Охоплення статистичних даних

Платіжний баланс України включає усі операції між резидентами України та нерезидентами. Резидентність інституціональної одиниці визначається відповідно до концепцій “економічної території” та “центра економічного інтересу”, що наведені у КПБ6.

Географічне охоплення

Географічне охоплення: територія України.

Виключення з охоплення

З 2014 року дані наведено без урахування тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Незареєстрована діяльність

З метою вимірювання обсягів деяких видів діяльності, які не враховуються офіційною державною або відомчою статистикою, Національний банк України розробив систему оцінок:

·       стаття “товари” платіжного балансу включає експертну оцінку обсягів неформальної торговлі, які не включені в офіційну торгову статистику;

·       стаття “Первинні доходи” (“Оплата праці”) та стаття “Вторинні доходи” (“Приватні трансферти”) включають оцінку обсягів грошових коштів, що надійшли в Україну неформальними шляхами;

·       оцінка змінення обсягів готівкової іноземної валюти, що знаходиться поза банківською системою, відображаються в статті “валюта та депозити, активи”.

2.3. Класифікація/розподіл за секторами

2.3.1.      Класифікація/розподіл за секторами

Класифікація

Операції класифікуються відповідно до стандартних компонентів, представлених у КПБ6.

Розподіл за секторами

Дані статей первинних і вторинних доходів рахунку поточних операцій та статей капітального та фінансового рахунків відображаються відповідно до економічного сектора резидента, що бере участь в операції.

Розрізняють чотири економічні сектори:

·       центральний банк;

·       депозитні корпорації, крім центрального банку (банки);

·       сектор загального державного управління;

·       інші сектори (інші фінансові корпорації;

·       нефінансові корпорації, домашні господарства та неприбуткові організації, що обслуговують домашні господарства).

Зовнішні зобов’язання, у тому числі кредити суб’єктам підприємницької діяльності, надані нерезидентами під гарантії Уряду, класифікуються за інституційним сектором позичальника.

2.4. Основа обліку

2.4.1.      Вартісна оцінка

Конвертація у розрахункову одиницю

Платіжний баланс складається в доларах США. Дані щодо експорту/імпорту товарів у інших валютах перераховуються в долари США за офіційним щоденним курсом Національного банку України. Дані системи обліку операцій з нерезидентами (ITRS) перераховуються в долари США за середньомісячним курсом.

Вартісна оцінка

Операції оцінюються переважно за ринковими цінами. У випадках, коли дані про операції розраховуються на підставі даних про запаси, курсова різниця та переоцінка виключаються.

Експорт та імпорт товарів визначається у цінах FOB.

2.4.2.      Основа обліку

Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис – за кредитом однієї статті та дебетом іншої (однаковий за вартісним обсягом). Різниця між сумою усіх кредитових і дебетових записів відображається у статті “чисті помилки та упущення” та має дорівнювати нулю. Ця стаття включає наявні часові та вартісні розбіжності.

Кредитові записи рахунків поточних операцій та операцій з капіталом уключають: експорт товарів і послуг; первинні та вторинні доходи до отримання; вибуття невиробничих нефінансових активів. Дебетові записи включають: імпорт товарів і послуг; первинні та вторинні доходи до виплати; набуття невиробничих нефінансових активів.

Облік активів і зобов’язань фінансового рахунку ведеться окремо за кожним фінансовим активом чи зобов’язанням. Сальдо за кожною категорією фінансового рахунку або чисте кредитування/чисте запозичення, є різницею між чистим придбанням активів і чистим прийняттям зобов’язань. Чисте придбання фінансових активів дорівнює збільшенню активів за вирахуванням їх зменшення. Чисте прийняття зобов’язань дорівнює збільшенню зобов’язань за вирахуванням їх зменшення. Зміна зі знаком “плюс” указує на збільшення активів чи зобов’язань, а зміна зі знаком “мінус” – на їх зменшення.

Процентні платежі за гарантованим та негарантованим зовнішнім боргом реєструються з використанням методу графіку платежів (due-for-payment), доходи за банківськими активами та зобов’язаннями, дивіденди враховуються на касовій основі (cash recording basis).

2.4.3.      Процедури складання валових/чистих показників

Операції поточного рахунку та рахунку операцій з капіталом відображаються на валовій основі, операції фінансового рахунку – на чистій основі.

3. Точність і достовірність

3.1. Вхідні дані

3.1.1.      Програми збирання вхідних даних

Основним джерелом системи інформаційного забезпечення для складання платіжного балансу є інформація, що надається банками (система ITRS). Для складання платіжного балансу використовується також інформація Державної служби статистики України, Міністерства фінансів, інших міністерств і відомств, дані міжнародних організацій, оцінки експертів Національного банку України тощо.

3.1.2.      Визначення вхідних даних, статистичний охват, класифікація, оцінка та момент обліку

Експорт та імпорт товарів

Головним джерелом даних із зовнішньої торгівлі товарами є інформація Державної служби статистики України, яка формується на підставі даних вантажних митних декларацій, звітів підприємств про товари, що не проходять митне декларування, та товари, придбані в портах перевізниками. Обсяги товарів для перероблення визначаються на підставі даних вантажних митних декларацій.

Експорт та імпорт товарів відображаються в момент переходу права власності від нерезидентів до резидентів (або навпаки) за ринковими цінами (умовно вважається, що переход права власності збігається за часом з моментом здійснення митної реєстрації). Для оцінки використовуються контрактні ціни або фактичні ціни на час здійснення операцій.

Для складання платіжного балансу використовується уніфікована оцінка вартості як експорту, так й імпорту товарів – за цінами FOB.

Експорт та імпорт послуг

Джерелом відомостей про міжнародні послуги є дані банківської звітності про операції з нерезидентами (ITRS), які закодовані згідно із стандартною класифікацією послуг відповідно до КПБ6 і квартальна статистична звітність Державної служби статистики України про експорт/імпорт послуг.

Первинні доходи

Основними джерелами для формування цієї статті є дані системи ITRS, знеособлені дані фінансової звітності нефінансових корпорацій, що надаються Державною службою статистики України, інформація Міністерства фінансів України про обслуговування зовнішніх запозичень Уряду та гарантованих кредитів, дані банківської статистичної звітності про кредити приватного сектору, дані країн-партнерів та вибіркових опитувань (для розрахунку компоненту “оплата праці”).

Вторинні доходи

Джерелом даних для складання цієї статті (в частині сектору державного управління) є дані системи ITRS, дані щодо обсягів технічної допомоги та інформація Міністерства фінансів України щодо обсягів грантової допомоги. Для складання статистики вторинних доходів інших секторів використовуються дані банківської звітності щодо кредитових та дебетових оборотів за поточними трансфертами інших секторів та обсягів грошових переказів, що доповнюються експертною оцінкою обсягів коштів, переведених у країну неформальними каналами (на підставі даних країн-партнерів та вибіркових опитувань).

Рахунок операцій з капіталом

Основним інформаційним джерелом складання рахунку операцій з капіталом є зведені дані системи поопераційного обліку ITRS щодо одержання або оплати капітальних трансфертів між резидентами і нерезидентами, придбання/використання невиробничих, нефінансових активів (у тому числі активів нематеріального характеру: патентів, авторських прав, торгових знаків, прав на видобуток корисних копалин та інші). Джерелом для даних щодо прощення боргу є банківська статистична звітність про кредити приватного сектору.

Прямі інвестиції

Статистика прямих інвестицій в частині інструментів участі в капіталі формується на основі банківської звітності (система ITRS, баланси банків, інформація про структуру власності банків України) та знеособлених даних Державної служби статистики України щодо квартальних обстежень підприємств про інвестиції зовнішньоекономічної діяльність та даних фінансової звітності нефінансових корпорацій. Додатково використовується інформація Фонду державного майна України про надходження від приватизації.

Для визначення обсягів боргових інструментів використовуються дані звітності про залучення та обслуговування іноземних кредитів, а також дані обстежень Державної служби статистики України щодо обсягів кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств з прямими інвестиціями по відношенню до прямих інвесторів-нерезидентів.

Портфельні інвестиції

Для розрахунку статті “Інструменти участі в капіталі” категорії “Портфельні інвестиції” використовуються дані системи ITRS, а також дані балансів банків. Джерелами розрахунку статті “Боргові цінні папери” є інформація Міністерства фінансів України щодо заборгованості за єврооблігаціями уряду (ОЗДП), що доповнюється інформацією Депозитарію Національного банку України стосовно вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), придбаних нерезидентами на внутрішньому ринку України. Використовуються також дані банківської звітності про залучення та обслуговування іноземних кредитів, що рефінансуються за рахунок випуску боргових цінних паперів на міжнародних фондових ринках, а також дані системи ITRS та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) щодо операцій нерезидентів з борговими цінними паперами банків та підприємств, що обертаються на внутрішньому ринку.

Інші інвестиції

“Інші інструменти участі в капіталі” – джерелом даних є інформація Міністерства фінансів України про активи України, пов’язані з її членством у МФО.

“Кредити та позики” – джерелом даних є офіційні дані Міністерства фінансів України та Національного банку України про залучення та обслуговування зовнішніх запозичень уряду та гарантованих до повернення урядом кредитів; дані банківської статистичної звітності про кредити приватного сектору; баланси банків.

“Валюта і депозити, активи” – офіційні дані банків та підприємств доповнюються інформацією з бази даних Банку міжнародних розрахунків (BIS) про обсяги депозитів резидентів України в іноземних банках та експертними оцінками щодо обсягів готівкової іноземної валюти поза банківською системою.

Стаття “Торгові кредити та аванси” – обраховується на основі співставлення даних про обсяги експорту / імпорту товарів та послуг та даними ITRS про платежі за експорт / імпорт.

“Спеціальні права запозичення” – джерелом даних є інформація Національного банку України та Міністерства фінансів України.

Резервні активи

Джерелом даних є інформація Національного банку України.

3.1.3.   Своєчасність вхідних даних

Надання вхідних даних є своєчасним для складання та поширення квартальних даних платіжного балансу у відповідності з вимогами ССПД.

3.2. Оцінка вхідних даних

3.2.1.      Оцінка вхідних даних

Вхідні статистичні дані з усіх джерел інформації, що використовуються для складання статистики платіжного балансу, аналізуються на відповідність методології складання та класифікації операцій платіжного балансу.

Дані альтернативних джерел інформації порівнюються між собою в частині, в якій вони є співставними.

Розбіжності аналізуються з обов’язковим виявленням причин їх виникнення.

У разі виявлення методологічних та/чи технічних помилок у банківській звітності фахівці Національного банку України інформують респондентів про такі помилки з метою подальшого їх виправлення. Інформація з інших офіційних джерел використовується тільки в тій частині, в якій вона відповідає концепції та методології статистики платіжного балансу.

3.3. Статистичні методи

3.3.1.      Статистичні методи роботи з вхідними даними

Товари

Дані Державної служби статистики України коригуються за ступенем охоплення (виключення товарів для перероблення, урахування обсягів неформальної торгівлі, гуманітарної допомоги, поштових відправлень, немонетарного золота та інших банківських металів) та класифікацією (перерахунок імпорту з цін CIF у ціни FOB). Обсяги неформальної торгівлі, не включені в офіційну торгову статистику, розраховуються на підставі серії експертних оцінок, які базуються на співставленні даних щодо обсягів імпорту споживчих товарів за даними митної статистики та оцінених обсягів продажу імпортних споживчих товарів. Для оцінки Національний банк України використовує дані Державної служби статистики України щодо обсягів роздрібного товарообороту, даних державних статистичних спостережень щодо частки імпортних товарів у роздрібному товарообороті, оцінок частки торгово-транспортної націнки в ціні реалізованих товарів. Також використовується інформація Державної митної служби України щодо обсягів поштових відправлень; дані сайту Служби фінансового моніторингу гуманітарної допомоги при ООН (FTS) про обсяги гуманітарної допомоги.

З 2007 року коригування вартості імпорту в ціни FOB здійснюється на підставі даних Державної служби статистики України щодо частки страхування і фрахту в імпорті товарів, підготовлених за даними вантажних митних декларацій.

До статті “Експорт/імпорт товарів” платіжного балансу не включаються операції, у яких відсутній перехід права власності між резидентом і нерезидентом, тому обсяги зовнішньої торгівлі товарами, що отримуються на підставі бази даних вантажних митних декларацій, зменшуються на величину вартості товарів для переробки.

Послуги

Головними джерелами інформації є дані банківської звітності про операції з нерезидентами (ITRS), які закодовані згідно із стандартною класифікацією послуг відповідно до КПБ6, і дані квартальної статистичної звітності Державної служби статистики України про експорт-імпорт послуг.

Для оцінки обсягів окремих видів послуг здійснюються наступні розрахунки:

·       для оцінки вартості послуг за статтею “Транспорт” використовуються дані щодо коригування вартості імпорту товарів у ціни FOB, розрахунок здійснюється за всіма видами транспорту;

·       оцінка обсягів експорту/імпорту за статтею “Подорожі” до 2022 року базувалася на квартальних даних щодо кількості іноземців, які в’їхали в Україну та громадян України, що виїхали за кордон (у розрізі країн світу та мети поїздки), середніх витрат одного подорожуючого та середньої тривалості поїздки. Джерелом інформації щодо чисельності осіб, які виїжджають або в’їжджають, були дані Адміністрацїї Державної прикордонної служби України, щодо середніх витрат та тривалості – законодавчі акти Кабінету Міністрів України про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон, дані державних статспостережень та вибіркових опитувань відвідувачів (Державна служба статистики України), дані ЗМІ та мережі Internet.. З березня 2022 року оцінка витрат українців за кордоном ґрунтується на даних про розрахунки за платіжними картками за кордоном.. Обсяги витрат короткострокових трудових міграгнтів визначаються як частка від загальних обсягів оплати праці;

·       обсяги експорту/імпорту за статтею “Послуги з переробки матеріальних ресурсів, що належать іншим сторонам” визначаються за методикою Державної служби статистики України на підставі даних державних статспостережень;

·       розрахунок обсягів експорту - імпорту “Послуг у сфері страхування та пенсійного забезпечення” здійснюється на підставі даних банківської звітності за власною методикою Національного банку України;

·       формування статті “Державні товари та послуги, що не включені до інших категорій” здійснюється з урахуванням даних щодо обсягів технічної допомоги.

Первинні доходи

Оцінка обсягів оплати праці здійснюється на основі даних системи ITRS про обсяги оплати праці, частини обсягів приватних переказів, та дорахунків грошових коштів, що надійшли в країну неформальними шляхами з використанням даних країн-партнерів (Польщі) та результатів вибіркових опитувань з питань зовнішньої трудової міграції.

Для оцінки доходів від інвестицій використовується банківська звітність про операції з нерезидентами (система ITRS), інформація Міністерства фінансів України про обслуговання зовнішніх запозичень Уряду України та гарантованих кредитів, дані банківської звітності про кредити приватного сектору; знеособлені дані Державної служби статистики України щодо квартальних обстежень підприємств про інвестиції зовнішньоекономічної діяльність та дані фінансової звітності щодо фінансових результатів нефінансових корпорацій з прямими інвестиціями. Розрахунок обсягів реінвестованих доходів здійснюється на основі чистих доходів від операційної діяльності банків та нефінансових корпорацій з прямими інвестиціями відповідно до частки участі прямого іноземного інвестора в їх капіталі за виключенням податків та дивідендів.

Вторинні доходи

Для складання статистики вторинних доходів сектору державного управління використовуються дані банківської звітності про грошові внески, податки, що сплачені нерезидентами до державних органів України, або державними органами на користь нерезидентів, та дані про обсяги технічної допомоги, яка надається уряду України. Обсяги грантової допомоги уточнюються за даними Міністества фінансів України.

Оцінка обсягів надходження вторинних доходів інших секторів включає дані про грошові перекази довгострокових трудових мігрантів, розраховані на підставі окремої методики, та інші приватні перекази від нерезидента резиденту. Оцінка грошових переказів довгострокових трудових мігрантів враховує перекази, здійснені неформальними каналами. Обсяги виплат за приватними переказами визначаються на підставі банківської звітності.

Інші поточні трансферти розраховуються на підставі банківської звітності за окремими методиками та включають соціальні виплати, чисті страхові премії і страхові відшкодування, податки трудових мігрантів, що сплачуються ними в країні працевлаштування та інші поточні трансферти. Обсяги гуманітарної допомоги визначаються за даними сайту Служби фінансового моніторингу гуманітарної допомоги при ООН (FTS).

Прямі інвестиції

Розрахунок обсягів реінвестування доходів здійснюється на основі чистих доходів від операційної діяльності банків та підприємств з прямими інвестиціями відповідно до частки участі прямого іноземного інвестора в їх капіталі за виключенням податків та дивідендів.

Відповідно до КПБ6 прямі інвестиції відображаються за принципом активів/пасивів.

Додатково розраховуються обсяги прямих інвестицій за принципом спрямованості.

Портфельні інвестиції

Інформація Міністерства фінансів України щодо зобов’язань за єврооблігаціями Уряду (ОЗДП) коригується на суму вартості цінних паперів, викуплених на зовнішніх ринках резидентами України (зворотний викуп).

Інші інвестиції

Обсяги приросту готівкової валюти в інших секторах визначаються як різниця обсягів чистого ввезення валюти банками в Україну та обсягів чистого вивезення валюти юридичними та фізичними особами. Обсяги готівки для розрахунків за неофіційний імпорт базуються на експертній оцінці неформальної торгівлі. Обсяги вивезення готівкової валюти подорожуючими визначаються як різниця між розрахованими обсягами витрат туристів та обсягами платежів, здійснених через банківську систему. Сума готівки, що ввезена трудовими мігрантами, визначається як різниця між оцінкою загальної суми переказів та коштами, що надійшли від трудових мігрантів через банки та міжнародні платіжні системи.

Відповідно до вимог КПБ6 до статті “валюта та депозитиˮ включено залишки за міжбанківськими операціями за кредитами та депозитами.

Усі прострочені платежі (за основною сумою і за простроченими відсотками та іншими платежами) відображаються разом із відповідними базовими фінансовими інструментами: портфельні інвестиції, кредити та позики, торгові кредити та аванси (дебіторська/кредиторська заборгованість).

Розподіл СПЗ, що МВФ здійснив на користь України, відображається у платіжному балансі України у статті “інші інвестиції, зобов’язання, спеціальні права запозичення”.

Резервні активи

Резервні активи складаються з монетарного золота, спеціальних прав запозичення (СПЗ), резервної позиції України в МВФ та іноземної валюти. До іноземної валюти належать валютні активи Національного банку України у вигляді готівки, банківських депозитів у банках-нерезидентах (з рейтингом не нижче А), а також державних та інших цінних паперів, що випущені нерезидентами і мають аналогічний рейтинг.

3.3.2.      Інші статистичні процедури

Здійснюється сезонне коригування показників поточного рахунку. Сезонно скориговані дані публікуються на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України “Статистика зовнішнього сектору” за посиланням.

Сезонні коригування проводяться для кожного компонента поточного рахунку окремо. Сукупні показники, такі як: сальдо торгівлі товарами, послугами, сальдо доходів, трансфертів, а також сальдо рахунку поточних операцій, розраховуються як сума сезонно скоригованих компонентів.

Сезонна декомпозиція здійснюється за допомогою методу сезонного коригування X-12 на базі програмного пакета Eviews.

Статті фінансового рахунку не коригуються.

3.4. Контроль правильності статистичних даних

3.4.1.      Контроль проміжних статистичних даних

Здійснюються порівняння даних з різних джерел інформації.

Дані про обсяги зовнішньої торгівлі товарами та послугами порівнюються з фінансовими потоками, які реєструються в ITRS, та даними Державної служби статистики України про зміну кредиторської та дебіторської заборгованості; обсяги купівлі нерезидентами цінних паперів на внутрішньому ринку порівнюються з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; дані банківських балансів порівнюються з даними ITRS у розрізі окремих валют.

3.4.2.      Оцінка проміжних статистичних даних

Здійснюється аналіз порівнянь проміжних даних (на базі місячної звітності) з вихідними даними, складеними на базі квартальної звітності.

3.4.3.      Оцінка розбіжностей та інших проблемних питань у вихідних статистичних даних

Проводиться співставлення українських даних щодо зовнішньої торгівлі товарами з даними країн-торговельних партнерів, що наведені в базі даних МВФ Direction of Тrade Statistics, базі даних Євростату, а також окремих показників поточного та фінансового рахунків з окремими країнами на двосторонній основі.

4. Практична придатність

4.1. Періодичність і своєчасність

4.1.1.      Періодичність

Місячна, квартальна.

Гнучкий графік щодо періодичності або своєчасності поширення даних не застосовується.

4.1.2.      Своєчасність

Місячні дані – на 28-31 день після звітного періоду;

Квартальні дані – на 75-80 день після звітного періоду.

4.2. Узгодженість

4.2.1.      Внутрішня узгодженість

На сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України “Статистика зовнішнього сектору” за посиланням наведено детальні дані платіжного балансу. Це забезпечує можливість їх зіставлення з даними міжнародної інвестиційної позиції та зовнішнього боргу, розміщеними в цьому ж розділі. До того ж, можливі порівняння з даними Міністерства фінансів України про державний зовнішній борг України (https://mof.gov.ua/), а також інформацією Державної служби статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua) в частиніторгівлі товарами та послугами.

4.2.2.      Узгодженість у часі

На сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України у розділі “Статистика зовнішнього сектору” за посиланням розміщено річну та квартальну динаміки платіжного балансу, розраховані відповідно до вимог КПБ6, у мільйонах доларів США – з 2000 року, місячну динаміку – з 2010 року, у мільйонах євро та мільйонах гривень – з 2015 року, а також дані зі статистики платіжного балансу з 1998 року по 2 квартал 2015 року відповідно до КПБ5.

У разі суттєвих змін у методології розрахунку показників платіжного балансу, здійснюється перегляд даних за попередні періоди настільки, наскільки це можливо.

4.2.3.      Узгодженість між секторами та різними сферами

Дані щодо потоків, які реєструються в платіжному балансі, узгоджуються з даними про запаси, які відображаються в статистиці зовнішнього боргу та міжнародної інвестиційної позиції (крім статті “інші інвестиції, інші короткострокові активи”).

4.3. Політика та практика перегляду даних

4.3.1.          Графік перегляду даних

Дані платіжного балансу за попередні періоди можуть переглядатися щоквартально у зв’язку з уточненням звітних даних, змінами в методології, появою нових джерел інформації тощо.

Річні дані вважаються остаточними через дев’ять місяців після закінчення звітного року.

4.3.2.          Зазначення попередніх та/або уточнених даних

Інформація про коригування даних розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України “Статистика зовнішнього сектору” за посиланням і містить перелік основних змін у платіжному балансі, міжнародній інвестиційній позиції та зовнішньому борзі.

4.3.3.          Поширення результатів вивчення та аналізу перегляду даних

Дані статистики платіжного балансу, в разі потреби, переглядаються. Здійснюється перегляд даних за попередні періоди настільки, наскільки це можливо.

5. Доступність

5.1. Доступність даних

5.1.1.         Форма поширення статистичних даних

На сторінці “Статистика зовнішнього сектору” офіційного Інтернет-представництва Національного банку України за посиланням розміщуються дані зі статистики платіжного балансу відповідно до КПБ6 в стандартній та аналітичній формах представлення.

У стандартній презентації платіжного балансу основні компоненти платіжного балансу групуються за трьома рахунками: поточним, капітальним і фінансовим.

Сума сальдо поточного рахунку та рахунку операцій з капіталом – це рахунок поточних і капітальних операцій. Оскільки платіжний баланс складається з використанням системи подвійного запису, то цей показник має дорівнювати сальдо фінансового рахунку (з урахуванням помилок і упущень).

Сальдо фінансового рахунку зі знаком “плюс”, означає, що чисте збільшення активів перевищує чисте збільшення зобов’язань, від’ємне сальдо показує перевищення обсягів чистого збільшення зобов’язань над чистим збільшенням активів.

В аналітичній презентації платіжного балансу з фінансового рахунку платіжного балансу виділяються операції, пов’язані зі зміною офіційних резервних активів та залученнями урядом кредитів для фінансування дефіциту платіжного балансу, а також операції виключного фінансування.

Місячні дані публікуються на 28 – 31 день після закінчення звітного місяця. Після публікації квартальних даних платіжного балансу, місячний платіжний баланс корегується для узгодження з квартальними даними.

Дані платіжного балансу публікуються на щомісячній та щоквартальній основі в мільйонах доларів США, євро та гривень.

На сторінці “Статистика зовнішнього сектору” офіційного Інтернет-представництва Національного банку України за посиланням оприлюднюються також дані щодо зовнішньої торгівлі (географічний розподіл, товарна структура експорту-імпорту, стан зовнішньої торгівлі з країнами ЄС, валютна структура, структура експорту-імпорту товарів за широкими економічними категоріями), матеріали щодо окремих компонентів платіжного балансу (сезонно-скориговані показники поточного рахунку; огляд приватних грошових переказів в Україну; огляд статті “подорожі”).

5.1.2.      Засоби та форма поширення даних

Дані поширюються в електронному вигляді.

На паперовому носії – експрес-випуски

–

На паперовому носії – щотижневий бюлетень

–

На паперовому носії – щомісячний бюлетень

–

На паперовому носії – щоквартальний бюлетень

–

На паперовому носії – інше

–

В електронному вигляді – бюлетень або дані в режимі он-лайн

–

В електронному вигляді  – інше

Дані публікуються на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України:

в форматі SDMX на сторінці “Спеціальний стандарт поширення даних” за посиланням;

в форматах PDF та Excel на сторінці “Статистика зовнішнього сектору” за посиланням;

у формі відкритих даних (API) на сторінці “Відкриті дані” за посиланням.

5.1.3.      Попереднє повідомлення про поширення даних

Попередній графік поширення даних розміщується у розділі “Графік поширення даних ССПД” на сторінці “Календарі поширення статистичних даних” офіційного Інтернет-представництва Національного банку України за посиланням, на сторінці “Спеціальний стандарт поширення даних МВФ” вебсайту Державної служби статистики України за адресою https://www.ukrstat.gov.ua/imf/Graf_u2025.html та в Бюлетені стандартів поширення даних МВФ офіційного вебсайту МВФ за посиланням.

Також інформація про поширення даних розміщується на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України за посиланням.

5.1.4.      Одночасність поширення даних

Дані є доступними для всіх користувачів і розміщуються відповідно до графіку поширення даних на сторінці “Спеціальний стандарт поширення даних” офіційного Інтернет-представництва Національного банку України за категорією даних “Зовнішній сектор” за посиланням та на сторінці “Спеціальний стандарт поширення даних МВФ” вебсайту Державної служби статистики України за адресою http://www.ukrstat.gov.ua/imf/Pokaz.html.

Дані також розміщуються на сторінці “Статистика зовнішнього сектору” офіційного Інтернет-представництва Національного банку України за посиланням, яка є доступною одночасно для всіх користувачів.

5.1.5.      Надання даних за запитом

Інформація надається відповідно до запиту.

5.2. Доступність метаданих

5.2.1.      Поширення документації про концепцію, статистичне охоплення, класифікацію, базу обліку, джерела даних та статистичні методи

Методологічні матеріали, таблиці з описом джерел даних для формування статей платіжного балансу та перелік фінансової і статистичної звітності, яка використовується для складання платіжного балансу розміщуються на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України за посиланням.

5.3. Допомога користувачам

5.3.1.      Поширення інформації про контакти

Інформація про контактну особу.

Інформація про інші контакти поширюється на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України за посиланням https://bank.gov.ua.

5.3.2.      Доступність каталогів документів та послуг

Інформація щодо поширення документів та надання послуг розміщується на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України і є доступною для усіх користувачів (https://bank.gov.ua/).